Постанова

від 29.09.2009 по справі 11/264-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/264-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2009 року                                    Справа №  11/264-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідача)    

суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Лігостаєв В.П., довіреність № 2-ю  від 28.09.09,  представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.95).

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Сімург”, Донецька обл., м. Костянтинівка

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2009 року у справі № 11/264-09

за позовом приватного підприємства “Сімург”, Донецька обл., м. Костянтинівка

до  відкритого акціонерного товариства “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, м. Дніпропетровськ

про   стягнення 453 478, 07 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28 липня  2009 року (суддя Мельниченко І.Ф.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 411 459 грн.36 коп. основного боргу, 40 718 грн. 52 коп. пені, судові витрати по справі. В решті позову відмовлено.

Рішення господарського суду вмотивовано неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань по договору поставки від 01 липня 2008 року. Відмовляючи в стягненні пені в сумі 1300 грн. 19 коп. господарський суд вказав, що позивачем завищено розмір пені.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач його оскаржує на предмет невідповідності фактичним обставинам справи та нормам матеріального права. Зазначає, що позивач не мав підстав для звернення з вимогою щодо оплати продукції поставленої по видатковим накладним № 082 від 31 жовтня 2008 року та № 086 від 19 листопада 2008 року, оскільки не надав відповідачу, як це передбачено п.4.1 договору рахунки для сплати та податкові накладні, тому грошові зобов'язання у відповідача перед позивачем по даним поставкам не настало.

Скаржник просить рішення господарського суду скасувати частково, відмовити в позові в частині стягнення 291364,68 грн. основного боргу та 26383,37 грн. пені.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з участю представника підприємства в іншому судовому засіданні (а.с.98).

Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія відхиляє клопотання скаржника, оскільки доказів в його обґрунтування не представлено, матеріали справи дозволяють вирішити спір по суті в даному судовому засіданні.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору від 01 липня 2008 року № 511081872 позивач поставив відповідачу проволоку на загальну суму 788 812,32 грн., що підтверджується видатковими накладними № 056 від 31 липня 2008 року, № 080 від 15 жовтня 2008 року, № 082 від 31 жовтня 2008 року, № 084 від 07 листопада 2008 року, № 086 від 19 листопада 2008 року.

В п.4.1 договору (з урахуванням додаткової угоди №1 від 30 липня 2008 року) встановлено, що умови оплати по кожній партії товару вказуються в специфікаціях на поставку  відповідної партії товару.

Згідно специфікацій №1 і №2 умови оплати – 30 календарних днів з дати поставки; специфікації № 3 –14 банківських днів з дати поставки, специфікації №4 –45 банківських днів з моменту поставки та надання документів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов'язання по оплаті виконав частково у розмірі 377 352,96 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару у сумі 411 459,36 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

Таким чином, в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України допустив неналежне виконання грошових зобов'язань, у зв'язку з чим господарський суд правомірно стягнув з відповідача основний борг в розмірі 411 459 грн. 36 коп.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення узгоджених строків оплати, що вказані в п.4.1 договору, встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Позивачем нарахована пеня за прострочку оплати товару в сумі 23 408,78 грн. (а.с.76) по видатковій накладній № 080 за 267 днів прострочки, по накладній № 082 за 250 днів прострочки, по накладній № 086 за 183 дні прострочки.

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України розмір нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже господарський суд правильно визначив розмір пені що підлягає стягненню в сумі 40 718 грн. 52 коп.

Доводи скаржника спростовуються матеріалами справи.

Згідно п.3.4 договору разом з товаром постачальник надає покупцю наступні документи: рахунок, сертифікат якості, податкову накладну, товарно –транспортну накладну.

Товар по видатковим накладним № 082 від 31 жовтня 2008 року (а.с. 38) та № 086 від 19 листопада 2008 року (а.с.51) отримано представником відповідача, про що міститься відмітка на вказаних накладних. Також поставка товару по вказаним накладним підтверджується актами прийому –передачі від 31 жовтня 2008 року (а.с.40) та від 19 листопада 2008 року (а.с.52).

Вимог щодо надання документів перелічених в п.3.4 договору відповідач позивачу не заявляв.

Отже відповідач разом з товаром отримав документи зазначені в п.3.4 договору, тобто рахунки та податкові накладні.

З огляду на викладене рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2009 року відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

           Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2009 року у справі № 11/264-09 залишити без змін.

           Апеляційну скаргу приватного підприємства “Сімург”, Донецька обл., м. Костянтинівка залишити без задоволення.            

           Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                          О.В. Джихур

Суддя                                                                                 О.М. Виноградник

Суддя                                                                                 О.М. Лисенко