Ухвала

від 27.08.2015 по справі 902/960/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відкладення слухання

27 серпня 2015 р. Справа № 902/960/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :Селянського фермерського господарства "Юність" (23310, Вінницька область, Тиврівський район, м. Гнівань, вул. Лісова, 5)

до :Приватного підприємства "Газо-Мер" (21018, м. Вінниця, вул. Литвиненка, 31А)

про стягнення 345 345,00 грн.

при секретарі судового засідання Солоненко Т.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н. від 01.06.2015 року;

відповідача: не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Селянське фермерське господарство "Юність" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Газо-Мер" заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 040215-2Д від 04.02.2015 року в загальному розмірі 345 345,00 грн..

Ухвалою суду від 13.07.2015 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/960/15 з призначенням до розгляду в судовому засіданні 27.08.2015 року та зобов'язано сторін надати необхідні для вирішення спору докази.

В ході судового засідання судом встановлено, що сторонами в порушення приписів ст. 115 ГПК України не виконано вимог ухвали суду від 13.07.2015 року в частині надання доказів. Відповідачем також не забезпечено явку уповноваженого представника. Письмових пояснень причин не виконання вимог ухвали суду сторонами не надано.

Розглянувши матеріали справи, з огляду на невиконання сторонами вимог суду та неявку представника відповідача, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи на іншу дату.

Відкладаючи розгляд справи на іншу дату, суд дійшов висновку про стягнення з позивача та відповідача штрафу в доход Державного бюджету України за ухилення від вчинення дій покладених на них господарським судом виходячи з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена частиною третьою статті 129 Конституції України як одна з основних засад судочинства.

Частиною 4 статті 129 Конституції України встановлено, що за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, зокрема, що:

- судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом;

- невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до статті 4 5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 13.07.2015 року про порушення провадження у справі № 902/960/15 сторін, з-поміж іншого, зобов'язано забезпечити явку в судове засідання уповноважених представників та надати необхідні для вирішення спору докази, з метою повного та всебічного розгляду справи.

Проте позивач та відповідач не виконали вимоги суду, які зазначені в ухвалі суду. Причини невиконання вимог ухвали суду останніми не повідомлені.

Слід зазначити, що про дату, час та місце судового засідання сторін було повідомлено завчасно та належним чином - ухвалою суду від 13.07.2015 року, надіслання та вручення якої стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 21036 0014447 3 та № 21036 0014358 2, які підтверджують факт отримання вказаної ухвали уповноваженими представниками: позивача 21.07.2015 року, відповідача 21.07.2015 року.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас, частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

В абз.1-3 п.3.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" наголошено на тому, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи можуть тягти за собою, зокрема, такі наслідки:

- стягнення штрафу з винної сторони в доход державного бюджету України (пункт 5 статті 83 ГПК);

- винесення у встановленому порядку окремих ухвал (стаття 90 ГПК).

При цьому слід мати на увазі, що передбачене пунктом 5 статті 83 ГПК право господарського суду у прийнятті рішення стягнути з винної сторони штраф у доход державного бюджету України стосується не лише рішень, прийнятих по суті справи, а й ухвал, у тому числі тих, якими розгляд справи не закінчується (наприклад, ухвали про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою в судове засідання представника учасника судового процесу та/або неподанням ним витребуваних судом матеріалів тощо).

Неподання сторонами визначених судом документів, при наявності достовірних доказів, які підтверджують факт належності повідомлення їх про дату, час та місце судового засідання без надання пояснень поважності причин невиконання вимог ухвали суду на думку суду переконливо свідчить про зловживання процесуальними правами вказаними особами у даній справі, а також про їх намір затягувати судовий розгляд справи.

За вказаних обставин суд вбачає, що позивач та відповідач без поважних причин не подали визначені судом матеріали, необхідні для вирішення спору, оскільки поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами.

Враховуючи викладене, суд вирішив стягнути з позивача та відповідача в доход Державного бюджету України по 500,00 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторін.

Крім того, суд вважає за необхідне вдруге зобов'язати сторін виконати вимоги ухвали суду від 13.07.2015 року в частині надання доказів в повному обсязі.

Керуючись ст.65, п.п.1, 2 ч.1 ст.77, п.5 ст.83, ст.ст.86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Розгляд справи відкласти на 10 вересня 2015 р. о 10:30 год. , в приміщенні господарського суду, кімн. № 1116.

2. Вдруге зобов'язати сторін виконати вимоги ухвали суду від 13.07.2015 року в частині надання доказів в повному обсязі. У випадку неможливості виконання вимог суду надати обґрунтовані письмові пояснення.

3. Стягнути з Селянського фермерського господарства "Юність" (23310, Вінницька область. Тиврівський район, м. Гнівань, вул. Лісова, 5, код ЄДРПОУ 30165624) в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 500 (п'ятсот) грн.00 коп. за ухилення від вчинення дій покладених господарським судом.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Газо-Мер" (21018, м. Вінниця, вул. Литвиненка, 31 А, код ЄДРПОУ 38394813) в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 500 (п'ятсот) грн.00 коп. за ухилення від вчинення дій покладених господарським судом.

5. Видати накази.

6.Ухвалу надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (23310, Вінницька область, Тиврівський район, м. Гнівань, вул. Лісова, 5)

3 - відповідачу (21018, м. Вінниця, вул. Литвиненка, 31А)