Рішення

від 28.09.2009 по справі 15/262

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/262

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.09                                                                                 Справа № 15/262

за позовом

Приватного підприємства «Геліс», м. Лисичанськ Луганської області

до державного підприємства «Антрацитвантажтранс», м. Антрацит Луганської області

про стягнення 138 332 грн. 28 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

за участю:

від позивача - Захаров М.В.,  директор ПП "Геліс" згідно   наказу № 1від 20.04.06;

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

- стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 120 899 грн. 98 коп. за договором поставки № 1-03/09-02-Д від 03.02.09;

- стягнути з відповідача суму пені за неналежне виконання зобов'язань у розмірі 17 432 грн. 80 коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач відзивом на позовну заяву визнав позовні вимоги в частині основного боргу, з розрахунком пені - не згоден.

Так, станом на день звернення позивача до суду з позовом та на час прийняття рішення борг за договором склав 120 899 грн. 48 коп.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи та вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір поставки від 03.02.09 №1-03/09-02-Д, за яким позивач зобов'язався поставити та передати у власність покупцю певну продукцію, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити її.

Позивач свої зобов'язання виконав передавши відповідачу дизельне пальне на суму 162 546 грн. 90 коп., що підтверджується накладною від 03.02.2009 р., довіреністю на отримання товару. Дана фактична обставина відповідачем не заперечується.

Відповідач на момент звернення позивача до суду з позовом свої грошові зобов'язання за договором виконав частково.

Так, станом на день звернення позивача до суду з позовом борг становив

120 899 грн. 48 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт наявності заявленого до стягнення боргу в розмірі 120 899 грн. 98 коп. на день подачі позову до суду, підтверджується матеріалами справи та визнано відповідачем.

Відзивом на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги в частині основного боргу.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У зв'язку з визнанням позову відповідачем та враховуючи, що такі його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб суд, керуючись ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймає рішення про задоволення позову.

Тому, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у сумі 120 899 грн. 98 коп. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Позивачем на підставі п. 11.1.2 договору заявлена до стягнення пеня у сумі 17 432 грн. 80 коп. Обґрунтований розмір пені за  прострочення оплати товару, факт поставки якого доведено суду, становить 16 884 грн. 57 коп., який і підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягають стягненню борг у сумі 120 899 грн. 98 коп. та пеня у сумі 16 884 грн. 57 коп. У задоволенні решти позовних вимог по стягненню пені слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача (пропорційно до розміру задоволених вимог) у складі: 1 377 грн. 79 коп. державного мита, а також 235 грн. 06 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Антрацитвантажтранс», м. Антрацит Луганської області, вул. Парковая, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34720132, на користь Приватного підприємства «Геліс»,

м. Лисичанськ Луганської області, вул. Московськая, б. 63, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20184114, борг у сумі  120 899 грн. 98 коп. та пеню у сумі 16 884 грн. 57 коп., судові витрати зі сплати державного мита у сумі 1 377 грн. 79 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235 грн. 06 коп.  Наказ видати.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні  було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 29.09.2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко