Ухвала

від 13.10.2014 по справі 905/891/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.10.2014 Справа № 905/891/14

Суддя Соловйов В.М., розглянувши подання від 01.10.2014р. заступника начальника відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Петровського, 135, засоби зв’язку: (06274) 2-38-70) № 37694 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника по зведеному виконавчому провадженню № 14347836 про стягнення з Публічного акціонерного товариства В«Вуглегірський експериментальний комбікормовий заводВ» заборгованості

ВСТАНОВИВ:

10.10.2014р. заступник начальника ВДВС Артемівського МУЮ ГУЮ у Донецькій області ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області з поданням від 01.10.2014р. № 37694 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника.

В поданні зазначено, що на примусовому виконанні у ВДВС Артемівського МУЮ перебуває зведене виконавче провадження № 14347836 про стягнення з ПуАТ В«Вуглегірський експериментальний комбікормовий заводВ» , до складу якого входять виконавчі провадження:

№ 25947868 на виконання виконавчого листа № 2а-23989, виданого 12.04.2011р. Донецьким окружним адміністративним судом;

№ 40843003 на виконання наказу № 905/4195/13, виданого 28.10.2013р. господарським судом Донецької області;

№ 43452549 на виконання наказу № 905/891/14, виданого 22.04.2014р. господарським судом Донецької області.

Директор ПуАТ В«Вуглегірський ЕКЗВ» ОСОБА_2 рішення суду не виконує, зупиняє виконавчі дії державного виконавця щодо оцінки арештованого майна підприємства, для подальшої реалізації та погашення боргів.

Посилаючись на ст. 6, п. 18 ст. 11 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , ст. 124 Конституції України та ст. 377-1 ЦПК України заявник просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України директора ПуАТ В«Вуглегірський ЕКЗВ» ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_2, до виконання зобов’язань за рішенням суду.

Відповідно до протоколу розподілу заяви між суддями від 10.10.2014р. автоматизованою системою документообігу суду подання передано на розгляд судді Соловйову В.М.

У прийнятті подання слід відмовити в зв’язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України, право на звернення до господарського суду мають: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України, Господарський суд порушує справи за позовними заявами:

підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;

прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 4-1 ГПК України, господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно приписів п.1 ч.1 ст. 62 ГПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви (подання), якщо вони не підлягають розгляду в господарських судах України.

На стадії виконання судових рішень державні виконавці можуть звертатися до господарського суду з заявою про видачу дубліката наказу (ст. 120 ГПК України) та з заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови (ст. 121 ГПК України).

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено звернення до господарського суду державного виконавця з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника.

Згідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України від 21.04.1999р. № 606-XIV В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

У відповідності до ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Верховний суд України листом від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", зокрема у розділі В«Юрисдикція судів щодо вирішення справ за ст. 377-1 ЦПК України, що пов'язані з виконанням судових рішеньВ» роз’яснив, що питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується судом за правилами цивільного судочинства в порядку, передбаченому ст. 377 1 ЦПК України , яка міститься у гл. VI ЦПК "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)". За змістом цієї статті вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується в порядку, передбаченому цим Кодексом щодо боржників у виконавчому провадженні, за будь-якими виконавчими документами, передбаченими ст. 17 Закону N 606-XIV, примусове виконання яких здійснюється ДВС.

Інші процесуальні кодекси - Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК), Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) та Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК) - не містять відповідних норм у розділах, що регулюють вирішення процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень, ухвалених за нормами цих кодексів. КАС містить розд. V "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах", ГПК - розд. XIV "Виконання рішень, ухвал, постанов". Разом із тим зазначені процесуальні норми КАС та ГПК не містять норм щодо процесуального порядку обмеження права боржника на виїзд за межі України.

За приписами ч. 2, 3 ст. 62 ГПК України, про відмову у прийнятті заяви (подання) виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору, якщо вони є заявниками, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви.

До ухвали про відмову у прийнятті заяви (подання), що надсилається заявникові, додаються відповідні матеріали.

Керуючись п. 1 ч.1 ст. 62, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті подання від 01.10.2014р. № 37694 заступника начальника відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника та повернути додані до нього матеріали на 37 аркушах.

Суддя Соловйов В.М.