Ухвала

від 16.02.2010 по справі 4/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

16.02.10 р. Справа № 4/20

Представником кредитора не надане письмове клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до ст. 81-1 ГПК України складений протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні:

за участю представників сторін:

від заявника - не явився,

від кредитора - ОСОБА_1 - довіреність від 20.01.2010р.

заяву - Спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з

обмеженою відповідальністю В«Тел-МарВ» м. Маріуполь

про часткову зміну способу та порядку виконання наказу суду від 03.04.2009р.

по справі:

за позовом - Спільного підприємства В«Торговий дім В« KVINTВ» на УкраїніВ» м. Одеса

до відповідача - Спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з

обмеженою відповідальністю В«Тел-МарВ» м. Маріуполь

про стягнення 93237,91грн. заборгованості

в с т а н о в и в :

СУЛП у формі ТОВ „Тел-МарВ» м. Маріуполь, боржник, звернувся до господарського суду з заявою про часткову зміну способу та порядку виконання наказу суду від 03.04.2009р., а саме:

- звернути стягнення в порядку виконавчого провадження на майно боржника шляхом передачі у приватну власність кредитора транспортного засобу ГАЗ-3309, ізотермічний фургон, 2006року випуску, державний номер НОМЕР_1, зареєстрований РЕВ 4-го МРВ м. Маріуполя УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області 10.01.2007р., вартістю 34000,00грн., що належить боржнику;

- стягнути з боржника частину заборгованості в сумі 59237,91грн., що залишиться з урахуванням вартості стягнутого майна боржника, а також державне мито - 932,38грн. та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В обґрунтування надав копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Представник заявника до судового засідання не явився, про час і місце якого був повідомлений належним чином, не повідомив про причини неявки.

27.01.2010р. кредитором надані письмові пояснення, в яких він зазначив, що не має заперечень проти заяви боржника.

15.02.2010р. кредитором по справі надані копії матеріалів виконавчого провадження, з яких вбачається, що наказ по справі №4/20 приєднаний до зведеного виконавчого провадження, тобто СП В«Торговий дім В« KVINTВ» на УкраїніВ» м. Одеса являється не єдиним кредитором заявника.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника кредитора, судом встановлено:

23.03.2009року господарським судом винесене рішення про стягнення з СУЛП у формі ТОВ В«Тел-МарВ» м. Маріуполь на користь СП В«Торговий дім В« KVINTВ» на УкраїніВ» м. Одеса заборгованості в розмірі 93237,91грн., державне мито - 932,38грн. та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду набрало законної сили, 03.04.2009р. господарським судом виданий наказ про його примусове виконання.

11.01.2010року на адресу суду від СУЛП у формі ТОВ „Тел-МарВ» м. Маріуполь, боржник, звернувся до господарського суду з заявою про часткову зміну способу та порядку виконання наказу суду від 03.04.2009р., а саме:

- звернути стягнення в порядку виконавчого провадження на майно боржника шляхом передачі у приватну власність кредитора транспортного засобу ГАЗ-3309, ізотермічний фургон, 2006року випуску, державний номер НОМЕР_1, зареєстрований РЕВ 4-го МРВ м. Маріуполя УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області 10.01.2007р., вартістю 34000,00грн., що належить боржнику;

- стягнути з боржника частину заборгованості в сумі 59237,91грн., що залишиться з урахуванням вартості стягнутого майна боржника, а також державне мито - 932,38грн. та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд, розглянувши вимоги заявника вважає, що ця заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

У відповідності зі ст. 2 Закону України „Про виконавче провадженняВ» (далі - Закон) примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно зі ст. 5 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

У відповідності зі ст. 33 Закону за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Боржником до суду надана заява про часткову зміну способу та порядку виконання наказу суду від 03.04.2009р. шляхом звернення стягнення в порядку виконавчого провадження на майно боржника шляхом передачі у приватну власність кредитора конкретного транспортного засобу.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що наказ по справі №4/20 приєднаний до зведеного виконавчого провадження, тобто СП В«Торговий дім В« KVINTВ» на УкраїніВ» м. Одеса являється не єдиним кредитором заявника.

Статтею 43 Закону встановлений порядок розподілу стягнутих з боржника грошових сум, а саме: з грошової суми (в тому числі одержаної від реалізації майна боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника, в першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, в другу чергу компенсуються витрати Державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір. Виконавчий збір стягується пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача.

Статтею 44 Закону встановлюється черговість задоволення вимог стягувачів, таким чином, саме на виконавчу службу покладений обов'язок розподілу стягнутих з боржника грошових сум (в тому числі одержаної від реалізації майна боржника) у точній відповідності до встановленої цієї статтею черговості задоволення вимог всіх кредиторів.

Тому, задоволення, в першу чергу, вимог СП В«Торговий дім В« KVINTВ» на УкраїніВ» м. Одеса шляхом звернення стягнення в порядку виконавчого провадження на майно боржника шляхом передачі у приватну власність кредитора конкретного транспортного засобу призведе до порушення прав інших кредиторів зведеного виконавчого провадження.

Крім цього, діючим законодавством виконавче провадження здійснюється виключно органами виконавчої служби з дотриманням вимог Закону, законодавцем суду не надане право визначати, яке конкретне майно повинно бути передано конкретному кредитору, тому заява боржника не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У х в а л и в :

Відмовити у заяві Спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю В«Тел-МарВ» м. Маріуполь про часткову зміну способу та порядку виконання наказу суду від 03.04.2009р. за недоведеністю.

Суддя С.Ю. Гринько