Постанова

від 21.12.2012 по справі 0611/2296/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2012 року апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді: Михайловського В.І.,

з участю секретаря: Білоус Т.А.,

прокурорів Чуприни А.В., Глазунова С.В.,

особи, яка притягується

до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Житомира адміністративну справу за протестом прокурора Коростишівського району на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 09 листопада 2012 року,

в с т а н о в и в:

Цією постановою щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого на посаді сільського голови Старосілецької сільської ради Коростишівського району, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2,

провадження закрито на підставі ст. 247 п. 1 КУпАП України у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172 4 КУпАП і ст. 7 ч. 1 п. 2 Закону України В«Про засади запобігання і протидії корупції.

Згідно змісту постанови суду та матеріалів справи, щодо ОСОБА_1 19 жовтня 2012 року складено та направлено до суду протокол про те, що він, будучи посадовою особою місцевого самоврядування 7 рангу 4 категорії - сільським головою Старосілецької сільської ради Коростишівського району 13 вересня 2012 року на момент відбору пояснень співробітників ВБКОЗ УСБУ в Житомирській області входив до складу органу управління підприємством - являється вищим органом управління - засновником та власником приватного підприємства В«НиваВ» створеного з метою одержання прибутку (за перший квартал 2012 року ПП В«НиваВ» отримало прибуток 5000 грн. за 2011 рік отримало дохід на загальну суму 762000 грн., чим порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції".

У протесті прокурор просить постанову суду, прийняту з порушенням матеріальних і процесуальних норм, скасувати, постановити нове рішення, яким ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172- 4 КУпАП та притягнути до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходу громадян з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності. Посилається на те, що ОСОБА_1, будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування, у зв'язку із вступом 01.07.2011 року в дію Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та у період з 31.06.2011 по 05.09.2012 мав реальну можливість вийти зі складу вищого органу управління.

Апелянт вказує на порушення ОСОБА_1 вимог ст. 128 ч. 6 Господарського кодексу України.

На думку прокурора, суд не розмежовує поняття „засновник підприємстваВ» та „керівник підприємстваВ» , а також неправильно тлумачить рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2012 від 13.03.2012 року, яке не стосується засновників та одноосібних власників приватних підприємств, які створені з метою отримання прибутку.

Крім того, судом під час розгляду адміністративного корупційного протоколу, складеного відносно ОСОБА_1, не встановлено обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність правопорушника, не враховано характер вчиненого правопорушення особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.

Заслухавши прокурора, який підтримав подану апеляцію з наведених мотивів, ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляції, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає апеляцію такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зміст ст. 172 4 ч. 2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, починаючи з 07.04.2006 року займав посаду сільського голови Старосілецької сільської ради Коростишівського району, був та у даний час є посадовою особою органу місцевого самоврядування та державним службовцем.

Разом з тим, ОСОБА_1 з 07.02.2000 року був засновником ПП «Нива», (код 30586505), яке зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно Наказу № 25 від 08 вересня 2005 року директором ПП „НиваВ» призначений ОСОБА_3, якому передані всі управлінські права та функції, а ОСОБА_1 було фактично виведено з управлінського складу вказаного підприємства (а.с. 87).

Вищевказане підтверджується витягами з державного реєстру, фінансовими документами ПП „НиваВ» за період з липня 2011 року по липень 2012 року, які підписував керівник ОСОБА_3, а не ОСОБА_1 (а.с. 43-61) та іншими письмовими доказами по справі.

З матеріалів справи вбачається, що всіми реальними правами засновника, розпорядчими та керівними функціями володів діючий директор ПП „НиваВ» ОСОБА_3, який був фактично призначений на цю посаду з 08.09.2005 року, а також повторно призначений з 08.09.2011 року (а.с. 84, 87).

Відповідно до довідки АБ № 087754 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 27.05.2008 року керівником ПП В«НиваВ» у даний час є ОСОБА_3, який був призначений ОСОБА_1 ще до прийняття Закону України В«Про засади запобігання і протидії корупціїВ» та який і здійснював керівництво цим підприємством (а.с. 39).

Відповідно до наказу № 26 від 08.09.2011 р. Директора ПП В«НиваВ» ОСОБА_3, останній був призначений директором ПП В«НиваВ» з 08.09.2011 р. на підставі попереднього наказу № 25 від 08.09.2005 р. про передачу йому всіх управлінських функцій (а.с. 84), у тому числі й тих, якими раніше володів засновник цього підприємства ОСОБА_1

Вирішуючи питання про зміст і спрямованість умислу особи, уповноваженої на виконання функцій держави, щодо вчинення будь-якого корупційного правопорушення, передбаченого ст. 4 ЗУ „Про засади запобігання і протидії корупціїВ» , якою встановлено певні обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, необхідно виходити не тільки з конкретних положень того чи іншого пункту цієї статті, але й загального визначення поняття корупції.

Згідно змісту ст. 1 Закону України „Про засади запобігання і протидії корупціїВ» вказано, що корупція - це використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди такій особі або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей.

Корупційне правопорушення згідно вказаного Закону - умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 2 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 року №13, при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України «Про господарські товариства», учасник TOB чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід з товариства.

Склад корупційного правопорушення передбачає наявність чотирьох взаємозумовлених і взаємопов'язаних елементів: об'єкта та об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони. Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає наявність корупційного діяння.

З наданих письмових даних видно, що ОСОБА_1 залишився лише засновником ПП „НиваВ» , не виконуючи при цьому будь-яких управлінських функцій, що згідно з рішенням Конституційного суду України від 13.03.2012 року № 6 - рп / 2012 не може відноситись до числа обмежень для осіб, вказаних у п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ „Про засади запобігання і протидії корупціїВ» .

Крім того, як вбачається з наданих на вимогу апеляційного суду письмових доказів: копії витягу з Державного реєстру та затверджених зборами засновників змін до статуту ПП „НиваВ» , починаючи з 20.09.2012 року ОСОБА_1 взагалі не є засновником ПП „НиваВ» та взагалі був виключений з Державного реєстру з вищевказаного часу, а протокол про вчинення корупційного діяння складений щодо нього 19 жовтня 2012 року.

Не зважаючи на те, що вказане адміністративне правопорушення носить формальний склад, суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний встановити та дослідити всі фактичні обставини справи. У цьому зв'язку лише формальне знаходження прізвища ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі не може саме по собі свідчити про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172 4 КУпАП.

Розглядаючи вказану справу по суті суд першої інстанції повно та всебічно дослідив зібрані докази та прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172 4 ч. 2 КУпАП та ст. 7 ч. 1 п. 2 Закону України „Про засади запобігання і протидії корупціїВ» . Прийняте судом рішення є достатньо мотивованим, здійснені юридичні висновки є правильними та будь-яких сумнівів не викликають.

А тому, з урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови Коростишівського району Житомирської області від 09 листопада 2012 року щодо ОСОБА_1 та постановлення по даній справі нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Протест прокурора Коростишівського району залишити без задоволення, а постанову судді Коростишівського району Житомирської області від 09 листопада 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий: