Рішення

від 20.08.2015 по справі 921/708/15-г/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2015 р.Справа № 921/708/15-г/17

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м.Дніпропетровськ

до відповідача: Малого приватного підприємства "Гольцер", м.Бережани Тернопільської області

про cтягнення 62974,44грн, з яких: 42787,69грн богу за кредитом, 9951,27грн відсотків за користування кредитом, 7924,94грн пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 2310,54грн комісії за користування кредитом,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність №2685-К-О від 24.06.2015р.;

відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Судом фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася у зв'язку з відсутністю відповідних клопотань.

Позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", м.Дніпропетровськ, звернувся 15.07.2015р. (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції суду за вх.№737 від 15.07.2015р.) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Малого приватного підприємства "Гольцер", м.Бережани Тернопільської області, про стягнення заборгованості в сумі 62974,44грн за договором банківського обслуговування від 17.03.2014р., з яких: 42787,69грн боргу за кредитом, 9951,27грн відсотків за користування кредитом (3827,88грн - відсотки на поточну заборгованість та 6123,39грн - відсотки на прострочену заборгованість), 7924,94грн пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 2310,54грн комісії за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду від 17.07.2015р. порушено провадження у справі, витребувано від сторін додаткові документи; судове засідання призначено на 06.08.2015р., з подальшим відкладенням розгляду справи на 20.08.2015р., на підставі статті 77 ГПК України, за клопотанням позивача, у зв'язку із неподанням останнім витребуваних судом документів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Також, додатково позивач надав до матеріалів справи додаткові пояснення щодо предмету позову, розрахунок заборгованості відповідача за кредитом, виписки з рахунків за якими обліковується кредит МПП "Гольцер", повідомлення про встановлений розмір кредитного ліміту для позичальника, про розміри відсоткових ставок за користування кредитними коштами. Просив суд задовольнити позовні вимоги як обґрунтовано заявлені та не заперечені відповідачем.

Відповідач витребувані ухвалами суду від 17.07.2015р., 06.08.2015р. матеріали не подав, хоча про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень, згідно яких на адресу відповідача (м.Бережани Тернопільської області, вул.Шевченка, 137, корпус "А"), вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялися ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи.

Оскільки явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст.22 ГПК України, процесуальні документи надсилалися судом за юридичною адресою відповідача, вказаною у позовній заяві, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому з урахуванням приписів ч.1 ст.64 ГПК України, п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" господарський суд вважає, що відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відтак, застосовуючи принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, що закріплені в п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 ГПК України та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні, за правилами ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та додатково представлені позивачем документи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд встановив наступне.

17.03.2014р. малим приватним підприємством "Гольцер" в особі директора ОСОБА_2, що діяв на підставі Статуту, та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк", в особі голови правління ОСОБА_3 ОСОБА_4В, що діяв на підставі Статуту, підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та на відкриття гривневих поточного (26003055106986) та карткового (26055055100275) рахунків.

Як вбачається зі змісту заяви, підписавши останню, клієнт (відповідач) приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", ОСОБА_3, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua які разом з цією заявою, заявою на відкриття рахунка, складають Договір банківського обслуговування.

В заяві сторони погодили, що відносини між ОСОБА_3 та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до даного Договору, так і шляхом обміну інформацією/погодженням по банківському обслуговуванню з Клієнтом через wеb-сайт банка (www.pb.ua, або інший інтернет -/SMS-ресурс, вказаний ОСОБА_3).

Також, даною Заявою погоджено, що при укладенні договорів, а також додаткових угод до них Банк і Клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку і підпису особи, уповноваженої підписувати договори та угоди до них від імені ОСОБА_3, здійсненого за допомогою засобів копіювання.

Розділом 1 Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених на web-сайті банку www.privatbank.ua, передбачено, що ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Приватбанку.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності зі ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" встановлено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з п.3.2.1.1.16 Умов, при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований ОСОБА_3 через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першої" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За своєю правовою природою укладений між ПАТ КБ "Приватбанк" та МПП "Гольцер" договір банківського обслуговування є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору .

Відповідно, для укладення договору банківського обслуговування, який є змішаним за своєю правовою природою і має елементи кредитного договору, сторони повинні були обмінятися всіма документами, в яких зафіксований зміст правочину, щоб договір був вчинений у письмовій формі.

Відповідно до п.п.3.2.1.1.1, 3.2.1.2.1.1, 3.2.1.1.5, 3.2.1.1.6, 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.7.6 Умов кредитний ліміт надається клієнту на поповнення оборотних коштів, здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту, котрий розраховується, встановлюється ОСОБА_3 та може бути змінений останнім в односторонньому порядку з визначених Умовами підстав, про що клієнт повідомляється на вибір одним з способів: письмово, через встановлені засоби електронного зв'язку (система клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або іншою).

Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди у порядку, розмірі та строки, встановлені Умовами. Погашення кредиту, сплата відсотків здійснюється у валюті кредиту. Погашення винагороди здійснюється у гривні (п.п.3.2.1.1.3, 3.2.1.4.8 Умов).

У відповідності до п. 3.2.1.1.8. Правил, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відтиском печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода"). При порушенні клієнтом будь-якого із обов'язків, передбачених "Умовами і правилами надання банківських послуг", банк на власний розсуд, має право змінити умови кредитування, встановити інший строк повернення кредиту. При належному використанні клієнтом обов'язків, передбачених "Умовами і правилами надання банківських послуг", проведення платежів клієнта в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той же строк.

Пунктом 3.2.1.1.11. Правил встановлено період безперервного користування кредитним лімітом - не більше 35 днів (періодом безперервного користування кредитним лімітом є період часу, на протязі якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку).

В силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.2.2.3 та 3.18.2.2.5 Правил, клієнт зобов'язався проводити погашення кредитного ліміту не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитним лімітом, сплачувати відсотки за весь час фактичного користування кредитом та повністю повернути кредит в строки, передбачені Правилами .

Згідно п.3.2.1.1.13 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує ОСОБА_3 відсотки та пеню за користуванням кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цим розділом "Умов та правил надання банківських послуг".

Розділом 3.2.1.4. Умов, яким затверджений порядок розрахунків, встановлено, що:

- за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка) (п. 3.2.1.4.1 );

- за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну із дат до 25-го числа поточного , якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21 до кінцевого числа поточного місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Процентна ставка в розмірі 36% річних застосовується на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню - у випадку необнулення дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому воно підлягало обнулюванню.

Якщо за вказаний період, клієнт не обнулює дебетове сальдо, тобто не погашає кредит впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, то грошове зобов'язання з повернення кредитних коштів вважається простроченим, а заборгованість - порушена. Починаючи з 91 дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, процентна ставка за користування кредитом збільшується до 56% від суми залишку непогашеної заборгованості.

Разом з тим, клієнт бере на себе зобов'язання із сплати ОСОБА_3 винагороди за користування кредитом: 1-го числа кожного місяця - у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць; за управління фінансовим інструментом - в дату встановлення та дату збільшення розміру кредитного ліміту (п.п.3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, 3.2.1.4.11 Умов). Сплата винагороди здійснюється в гривні.

Також, порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань (повернення кредиту, сплата відсотків, винагороди) забезпечено пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, яку клієнт сплачує банку з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п.п.3.2.1.4.1-3.2.1.4.1.4, 3.2.1.5.1 Умов).

Строк нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом, збільшено до 3 років. Термін позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлено сторонами тривалістю 5 років (п.п.3.2.1.5.4, 3.2.1.5.7 Умов).

Пунктом 3.2.1.6.1 Умов визначено, що договір обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за даним договором.

Матеріали справи свідчать, що позивачем взяті на себе зобов'язання виконано належним чином та у спосіб, визначений Умовами. Зокрема, ОСОБА_3 на виконання умов договору відкрито Клієнту гривневі рахунки №26003055106986 (поточний рахунок) та №26055055100275 (картковий рахунок); встановлено кредитний ліміт в сумі 50000,00грн (довідка про розмір встановленого кредитного по клієнту МПП "Гольцер" (поточний рахунок №26003055106986, МФО 338783), повідомлення від 30.10.2014р., виписки по рахунках боржника за якими обліковується кредит), надано грошові кошти (кредит) Клієнту в межах встановленого ліміту на загальну суму 42787,69грн, починаючи з 04.11.2014р.

