Рішення
від 05.10.2009 по справі 836-2009
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

836-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2009Справа №2-26/836-2009

За позовом ВАТ «Меблі», м. Сімферополь, вул. Грибоєдова, 39.   

До відповідача ВАТ «ВТБ Банк», м. Київ, вул. Гоголівська, 22-24, в особі Кримської філії ВАТ «БТБ Банк», м. Сімферополь, пр. Перемоги, 26.  

Про стягнення 227535,00 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

 Представники:

Від позивача – Куршев О.М., предст., дов. від 29.01.09р.  

Від відповідача – Довгополюк І.А., предст., дов. від 26.03.08р.

           Суть спору: Позивач - ВАТ «Меблі» звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача - ВАТ «ВТБ Банк» в особі Кримської філії ВАТ «БТБ Банк» матеріальної шкоди у сумі 227535,00 грн., а також витрат по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на положення ст. ст. 1172, 1187 Цивільного кодексу України з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідачем позовні вимоги не визнавались з підстав наведених у відзиві на позов, зокрема вказується на те, що матеріальний збиток у сумі заявленій до стягнення визначений позивачем в результаті підсумування вартості відновного ремонту автомобілю та вартості матеріального збитку, що є неприпустимим, оскільки вказані визначення є взаємовиключними.

В процесі розгляду справи позивачем двічі уточнювались позовні вимоги, востаннє у заяві від 19.05.2009р. (а.с. 105) у зв'язку із сплатою страхового відшкодування  страхувальником, просив суд стягнути з відповідача збитки в наслідок ДТП у сумі 211677,00 грн.

Провадження у справі зупинялось у зв'язку із призначенням судової інженерно-технічної (автотехнічної) експертизи.

По надходженню до суду висновку експерта, ухвалою від 07.09.2009р. суд поновив провадження у справі та призначив її розгляд.

У судове засідання яке відбулося 05.10.2009р. з'явились представники сторін, раніш заявлені вимоги та заперечення на них підтримали.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

          Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ІВС № 243030 від 18.08.2005р. ВАТ «Меблі» є власником транспортного засобу марки Toyota Land Cruiser Prado, 2005 року випуску, державний номер АК 4404АЕ.

          Вироком Сімферопольського районного суду АР Крим від 30.07.2008р. у справі № 1-272/2008 який залишено без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 23.09.2008р. встановлено, що Антоник Михайло Олександрович, 19.12.2007р. приблизно о 18годині 10 хв. двигаючись по автодорозі Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта 677 км + 350 м та керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21099 реєстраційний номер АК 56-27 ВА, не вибрав безпечну швидкість автомобілю в умовах стану проїзної частини та допустив виїзд автомобілю на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з транспортним засобом марки Toyota Land Cruiser Prado, реєстраційний номер АК 4404АЕ.

          Вказаним вироком Антоник Михайло Олександрович визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.

          Крім того судовим актом Апеляційного суду АР Крим від 23.09.2008р. встановлено факт знаходження Антоник М.О. в трудових відносинах з ВАТ «ВТБ Банк» та в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди останній виконував свої трудові обов'язки. До того ж автомобіль марки ВАЗ 21099 реєстраційний номер АК 56-27 ВА якою керував Антоник М.О. знаходилась в розпорядженні Кримської філії ВАТ «ВТБ Банк». (а.с 17-20).

          Ст. 35 ГПК України визначено, що вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

          Дослідивши у сукупності надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково по наступних обставинах.

          Ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

          Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

          Ст. 22 вказаного кодексу визначено підстави відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

          Так ч. 2 вказаної норми матеріального права встановлено, що збитками є зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

          Загальне поняття "збитки" складається із двох складових. По-перше, це так звана "реальна шкода", під якою вказана стаття розуміє дві групи витрат: витрати, які особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі. В даному випадку мова йдеться про ті фактичні витрати, які вже зроблені особою. Це може вартість знищеної речі, інші реальні втрати, які зазнала особа у зв'язку із знищенням речі тощо, та витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Тут мається до уваги перш за все вартість ремонту речі, причому як такого, який особа вже зробила та може підтвердити проведені витрати відповідними документами, так і такого, який особа ще має зробити. В останньому випадку його вартість має підтверджуватися відповідними розрахунками, кошторисами тощо. Також під дане визначення підпадають ті грошові штрафні санкції, які потерпілий сплатив або має сплатити у зв'язку із невиконання ним зобов'язання перед третьою особою, якщо таке невиконання є наслідком порушення його цивільного права.

Крім терміну "реальні збитки" в законодавстві зустрічається поняття "фактична шкода" та "прямий збиток", усі ці поняття обумовлюють саме реальні збитки, тобто фактичні витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені.  

В обґрунтуванням суми збитків заявленої до стягнення позивачем надано рахунок на оплату № ДМ00002089 від 24.03.2009р. на суму 236667,00 грн. (а.с. 112-114).

          Експертним висновком за № 31-0653 від 03.08.2009р. по призначеній судом експертизі визначено, що сума яка необхідна для проведення відновлювальних робіт автомобілю Toyota Land Cruiser Prado, 2005 року випуску, державний номер АК 4404АЕ пошкодженого в наслідок ДТП складає 185337,97 грн. Також вказаним висновком визначено, що вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобілю не підтверджує суму вказану в рахунку № ДМ 00002089 від 24.03.2009р. який було надано позивачем в обґрунтування позовних вимог, оскільки дана сума завищена.

          Отже суд не приймає наданий позивачем в обґрунтування позовних вимог рахунок № ДМ 00002089 від 24.03.2009р.

          Також суд не приймає до уваги висновок експерта № 11/14 від 12.03.2008р. який було надано позивачем та яким обґрунтовуються вимоги, адже вказане дослідження проводилось в рамках порушеної кримінальної справи, а не при розгляді справи в господарському суді, при цьому висновки цього дослідження мають суперечливий характер, адже містять відомості щодо вартості відновлювального ремонту та вартості матеріальної шкоди, остання у свою чергу визначена як сума вартості відновлювального ремонту, в наскок чого позивачем й було складено обидві суми та заявлено їх як матеріальну шкоду.

Оскільки судовою експертизою проведеною на підставі ухвали суду від 16.06.2009р. у даній справі визначено суму яка необхідна для проведення відновлювальних робіт автомобілю Toyota Land Cruiser Prado, 2005 року випуску, державний номер АК 4404АЕ пошкодженого в наслідок ДТП у розмірі 185337,97 грн., суд вважає, що саме ця сума підлягає стягненню з відповідача як збитки у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України.

          В частині вимог про стягнення суми у розмірі 26339,03 грн. в позові має бути відмовлено, у зв'язку із не доведенням позивачем того факту що дана сума необхідна для ремонту автомобілю Toyota Land Cruiser Prado, 2005 року випуску, державний номер АК 4404АЕ.

Судові витрати підлягають покладенню на сторін пропорційно задоволених вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з ВАТ «ВТБ Банк» в особі Кримської філії ВАТ «БТБ Банк» (м. Сімферополь, пр. Перемоги, 26; р/р 39019101001125 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 384618, код ЄДРПОУ 251441) на користь ВАТ «Меблі» (м. Сімферополь, вул. Грибоєдова, 39; р/р 2600631107001 в КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010, ЗКПО 01548645) збитки у сумі 185337,97 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1992,23 грн. та 103,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині вимог про стягнення  26339,03 грн. в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Медведчук О.Л.

СудГосподарський суд Автономної Республіки Крим
Дата ухвалення рішення05.10.2009
Оприлюднено09.10.2009
Номер документу4925036
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —836-2009

Рішення від 05.10.2009

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

Проніна О.Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні