Постанова

від 30.07.2009 по справі 24/64-09-2004

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

24/64-09-2004

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"30" липня 2009 р.Справа № 24/64-09-2004

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Лавренюк О.Т.

суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання: Кубік О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кравець Ю.І., дов. № 1 від 22.04.2009 р.

від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Грані” (далі по тексту – ТОВ „Грані”)

на рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2009 р.

по справі № 24/64-09-2004

за позовом Приватного підприємства „Агенції безпеки бізнесу „Пересвет” (далі по тексту – ПП „АББ „Пересвет”)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Грані” (далі по тексту ТОВ „Грані”)

про стягнення 6 041,74 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

21.04.2009 р. ПП „АББ „Пересвет” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „Грані” про стягнення заборгованості по договору № 14-25/12/06 від 25.12.2006 р. у загальній сумі 6 041,74 грн.

22.06.2009 р. рішенням господарського суду Одеської області (суддя Оборотова О.Ю.) по справі № 24/64-09-2004 позов ПП „АББ „Пересвет” задоволено, стягнуто з ТОВ „Грані” на користь ПП „АББ „Пересвет” 5 000,00 грн. суми основного боргу, 457,80 грн. збитків від інфляції, 69,77 грн. – 3% річних, 514,17 грн. – пені, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області, ТОВ „Грані” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2009 р. по справі № 24/64-09-2004 повністю та провадження по справі припинити, оскільки рішення прийнято з порушенням норм матеріального права та процесуального права, зокрема посилаючись на порушення норм ст.ст. 530, 614 ЦК України, на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи.

28.07.2009 р. ПП „АББ „Пересвет” надало до Одеського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2009 р. по даній справі цілком обґрунтоване, прийняте з урахуванням всіх обставин по справі та додержанням норм чинного законодавства України, посилаючись на додаткову угоду № 1 від 11.12.2008 р. до договору поруки № 14-25/12/06 від 25.12.2006 р., згідно якої правовідносини між сторонами по цій справі припиняються із 25.12.2008 р., а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Грані” – без задоволення, так як доводи апеляційної скарги не відповідають дійсності.

30.07.2009 р. у судовому засіданні Одеського апеляційного господарського суду по справі № 24/64-09-2004 був присутній представник позивача, надавав усні пояснення по справі та копію додаткової угоди № 1 від 11.12.2008 р. до договору поруки № 14-25/12/06 від 25.12.2006 р., яка судовою колегією  залучена до справи.

Представник відповідача в судове засідання від 30.07.2009 р. по справі          № 24/64-09-2004 не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час слухання справи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія прийшла до висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні від 30.07.2009 р., за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши представника позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на підставі наступного:

Матеріалами справи встановлено: 25.12.2006 р. між ПП „АББ „Пересвет” та ТОВ “Грані” було укладено договір №14-25/12/06 (далі по тексту – Договір), відповідно до умов якого позивач надає комплекс послуг пов'язаних з забезпеченням безпеки бізнесу відповідача, а відповідач зобов'язується своєчасно сплачувати кошти за отримані послуги.

Відповідно до п. 3.1. Договору, вартість послуг позивача складає 1000,00 грн. в місяць. Оплата послуг здійснюється відповідачем продовж п'яти банківських днів, після виставлення рахунку й підписання сторонами акта про виконання послуг.

Згідно із п. 4.2. Договору відповідач несе відповідальність за прострочення оплати послуг у розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ.

У відповідності до п. 6.1. Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2007 р.

Також в п. 6.2. Договору вказано: якщо за 20 діб до закінчення строку дії договору жодна з сторін письмово не повідомить другу сторону про наміри  розірвати договір, то він вважається пролонгованим на тих же умовах на кожний слідуючий календарний рік.

Згідно наявних матеріалів справи, у грудні 2007 року сторони письмово не повідомляли одна одну про розірвання Договору, а тому він вважається пролонгованим на той самий строк у 2008 році.

Як вбачається з актів виконаних послуг, підписаних повноважними особами сторін та скріплених печатками сторін, у період з 25.12.2006 р. по 25.12.2008 р. позивач відповідно до умов Договору належним чином виконав свої зобов'язання (а.с. 15 – 62).

Тобто, Позивач свої зобов'язання за договором виконував належним чином, у відповідності до умов вищевказаного договору. Відповідач свої зобов'язання в частині проведення повної оплати за отримані послуги виконував неналежним чином, сплачуючи виставлені рахунки на свій розсуд, мотивуючи свої дії необґрунтованістю сум виставлених до оплати в рахунках,  перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача кошти за послуги надані з 25.12.2006 р. по 25.07.2008 р.

За послуги надані з 25.07.2008 р. по 25.12.2008 р., які складають 5000,00грн., Відповідач не розрахувався.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимогами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором чи законом.

Згідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Аналізуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом цілком правомірно задоволено позов ПП „АББ „Пересвіт”, оскільки наявність правовідносин між сторонами по справі підтверджуються Договором, актами наданих послуг, які підписані уповноваженими особами сторін та скріплені їх печатками, додатковою угодою до Договору від 11.12.2008 р., з якої вбачається, що договірні правовідносини між сторонами по Договору припиняються з 25.12.2008 р.

Враховуючи зазначене, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції прийшла до висновку, що господарським судом Одеської області було прийнято оскаржене рішення з урахуванням всіх обставин по даній справі, з додержанням норм матеріального та процесуального права і підставі для скасування рішення відсутні.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеним і не потребують додаткового правового аналізу.

За таких обставин судова колегія вважає за необхідне рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2009 р. по справі     № 24/64-09-2004 –залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Грані” залишити без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                             О.Т. Лавренюк

Суддя                                                                                   Я.Ф. Савицький

      Суддя                                                                                   Т.Я. Гладишева