Таким чином, враховуючи положення п.3.2.1.6.1 договір набрав чинності з дати використання кредитних коштів - 04.11.2014р., відповідно, до спірних правовідносин застосовуються Умови в редакції з 01.07.2014р. ("Об изменении ставок по кредитным лимитам на расчетный счет и гарантированным платежам").

Використані кредитні кошти в межах кредитного ліміту в загальній сумі 50000,00грн, за умовами договору, відповідач зобов'язаний був повернути не пізніше 02.03.2015р.

Проте, свої грошові зобов'язання мале приватне підприємство "Гольцер" виконало частково, на суму 344,86грн, сплативши 01.12.2014р.: комісію в сумі 226,84грн та 118,02грн - нарахованих строкових відсотків.

Таким чином, відповідач свої зобов'язання перед позивачем за договором від 17.03.2014р. в повному обсязі не виконав, допустивши прострочення платежів, що підтверджується розрахунками позовних вимог, виписками з рахунків за період з 17.03.2014р. по 02.06.2015р., облік яких Банк здійснював згідно умов договору та в порядку, передбаченому вимогами Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007р. №481, а саме:

- згідно виписки по рахунку №20677055112700 (тіло кредиту) сума 42787,69грн винесена 02.03.2015р. на прострочку кредиту та є неповернутою;

- згідно виписки по рахунках № 20699055123034 (прострочені відсотки) за період з 02.03.2015р. по 02.06.2015р. неповернутими числяться відсотки за користування кредитними коштами в сумі 9951,27грн;

- згідно виписки по рахунку №20694055130925 (комісія) за період з 09.01.2015р. по 01.06.2015р. нараховано 2310,54грн несплаченої відповідачем винагороди (комісії)

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору банківського обслуговування від 17.03.2014р. позивачем, з метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача 06.05.2015 року направлено претензію №40317ТЕN0S093 про сплату заборгованості, яка залишена підприємством без належного реагування, що стало підставою для стягнення зазначеної суми в примусовому порядку.

Оцінюючи зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог,виходячи з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, не запереченими належним чином відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч.1 ст.1067 Цивільного кодексу України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Зважаючи на наведені норми закону у системному аналізі з встановленими правовідносинами, що склалися між сторонами у розрізі умов укладеного правочину, та як, зазначено вище, за своєю правовою природою договір, укладений між публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та малим приватним підприємством "Гольцер" шляхом приєднання, є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору, оскільки Умовами передбачено порядок надання коштів, строки користування кредитною лінією, відповідальність за непогашення кредиту, порядок нарахування відсотків за користування кредитом та їх розмір, тощо.

Дана правова позиція суду узгоджується з висновками Вищого господарського суду України, наведених у постановах від 20.08.2013р. (справа №15/5007/1293/12), 04.02.2014р. (справа №922/2798/13).

Крім цього, слід зазначити, що факт укладення договору підтверджено сторонами шляхом прийняття до виконання його умов, а саме: банк приймав і зараховував на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконував розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка, проводив інші операції за рахунком, надавав грошові кошти (кредит) відповідачу в межах встановленого ліміту на та умовах, розміщених на сайті ОСОБА_3.

Умови кредитування рахунку встановлені у п.3.2.1. Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, яким, зокрема, встановлено вид та мету надання кредиту, порядок його видачі та порядок погашення (підпункти 3.2.1.1.3, 3.2.1.4.7., 3.2.1.4.8), умови щодо визначення кредитного ліміту (підпункти 3.2.1.1.5-3.2.1.1.7), строк користування кредитом (п.п.3.2.1.1.11, 3.2.1.6.1.), строк повернення кредиту (п.3.2.1.1.8.), розмір, порядок розрахунку та сплати процентів за користування кредитом ( пп.3.2.1.1.12, 3.2.1.4.1 - 3.2.1.4.3, 3.2.1.4.9), права та обов'язки сторін (п.3.2.1.2), відповідальність сторін (п.3.2.1.5). Тобто даний договір містить всі істотні умови, погоджені сторонами, котрі необхідні для даного виду правочину, що, в силу статті 638 ЦК України, є необхідною умовою його укладення.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до Умов та правил надання банківських послуг відповідачу було встановлено кредитний ліміт в сумі 50000,00грн на поточний рахунок №26003055106986, МФО 33878, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Факт надання відповідачу кредитних коштів, їх використання останнім та наявності перед позивачем боргу з повернення кредиту в сумі 42787,69грн підтверджено банківськими виписками з поточного рахунку №26003055106986 та рахунку №20677055112700 по простроченому кредиту малого приватного підприємства "Гольцер". Дані обставини не спростовані позичальником належними та допустимими доказами в розмінні ст.34 ГПК України.

