Постанова

від 29.05.2012 по справі 2а/1770/809/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/809/2012

29 травня 2012 року 15год. 05хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача: представник ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_4 підприємство "Міські електричні мережі" до Кузнецовська об"єднана державна податкова інспекція в Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Позивач - комунальне підприємство «Міські електричні мережі» звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції №№ НОМЕР_1 від 21 лютого 2012 року, яким визначено до сплати податок на доходи фізичних осіб в сумі 45,88 грн., основного платежу та 50,47 грн. штрафних санкцій, № НОМЕР_2 від 21 лютого 2012 року яким визначено до сплати 119381 грн., основного платежу з податку на прибуток підприємства та 6423 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 000082351 від 21 лютого 2012 року яким визначено до сплати грошове зобов'язання в сумі штрафних (фінансових) санкцій 2317, 02 грн. Позовні вимоги обґрунтує тим, що відповідно до пп. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 ПКУ, у разі якщо платник податку, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно проводить операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не включена до податкового кредиту такого платника податку згідно з розділом V ПКУ, тому за 4 квартал 2010 року та 1-ІІІ квартали 2011 року правомірно було віднесено до складу валових витрат податок на додану вартість в сумі 93901,95 грн. Що стосується проведення закупівель комутаційного модуля з СУЖ типу КСО -272, то вказане обладнання не може функціонувати самостійно, що підтверджується технічними характеристиками, а тому на виконання п.п.5.2.3 статті 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку мають право віднести до складу валових витрат у розмірі 10 % сукупної балансової вартості основних фондів на початок звітного періоду. Перевіркою не було встановлено порушення 10 % ліміту основних фондів, що становить на початок розрахункового кварталу за 2010 рік 1 261 604 грн. Пунктом 154.8 статті 154 ПК України встановлено, що звільняється від оподаткування прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу в межах фактичних витрат, що не перевищують загальну річну суму:передбачених інвестиційними програмами, схваленими органом, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики і на ринку природного газу, на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж, електричних станцій, теплоелектроцентралей, магістральних газопроводів, газорозподільних мереж, підземних сховищ газу та встановлення лічильників газу населенню, у тому числі сум, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування вищезазначених цілей;передбачених проектами, фінансування яких здійснюється за рахунок суб'єктів природних монополій, виробників електричної та/або теплової енергії відповідно до рішень Кабінету Міністрів України;витрат у межах інвестиційної складової, затвердженої органом, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики і на ринку природного газу, необхідної для повернення кредитів, інвестицій, погашення облігацій (боргових цінних паперів), випущених (отриманих) енергогенеруючими компаніями, з метою фінансування капітальних вкладень з будівництва (реконструкції, модернізації) обладнання електричних станцій і теплоелектроцентралей, відповідно до плану будівництва (реконструкції, модернізації), затвердженого Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Схвалення інвестиційних програм регламентується "Порядком подання, розгляду, схвалення та виконання інвестиційних програм ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії", затвердженим Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 26.07.2007 р. № 1052 (далі - Постанова № 1052). Позивач вважає, що первинними документами для оформлення робіт по капітальному ремонту та поліпшення основних фондів є акти форми КБ-2, а відтак виконані роботи за ІІ-ІІІ квартали 2011 року були проведені згідно графіку, визначеного інвестиційною програмою, на загальну суму 344,327 тис. грн., про що свідчать акти приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, які були проведені господарським способом. Щодо порушень згідно податкового повідомлення - рішення № 000082351 та № НОМЕР_1 від 21.02.2012 року, то згідно пункту 15 статті 3 Закону України № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 11.07.1995 року, позивачем належним чином було оформлено розрахунковий документ, який містив всі необхідні реквізити. Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги і доводи заявленого позову, просили суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вважає їх безпідставними та просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, з підстав викладених в письмових запереченнях.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_4 підприємство «Міські електричні мережі» включений до єдиного державного реєстру фізичних та юридичних осіб (довідка ЄДРПОУ № 146917). Позивач знаходиться на податковому обліку (довідка № 465/29-14 від 11.02.2009 року). 09 лютого 2012 року за № 49/23/32631004 відповідачем складено акт «Про результати планової виїзної перевірки Комунального підприємства «Міські електричні мережі», код за ЄДРПОУ 32631004 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2010 року. На сторінках 34 Акту у розділі «висновок» встановлені порушення п.п.5.3.3 п.5.3 статі 5, пп.8.2.1, п.8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.44.1 статті 44, п.138.2 статті 138, п.139.1 статті 139, п.154.8 статті 154, п.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податок на прибуток підприємств в сумі 119381 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року в сумі 25688 грн., І квартал 2011 року в сумі 2633 грн., ІІ квартал 2011 року на суму 21272 грн. та ІІІ квартал 2011 року на суму 69788 грн. встановлено порушення вимог закону України «Про податок на доходи фізичних осіб, а саме не утриманий та не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 45,88 грн., встановлено порушення ч.2 статті 9 закону країни «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів», а саме працівником ОСОБА_5 не відзвітовано та не повернуто в касу підприємства 260,00 грн. доходу; встановлено порушення п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. На акт перевірки позивачем було подано письмове заперечення № 139 від 15.02.2012 року. 21.02.2012 року за № 1503/22 Кузнецовська ОДПІ надала письмову відповідь згідно якої факти викладені в акті перевірки від 09.02.2012 року відповідають нормам Податкового кодексу та законам з питань оподаткування. За результатами розгляду заперечень відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 21 лютого 2012 року яким визначив до сплати суму штрафних (фінансових) санкцій 2317,02 грн., № НОМЕР_1 від 21 лютого 2012 року яким визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 45,88 грн., основного платежу та 50,47 грн. фінансових санкцій та податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 21 лютого 2012 року про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на суму 119381 грн. основного платежу та 6423 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Згідно п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб. У разі якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку згідно із Законом України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пп.139.1.6 п.139.1 статті 139 Податкового кодексу України «витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку» та не включаються до складу валових витрат» суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 15.3 статті 153 та статтею 160 цього Кодексу, податку на додану вартість, включеного в ціну товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які вираховуються із сум виплати таких доходів. У разі, якщо платник податку на прибуток зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що нарахування таким податком на додану вартість, сплачений у складі валових витрат не оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від або не є об'єктом оподаткування придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, включаються відповідно до складу валових витрат або збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку згідно із Законом України «Про податок на додану вартість».

