Ухвала

від 27.08.2015 по справі 817/1543/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Недашківська К.М.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"27" серпня 2015 р. Справа № 817/1543/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" червня 2015 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Пісківський" про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просило стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Пісківський" на свою користь заборгованість за травень 2015 року по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 2120 грн. 46 коп.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 у задоволенні адміністративного позову Управлінню Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши справу в порядку, визначеному п.2 ч.1 ст.197 КАС України, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що СВК "Пісківський" є юридичною особою, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Управлінням Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області проведено та направлено СВК "Пісківський" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по пенсіонерах, які перебували в трудових відносинах з відповідачем, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6 - пенсія, яким призначена відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як жінкам, що працювали у сільськогосподарському виробництві та виховали 5 і більше дітей - незалежно від віку і трудового стажу.

Як встановлено судом першої інстанції, СВК "Пісківський" не погасило зазначені витрати, що стало підставою для звернення до суду.

Однак, відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов до висновку, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а тому такі витрати не є витратами Пенсійного фонду в розумінні п.6.1 Інструкції і не підлягає відшкодуванню у визначеному нею порядку.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Пунктом "ж" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Кабінетом Міністрів України 16 травня 1992 року прийнято постанову № 244 "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей ( із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 478 ( 478-2004-п ) від 14.04.2004 )

Згідно з п. 1, 2 Постанови № 244, жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.

Право на пенсію на вказаних у пункті 1 цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподаpському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до абз. 5 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

У п. 1 ст. 1 та абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов"язкове державне пенсійне страхування" закріплено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Для підприємств, установ, організацій, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 1 статті 4 зазначеного вище Закону встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності 01.01.2015 року, було внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Отже, виходячи з викладених правових норм вбачається, що законодавством для суб'єктів господарювання - платників фіксованого сільськогосподарського податку регламентовані пільги з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, однак, з 01.01.2015 р. із законодавства виключено такий вид податку, а для платників єдиного податку зазначені пільги жодною законодавчою нормою не передбачені.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього закону.

Згідно з пунктами 6.4-6.5 розділу 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 01 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

За приписами пункту 6.8 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Крім того, необхідно зазначити, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Відповідно до п. 16 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить зазначеному Закону.

Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій особам, призначених відповідно до п. "ж" закону України "Про пенсійне забезпечення" покриваються підприємствами та організаціями до набуття особами права на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .

Отже, з 01.01.2015 р. правовою підставою для виникнення у фермерського господарства зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної його колишньому працівнику на підставі п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є сукупність наступних умов: 1) факт роботи такого пенсіонера в цьому фермерському господарстві, незалежно від тривалості стажу; 2) фермерське господарство є платником єдиного податку.

Як встановлено судом першої інстанції, СВК "Пісківський" повідомлялось у встановленому порядку управлінням Фонду про загальні суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підтверджується відповідними повідомленнями, в яких зазначено про обов'язок сплати таких сум у визначений строк.

Даний розрахунок отриманий відповідачем не оскаржений, так само як не оспорюється і право на пенсію ОСОБА_5, ОСОБА_6 відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому саме на відповідача покладено обов"язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за травень 2015 року.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено, що пенсіонерки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 працювали постійно в сільськогосподарському виробництві, народили та виховали до 14-річного віку п'ятеро дітей, та мають право на призначення дострокової пенсії за віком в силу пункту 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому колегія суддів приходить до висновку про те, що витрати на виплату і доставку виплаченої їм пенсії повинні відшкодовуватися роботодавцем.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, яку висловлено в постановах Верховного Суду України від 16 квітня, 10 вересня, 08 жовтня 2013 року (21-12а13, 21-215а13, 21-310а13 відповідно), 11 лютого 2014 року (21-471а13) та від 07 липня 2015 року (2а/0370/1328/11) щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції при вирішенні питання щодо правильного застосування пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та підпункту 6.6 розділу 6 Інструкції.

За змістом ч.2 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції не відповідають приписами зазначених правових норм та не узгоджуються з практикою Верховного Суду України, а тому судове рішення підлягає скасуванню відповідно до ст. 202 КАС України, з ухваленням нового - про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області задовольнити, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" червня 2015 р. скасувати та прийняти нову, якою, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Пісківський" на користь Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області заборгованість за травень 2015 року по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій в сумі 2120 грн. 46 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області вул.Грушевського,34а,м.Костопіль,Рівненська область,35000

3- відповідачу Сільськогосподарський виробничий кооператив "Пісківський" вул.Колгоспна,8,с.Пісків,Костопільський район, Рівненська область,35032

- ,