Постанова

від 10.08.2015 по справі 812/111/15

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 серпня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/111/15

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Приватного підприємства «Лис» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 14086,32 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Приватного підприємства «Лис» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 14086,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з 01.04.2014 по 28.02.2015 на користь Пенсійного фонду становить 14086,32 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та карткою особового рахунку.

До цього часу в добровільному порядку сума боргу приватного підприємства «ЛИС» є несплаченою. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 14086,32 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.75), у позовній заяві позивач просив суд проводити розгляд і вирішення адміністративної справи в порядку письмового провадження, без участі його уповноваженого представника.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином (а.с. 43). 08.07.2015 із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулось поштове відправлення із судовою повісткою, направлене на адресу відповідача (а.с. 48-49). Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що представники сторін у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а у суду немає потреби заслухати свідків чи експерта, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. а ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Пільговий стаж обчислюється за фактичною тривалістю роботи із шкідливими і важкими умовами праці згідно з довідками підприємств.

Згідно з п.1, п.2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, передбачена діючим законодавством.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегулювано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 ( далі - Інструкція № 21-1 від 19 грудня 2003 року).

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції № 21-1 від 19 грудня 2003 року, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно з пунктами 6.4., 6.5 Інструкції № 21-1 від 19 грудня 2003 року розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до пункту 6.7. Інструкції № 21-1 від 19 грудня 2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Таким чином, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств. Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Лис» є юридичною особою, зареєстроване за адресою: м. Лисичанськ, кв. Жовтневої революції, буд.38, кв.61 (а.с.4-8, 28) та зареєстроване платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області з 22.06.2000, про що свідчить повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску від 04.01.2013 (а.с.9).

Позивачем за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.04.2014 по 28.02.2015 р. на суму 14086,32 грн. та вважаються такими, що отримані останнім за нижченаведених підстав (а.с.17-22).

Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Порядок надсилання та вручення розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій нормативно не врегульовано, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 8.3 розділу 8 Інструкції № 21-1 від 19 грудня 2003 року у разі коли неможливо вручити страхувальнику вимогу поштою у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб страхувальника за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб страхувальника прийняти вимогу, вимога вважається врученою страхувальнику у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що поштові відправлення з розрахунками, адресовані позивачем відповідачу, за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача, повернулись до Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області із відміткою «за зазначеною адресою не проживає». (а.с.10-15)

Таким чином, позивачем вжито всі заходи щодо інформування відповідача про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та відповідно до п. 8.3 розділу 8 Інструкції, який застосовується судом до спірних правовідносин за аналогією, розрахунки вважаються врученими відповідачеві.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідач, відносно якого в наявності нормативно передбачені обставини вважати врученими розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не надавши на них заперечень та не оскарживши їх у судовому порядку, фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем визначена в розрахунках сума, яка підлягала відшкодуванню за період з 01.04.2014 по 28.02.2015, у встановлений строк до Пенсійного фонду внесена не була.

В порушення вимог пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-ІV та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відповідач своєчасно не сплачує нараховані суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, у зв'язку з чим заборгованість відповідача - Приватного підприємства «Лис» за період з 01.04.2014 по 28.02.2015 складає 14086,32 грн., що також підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком 1 та розрахунком суми боргу (а.с.16-17).

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводи позивача не спростував.

Таким чином, позивач надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для задоволення позову.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 51, 72, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до приватного підприємства «Лис» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 14086,32 грн., задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Лис» (ідентифікаційний код 13387348, місцезнаходження: 93118, м. Лисичанськ, кв. Жовтневої революції, буд. 38, кв. 61) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (ідентифікаційний код 21792407, місцезнаходження: 93113, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, буд. 347) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, за період з 01 квітня 2014 року по 28 лютого 2015 року у розмірі 14086,32 грн (чотирнадцять тисяч вісімдесят шість гривень 32 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадженн

Суддя С.В. Борзаниця