Рішення

від 27.08.2015 по справі 914/2175/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.15 Справа№ 914/2175/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва при секретарі судового засідання О.Сало розглянув матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства В«Акцент-БанкВ» , м. Дніпропетровськ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Лео ЛогістикВ» , м. Львів;

про: стягнення 80 055 грн. 09 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 - представник на підставі довіреностей № 5350-О від 20.11.2013 року, № 986 від 25.12.2012 року;

відповідача: не з`явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою суду від 08.07.2015 року прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства В«Акцент-БанкВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Лео ЛогістикВ» про стягнення 80 055 грн. 09 коп. Розгляд справи призначено на 27.08.2015 року.

У судовому засіданні 27.08.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав додаткові пояснення по справі та заяву про допущення помилки в поданих поясненнях в найменуванні позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, конверт, адресований відповідачу, повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Відповідно до даних з Витягу з ЄДР на Товариство з обмеженою відповідальністю В«Лео ЛогістикВ» місцезнаходженням відповідача є 79024, Львівська обл., місто Львів, вул. Б.Хмельницького, будинок 172. Аналогічна адреса зазначена у позовній заяві. На вказану адресу надсилалась вихідна кореспонденція по справі. Відтак, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак, явки представника у судові засідання не забезпечив.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не заявлялись.

Представнику сторони, що брав участь у судових засіданнях, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

У судовому засіданні 27.08.2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Публічне акціонерне товариство В«Акцент-БанкВ» (надалі по тексту рішення - позивач, банк згідно з Умовами) звернулось до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Лео ЛогістикВ» (надалі по тексту рішення - відповідач, клієнт згідно з Умовами) про стягнення 80 055 грн. 09 коп. заборгованості, з яких 43 990 грн. 95 коп. заборгованість за кредитом, 20 906 грн. 50 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом, 10 010 грн. 60 коп. пеня за невчасне виконання зобов'язань за договором та 5 147 грн. 04 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Відповідачу було відкрито поточний рахунок із кредитним лімітом 44 000 грн. 00 коп. на підставі заяви відповідача від 13.10.2011 року. Кредит надавався взамін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди. Однак, клієнт порушував взяті на себе зобов'язання, у результаті чого станом на березень 2015 року у нього виникла заборгованість в описаному вище розмірі.

Відповідач явки представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 13.10.2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю В«Лео ЛогістикВ» в особі директора ОСОБА_2 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитка печаток, а, відтак, він погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://www.a-bank.com.uа, і Тарифами Банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 13.10.2011 року (надалі по тексту рішення - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати дотримуватися умов договору. Згідно із заявою клієнту відкрито поточний рахунок за № 26005060771657, а банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язався здійснювати обслуговування кредитного ліміту на вказаному рахунку.

Як зазначено в заяві, про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами банку. Підписавши заяву, клієнт приєднався і погодився з умовами, викладеними в Умовах та правилах надання банківських послуг і Тарифах банку.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26005060771657 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, «sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Кредитними коштами клієнт скористався, підтвердженням чого є виписки за період з 06.04.2012 року по 13.03.2015 року по особовому рахунку клієнта за № 26005060771657, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розмір встановлених лімітів для клієнта підтверджується довідкою № 08.7.0.0.0/150609144939 від 09.06.2015 року (19.10.2011 року - 34 000 грн., 03.12.2012 року - 44 000 грн.).

Відповідачем взяті на себе зобов'язання виконувались неналежним чином, а саме не сплачено вчасно кошти, необхідні для погашення заборгованості, що вбачається з наявних у матеріалах справи виписок по особовому рахунку клієнта за періоди з 06.04.2012 року по 13.03.2015 року, в яких відображено рух коштів по рахунку: надання коштів банком та часткове виконання клієнтом своїх зобов'язань по їх поверненню. Як вбачається з виписки по рахунку клієнта за період з 06.04.2012 року по 15.03.2015 року, станом на 21.01.2014 року сальдо прострочене становило 43 990 грн. 95 коп., що станом на 13.03.2015 року обліковане банком як борг по основній сумі кредиту.

Враховуючи порушення умов договору клієнтом, банк надсилав відповідачу претензію № 11019А322S00F від 17.02.2015 року про наявність заборгованості у розмірі 84 706 грн. 12 коп. та вимагав негайно погасити її. Вказана претензія відправлена клієнту 27.02.2015 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи описом вкладення, списком згрупованих поштових відправлень та поштовою квитанцією. Докази надання відповіді на претензію у матеріалах справи відсутні.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір банківського обслуговування № б/н від 13.10.2011 року, укладений внаслідок підписання заяви про відкриття поточного рахунку та приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг», тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет.

Заява про приєднання до умов і правил надання банківських послуг підписана клієнтом, оскільки, як зазначено у заяві, підписавши її, в порядку чинного законодавства, клієнт засвідчив згоду на ведення в ПАТ «Акцент-Банк» документообігу, в тому числі підписання договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних та інших документів як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого у порядку, який передбачений Умовами та правилами надання банківських послуг. Відповідно до п. 3.11.1.16. Умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» - електронний цифровий підпис за правовим статусом, прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відтак, заява про відкриття поточного рахунку укладена та підписана клієнтом належним чином. Аналогічна позиція зазначена Вищим господарським судом України, зокрема, у постанові від 17.02.2015 року у справі № 904/1517/14.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Судом встановлено, що на виконання умов договору банківського обслуговування позивач надав відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 44 000 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою про розмір встановлених кредитів для клієнта та випискою по особовому рахунку клієнта, описаними вище, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно зі ст. 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни. У фінансових звітах кожного банку відображаються результати його діяльності за звітний період.

Відповідно до п. п. 1.10., 4.1. - 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 254 від 18.06.2003 року, операційна діяльність банку - це сукупність технологічних процесів, пов'язаних з документуванням інформації за операціями банку (далі - операції), проведенням їх реєстрації у відповідних регістрах, перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками. Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи. Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі.

Відповідно до п. п. 5.1.-5.5. Положення про організацію операційної діяльності в банках України інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного). Регістри бухгалтерського обліку повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри, зокрема, як особові рахунки та виписки з них. У разі складання регістрів бухгалтерського обліку на електронних носіях інформації банки зобов'язані зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції, а також органів контролю та правоохоронних органів відповідно до вимог законодавства України. Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення.

Згідно з п. п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відтак, подані представником позивача виписки по рахунках клієнта є належними доказами надання банком коштів, які відображають обіг грошових коштів по рахунку, їх надання, отримання, повернення.

Відповідно до п. 3.11.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Згідно з п. 3.11.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.11.1.6. Умов ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Пунктами 3.11.2.2.2., 3.11.2.2.3., 3.11.2.2.5. Умов встановлено, що Клієнт зобов'язується проводити погашення кредитного ліміту не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитним лімітом, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом та повністю повернути кредит в строки, передбачені Умовами.

Враховуючи порушення умов договору клієнтом, банк повідомляв відповідача про наявність заборгованості та вимагав здійснити її погашення, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, претензією № 11019А322S00F від 17.02.2015 року, описаною вище. Як вбачається з розрахунку заборгованості, з моменту виникнення заборгованості по тілу кредиту і до 13.03.2015 року повернення коштів по тілу кредиту не здійснювалось, докази здійснення повного чи часткового погашення заборгованості за тілом кредиту не подано відповідачем і в процесі розгляду справи. Відтак, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б спростовували наявність боргу в сумі 43 990 грн. 95 коп. чи доводили належне виконання своїх обов'язків відповідачем, вчасного повернення суми кредиту.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України).

За договором (п.п. 3.11.4.1, 3.11.4.5 Умов) клієнт зобов'язався виплачувати проценти за користування кредитом та винагороду. Зокрема, відповідно до п. 3.11.4.1.1, 3.11.4.1.2, 3.11.4.1.3 Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з 20-го до 25-го числа поточного місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.11.4.9).

Згідно з п. 3.11.4.4. Правил Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту (щомісячна комісія) відповідно до п.п. 3.11.1.6., 3.11.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні.

Нарахування відсотків відображене у виписках по рахунку клієнта, копії яких долучені до матеріалів справи, а їх розмір станом на дату подання позову визначений у розрахунку заборгованості. Судом здійснено перерахунок нарахованих сум відсотків та комісій, відтак, вказані вимог є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 3.11.5.4. Правил встановлено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.11.5.1., 3.11.5.2., 3.11.5.3., здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом. Як вбачається з поданого позивачем розрахунку, у відповідні періоди застосовується ставка пені в межах подвійної облікової, що не суперечить вимогам законодавства та договору.

Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість шестимісячного періоду нарахування пені, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Відтак, період, вказаний позивачем, відповідає Умовам, вимогам законодавства та є правомірним.

Процес нарахування пені відображений також у виписках по рахунку позичальника за період з 06.04.2012 року по 13.03.2015 року, копії яких долучені до матеріалів справи, та згідно з яким станом на 13.03.2015 року пеня становить 10 010 грн. 60 коп.

Розмір комісії згідно з виписками по рахунку та розрахунком позивача, перевіреним судом, становить 5 147 грн. 04 коп. та підлягає стягненню з відповідача у відповідності до умов договору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи належне виконання банком своїх обов'язків по наданню кредитного ліміту, відсутність доказів належного виконання зобов'язань та спростування наявності заборгованості клієнтом, суд приходить до висновку про порушення договірних зобов'язань відповідачем, що є підставою для захисту порушеного права позивача шляхом задоволення позовних вимог у обсязі, описаному вище.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Лео ЛогістикВ» (79024, Львівська обл., місто Львів, вул. Б.Хмельницького, будинок 172, код ЄДРПОУ 37879657) на користь Публічного акціонерного товариства В«Акцент-БанкВ» (49074, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вул. Батумська, будинок 11, код ЄДРПОУ 14360080) 43 990 грн. 95 коп. заборгованості за кредитом, 20 906 грн. 50 коп. заборгованості по процентах, 10 010 грн. 60 коп. пені, 5 147 грн. 04 коп. заборгованості по комісії і 1 827 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 28.08.2015 року.

Суддя Матвіїв Р.І.