cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.08.2015 Справа № 905/476/15
Суддя господарського суду Донецької області Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г., розглянувши матеріали за позовом - Публічного акціонерного товариства «Центренерго» м.Київ в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Харківської області до відповідача - Приватного підприємства «Снабмашобсбыт» м.Донецьк
про стягнення 53254,21грн. неустойки
після зменшення суми позову - 43058,35грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Рябова О.Є. - довіреність від 31.07.2015р.,
від відповідача - не явився,
СУТЬ СПОРУ:
22.06.2015р. позивач звернувся до господарського суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача 53 254,21грн. штрафних санкцій, з яких: пеня за період з 18.07.2013р. по 10.04.2014р. в сумі 39767,80грн. за прострочку поставки обладнання та штраф в розмірі 7% вартості продукції, за прострочку понад 30 днів і не поставку обладнання в сумі 13 486,41грн.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на договір № 12/274 від 11.06.13р. з додатками, письмові заявки на поставку продукції, видаткові накладні, акти приймання-передачі продукції та платіжні доручення про оплату отриманої продукції. 21.08.2015р. позивачем зменшена сума позову до 43058,35грн. з урахуванням строків поставки.
Представник відповідача не явився в судове засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений, не надав відзив на позов чи свої заперечення.
Після перевірки наданих позивачем оригіналів документів, господарський суд вважає достатніми їх для вирішення спору по суті без явки представника відповідача і відсутності відзиву на позов на підставі ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши документи, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
Предметом даного спору є стягнення неустойки за невиконання та неналежне виконання зобов'язань в частині строків поставки.
Підставою позову, на який посилається в обґрунтування позову позивач, є договір укладений сторонами 11.06.2013року № 12/274.
Досліджуючи цей договір, суд встановив, що предметом договору є поставка насосів 8 найменувань, визначених у додатку №1, в якому зазначені їх кількість, ціна, загальна вартість, умови розрахунків і поставки та їх строки виконання.
Відповідно до цього додатку, відповідач зобов'язався здійснити поставку наступної продукції:
1. Насос масляний НПШГ-200 - 4 шт за ціною 11487,00грн. на загальну суму 45948,00грн.;
2.Насос масляний БГ-11-25 в кількості 2 шт за ціною 11208,00грн. на загальну суму 22416,00грн.;
3.Насос шестеренчатий БГ-11-23А в кількості 1шт за ціною 6786,00грн
4.Насос масляний АНС-130 в кількості 2шт за ціною 13440,00грн. на суму 26880,00грн.;
5.Насос ГНОМ 40/25 в кількості 5шт за ціною 5760,00грн. на суму 28800,00грню;
6.Насос КС-50/110 в кількості 1шт за ціною 28800,00грн.
7.Насос НД 2,5-100/250 К14А в кількості 3шт за ціною 30720,00грн. на суму 92160,00грн.;
8.Насос ЕЦВ 10-63-110 в кількості 2шт за ціною 21300,00грн. на суму 42600,00грн.
Відповідно пунктів 4,5 додатку № 1 Постачальник, він же відповідач, зобов'язався здійснити поставку насосів автомобільним транспортом на умовах DDP відповідно правил Інкотермс 2000 на склад Покупця - Зміївської ТЕСПАТ «Центренерго» в строк не більше 30днів з дати отримання Постачальником (позивачем) письмової заявки Покупця.
12.06.2013р. позивач звернувся з заявкою № 07/412-3466 до директора підприємства відповідача на поставку у 2013році продукції зі строком поставки не більше 30 днів з дати отримання письмової заявки постачальником. Заявка отримана постачальником 17.06.2013року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, а тому виконання зобов»язання відповідачем по поставці насосів позивачу повинно бути здійснено до 17.07.2013року. З наступного дня наступає прострочення виконання.
Сторони визначились в пункті 5.3 договору, що датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі товару. В разі, якщо фактична передача продукції і дата підписання Акту приймання передачі продукції не співпадають - до підписання Акту приймання передачі продукції (в т.ч. в період приймання продукції за кількістю і якістю), продукція вважається переданою покупцю на відповідальне зберігання. За пунктом 5.5 договору право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця в момент, передбачений в п.5.3 договору.
Так матеріалами справи підтверджений факт поставки продукції наступним чином:
Марка ціна 1шт. грн. Кіл-ть заявлена Акт приймання К-ть поставленого Період прострочки Прострочення поставки 1. НПШГ-200 11487,00 4шт №1 12.07.13 1 - - - -
-«-«-«- №5 24.12.13 3 18.07.13- 23.12.13 прострочка 159днів
2. БГ-11-25 11208,00 2шт поставка не здійснена
3. БГ-11-23А 6786,00 1шт поставка не здійснена
4. АНС-130 13440,00 2шт поставка не здійснена
5. ГНОМ 40/25 5760,00 5шт №2 12.07.13р. поставка без прострочення
6. КС-50/110 28800,00 1шт поставка не здійснена
7. НД 2,5-100/250 К14А 30720,00 3шт №3 25.07.13 2 18.07.13- 24.07.13 прострочка 7днів
1 не поставлений
8. ЕЦВ 10-63-110 21300,00 2шт №4 23.09.13 2 18.07.13 - 22.09.13 прострочка 67днів
Відповідно до ст. 178 Цивільного кодексу України ( в подальшому за текстом - ЦК) виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно законом або договором, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею). Крім цього, неустойка водночас є мірою відповідальності у разі порушення зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема,в разі прострочення поставки і не поставки товару.
Види такої відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони передбачили в розділі 9 і визначились з мірою відповідальності в п.9.2 договору, за яким у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов»язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Прострочення поставки явилося для позивача підставою для стягнення пені в розмірі 0,1% вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення.
З вище переліченого вбачається, що поставка з простроченням відбулася наступна:
За актом № 5 - 3шт. насосів НПШГ-200 за ціною 11487,00грн., загальною вартістю 34461,00грн. - в 159 днів, за що нарахована пеня в сумі 5479,30грн.;
За актом № 3 - 2 насоси НД 2,5-100/250 К14А за ціною 30720.00грн. загальною вартістю 61440,00грн. - з простроченням в 7днів, за що нарахована пеня в сумі 430,08грн.;
За актом № 4 - 2 насоси ЕЦВ 10-63-110 за ціною 21300,00грн. загальною вартістю 42600,00грн. - 67дня., за що нарахована пеня і сумі 2854,20грн.
За прострочку строку поставки більш за 30 днів правомірно нарахований штраф в розмірі 7% вартості насосів наступним чином: за прострочку поставки 2 штук насосів ЕЦВ 10-63-110 нарахований штраф в сумі 2982,00грн. і за прострочку поставки 3 шт. насосів НПШГ-200 нарахований штраф в сумі 2412,27грн.
Непоставленими залишилися: насоси масляні БГ-11-25 в кількості 2 шт за ціною 11208,00грн. на загальну суму 22416,00грн., насос шестеренчатий БГ-11-23А в кількості 1шт вартістю 6786,00грн., насоси масляні АНС-130 в кількості 2 шт за ціною 13440,00грн. на суму 26880,00грн., насос КС-50/110 в кількості 1шт за ціною 28800,00грн., насос НД 2,5-100/250 К14А в кількості 1шт за ціною 30720,00грн.
Непоставлені взагалі насоси в обумовлені договором строки явилося підставою для нарахування відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України та п.9.2 договору як пені в розмірі 0,1% від загальної вартості непоставленої продукції (за шість місяців - 180днів) в сумі 20808,36грн. і одночасно за прострочення понад 30 днів додатково штраф у розмірі 7% вартості непоставленої продукції в сумі 8092.14грн..
Вирішуючи цю вимогу, господарський суд виходить з наступного: згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Доведено, що відповідач прострочив виконання своїх зобов»язань щодо строків поставки, а тому правомірно позивачем застосовані до нього передбачені сторонами види неустойки.
Право передбачити в договорі обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи з дня передання товару продавцем, надано сторонам ч. 5 ст. 694 ЦК України, яка регулює правовідносини, пов'язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з наведеного легального визначення, чинне цивільне і господарське законодавство поряд з терміном «неустойка» вживає як одно порядкові терміни «штраф» і «пеня», які є по суті різновидами неустойки і разом з останньою називаються штрафними санкціями. Однак, у ст.179 ЦК України законодавець не встановив чітких критеріїв для визначення особливостей штрафу і пені та порядку їх обчислення і застосування. Власне неустойка (у вузькому значенні цього поняття) застосовується, як правило, за невиконання або неналежне виконання майнового зобов»язання у вигляді прострочення і стягується одноразово за кожний факт порушення у відсотковому відношенні до суми невиконаного або неналежне виконаного зобов»язання або його частини.
З огляду на викладене в пункті 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності вирішенні господарських спорів», якого визначено, що якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано . Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).
Законодавчо закріплено частиною першою статті 259 Цивільного кодексу України право сторін на збільшення позовної давності.
Сторони в договорі, який є підставою позову прямо передбачили пунктом 13.4 про досягнення згоди щодо збільшення строку позовної давності до вимог покупця про стягнення неустойки (штрафу, пені) до трьох років
З'ясовуючи обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, здійснюючи оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується, господарський суд перевіривши обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування пені в сумі 29571,94грн. і штрафу в сумі 13486,41грн., вважає їх доведеними і такими, що належать стягненню в повному обсязі.
Частина 3 ст.551 Цивільного кодексу України і частина 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню з винної у невиконанні зобов'язань сторони. Підставою для зменшення неустойки господарським судом є наявність інтересу однієї сторони, той факт, що поставка з простроченням виконання і непоставка обладнання мала місце ще у 2013році, підприємство відповідача знаходиться на окупованої території. Враховуючи все вищевикладене, господарський суд зменшує розмір стягнутої неустойки (пені і штрафу) на 50% і стягує неустойку в розмірі 21529,18грн.
Судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.
На підставі ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526,530,610,612,629,625, 179,259, 551 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, п.3ст.83, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ
Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства «Центренерго» м.Київ в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Харківської області про стягнення 43058,35грн. з Приватного підприємства «Снабмашобсбыт» м.Донецьк.
Стягнути з Приватного підприємства «Снабмашобсбыт», ЄДРПОУ 31209384, м.Донецьк -83092. вул.Незалежності, буд.16, кв.12 (поштова: 83058, м.Донецьк, вуд Переїзна, буд.4) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» ЄДРПОУ 22927045 (м.Київ 04053, вул.Бульварно-Кудрявська, 4) в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, ЄДРПОУ 05471247 ( Зміївський район Харківської області - 63460, смт. Комсомольське, балаклійське шосе, 2) неустойку в розмірі 21529,18грн., 1827,00грн. судового збору.
Рішення, повний текст якого оголошений 25.08.2015року, може бути оскаржено через місцевий господарський суд.
Суддя С.Ю. Гринько
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 25.08.2015 |
Оприлюднено | 03.09.2015 |
Номер документу | 49337499 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
С.Ю. Гринько
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні