Постанова

від 18.08.2015 по справі 810/2646/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2015 року (15:52) м. Київ 810/2646/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Куделі Д.С., представника позивача Черненької М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Біополіс» до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Біополіс» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо відмови у прийнятті і невизнанні як податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку на 2015 рік, яка була подана 09.02.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Біополіс».

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Переяслав-Хмельницькою ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не була прийнята податкова декларація з фіксованого сільськогосподарського податку на 2015 рік, з посиланням на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Біополіс» не має статусу платника єдиного податку четвертої групи (фіксованого сільськогосподарського податку), оскільки позивач станом на 01.01.2015 року має податковий борг зі сплати земельного податку з юридичних осіб в сумі 154, 48 грн. Позивач не погоджується зі вказаними твердженнями контролюючого органу та зазначає, що згідно відповіді відповідача від 03.04.2015 №155/10/15-11/74 станом на 01.01.2014 та станом на 31.12.2014 будь-яка заборгованість у позивача була відсутня, а тому не було жодних перешкод для прийняття податкової звітності.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився та надіслав на електронну адресу суду клопотання № 1242/10/0-020 від 17.08.2015 (вх. № 124/15 від 17.08.2015) про розгляд справи без участі представника відповідача.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутністю представників відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Біополіс» є юридичною особою та перебуває на обліку в Згурівському відділенні Переяслав-Хмельницькій ОДПІ ГУ ДФС у Київській області в якості платника фіксованого сільськогосподарського податку, що підтверджується довідкою від 14.04.2014 № 24/10/15-11/22.

Законом України від 28.12.2014 року № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (набрав чинності з 01 січня 2015 року) фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему четверту групу).

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання,

сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до четвертої групи платників єдиного податку.

Згідно із п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 - 298.8.4 цієї статті.

Відповідно до положень пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

-загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

-звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

-розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

-відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Листом Державної фіскальної служби України від 22.01.2015 року №1816/7/99-99-15-03-01-17 роз'яснено, що до платників єдиного податку четвертої групи увійшли сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (колишні платники ФСП)

У листі ДФС України від 14.02.2015 року № 4968/7/99-99-15-03-01-17 зазначено, що платниками єдиного податку 4 групи є сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Пунктом 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Біополіс» на підставі укладеного між останнім та Переяслав-Хмельницькою ОДПІ (Згурівське відділення) договору про визнання електронних документів № 081120131 від 08.11.2013 було направлено до вищевказаного податкового органу податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку на 2015 рік від 09.02.2015 з додатками до неї.

Вищевказана податкова декларація була фактично прийнята відповідачем, що підтверджується квитанцією № 2 від 09.02.2015.

Проте, в подальшому Переяслав-Хмельницькою ОДПІ (Згурівське відділення) листом № 67/10/15-11/24 від 23.02.2015 було відмовлено у прийнятті звітності, оскільки позивач не є платником єдиного податку четвертої групи (фіксованого сільськогосподарського податку). Такі висновки контролюючого органу базуються на тому, що позивачем було порушено вимоги пп. 291.5 - 1 .1 ст. 291.5 - 1 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Біополіс» станом на 01.01.2015 має податковий борг зі сплати земельного податку в сумі 154, 48 грн.

Не погодившись з відмовою вищевказаного податкового органу щодо прийняття податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку на 2015 рік, суд звернувся з адміністративним позовом до суду з вимогою визнати дії відповідача протиправними, з приводу чого суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відмова відповідача в прийнятті податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку ТОВ фірма «Біополіс» за 2015 р. базується на тому, що позивач станом на 01.01.2015 має заборгованість зі сплати земельного податку з юридичних осіб в розмірі 154, 48 грн., що відповідно, унеможливлює набуття позивачем статусу платника єдиного податку четвертої групи (фіксованого сільськогосподарського податку).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема копії податкової декларації позивача з плати за землю від 08.02.2013, Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Біополіс»

були самостійно задекларовані суми земельного податку, які мали бути сплачені щомісячно, в розмірі 173,22 грн.

Як вбачається з облікової картки платника податків, земельний податок за грудень 2013 року в розмірі 173,22 грн. був відображений в картці в якості податкового боргу 30.01.2014 та за рахунок наявної переплати в розмірі 18,74 грн. був зменшений до 154,48 грн.

У 2014 році позивачем не було подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік, оскільки ТОВ фірма «Біополіс» набуло статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Проте, відповідно до даних картки особового рахунку позивача, як станом на 30.01.2014, так і станом на 01.01.2015, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Біополіс» має заборгованість зі сплати земельного податку в сумі 154, 48 грн., що в свою чергу, стало підставою для відмови у прийняті податковим органом вищевказаної податкової декларації, з приводу чого суд зазначає наступне.

Згідно з п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 4.1 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених Наказом Державної податкової служби України від 14 червня 2012 року N 516 (надалі - Методичні рекомендації), податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом, у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків, у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.4 статті 48 ПК України визначено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

- індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Відповідно до п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Згідно з п. 48.7 ст. 47 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Аналогічні положення закріплені в пункті 4.3 Методичних рекомендацій.

Надана позивачем податкова декларація з фіксованого сільськогосподарського податку на 2015 рік з додатками, копія якої долучена до матеріалів справи, є заповненою відповідно до вимог ст. 48 Податкового кодексу України та не містить будь-яких порушень норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Згідно з п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді (Наказ Державної податкової служби України від 14 червня 2012 року N 516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України»).

Відповідно п. 9 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011.

Крім того, пунктом 4.23 методичних рекомендацій також передбачено, що податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв'язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях відповідно до наказу ДПА України від 10.04.2008 N 233 «Про подання електронної податкової звітності».

Згідно з Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233, зареєстрованим Міністерством юстиції України 16 квітня 2008 р. за №320/15011 «Про подання електронної податкової звітності», зокрема, п. 7.4, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з п.7.5 ст.7 Наказу № 233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Судом встановлено, що після направлення позивачем електронним шляхом податкового розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку за 2015 рік ним була отримана квитанція № 2, яка, як було зазначено вище, підтверджує факт прийняття контролюючим органом податкової звітності до бази даних.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість тверджень позивача щодо неправомірності дій з боку податкового органу в частині не прийняття податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку ТОВ фірма «Біополіс» на 2015 р. з огляду на наступне.

Повноваження податкового органу не визнавати податкову звітність податковою декларацією передбачені п.48.7 ст.48 Податкового кодексу України, а саме: податкова звітність не визнається податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми статті 48 Податкового кодексу України. Зокрема, це відсутність обов'язкових реквізитів: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; місцезнаходження (місце проживання) платника податків тощо.

З аналізу листа Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 23.02.2015 № 67/10/15-11/24, суд дійшов висновку про відсутність в останньому будь-яких зауважень щодо того, що подана позивачем декларація від 09.02.2015 не відповідає нормам ст. 48 Податкового кодексу України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідач не наділений повноваженнями не визнавати податкову звітність, у зв'язку з порушенням позивачем пп. 291.5 - 1. .3 ст. 291.5 - 1 Податкового кодексу України (наявність відповідної заборгованості за попередній період).

Більш того, суд звертає увагу на те, що прийняття контролюючим органом податкової звітності платника податків (та підтвердження цього факту квитанцією №2) є дією, яка вичерпує свою юридичну значимість фактом її вчинення, а нормами чинного законодавства не надано контролюючим органом право відмовляти платникам податків у прийнятті податкової звітності після того як вона вже була фактично прийнята електронним шляхом.

Відповідно до п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Аналогічні положення закріплені в пунктах 4.15-4.16 методичних рекомендацій, якими обумовлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право (п. 49.12 ст. 49 Кодексу):

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання протиправною відмови Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області прийняти як податковий звіт декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку ТОВ фірма «Біополіс» на 2015 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому, в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Як вбачається з Листа Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 р. № 1503/12/13-12 резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Згідно з ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір в сумі 73 грн. 08 коп. підлягає стягненню на його користь з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 18.08.2015 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 25.08.2015.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними дії Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо відмови у прийнятті як податкового звіту декларації з фіксованого сільськогосподарського податку Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Біополіс» на 2015 рік;

3. Визнати податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Біополіс» на 2015 рік такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - 09 лютого 2015 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Біополіс» (07644, Київська область, Згурівський район, село Мала Супоївка, вулиця Гагаріна, будинок 28, ідентифікаційний код 04799365) 73, 08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.