Рішення

від 30.09.2009 по справі 14/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2009 р.   Справа № 14/110   

за позовом                      ТзОВ "Гаразд Україна"  

                                         вул. Новгородська, 34-а, м.Івано-Франківськ, 76018

до відповідача                Управління архітектури та містобудування

                                         Івано-Франківського виконавчого комітету

                                         вул. Незалежності, 9, м.Івано-Франківськ, 76018

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору  на стороні відповідача                                                                Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради

                                         вул.Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ,76018  

Суддя Булка В.І.

При секретарі судового засідання Кріцак В.М.

Представники сторін:

Від позивача: Ємельянова Н.В., представник, довіреність № б/н від 04.03.09

Від відповідача: Зварич Л.С., головний спеціаліст-юрист, дов. № 448/01-10/05-в від 24.09.09

Від третьої особи: Буджак В.М., головний спеціаліст юридичного відділу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, довіреність № 1059/05-17/07в від 18.07.06

Представникам сторін роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20,22 ГПК України.

Суть справи: заявлено позов про розірвання договору про сприяння соціально-економічному розвитку міста від 28.08.2009 року, що укладений між ТзОВ „Гаразд” Україна” та Управлінням архітектури і містобудування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

            В засіданні суду 24.09.09 оголошувалась перерва до 30.09.09.

          Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві, при цьому вказує на:

-невиконанням відповідачем умов договору про сприяння соціально-економічному розвитку міста від 28.08.09, а саме п.1 договору, відповідно до якого відповідач зобов'язався затвердити акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта по вул.  Василя Стуса –Івана Миколайчука (Проектна,1);

- заяву №01/09-15 від 05.02.09 щодо прийняти в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку на вул. В.Стуса;

- роз'яснення Мінрегіонбуду в Україні від 15.01.09, котрим передбачено, що якщо державна приймальна комісія з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів утворена до  01.01.09, тобто до набрання чинності постановою КМУ від 08.10.08 № 923, то прийняття в експлуатацію таких об'єктів будівництва слід здійснювати відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 22.09.04 за № 1243, а саме компетенція належить виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради;

- ст.611 Цивільного кодексу України, котрою передбачено правові наслідки порушення зобов"язання.

   Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву №1138-ю від 21.09.09 не погоджується з позовними вимогами позивача, вважає їх необгрунтованими та безпідставними, вказує на те, що:

- спірний договір укладений сторонами на виконання  ст.27 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст.27 Закону України "Про планування і забудову територій";

- позивач зобов"язався виконати свої зобов"язання за договором, а саме: надати фінансову допомогу територіальній громаді м. Івано-Франківська у розмірі 3 % від загальної площі будинку, що підлягає введенню в експлуатацію, визначеної на підставі інвентарної справи ОБТІ,     до введення об"єкта в експлуатацію.

  Заслухавши всіх приутніх в судовому засіданні представників сторін та розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

     28.08.06 між позивачем, ТзОВ „Гаразд Україна”, та відповідачем, Управлінням архітектури і містобудування, укладено договір про сприяння соціально-економічному розвитку міста. Зазначений  договір укладений позивачем у зв'язку з будівництвом групи багатоквартирних житлових будинків в мікрорайоні вулиць Василя Стуса –Івана Миколайчука (Проектна,1) в м. Івано-Франківську.

   Відповідно до п.1 договору,  відповідач в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради зобов'язався затвердити акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта по вул.  Василя Стуса –Івана Миколайчука (Проектна,1). В свою чергу позивач зобов"язався в добровільному порядку  надати фінансову допомогу територіальній громаді м. Івано-Франківська у розмірі 3 % від загальної площі будинку, що підлягає введенню в експлуатацію, визначеної на підставі інвентарної справи ОБТІ (п.4 договору).

  Позивач в засіданні суду зазначив, що  05.02.09   ТзОВ „Гаразд Україна” звернулося до відповідача з заявою та проханням прийняти в експлуатацію багатоквартирний житловий будинок на вул. В.Стуса. Зазначає, що до заяви додано всі необхідні документи, в тому числі й акт робочої комісії про готовність новозбудованого об'єкта для пред'явлення державній приймальній комісії та акт державної приймальної комісії про готовність об'єкта до експлуатації.

  Відповідач, відповідно до повідомлення № 498/0108/23 від   05.03.09, зазначив, що з 01.01.09 набрав чинності Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 923 та вказує, що згідно вказаного порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється інспекцією Держархбудконтролю.

  Як наслідок, позивач направив  відповідачу пропозицію про розірвання договору Управлінню архітектури і містобудування, як стороні договору та Виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради, як органу місцевого самоврядування, який за своєю компетенцією має повноваження по прийняттю в експлуатацію новозбудованих об'єктів та органом, який погоджував укладення такого договору, про що свідчить відмітки вказаних органів на супровідному листі до угоди про розірвання договору від 01.06.09.    

   Згідно повідомлення 23.06.09 від Управління архітектури і містобудування та 22.06.09 від виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в добровільному порядку договір про сприяння соціально-економічному розвитку міста від 28.08.06 не розірваний.

   Позивач в судовому засіданні пояснив, що позиція відповідача, яка викладена в повідомленні від 05.03.2009 року за № 498/0108/23 не відповідає вимогам законодавства, оскільки відповідно до роз'яснень Мінрегіонбуду в Україні від 15.01.09 визначено, що якщо державна приймальна комісія з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів утворена до  01.01.09, тобто до набрання чинності постановою КМУ від 08.10.08 № 923, прийняття в експлуатацію таких об'єктів будівництва слід здійснювати відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 22.09.04 за № 1243, а саме компетенція належить виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради, а не інспекції Держархбудконтролю. До заяви від 05.02.09 додано Акт державної приймальної комісії від 15.12.08. Даний факт свідчить про те, що відповідач безпідставно не виконує умови договору від 28.08.06, а саме п.1.

    Позивач відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України звернувся до відповідача з письмовою пропозицією розірвати спірний договір.

   Слід зазначити, що відмова відповідача спонукала позивача до звернення з даним позовом до суду.

    Відповідач та представник виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в судовому засіданні пояснили, що не визнають позовних вимог ТзОВ „Гаразд Україна”, вважають вимоги позивача про розірвання договору безпідставними, оскільки вважають, що в першу чергу позивач повинен надати територіальній громаді м. Івано-Франківська безповоротну фінансову допомогу, як це передбачено умовами договору, а тому безпідставне посилання позивача на неналежне виконання виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради своїх зобов'язань по договору. Зазначають, що вимоги позивача не підлягають до задоволення в судовому порядку, просять в позові відмовити.

   Беручи до уваги викладене вище суд приходить до задоволення позову та виходить з наступного.

    Статтею 11 Цивільного кодексу  України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

  Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

  У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

    Статтею 526 частиною 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

   Суд  вважає, що відповідач безпідставно порушив умови договору про сприяння соціально-економічному розвитку міста від 28.08.06 (п.1 договору), що є істотним порушенням взятих на себе зобов'язань.

    Згідно умов договору (п.1)  про сприяння соціально-економічному розвитку міста від 28.08.06   відповідач,  зобов'язався затвердити акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта по вул.  Василя Стуса –Івана Миколайчука (Проектна,1).

   Згідно п. 4 договору позивач взяв на себе  зобов'язання по наданню фінансової допомоги територіальній громаді м. Івано-Франківська у розмірі 3 % від загальної площі будинку, що підлягає введенню в експлуатацію, визначеної на підставі інвентарної справи ОБТІ, на добровільній основі.

  Приписами ст.175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регульються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

  Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

   Заявою від 05.02.09 позивач звернувся до відповідача з проханням прийняти в експлуатацію багатоквартирний житловий будинок на вул. В.Стуса. До заяви додано акт робочої комісії про готовність новозбудованого об'єкта для пред'явлення державній приймальній комісії та акт державної приймальної комісії про готовність об'єкта до експлуатації від 15 грудня 2008 року.

   Управління архітектури і містобудування в листі-відповіді від 05.03.09  за № 498/0108/23 зазначає, що з 01.01.09 року набрав чинності Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.08  № 923, згідно якого прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється інспекцією Держархбудконтролю.

   Відповідно до  роз'яснень Мінрегіонбуду в Україні від 15.01.09 за № 22/7-185 зазначено, що якщо державна приймальна комісія з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів утворена до 01.01.09, тобто до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.08 № 923 прийняття в експлуатацію таких об'єктів будівництва слід здійснювати відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.04 № 1243.

    Суд вважає необгрунтованою відповідь відповідача від 05.03.2009 року за № 498/0108/23, оскільки державна приймальна комісія з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту багатоквартирного житлового будинку на вул. В.Стуса,30   утворена 15.12.08, про що свідчить акт державної приймальної комісії .

    Щодо позиції відповідача та третьої особи про невиконання  позивачем п. 4 договору, який зобов'язує позивача надати фінансову допомогу територіальній громаді м. Івано-Франківська у розмірі 3 % від загальної площі будинку, що підлягає введенню в експлуатацію,  суд вважає безпідставною, оскільки виконання такого зобов'язання визначено  на добровільній основі. Проте, зобов'язання відповідача  визначені як договором, так і законодавством.

    Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

  На виконання приписів ч.2 ст.188 Господарського кодексу України, позивач 03.06.09 звернувся до відповідача з письмовою пропозицією розірвати договір від 28.08.06 та надіслав  підготовлену для підпису угоду від 01.06.09 про розірвання договору.

    У відповідності до ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

   Згідно з ч. 4 ст. 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

   Оскільки пропозиція щодо укладення вказаного вище додаткового договору  надіслана позивачем 03.06.09, а відповідач листом № 1317/01-08/13 від 23.06.09 та виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради листом № 2297/01-17/38 від 22.06.09 відмовилися від розірвання договору в добровільному порядку,  тому позивач в порядку ч.4 ст.188 Господарського кодексу України, звернувся до суду  для врегулювання спору з метою захисту своїх прав та інтересів.

   Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.

    Судові витрати відповідно до  ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

  Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 175, 188 Господарського кодексу України, ст.ст.11,202,509,526,629 Цивільного кодексу України, ст.ст.27,33,49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                  ВИРІШИВ:

            позов задоволити.

      Розірвати договір про сприяння соціально-економічному розвитку міста від 28.08.06, укладений між  Товариством з обмеженою відповідальністю „Гаразд Україна” (м.Івано-Франківськ, вул.Новгородська,34"а", код ЄДРПОУ 32077713) та Управлінням архітектури та містобудування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності,9, код ЄДРПОУ 02498688).

   Стягнути з Управління архітектури і містобудування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності,9, код ЄДРПОУ 02498688) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гаразд Україна” (м.Івано-Франківськ, вул.Новгородська,34"а", код ЄДРПОУ 32077713)  85,00грн. держмита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Видати наказ.

   Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                        Суддя                                                       Булка В.І.

                                                                                                          Рішення підписане 07.10.09.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Помічник судді Гандера М.В.  

     Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна