Рішення від 13.03.2007 по справі 10/405

10/405

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.03.07 р.                                                                               Справа № 10/405                               

Господарський суд Донецької області у складі:        головуючого судді -  Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Черняк Л. А.;

за участю представники сторін:

                  від позивача  - Осадченко Л.Й. – довіреність; Романов  Р.О –керівник;

                  від відповідача –  Плотнікова О.С. – довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовом Малого  приватного  підприємства  «Дріада» м. Ясинувата,      

до відповідача   Відкритого  акціонерного  товариства  «Точмаш» м. Донецьк,

про стягнення   заборгованості    у   сумі   26 141,87  грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, Мале  приватне  підприємство  «Дріада» Ясинувата,    з  позовом   до  відповідача,   Відкритого  акціонерного  товариства  «Точмаш» м.Донецьк,  про  стягнення  заборгованості    у   сумі 26 141,87  грн.  за  договором  про  надання  послуг  № 547  від  20.03.2003 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на   договір  про надання  послуг  №547  від  20.03.2003 р.,  рахунки  фактури  № 07  від 15.07.2003 р.,   № 04  від 10.02.2004 р.,  № 06 від 16.02.2004 р.,  рахунок-фактура № 708М від 31.07.2003 р., розрахунок  заборгованості,  невиконання  відповідачем своїх  зобов'язань.

Представник  відповідача  15.01.2007 р.  надав  клопотання  про  відкладення  слухання  для  можливості  ознайомлення  з  матеріалами  справи.

Заявлене  клопотання  суд  задовольнив.

У  відзиві по  позовну заяву  від 29.01.207 р. представник  відповідача  позовні  вимоги не  визнав, повідомив,  що відповідно  до п.4.4. договору оплата  виконаних  робіт  здійснюється   після  підписання   форми №2 та наданих рахунків для оплати. Позивач  надав рахунки  № 5  та 6,  тому  була  сплачена  сума 42 859,20  грн., інших рахунків  для   перерахування  вартості  виконаних  робіт  не  отримував.

           13.03.2007 р. від  позивача  надійшло уточнення  позовних  вимог, в яких  він   підтримує   первісні   позовні  вимоги  щодо  заявленого  розміру  заборгованості  та  посилається  на Акти форми 2,  рахунки  та  положення ст.264  Цивільного  кодексу  України.

       Розглянув  матеріали  справи,  додатково  представлені  документи,  заслухав   пояснення сторін,  оцінив  докази за своїм внутрішнім  переконанням, суд  приходить  до  висновку,  що  позовні   вимоги  підлягають    задоволенню  з   наступних   підстав.

Судом встановлено, що 20.03.2003 р.  між  відповідачем (замовник)  та  позивачем  (підрядник)  був  укладений  договір  про  надання  послуг  ремонту  № 547.

Відповідно  до пункту 1.1. договору  сторони  визначились  з  предметом договору.

Вартість  робіт  та  розрахунок  за  виконані  роботи  сторони  виклали  у  Розділі 4  угоди.

Термін  дії  договору  сторони  встановили    до  31.12.2003  р.  з  можливим  продовженням строку  дії  договору, а по фінансовим  зобов'язанням  до    їх  повного виконання  сторонами.

Обґрунтовуючи  позовні  вимоги  щодо  стягнення  заборгованості  у  розмірі  26 141,87  грн.,  позивач  посилається  на  рахунки - фактури  № 07  від 15.07.2003 р. та  Акт  виконаних  робіт на суму 8 041,46 грн.,   № 04  від 10.02.2004 р.  та  Акт  виконаних  робіт  на  суму 8 041,20 грн.,  № 05  від 10.02.2004 р.  та  Акт  виконаних  робіт  на  суму 10 131,60  грн.  № 06 від 16.02.2004 р.  та  Акт виконаних  робіт на  суму 32 727,60  грн.,  часткове  виконання  відповідачем  зобов'язань  на  суму 32 799,99  грн., у тому  числі проведення  взаємозаліку  перед відповідачем  на суму 6 799,99  грн. відповідно  до  рахунку-фактури № 708 М від 31.07.2003 р.

         Приймаючи  рішення  суд  враховує  наступне.  

         Відповідно до ст.4  Цивільного  кодексу  України (у  редакції 1963 р.), підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов'язків  є  угоди,  які передбачені  законом,  а  також  інші  договори,  які  не  передбачені  законом, але  не  суперечать  йому.

        Строк дії договору  сторони  встановили  з 20.03.2003 р.  до  31.12.2003 р. з  можливою пролонгацією.

         Всі  доповнення  та  додатки  до  договору  є  його невід'ємною частиною  та  набирають  законної  сили,  якщо здійснені  у  письмовій  формі,  мають  порядковий  номер,  дату  прийняття  та  підписи повноважених представників  сторін, які завірені  печатками.

         Представник  позивача  надав  до  суду  лист б/н  та  дати,  в якому  звертався  до  відповідача  з  пропозицією  про  пролонгацію   договору  на  2004 р. Вказаний  лист  містить позначку «Дозволяю»,  дату « 29.03.2004 р.»  та  підпис особи, не вказано  посадове  становище  особи,  яка  поставила  підпис, не  має  печатки  відповідача.

        Враховуючи  викладене, суд  вважає, що  за  вказаних  обставин пролонгації договору  № 547  на  2004 р.  між  сторонами  у  встановленому сторонами  порядку  не  відбулось.

        Відповідно  до статті 205  Цивільного  кодексу  України,  правочин  може  вчинятись  усно  або  у  письмовій  формі. Сторони  мають  право обрати  форму  правочину, якщо  інше  не встановлено  законом. Правочин,  для  якого  законом  не  встановлена обов'язкова  письмова  форма,  вважається  вчиненим,  якщо поведінка  сторін  засвідчує  їхню  волю до  настання  відповідних правових  наслідків.

      З  наданих  до  суду  документів,  суд  встановив,  що  у  лютому 2004 р. сторони   дійшли  згоди  та  усно  уклали  угоду  про  надання  послуг  по  виконанню  позивачем    ремонтних  робіт  металевих  конструкцій  відповідача.          

        Тому   виконані  роботи  за  актом  Форми 2 від  14.07.2003 р,. суд  вважає  такими,  що  відбулись  на  підставі  дії  договору  № 547,  а   взаємовідносини,  які  стались  між  сторонами   у  лютому  2004 р.  по  ремонту  металевих  конструкцій  та були  прийняті  відповідачем,   є  позадоговірними.

        Позивачем  надано до  суду  копії   Актів   виконаних  робіт:

-          від 14.07.2003 р.  на суму 8 041,46 грн.  (по  договору  № 547),

-          за   лютий  2004 р. на  суму 8 041,20 грн.,  

-          за   лютий  2004 р. 10 131,60  грн.,  

-          за  лютий  2004 р. 32 727,60  грн.,  а  всього  на  суму   58 941,86  грн.,  які  підписані представниками сторін  на  скріплені  печатками.

        Позивачем  були  надані  до  суду  копії рахунків-фактур відповідно:

-          № 07  від 15.07.2003 р.  на  суму 8 041,46  грн.,

-          №  04 від  10.02.2004 р. на  суму 8 041, 46  грн.,

-          №  05  від 10.02.2004 р. на суму  10 131,60  грн.,

-          № 06  від 16.02.2004р.   на суму 32 272  грн.

Як  убачається  з  наданих до  суду документів  (виписок банку  від  26.06.2004 р.,  15.07.2004 р., 12.08.2004 р.,  07.09.2004 р.,  08.09.2004 р.,  21.09.2004 р.),   відповідачем  частково  була  сплачена  сума  боргу  у  розмірі 26 000  грн.  та  проведено   взаємозалік  перед відповідачем  на суму 6 799,99  грн. відповідно  до  рахунку-фактури № 708 М від 31.07.2003 р.

          Заперечуючи проти позовних  вимог,  відповідач  посилався на отримання  лише рахунків  № 6  від  16.02.2004 р.  та  № 5  від 10.02.2004 р.,  відсутність  рахунків  необхідних  для  сплати   виконаних  робіт  за  Актами  від  14.07.2003 р.  та   за  лютий 2004 р., як  того  вимагають  положення  пункту 4.4  договору  № 547  від 20.03.2003 р.

         Крім  того,  вважає,  що  вимоги  позивач  щодо  стягнення  заборгованості  за  договором відсутні,  оскільки, договір  припинив  свою  дію 31.12.2003 р.  та   сплив  строк  позовної  давності.

          Вказані заперечення  відповідача,  суд  вважає  такими,  що  є  юридично  неспроможними  та суперечать  матеріалам  справи.

          По-перше, вартість  виконаних  робіт  по актам Форми 2 у  лютому  2004 р.,  на  які  відповідач отримав   рахунки  складає: рахунок - фактура  № 5  від 10.02.2004 р. – 10 131,60  грн.,  рахунок - фактура № 6  від  16.02.2004 р. -  32 272  грн.

          Позивачем  надані  до  суду  виписки  банку від 30.06.2004 р.,  15.07.2004 р.,  12.08.2004 р. про сплату по  рахунку № 5 відповідно  2 000  грн., 2 000 грн., 2 000  грн.,  а  всього 6 000  грн.,  таким  чином,  несплачена  сума вартості  виконаних  робіт  складає 4 131, 60  грн.

          Відповідно  до  виписок з банку від  07.09.2004 р., , 08.09.2004 р. , 21.09.2004 р. відповідач по рахунку № 6 сплатив  відповідно  10 000 грн.,  5 000  грн., 5 000 грн., а всього за рахунком  № 6 було сплачено відповідачем 20 000  грн., таким  чином,  заборгованість  за  виконані роботи складає 12 727,60  грн.

          Вказані  обставини  та  розмір сплаченої  суми  не  заперечувались  відповідачем  по  суті.

          По-друге, суд  не  приймає  до  уваги  заперечення  відповідача,  що  відсутність  рахунку  за  виконані  роботи  у  лютому  2004 р.  по акту  Форми  2  на  суму 8 041,20 грн.  позбавила його зобов'язань  по сплаті  вартості  вказаний  робіт,  оскільки,   суд прийшов  до  висновку,  що взаємовідносини  що  склались  між  сторонами  у лютому  2004 р.  це  позадоговірні  стосунки  сторін  та  на  них  не  розповсюджуються  вимоги  п.4.4.  договору  № 547.

         Правильність  висновку  суду  з  цього  приводу  підтверджує  і  сам  відповідач,  коли  у  поясненнях  до  суду  посилається  на  відсутність  продовження  дії  договору № 547  у  грудні  2003 р.

         Статтею 530  Цивільного  кодексу  України   встановлено,  якщо  строк (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не  встановлений  або  визначений  моментом  пред'явлення  вимоги,  кредитор  має  право вимагати  його виконання  у  будь-який  час. Боржник повинен  виконати  такий  обов'язок  у  семиденний  строк  від  дня  пред'явлення  вимоги, якщо  обов'язок  негайного  виконання  не  випливає із  договору  або  актів цивільного  законодавства.

         Як  убачається  з  копій  претензій    № 23/06-06  від 29.06.2006 р.  позивач звернувся  до  відповідача з  вимогою  про  погашення кредиторської  заборгованості  у  розмірі 25 141,87  грн.

          За  вказаних  обставин  не  приймаються  до уваги заперечення  відповідача  щодо  спливу  строку  позовної  давності  по  сплаті  вартості  виконаних  робіт  у  лютому  2004 р.

         За  вказаних  обставин  суд  приходить  до  висновку  про  наявність  заборгованості  у  відповідача за  актами  Форми 2  за  лютий 2004 р.  у  розмірі  24 900,40  грн.

           Що  стосується  заборгованості  по акту  Форми 2 від  14.07.2003 р.  на  суму 8 041,45  грн.,  суд  враховує  наступне.

          За  умовами  договору  № 547,  відповідач  зобов'язувався   провести  оплату наданих  послуг  відповідачем (п.2.1.2.),  а  саме: ремонтно-монтажних  робіт  під'емно  - транспортних  механізмів,  підкранових  та  під'їзних   колій,  галерей, антикорозійний  захист  металоконструкцій (п.1.1.).

        У  пункті 4.3.  договору № 547  від  20.03.2003 р.  сторони  передбачили,  що  прийом  та  кінцева  вартість  виконаних  робіт   уточнюються  актами  форми № 2  за  підписами  обох  сторін.

         Відповідно  до п.4.4. сторони встановили,  що  оплата  наданих  робіт  здійснюється  після  підписання акту Форми 2   на наданого  рахунку  протягом 5 днів з моменту отримання.

        Позивач  надав  у  підтвердження  своїх  вимог акт  виконаних  робіт  від  14.07.2003 р.  на  суму 8 041,45  грн., який підписаний  обома сторонами  та скріплений  печатками,  а  також  копію  рахунку –фактури № 07 від  15.07.2003 р.

      Заперечення  відповідача  щодо  неотримання  рахунку № 07 від 15.07.2003 р.,  суд не  приймає  до  уваги,  оскільки   вони  спростовується  матеріалами  справи.

      Як убачається    з Акту звірки взаємних  рахунків, складеного  сторонами  станом  на 01.04.2004 р., відповідач  погодився  з  заборгованістю  у  сумі 8 041,46  грн.  за   2003 р. на підставі  рахунку  № 07 від 15.07.2003 р. та проведення  взаємозаліку  по  рахунку  № 708М  від 31.07.2003 р.  на  суму 6 799,99 грн.,   тому   станом на 01.01.004 р.  у  відповідача  залишилась несплачена  сума  вартості проведених  робіт  у  розмірі 1 241,47  грн.  

        Крім  того,  факт  виконаних  робіт  та  проведених  часткових  розрахунків  також  підтверджується  Актами  звірок  взаємних  рахунків,  які  сторони  проводили  протягом   2004 р. -2005 р.  та  листом  відповідача  № 22/00316  від 06.02.2006 р.,  в якому  він  визнавав  заборгованість  у  розмірі 26 141,87  грн.

Відповідно  до  положень  статті  161  Цивільного  кодексу  України (У  редакції 1963 р.)  зобов'язання   повинні  виконуватись  належним  чином  в  установлений  термін  відповідно до  вимог  договору.

Відповідно  до  положень  ст.259 Цивільного  кодексу  України,  позовна  давність  встановлена  законом,  може  бути збільшена за домовленістю  сторін,  договір  про  збільшення  позовної  давності  укладається  у письмовій формі.

Як  убачається  з  умов  договору,  сторони  встановили,  що  дія  договору продовжується по фінансовим  зобов'язанням до  їх повного  виконання.

Крім  того,   ст.264  Цивільного кодексу  України  визначено,  що  перебіг  позовної  давності  переривається  вчиненням  особою  дії,  що  свідчить  про  визнання  нею  свого  боргу  або  іншого  зобов'язання.

       Як  убачається  з  відповіді  на  претензію    № 22/00316  від 06.02.2006 р.,  відповідач  визнає  заборгованість  у  розмірі 26 141,87  грн.  та  сповіщає  позивача про  часткове  погашення  боргу  протягом  чотирьох  місяців.

        Враховуючи  викладене,  суд  вважає,  що  позовні  вимоги,  заявлені  позивачем  про  стягнення заборгованості  у сумі    26 141,87  грн.  обґрунтовані  та  підлягають  задоволенню.

       Судові  витрати  підлягають  віднесенню  у  порядку  передбаченому  ст.49  Господарського  процесуального  кодексу  України.

       На підставі статей 4, 161  Цивільного  кодексу  України  (у  редакції 1963 р.),   статей 205,  526,  259,  264,  530   Цивільного  кодексу  України,  керуючись статтями 22, 33, 43, 49, 69, 82, 84, 85 Господарського  процесуального  кодексу  України,  господарський  суд, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити  позовні  вимоги  Малого  приватного  підприємства  «Дріада» м. Ясинувата,    заявлені  до Відкритого  акціонерного  товариства  «Точмаш» м. Донецьк,  про  стягнення  заборгованості    у   сумі 26 141,87  грн.  

Стягнути  з Відкритого  акціонерного  товариства  «Точмаш» (83007, м. Донецьк,                   вул. Жмури, 1, ЄДРПОУ 14300579) на  користь  Малого  приватного  підприємства  «Дріада» (86005, Донецька область, м. Ясинувата, вул. Сонячна, 15, ЄДРПОУ 20396885) заборгованість за  виконані  роботи  у   сумі 26 141,87грн.  

Стягнути  з Відкритого  акціонерного  товариства  «Точмаш» (83007, м. Донецьк,                   вул. Жмури, 1, ЄДРПОУ 14300579) на  користь  Малого  приватного  підприємства  «Дріада» (86005, Донецька область, м. Ясинувата, вул. Сонячна, 15, ЄДРПОУ 20396885) витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

          Видати накази після набуття рішенням законної сили.

           В  судовому  засіданні  за  згодою  сторін  оголошено  вступну  та  резолютивну  частину  рішення. Повний  текст рішення підписано  16.03.2007 р.

Суддя                                                                         Приходько І.В.                               

Пом. с.: Давидовська Т.В.

тел.: 305-75-46

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.