Відповідачем не надано, а матеріали справи не містять доказів погашення малим приватним підприємством "Гольцер" заборгованості перед позивачем в сумі 42787,69грн по тілу кредиту. Заперечень з приводу неотримання кредитних коштів відповідач суду не надав.

Оскільки обставини справи свідчать, що відповідачем не повернуто позивачу надані кредитні кошти згідно умов договору і не надано документів, які б свідчили про відсутність його вини у невиконанні своїх зобов'язань, тому згідно ст.15 ЦК України, порушене право публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 42787,69грн суми неповернутого кредиту.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України - учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Погодившись та приєднавшись до Умов та правил надання банківських послуг, відповідач таким чином, зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом та винагороду за використання ліміту (щомісячну комісію), порядок та розмір нарахування яких встановлено п.3.2.1.4 Умов (Порядок розрахунків).

Згідно з ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Згідно з ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку, відповідно до ч.1 ст. 550 ЦК України, виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно (ч.1 ст. 551 ЦК України).

У відповідності до ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом, Умовами та правилами надання банківських послуг визначено період пільгового користування кредитними коштами, період простроченого грошового зобов'язання за договором, розмір та періоди застосування диференційованих відсоткових ставок за користування кредитом, розмір винагороди (комісії). Крім того, невиконання відповідачем будь-якого грошового зобов'язання по кредиту забезпечено пенею в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, яка сплачується з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Умовами та правилами збільшено строк нарахування неустойки (протягом трьох років від дати, коли зобов'язання мало бути виконане Клієнтом).

Проаналізувавши Умови та правила надання банківських послуг, дослідивши наявні в справі матеріали, здійснивши розрахунок заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача: 9951,27грн відсотків за користування кредитом (3827,88грн - сума відсотків на поточну заборгованість, нарахованих з 02.12.2014р. по 02.03.2015р., 6123,39грн - відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість за період з 04.03.2015р. по 02.06.2015р.), 2310,54грн - комісії (винагороди), нарахованої за період з січня по червень 2015 року, 26510,99грн. пені, нарахованої на суму неповернутого кредиту за період з 04.03.2015р. по 02.06.2015р., 1147,61грн пені, нарахованої на несплачені відсотки за період з 09.01.2015р. по 02.06.2015р., 266,33грн пені , нарахованої на суму винагороди (комісію) за період з 09.01.2015р. по 02.06.2015р. є обґрунтованими, документально підтвердженими, відтак, підлягають до задоволення.

Суд звертає увагу, що при здійсненні перевірки правильності проведення позивачем розрахунку позовних вимог, за основу взято дані, зокрема, щодо дати виникнення дебетового сальдо та періоду його існування, суми, наведені у виписках рахунків малого приватного підприємства "Гольцер" за період з 17.03.2014р. по 02.06.2015р., облік яких ОСОБА_3 здійснено згідно вимог Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007р. №481 та які, в силу положень ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п.2.1.1, 5.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України № 566 від 30.12.1998р., Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003р. №254, є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання Клієнту.

Судові витрати, в силу ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.

В судовому засіданні 20.08.2015р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст.6, 11, 15, 16, 207, 259, 525, 526, 530, 549-552, 599, 610, 612, 626-628, 633, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1067 Цивільного кодексу України, , ст.ст.173, 179, 181, 193, 216, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 1, 2, 4 2 -4 7 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 81 1 , 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з малого приватного підприємства "Гольцер" (м.Бережани Тернопільської області, вул.Шевченка, 137, корпус "А", ідентифікаційний код 30787392) 42787(сорок дві тисячі сімсот вісімдесят сім)грн 69коп. заборгованості за кредитом, 9951(дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят одну)грн 27коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 2310(дві тисячі триста десять)грн. 54коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 7924 (сім тисяч девятсот двадцять чотири) грн 94коп. пені та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім)грн 00коп. в повернення сплаченого судового збору на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570).

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено "26 серпня 2015 року.

Суддя Н.О. Андрусик