Постанова

від 26.08.2015 по справі 802/2333/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 серпня 2015 р. Справа № 802/2333/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Панченка Т.Д.

представника позивача: Гушан І.А.

у відсутність відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Вінницької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

до: товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Егаско-ЛТД"

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі Вінницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, позивач) з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Егаско-ЛТД" (далі - ТОВ-фірма "Егаско - ЛТД", відповідач) податкового боргу в сумі 186602,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 186602,80 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовільнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 27).

А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Частиною 4 статті 128 КАС України передбачено, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи положення зазначеної норми, суд протокольним рішенням ухвалив здійснити розгляд справи за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

ТОВ-фірма "Егаско-ЛТД" як юридична особа зареєстроване Вінницьким міським управлінням юстиції 19.02.1992 року та перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області як платник податків з 19.02.1992 року .

Станом на дату звернення до суду за ТОВ-фірма "Егаско-ЛТД" рахується податковий борг в сумі 186602,80 грн., який виник в результаті подачі відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість №9073553257 від 20.04.2015 року, №9100975415 від 20.05.2015 року та №9128736954 від 19.06.2015 року.

Крім того, податковим органом проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати (перерахування) податку на додану вартість ТОВ-фірма "Егаско-ЛТД", за результатами якої складено акт №520/15-01-212/13309455 від 20.04.2015 року. Згідно висновків акту перевірки відповідачем порушено пункт 203.2 статті 203 ПК України, в результаті чого платником податку порушено правила сплати (перерахування) ПДВ в сумі 91271,5 грн., у зв'язку з чим Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0019361501 від 27.04.2015 року на суму 9127,15 грн.

12.05.2015 року ТОВ-фірма "Егаско-ЛТД" направлялась податкова вимога №2050-25, яка, у встановлений законом термін, не сплачена, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов'язок сплати податків платником передбачений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (ПК України), відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

З метою реалізації обов'язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Так, відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України передбачено, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Грошове зобов'язання платника податків, відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 ст. 14 ПК України).

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно положень підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що податковий борг відповідачем не сплачений, доказів оскарження вимоги та податкового повідомлення-рішення - не надано, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення податкового боргу в сумі 186602,80 грн.

У відповідності до норм статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовільнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю-фірми "Егаско-ЛТД" (вул. Гонти, 56-А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13309455) кошти у рахунок погашення податкового боргу в сумі 186602,80 грн. (сто вісімдесят шість тисяч шістсот дві грн. 80 коп.) в дохід державного бюджету.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна