Рішення

від 19.08.2015 по справі 908/4277/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 32/111/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2015 Справа № 908/4277/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, буд. 11; адреса для листування: 49094, м. Дніпропетровськ, а/с 1800)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатехпром" (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 63)

про стягнення 21200,31 грн.

Суддя Колодій Н.А.

Представники сторін:

Від позивача Циганкова Т.О., № 88-О від 01.06.2013 р.

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором б/н від 11.10.2013 р. в сумі 21200 грн. 31 коп., які складаються з 10000 грн. заборгованості за кредитом, 6141,31 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1260 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 3799,00 грн. пені за неналежне виконання зобов'язань за договором.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.07.2015 р. справа № 908/4277/15 прийнята суддею Колодій Н.А. до свого провадження, справі присвоєно номер провадження 32/111/15, справа призначена до розгляду на 19.08.2015 р.

В судовому засіданні 19.08.2015 р. позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві. Позов обґрунтовано ст.ст. 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвала суду від 24.07.2015 р. про порушення провадження по даній справі, яка направлялася на адресу відповідача, не повернута органом зв'язку, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 19.08.2015 року за відсутності представника відповідача.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

У засіданні суду 19.08.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.10.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегатехпром" (Клієнт) звернулось до ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК" із заявою про відкриття поточного рахунку 26006010014813 в українській гривні, яка оформлена на бланку типової форми у вигляді анкети, містить підписи Банку та Клієнта.

Згідно з цим договором-заявою, Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір яких банк сповіщає клієнта на свій розсуд в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови) та Тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті http://a-bank.com.ua , які разом з даною анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до п. 3.11.1.16 Умов при укладенні договорів та угод, або здійсненні інших дій, які свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк або в іншій формі), банк та клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису чи підтвердження через пароль, направлений банком через верифікований номер телефону. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення у письмовій формі.

У пунктах 3.11.1.1, 3.11.1.6, 3.11.1.8, 3.11.2.1.2 Умов встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок Клієнта надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів, в межах кредитного ліміту. Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами. Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку). Зобов'язання по видачі кредиту чи його частини виникає у Банку в день надання Клієнтом розрахункових документів на використання кредиту в межах вказаних у них сум.

Порядок розрахунків встановлений в п.3.11.4.1 Умов, згідно з яким за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закриття банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку процентів є наступним:

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати його обнуління в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця ("період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнулінні дебетового сальдо протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому воно підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати "періоду". У такому разі, починаючи з 91-го дня після закінчення "періоду", кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються простроченими. При порушенні будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. (п.п.3.11.4.1.1.,3.11.4.1.2).

Згідно з п. 3.11.4.9 Умов розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати виникнення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку по кредиту. Нарахування процентів здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.11.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах визначеної суми, та діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 2 ст. 67, ч. 4 ст. 179 ГК України, ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитний ліміт, що підтверджується випискою по рахунку.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.11.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Пунктом 3.11.4.4. встановлено обов'язок клієнта сплачувати Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.11.1.6, 3.11.2.3.3, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків.

Відповідно до п. 3.11.2.3.4 Умов - Банк при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, має право вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі.

13.02.2015 р. на адресу відповідача Банком була направлена претензія № 31011А248S002 про сплату простроченої заборгованості за тілом кредиту, за відсотками та з комісії за користування кредитом, а також сплату пені.

Згідно з розрахунком позивача станом на 20.03.2015 р. на поточному рахунку відповідача мається заборгованість за кредитом в розмірі 10000 грн., за процентами в розмірі 6141,31 грн. та 1260 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів належного виконання договірних зобов'язань про повернення кредиту, по сплаті процентів та комісії не надав.

Розрахунки заборгованості в цій частині відповідають умовам договору та письмовим доказам, які надані позивачем і містяться у матеріалах справи.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 3799 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України одним із правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.11.5.1 Умов - при порушенні Клієнтом яких-небудь зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п. п. 3.11.2.2.2, 3.11.4.1, 3.11.4.2, 3.11.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п. п. 3.11.1.8, 3.11.2.2.3, 3.11.2.3.4, винагороди, передбаченої п. п. 3.11.2.2.5, 3.11.4.4, 3.11.4.5, 3.11.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який виплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. А у випадку реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.11.4.1.3 - 0,1315% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Згідно з п.3.11.5.4 нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано.

Відповідно до приписів ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як слідує з аналізу вищевказаних норм законодавства, для розрахунку пені необхідно встановити розмір боргу; день, коли зобов'язання з його сплати мало бути виконане та день надходження суми, за несплату якої нараховується пеня, або у разі несплати - строк припинення нарахування пені (період нарахування пені).

Розрахунок пені судом перевірено та встановлено, що він виконаний вірно з урахування наведених вище норм законодавства та умов договору.

Відповідач доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором і доказів повернення позивачу відсотків за користування кредитом, комісії та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, суду не надав.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення 21200,31 грн., які складається з: 10000 грн. - заборгованість за кредитом, 6141,31 грн. - по процентам за користування кредитом, 3799,00 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань та 1260 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, обґрунтованими, заснованими на законі, які відповідають вимогам договору, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати, слід покласти на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатехпром" про стягнення 21200,31 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатехпром" (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 63, код ЄДРПОУ 31270045) на користь Публічного акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (49074, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, буд. 11, адреса для листування: 49094, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360080) 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 6141 (шість тисяч сто сорок одна) грн. 31 коп. процентів за користування кредитом, 3799 (три тисячі сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань та 1260 (одна тисяча двісті шістдесят) грн. 00 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ .

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "21" серпня 2015 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом