Постанова

від 19.03.2007 по справі 12/554-06ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/554-06АП

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

19.03.07 р.                                                                                 Справа № 12/554-06АП

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Манжур  В.В. , при секретарі судового засідання Москаленко О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовною заявою: Закритого акціонерного товариства “Азовський машинобудівний завод”, смт. Мангуш

до Бердянської міської санітарно-епідеміологічної станції, м. Бердянськ ,

третьої особи Відкрите акціонерне товариство “Шляхмаш”,   м. Бердянськ

про визнання протиправними та скасувати висновок Бердянської міської санітарно-епідеміологічної станції № 73 щодо вибору (відведення) земельної ділянки під будови від 09.02.2006р.; зобов'язання відповідача погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення механоскладального цеху за адресою: м. Бердянськ, вул.. Гагаріна, 7г та надати ЗАТ “Азовський машинобудівний завод” висновок щодо вибору (відведення) земельної ділянки під будову про придатність земельної ділянки в  м. Бердянську по вул. Гагаріна, 7г для механоскладального цеху ЗАТ “Азовський машинобудівний завод”

Представники сторін:

від позивача: Гершикова І.В. за дов.

від відповідача:  Печенкін Н.І. за дов.   

від третьої особи : не з'явився                       

СУТЬ СПОРУ: в  судовому  засіданні було  оголошено  перерву на  підставі  ст. 150  КАС України   до  19.03.2007р.

   Позивач, Закрите акціонерне товариство “Азовський машинобудівний завод”,   смт. Мангуш, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасувати висновок Бердянської міської санітарно-епідеміологічної станції № 73 щодо вибору (відведення) земельної ділянки під будови від 09.02.2006р.; зобов'язання відповідача погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення механоскладального цеху за адресою: м. Бердянськ, вул.. Гагаріна, 7г та надати ЗАТ “Азовський машинобудівний завод” висновок щодо вибору (відведення) земельної ділянки під будову про придатність земельної ділянки в  м. Бердянську по вул. Гагаріна, 7г для механоскладального цеху ЗАТ “Азовський машинобудівний завод”

Провадження у справі було порушено ухвалою Господарського суду Запорізької  області м. Запоріжжя 30.11.2006р., але ухвалою від 17.01.2007р.  (суддею Проценко О.А.) справа передана за територіальною підсудністю до Господарського суду Донецькою області відповідно до п. 2 ст. 19 Кодексу адміністративного Судочинства України.

29.01.2007р. до Господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи                      № 12/554/06-АП.

31.01.2007р.  керуючись ст. 19, 22, 107  Кодексу адміністративного Судочинства України, суд    прийняв   справу до розгляду.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.ст.  50-54  КАС  України .

           У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

           Згідно ст.10 КАС  України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.11   КАС  України - судочинство   здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст. 71  КАС  України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на: приналежність йому на праві власності 13/25 частин будівель та споруд у м. Бердянську по вул. Гагаріна,7, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 28.05.2006р. та витягом про реєстрацію права власності; знаходження його будівель та споруд на земельній ділянці ВАТ “Шляхмаш”, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею від 17.07.2000р.; те, що він став співвласником будівель та споруд у результаті передачі засновником товариства ВАТ “Шляхмаш” -  права власності на ряд будівель та споруд із комплексу по вул. Гагаріна, 7, позивачу шляхом їх унесення до статутного фонду; ч.2 ст. 377 Цивільного кодексу України (далі-ЦК); ст.ст. 116, 118, 120, 123, 149 Земельного кодексу України (далі-ЗК); ст.ст. 1, 10, 23 Закону “Про планування і забудову територій”; ст. 48 Закону “Про власність”; ст. 41 Конституції України; своє звернення до Бердянської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки для розміщення нерухомості позивача; надання ВАТ “Шляхмаш” Бердянський міський раді письмової згоди на вилучення земельної ділянки із свого постійного користування; рішення Бердянської міської ради № 10 від 24.05.2005р. та № 15 від 27.10.2005р. про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельних ділянок; розроблення ТОВ “Меридіан” для позивача проектів землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок; надання відповідачем висновкуу № 73  від 09.02.2006р. про непридатність земельних ділянок для позивача так як відстань від межі ділянок до житлового будинку менше 50м, що є порушенням п.4.3 Державних санітарних правил планувань та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996р. № 173 (далі-ДСП); п.1.1 ДСП, яким встановлено, що ці правила включають основні гігієнічні вимоги до планування і забудови як нових, так і існуючих міських поселень України, їх санітарного упорядкування та оздоровлення; норми Закону “Про планування і забудову територій”, які дають визначення термінів “планування територій” та “забудова територій”; те, що його будівлі та споруди вже є спланованими та збудованими і розташовані на земельній ділянці, яка поки що належить ВАТ “Шляхмаш”; наданням відповідачем негативного висновку порушуються законні права власника нерухомості; ст.ст. 48 та 55 Закону “Про власність”; ст. 41 Конституції України.

Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що: основними завданнями державного санітарно-епідеміологічного нагляду є контроль за виконанням санітарного законодавства, санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів, що зумовило видання негативних висновків щодо вибору (відведення) земельної ділянки під нерухомість позивача; відстань від межі території заводу до житлового будинку менше 50м; його висновок попередній, остаточне узгодження провадиться Запорізькою облсанепідемстанцією; листом від 17.04.2006р. № 02-22/1251 Запорозька облсанепідемстанція роз'яснила позивачу, що збільшення санітарно-захисної зони є цілком прерогативою Головного державного санітарного лікаря України.

Представник  третьої  особи  -  ВАТ “Шляхмаш”  м. Бердянськ пояснило суду, що: воно підтверджує обставини справи, викладені у позові; воно надало згоду на вилучення земельної ділянки з свого постійного користування; заперечення  відповідача не відповідають чинному законодавству України.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними в справі матеріалами на підставі частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 КАС України.

Суд перебував у нарадчій кімнати 19.03.2006р.  з 11 -30    до 11 -45  години.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін  , дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд  встановив :  

Позивачу на праві власності належить 11/25 частин комплексу будівель та споруд у  Бердянську по вул. Гагаріна, 7 що посвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 28.05.2006р. та витягом про реєстрацію права власності.

          Зазначений весь комплекс будівель та споруд розташований на земельній ділянці площею 18,8468га, землекористувачем якої на праві постійного землекористування є ВАТ “Шляхмаш”, що посвідчується Державним актом на право постійного користування землею від 17.07.2000р. Земельну ділянку надано ВАТ “Шляхмаш” у постійне користування для розміщення та обслуговування підприємства.

          Позивач став власником комплексу будівель та споруд у результаті передачі засновником товариства –ВАТ “Шляхмаш” –права власності на ряд будівель та споруд із комплексу по вул. Гагаріна, 7 позивачу шляхом їх унесення до статутного фонду останнього, що відповідає ст. 12 Закону України “Про господарські товариства”.  

Відповідно до   ч.2. ст. 377    ЦК  України  передбачено ,   якщо    житловий  будинок  , будівля     або    споруда    розміщені   на  земельній  ділянці , наданій  у  користування   , то у  разі   їх  відчуження  до   набувача   переходить  право   користування  тією частиною   земельної  ділянки, на  якій   вони   розміщені   , та  частиною    ділянки   , яка  необхідна    для  їх   обслуговування  .

Згідно    з ч.1. ст. 120  Земельного  Кодексу  України   при  переході   права  власності     на  будівлю    і  споруду   право  власності    на  земельну  ділянку    або  її частину   може    переходити   на  підставі    цивільно - правових  угод  , а  право    користування    -  на    підставі  договору  оренди   . При  переході   права  власності   на  будівлю   та  споруду    до  кількох  осіб    право   на  земельну  ділянку    визначається  пропорційно  часткам    осіб   у  вартості   будівлі  та  споруди  , якщо   інше   не  передбачено   у  договорі    відчуження  будівлі  та  споруди  .

Ч.1 ст. 124    Земельного  Кодексу  України  передбачена  передача в  оренду    земельних  ділянок    тільки  на  підставі  рішення    відповідного    органу  виконавчої  влади  або  органу  місцевого  самоврядування   шляхом  укладення    договору  оренди    земельної  ділянки  .  За п.2 ст. 125  Земельного  Кодексу України    право   на  оренду  земельної  ділянки    виникає    після  укладення  договору    оренди   і  його  державної  реєстрації  .

          Позивач у зв'язку з переходом до нього права власності на будівлі та споруди по               вул. Гагаріна,7 звернувся для оформлення права землекористування на умовах оренди під належними йому будівлями та спорудами до Бердянської міської ради з клопотанням від 30.08.2005р. № 51-438  про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки під  розміщенними   спорудами .     

          Згідно ст.ст. 116, 149 ЗК України надання у користування земельної ділянки, яка перебуває у користуванні, здійснюється після її вилучення у попереднього землекористувача за його згодою. На виконання вимог ЗК України ВАТ “Шляхмаш” надало Бердянській міській раді письмову згоду на вилучення земельної ділянки із свого постійного користування на користь позивача  (лист № 61-174 від 08.04.2005р.)

          Рішенням Бердянської міської ради № 15 від 27.10.2005р. позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки, розташованої по вул. Гагаріна, 7, для розміщення    механоскладального  цеху  .  

          На підставі вищезазначеного рішення за замовленням позивача ТОВ “Меридіан” для позивача було розроблено   проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення механоскладального цеху  за адресою: вул. Гагаріна, 7 , м. Бердянськ. Нова адреса   (вул. Гагаріна, 7 г ) земельній ділянці для розміщення механоскладального цеху була присвоєна за проектом землеустрою.

          При погодженні проекту відведення земельної ділянки для розміщення та обслуговування підприємства “Бердянського міськсанепідемстанцією було надано висновок № 73 щодо вибору (відведення) земельної ділянки під будову від 09.02.2006р. про непридатність земельної ділянки для підприємства позивача, так як відстань від межі ділянок до житлового будинку менше 50м, що є порушенням п.4.3 державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів № 173 від 19.06.1996р.

          У п.4.3 державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерством охорони здоров'я від 19.06.1996р. № 173, визначено: у сельбищній зоні населеного пункту допускається розташування промислових підприємств, які не є джерелом викидів шкідливих речовин, не створюють шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань вище нормативних рівнів, що не потребують обладнання під'їзних  залізничних шляхів, інтенсивного руху автомобільного транспорту (понад 40 автомобілів за добу). При цьому відстань до житлових будинків, ділянок дитячих дошкільних закладів, шкіл, закладів охорони здоров'я , відпочинку та фізкультурних споруд слід встановлювати за погодженням з органами державного санітарного нагляду, але не менше 50 м від межі території об'єкту.

          Позивач не висунув заперечень, щодо того, що земельна ділянка проект відведення якої погоджується з відповідачем, знаходиться   менше   ніж 50м від житлових будинків.

Дослідивши    ствердження  сторін  та  також  посилання  відповідача   на  норми  Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів № 173 від 19.06.1996р. , суд    з`ясував   , що п.1.1.    Правил    визначено     , що  державні  санітарні   правила  планування  та  забудови    населених   пунктів    включають  основні  гігієнічні   вимоги   до  планування   і  забудови   , як  нових  так  і  існуючих   міських   та  сільських    поселень  України   , їх    санітарного  упорядкування    та  оздоровлення.   А п.2.2.  Правил  визначено     перелік    проектно- планувальних  документів   , які   підлягають    погодженню    з  органами    , установами    та закладами   санепідемстанції.  

Визначення   понять    “  планування  “  та  “Забудова”   територій  містяться    у  Законі  України    “Про  планування   і  забудову  територій “ .  Планування   територій  -  це  процес регулювання    використання  територій  , який  полягає    у  створенні    та  впровадженні    містобудівної    документації    , ухваленні  та  реалізації   відповідних  рішень   ( ст. 1  Закону ) .   Забудова  територій    передбачає    здійснення   нового  будівництва   , реконструкції   , реставрації   , капітального  ремонту   , впорядкування   об`єктів    містобудування   , розширення  та  технічного   переоснащення  підприємств   ( ст.23  Закону) .  

У  переліку документів   , які  визначені    Правилами  планування та забудови населених пунктів № 173 від 19.06.1996р.   для  погодження  з  органами  санепідемслужби   , проектів  землеустрою    щодо     відведення  земельних  ділянок   не  має .   П.2.4.  Правил   визначається   , що  експертний  висновок    органів   та  установ    санітарно-   епідеміологічної   служби   за  встановленою  формою   є    необхідним    при  виборі    земельних  ділянок  під  будівництво.    Коли в  даному  випадку   у  нас  мається  земельна  ділянка  , на  якій  вже розташована споруда  .

Щодо  ст. 16  Закону  України   “ Про  планування   і  забудову  територій “  , то  Проект  розподілу  територій  -   це  містобудівна  документація   яка    розробляється  для  мікрорайону              ( кварталу)  чи  його  частини  з  метою    розмежування  земельних  ділянок .

Проект  розподілу     територій   є  основою   для  визначення  меж    земельних      ділянок    на територіях    існуючої    забудови   для  розташування   будинків    і  споруд    ,  розроблення    відповідної    землевпорядної   документації    та   оформлення   в  установленому  законодавством  порядку      правовстановлюючих    документів   власниками   , співвласниками   , орендарями   , а  також   встановлення   меж  земельної  ділянки в  натурі.   

          Частиною 3 ст. 124 ЗК встановлено, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення у порядку, встановленому статтями 118, 123 цього кодексу. Земля, яку намагається отримати позивач, не відноситься до земель запасу і не надається під забудову, на  ній  вже  існують  споруди   , які  є  його  власністю .  Також, не змінюється і цільове призначення цієї землі ( ст. 19 ЗК, ч.5 ст. 16 Закону “Про оренду землі)  , то б то  зазначена  земельна  ділянка  була  надана першому  власнику  ВАТ “ Шляхмаш”під  забудову  механоскладального  цеху .

Частиною 2 ст. 16 Закону “Про оренду землі” встановлено, що розгляд заяви і надання земельної ділянки в оренду провадиться у порядку, встановленому ЗК, тобто у порядку визначеному ст.124 ЗК. Таким чином,  суд дійшов висновку, що у даному випадку норми ст. 123 ЗК застосовуватись не повинні, у т.ч. не треба і відповідного узгодження з відповідачем.

          На  підставі  вищевикладеного, суд   дійшов  висновку  , що  заявлені  позовні  вимоги  щодо   скасування  висновку Бердянської міської санітарно-епідеміологічної станції № 73 щодо вибору (відведення) земельної ділянки під будови від 09.02.2006р.; зобов'язання відповідача погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення механоскладального цеху за адресою: м. Бердянськ, вул. Гагаріна, 7г та надати ЗАТ “Азовський машинобудівний завод” висновок щодо вибору (відведення) земельної ділянки під будову про придатність земельної ділянки в  м. Бердянську по вул. Гагаріна, 7г для механоскладального цеху ЗАТ “Азовський машинобудівний завод”, є  не обгрунтованими   та  такими  , що  не  підлягають  задоволенню  .

На підставі ст.ст. 8, 9, 41, 50 Конституції України, ст. ст. 19, 120, 122, 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону “Про оренду землі” та керуючись ст.ст. 3, 9, 17, 71, 86, 94, 105, 153, 160, 167, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд-         

ПОСТАНОВИВ:

          В  задоволенні позову  Закритого  акціонерного  товариства “Азовський машинобудівний завод”,   смт. Мангуш,  до    відповідача  -  Бердянської міської санітарно-епідеміологічної станції, м. Бердянськ , третьої особи Відкрите акціонерне товариство “Шляхмаш”  м. Бердянськ ,  про визнання протиправними та скасувати висновок Бердянської міської санітарно-епідеміологічної станції № 73 щодо вибору (відведення) земельної ділянки під будови від 09.02.2006р.; зобов'язання відповідача погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення механоскладального цеху за адресою: м. Бердянськ, вул. Гагаріна, 7г та надати ЗАТ “Азовський машинобудівний завод” висновок щодо вибору (відведення) земельної ділянки під будову про придатність земельної ділянки в  м. Бердянську по вул. Гагаріна, 7г для механоскладального цеху ЗАТ “Азовський машинобудівний завод”  ,  відмовити  .

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                Манжур В.В.