Матеріалами справи встановлено, що позивач як юридична особа здійснює господарську діяльність на підставі ліцензії № 579657 серії АГ виданої НКРЕ «Передача електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами. Термін дії з 01.09.2004 року по 31.08.2012 року. Розпорядженням НКРЕ № 72-р від 02.04.2009 року позивач отримав дозвіл такого виду діяльності, як «обслуговування вуличного освітлення». Витягами з рішень програм фінансування Кузнецовської міської Ради № 9 від 26.11.2010 року, № 39 від 12.07.2010 року, №41 від 31.12.2010 року, № 207 від 30.08.2011 року підтверджено отримувача та розпорядника бюджетних коштів. Як зазначено в акті перевірки від 09.02.2012 року сторінка 5 у прядку 04.1 Декларацій з податку на прибуток підприємства за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року. Згідно п.п. 4, 5, 6 наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» № 984 від 22.12.2010р., акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів. На сторінці 6-7 акту перевірки від 09.02.2012 року № 49/23/32631004 відповідачем вчинено записи про помилковість включення в рядок 04.1 Декларацій валових витрат на суму 42314 грн., в тому числі має місце послання на місяць віднесення податку на додану вартість до валових витрат, назву суб'єкта господарювання, назва товару, № податкової накладної , дата видаткової накладної, сума без податку на додану вартість, сума податку на додану вартість та бухгалтерська проводка. Ні у письмових запереченнях від 15.02.2012 року № 139, ні до адміністративного позову позивачем не було надано будь-яких документів, які б спростовували позицію Кузнецовської ОДПІ по вказаному порушенню. Посилання позивача на Договір № 151 від 01.12.2010 року, акт № 00001087 за грудень 2010 року, довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2010 року, податкову накладну № 122368 від 17.12.2010 року із врахуванням письмових пояснень від 03.05.2012 року № 359 із документами, не спростовує позицію КП «Міські електричні мережі» про відсутність порушення п.п.5.3.3 статті 5 закону України Про оподаткування прибутку підприємств« та п.п.139.1.6 п.139.1 статті 139 Податкового кодексу України, оскільки на сторінці 7 акту перевірки від 09.02.2012 року податковий орган чітко зазначив про вказане порушення. Таким чином, суд погоджується у вказаній частині з висновками Кузнецовської ОДПІ в частині неправомірного формування валових витрат, тому що із системного аналізу п.п.5.3.3 статті 5 закону України Про оподаткування прибутку підприємств« та п.п.139.1.6 п.139.1 статті 139 Податкового кодексу України вбачається, що формувати у даному випадку валові витрати позивач має право лише коли підприємство не платник податку на додану вартість та підприємство платник податку на додану вартість й одночасно здійснює обкладені податком на додану вартість операції та звільнені або які не є об'єктом оподаткування.

На сторінці 7- 8 акту перевірки від 09.02.2012 року відповідачем вчинено запис про порушення вимог п.п.5.3.2 п.5.3 статті 5, п.п.8.2.1 пункту 8.1 статті 8 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», як наслідок підприємством помилково включено до складу валових витрат витрати на придбання основних засобів на загальну суму 70971,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 70971 грн. Матеріалами справи встановлено, що 19.04.2011 року між позивачем та ТзОВ «Компанія Комплекс Електро» укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 14 із відповідними специфікаціями №1, №2. 18 жовтня 2011 року за №1 між сторонами було укладено додаткову угоду. На виконання письмових домовленостей позивач придбав по видаткових накладних від 18.11.2010 року, № 1611.10/02 10/01, від 27 грудня 2010 року № 2911.10/01, від 15 листопада № 1211.10/01 відповідно РЕ 19-41 311140 лев.вал, комунікаційний модуль з СУЖ для КСО-272 та РЕ 1943 1600А відповідно. Придбані товарно - матеріальні цінності списанні по актах СпТ- 000999 від 30.11.2010 року, № СпТ-000574 від 30.11.2010 року та СпТ-000804 від 31.12.2010 року. Податковий орган вказує, що по бухгалтерських проводках Кт-631 та ОСОБА_6 23 вказані товари були списані і віднесені до складу валових витрат. Вказані товари є самостійним основними засобами, а відтак повинні відноситися до складу основних фондів. Згідно з пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 В«Основні засобиВ» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509, об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Відповідно до п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»" під терміном «амортизація» основних фондів i нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Відповідно до п.п.8.2.1 під терміном «основні фонди» обумовлено матерiальнi цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень i поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5 цього Закону. Порядок визначення та нарахування сум амортизаційних відрахувань встановлено п.8.3 Закону, а саме: відповідно до п.п.8.3.1. сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного iз календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахунковi квартали). Судом встановлено, що згідно технічної характеристики придбані «РЕ 1943 1600А», « РЕ 1941 311140» та Комутаційний модуль з СУЖ типу КСО -272» призначені для комплектування трансформаторних підстанцій, а з декларації на прибуток підприємства за 2010 рік вбачається, що 10% ліміт включення до валових витрат становить 261 604 грн., при цьому позивач його дотримав, відтак суд вважає, що позивач мав право на формування валових витрат по вказаним операціям. Суд вважає, що при визначенні грошового зобов'язання у даному випадку, Кузнецовською ОДПІ (сторінка 7-8 Акту) не бралися до уваги технічні документи, що є у позивача, не з'ясовано було характеристику та специфіку придбаних комплектуючих, й відповідно не було надано їм аналіз.

Пунктом 154.8 статті 154 ПК України встановлено, що звільняється від оподаткування прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу в межах фактичних витрат, що не перевищують загальну річну суму:

-передбачених інвестиційними програмами, схваленими органом, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики і на ринку природного газу, на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж, електричних станцій, теплоелектроцентралей, магістральних газопроводів, газорозподільних мереж, підземних сховищ газу та встановлення лічильників газу населенню, у тому числі сум, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування вищезазначених цілей;

-передбачених проектами, фінансування яких здійснюється за рахунок суб'єктів природних монополій, виробників електричної та/або теплової енергії відповідно до рішень Кабінету Міністрів України; витрат у межах інвестиційної складової, затвердженої органом, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики і на ринку природного газу, необхідної для повернення кредитів, інвестицій, погашення облігацій (боргових цінних паперів), випущених (отриманих) енергогенеруючими компаніями, з метою фінансування капітальних вкладень з будівництва (реконструкції, модернізації) обладнання електричних станцій і теплоелектроцентралей, відповідно до плану будівництва (реконструкції, модернізації), затвердженого Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Схвалення інвестиційних програм регламентується "Порядком подання, розгляду, схвалення та виконання інвестиційних програм ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії", затвердженим Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 26.07.2007 р. № 1052 (далі -Постанова № 1052). Пунктом 1.1 Постанови № 1052 встановлено, що дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів господарської діяльності, які отримали ліцензію Національної комісії регулювання електроенергетики України на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електромережами, передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та/або постачання електричної енергії за регульованим тарифом (далі - ліцензіати). Визначення підприємств паливо-енергетичного комплексу міститься в Законі україни "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 р. № 2711-IV. Згідно з пунктом 1.1 статті 1 цього закону підприємства паливно-енергетичного комплексу - гірничі підприємства (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики), газодобувні підприємства, котельні, підключені до магістральних теплових мереж, а також підприємства, які на дату виникнення заборгованості мали ліцензію хоча б з одного виду діяльності: "…передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами; постачання електричної енергії за регульованим тарифом; …"

Згідно з Постановою НКРЕ "Про затвердження Правил користування електричною енергією" від 31.07.96 N 28 електрична мережа - сукупність електроустановок для передачі та розподілу електричної енергії. Згідно з Постановою НКРЕ "Про поділ споживачів та електричного обладнання на чотири класи напруги" від 01.12.2000 N 1180 електрична мережа - сукупність пов'язаних між собою електричним зв'язком повітряних і кабельних ліній електропередач, трансформаторів та іншого електричного обладнання, що є власністю підприємства або перебувають у його користуванні на визначених законом підставах, призначені для передачі, розподілу та зміни параметрів електроенергії. Оподаткування прибутку підприємств регулюється Розділом III ПК України. Згідно зі ст. 134 ПК України цього розділу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 25 серпня 2010 року затверджена інвестиційна програма комунального підприємства «Міські електричні мережі» на 2011 рік, яка погоджена міським головою м. Кузнецовськ. Постановою НКРЕ від 16.06.2011 року прийнято «застереження КП «Міські електричні мережі» щодо усунення та недопущення в подальшому порушень Ліцензійних умов з передачі електроенергії. Згідно декларацій з податку на прибуток підприємства за ІІ та ІІІ квартали 2011 року у рядках 09ПЗ Позивачем задекларовано «прибуток звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування» відповідно за ІІ квартал 72708 грн., за ІІІ квартал 2011 року в сумі 271619 грн. Відповідач вважає, що КП «Міські електричні мережі» занизило податок на прибуток підприємства, оскільки інвестиційна програма, що була надана для перевірки, не погоджена центральним органом виконавчої влади, що є порушенням п.154.8 статті 154 Податкового кодексу України. Суд вважає доводи відповідача необґрунтованими, оскільки листом від 09.04.2012 року № 03/32-1174 Міністерство енергетики та вугільної промисловості України повідомило, що інвестиційна програма КП «Міські електричні мережі» на 2011 рік була оформлена та затверджена відповідно до встановленого порядку. Окремо зазначено, що відміток на титульному листі Інвестиційної програми (у вигляді штампів, печатки) не передбачено. Інших порушень п.154.8 статті 154 Податкового кодексу України, зокрема у частині здійснення фактичних витрат, які не повинні перевищувати загальну річну суму, судом не встановлено, а відповідачем належних доказів суду не подано. Таким чином, норма пункту 154.8 статті 154 ПК України поширюється виключно на підприємства паливо-енергетичного комплексу, зокрема на суб'єктів господарської діяльності, які отримали ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з передачі та постачання електричної енергії та здійснюють будівництво, реконструкцію, модернізацію розподільчих (локальних) електричних мереж за затвердженими інвестиційними програмами, яким є Позивач (рішення № 116 від 06.03.2003 року «Про створення комунального підприємства «Міські електричні мережі», статут у новій редакції від 28.10.2011 року № 230).

Враховуючи наведене, податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 21 лютого 2012 року про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства визнається протиправним та скасовується в частині податку на прибуток підприємств і організацій в сумі 101373 грн. ( в тому числі за основним платежем 96937 грн., штрафні санкції 4436 грн.), в іншій частині суд у задоволенні відмовляє.

Податковим повідомленням - рішенням від 21.02.2012 року № НОМЕР_3 позивачу визначено суму штрафних санкцій у розмірі 2317 грн. 02 коп., за порушення п 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні із змінами та доповненнями, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року. На сторінці 33 акту перевірки від 09.02.2012 року вчинено запис, про те, що 13.05.2011 року Кузнецовською ОДПІ направлено запит по місцю реєстрації СГ- фізичної особи ОСОБА_7 «Про надання інформації». 16.05.2011 року надано Сарненської ОДПІ відповідь, про те, що СПД ОСОБА_7 у період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року перебував на загальній системі оподаткування. Відтак податковий орган вважає, що товарний чек не являється розрахунковим документом (потрібно касовий чек), а тому не може підтверджувати сплату готівкових коштів в сумі 260,0 грн., таким чином вказана сума є не відзвітованою та не повернутою у касу підприємства. Судом встановлено, що 09.12.2010 року підзвітній особі ОСОБА_5 на господарські потреби видано з каси підприємства по видатковому касовому ордеру № 534 готівкові кошти в сумі 1000,0 грн. Звітом про використання коштів № 507 від 10.12.2010 року підтверджено придбання скріпленого газу «Пропан» у фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 на суму 260,0 грн. Товарний чек від 10.12.2010 року підтверджує факт купівлі газу «пропан» в кількості 53,00 л., по ціні 4.85 грн.

Проте, суд не погоджується із висновками податкового органу в цій частині з огляду на наступне.

Згідно з п. 3.1 Положення № 637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. В свою чергу, відповідно до преамбули Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі - Указ № 436/95), метою його видання є вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті в Україні.

Статтею 1 Указу № 436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу. Зокрема, абзацом 6 статті 1 Указу № 436/95 передбачено, що за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються штрафні санкції у розмірі сплачених коштів. Зазначена норма Указу передбачає застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій за порушення ним порядку відображення в облікових документах каси підприємства витраченої підзвітними особами готівки без подання ними підтверджуючих документів (товарного або касового чеку, квитанції до прибуткового ордера, інших письмових документів).

В даному випадку, підзвітна особа КП «Міські електричні мережі» ОСОБА_5 подав до авансового звіту такий письмовий документ, як товарний чек на придбання скрапленого газу, що не суперечить положенням и Указу № 436/95. Отже, з огляду на диспозицію статті 1 Указу № 436/95, у позивача були наявні оригінали письмових документів, що підтверджували факт витрачання виданої під звіт готівки. Судом досліджено товарний чек від 10 грудня 2010 року і встановлено, що він має всі необхідні реквізити для його ідентифікації. Тому, накладення санкцій у розмірі 2317,02 грн. в даному випадку є протиправним та не ґрунтується на нормах законодавства.

Судом встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 21 лютого 2012 року про визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 45,88 грн., основного платежу та 50,47 грн., штрафних (фінансових) санкцій слугувало (сторінка 28 акту перевірки від 09.02.2012 року № 49/23/32631004) те, що підзвітною особою , яка працює у позивача - ОСОБА_5, не відзвітовано (надміру витрачено) та не повернуто в касу підприємства 260,00 грн., чим порушено п.2.11 положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, п.3.4 статті 3, п.п. 9.10.3 п.9.10 статті 9 закону України «Про оподаткування доходів фізичних осіб». Кузнецовською ОДПІ (сторінка 27 акту перевірки від 09.02.2012 року) направлено запит по місцю реєстрації СГ- фізичної особи ОСОБА_7 «Про надання інформації». 16.05.2011 року надано Сарненської ОДПІ відповідь, про те, що СПД ОСОБА_7 у період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року перебував на загальній системі оподаткування. Відтак податковий орган вважає, що товарний чек не являється розрахунковим документом (потрібно касовий чек), а тому не може підтверджувати сплату готівкових коштів в сумі 260,0 грн., таким чином вказана сума є не відзвітованою та не повернутою у касу підприємства. 09.12.2010 року підзвітній особа ОСОБА_5 на господарські потреби видано з каси підприємства по видатковому касовому ордеру № 534 готівкові кошти в сумі 1000,0 грн. Звітом про використання коштів № 507 від 10.12.2010 року підтверджено придбання скріпленого газу «Пропан» у фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 на суму 260,0 грн. Товарний чек від 10.12.2010 року підтверджує факт купівлі газу «пропан» в кількості 53,00 л., по ціні 4.85 грн. Враховуючи наведене судом не приймається до уваги позиція відповідача, про те, що товарний чек від 10.12.2010 року не є розрахунковим документом. Податковим органом підтверджено в акті перевірки сторінка 28 абзац 10, що відповідно до регістру бухгалтерського обліку по рахунку 3721 «розрахунки із підзвітними особами у національній валюті» за період з 10.12.2011 року по 30.09.2011 року сума 260,00 грн. не вносилася, а відтак суд вважає, що вона не повинна була вноситися як не відзвітовано, оскільки використана підзвітною особою позивача на господарські потреби, що підтверджено первинним розрахунковим документом. Акт перевірки від 09.02.2012 року у вказаній частині не містить доказів, а відповідачем не спростовано у судовому засіданні використання придбаного скрапленого газу ОСОБА_5 позам межами господарської діяльності позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Судовий збір відповідно до ст. 94 КАС України присуджується позивачу в розмірі 641,85грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення Кузнецовської об"єднаної державної податкової інспекції №0000401750, №0000082351 від 21 лютого 2012 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кузнецовської об"єднаної державної податкової інспекції №0000112350 від 21 лютого 2012 року в частині податку на прибуток підприємств і організацій в сумі 101 373 грн. ( в тому числі за основним платежем 96 937 грн., штрафні санкції 4 436 грн), в іншій частині відмовити за безпідставністю.

Присудити на користь позивача ОСОБА_4 підприємство "Міські електричні мережі" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 641,85грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.