Ухвала

від 27.08.2015 по справі 910/16479/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

27.08.2015Справа № 910/16479/15

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт"

про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 17.04.2015р. у справі № 84/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"

до Товариства з обмеженою відповідальністю"Росьагропродукт"

треті особи: 1) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім.Шевченка, 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Верес Фуд", 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Холдинг", Товариство з обмеженою відповідальністю "Мукачівський консервний завод"

про стягнення заборгованості

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача: Кошлій Р.В. за дов.

Від відповідача (заявника): Парненко А.А. за дов.

Від третіх осіб: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

25.06.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 17.04.2015р. у справі № 84/14.

Ухвалою суду від 30.06.0215 вказану заяву прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 11.08.2015.

20.07.15 р. через відділ діловодства від постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" до суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

10.08.15 р. через відділ діловодства суду представником позивача подано письмове повідомлення про відсутність аналогічного спору, письмові пояснення по справі та клопотання про відкладення слухання справи та продовження строків слухання справи.

Ухвалою суду від 11.08.2015 за клопотанням відповідача (заявника) залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: 1) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім.Шевченка, 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Верес Фуд", 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Холдинг", 4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Мукачівський консервний завод", розгляд справи відкладено на 27.08.2015.

У судовому засіданні 27.08.2015 представник заявника вимоги заяви підтримав, представник позивача проти задоволення заяви заперечував.

Треті особи своїх представників у засідання суду не направили, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд дійшов висновку, що заява про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 17.04.2015р. у справі № 84/14 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Аналогічні підстави для скасування рішення третейського суду визначені в ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що 20 травня 2010 року між Публічним Акціонерним Товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 13-Н/10, із змінами та доповненнями, за умовами якого було відкрито відновлювальну Кредитну лінію в іноземній валюті в межах ліміту, та надано кредитні кошти, що складає 1 077 799 242 російських рублів 42 копійки, з процентною ставкою за користування Кредитом в розмірі - 16,0% річних в російських рублях.

З метою забезпечення виконання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка своїх зобов'язань за Договором кредиту, між Публічним Акціонерним Товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" було укладено Договір поруки від 04.02.2014 року, відповідно до умов якого Поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором за зобов"язаннями, які були невиконані Боржником, та які передбачені Кредитним договором (основне зобов"язання), зокрема, але не обмежуючись: - зобов'язання повернути Кредитору кредит, наданий в російських рублях в межах кредитної лінії, відкритої строком по 19 травня 2014 року за Кредитним договором (Основним договором) з граничним лімітом кредитування в сумі 1 117 424 242,42 російських рублів (з урахуванням індексу інфляції у разі прострочення повернення кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії в національній валюті України), в строк який зазначений в Кредитному договорі, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Кредитним договором (Основним договором) та цим договором - достроково; - зобов'язання щомісяця, не пізніше перших 3 робочих днів місяця наступного за тим, за який вони нараховані, в порядку, який зазначається в ст.6 Кредитного договору, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Кредитним договором та/або Договором поруки, - до настання строків, які зазначаються в ст. 6 Кредитного договору сплатити Кредитору проценти за користування кредитом за Кредитним договором (основним зобов'язанням) з розрахунку 16 % річних за користування кредитом в російських рублях (з можливістю зміни розміру процентів та строків їх сплати у випадках та порядку, які зазначаються в ст. 6 Основного договору, що відбувається автоматично і не потребує укладення між Сторонами будь-якої додаткової угоди/договору про внесення змін до цього Договору та така зміна зобов'язання є погодженою Поручителем). - зобов'язання відшкодувати документально підтверджені збитки, завдані Кредитору невиконанням та/або не належним виконанням зобов'язань по Основному договору; зобов'язання сплатити Кредитору штрафні санкції, неустойки (пені, штрафи) за невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань по Основному договору у строки та у розмірах, які зазначаються в Основному договорі; зобов'язання сплатити Кредитору будь-які інші платежі (якщо такі платежі передбачені умовами Кредитного договору) в строки і в порядку, встановлені в Кредитному договорі.

Умовами п.6.8 договору поруки визначено, що усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з цього договору чи у зв'язку з ним, в тому числі що стосуються його укладення, виконання, зміни, порушення, розірвання, визнання недійсним повністю або частково, або визнання неукладеним, або будь-яких питань, що стосуються даного договору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України".

У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулось до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю"Росьагропродукт" про стягнення заборгованості у розмірі 1165337532,05 російських рублів та 55335378,36 гривень заборгованості по договору про відкриття кредитної лінії № 13-Н/10 від 20.05.2010, поручителем за яким виступає відповідач на підставі договору поруки від 04.02.2014, що разом еквівалентно 392607366,89 грн., в подальшому розмір позовних вимог позивачем було уточнено.

17.04.2015 Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" у складі третейського судді Яворської Н.М. було прийнято рішення у справі № 84/14, яким позов Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" до Товариства з обмеженою відповідальністю"Росьагропродукт", треті особи 1) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім.Шевченка, 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Верес Фуд", 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Холдинг", 4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Мукачівський консервний завод", задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 298 798 283,98 грн. заборгованості за тілом кредиту, 24 268 240,03 грн. процентів за користування кредитом, 22461618,16 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту, 383482,29 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 25 500 грн. витрат по сплаті третейського збору.

Заява відповідача про скасування вказаного рішення мотивована тим, що третейська угода між банком та поручителем, яка міститься в договорі поруки від 04.02.2014 є недійсною, оскільки на момент укладання Договору поруки від 04.02.2014, в якому викладена третейська угода, не існувало спору між сторонами, який виник лише через 11 місяців, а тому спір, який виник після укладання третейської угоди, не підлягає вирішенню в третейському суді. Крім того зазначив, що відсутня третейська угода між Банком та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, яке при третейськму розгляді було залучено до участі у справі в якості третьої особи всупереч його волі, а тому рішення підлягає скасуванню у зв"язку з непідвідомчістю справи третейському суду.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що предметом третейської угоди може бути не лише спір, який існує на момент укладення такої угоди, а й будь-які спори, які виникатимуть між сторонами договору в майбутньому та передбачені третейською угодою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року по справі №15/056.

Статтею 6 Закону України "Про третейські суди" визначено підвідомчість справ третейським судам. Третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;

3) справ, пов'язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;

7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;

8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;

9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;

10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;

11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;

12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;

13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;

14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Сторони у п.6.8 договору поруки від 04.02.2014 погодили, що усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з цього Договору чи у зв"язку з ним, в тому числі, що стосуються його укладання, виконання, зміни, порушення, розірвання, визнання недійсним повністю або частково, або визнання його неукладеним, а також з будь - яких інших питань, що стосуються даного договору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", місцезнаходження якого: 03142, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 150, корпус А, офіс 25 згідно з регламентом зазначеного третейського суду, який є невід"ємною частиною даної третейської угоди. Спір розглядається одноособово третейським суддею, призначеним Головою Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" з списку суддів, що знаходиться у відритому доступі на сайті цього суду.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, сторонами в добровільному порядку, без заперечень та зауважень, було визначено, що будь-які спори між сторонами, що виникають при виконанні даного договору, вирішуються Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", тобто сторонами був визначений предмет спору, що включає в себе всі можливі спори, які можуть виникнути між сторонами в рамках договору, не обмежуючись якимись конкретними спорами. Крім того, в діючому законодавстві відсутня заборона щодо розгляду третейським судом спорів, що виникають з кредитних договорів та договорів поруки.

Як встановлено судом, у справі, що розглядається, третейську угоду було погоджено між позивачем та відповідачем у вигляді третейського застереження на стадії укладення господарського договору, включено до умов цього договору застереження про розгляд спору, який може виникнути в подальшому під час дії договору в третейському суді (пункт 6.8).

Таким чином, третейське застереження, передбачене пунктом 6.8 Договору поруки, відповідає приписам статей 2, 5, 12 Закону України "Про третейські суди" і не суперечить вимогам цивільного законодавства щодо форми та змісту.

Щодо тверджень заявника про відсутності третейської угоди між Банком та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, а також відсутності згоди третіх осіб на залучення до участі у справі., суд зазначає наступне.

З матеріалів третейської справи судом встановлено, що позов було подано до Товариства з обмеженою відповідальністю"Росьагропродукт" як поручителя за договором поруки від 04.02.2015, при цьому основний боржник - Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка не був стороною договору поруки, з якого виникав виник спір.. Суд зазначає, що Конституційний Суд України в п. 3.1 рішення №1-рп/2008 від 10.01.08 зазначив про те, що спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду.

Відповідно до ст. 20 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" треті особи, які не заявляють самостійних вимог відносно предмета спору, можуть за їх згодою та за згодою сторін вступити в справу на стороні позивача або відповідача до прийняття Третейським судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі третейського розгляду за їх згодою за ініціативою Третейського суду. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають процесуальні права і обов'язки сторони, за виключенням права на зміну підстави або предмета позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, відмови від позову, визнання позову або укладення мирової угоди, пред'явлення зустрічного позову. Про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, або про залучення в справу цієї особи Третейським судом виноситься ухвала.

Згідно зі ст. 13 Регламенту питання щодо участі третіх осіб та їх процесуальні права у третейському розгляді вирішуються Третейським судом відповідно до Регламенту Третейського суду або угоди сторін у Третейському суді для вирішення конкретного спору. Третя особа може бути залучена до справи та бере участь у її розгляді виключно за її згоди.

Як вбачається з матеріалів третейської справи № 86/14 ухвалою Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 30.12.2014 року порушено провадження у справі №84/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт", за участю третьої особи Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка про стягнення заборгованості.

Ухвалою Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 19.02.2015 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог відносно предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Верес Фуд"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Холдинг", Товариство з обмеженою відповідальністю "Мукачівський консервний завод".

При винесенні рішення Постійно діючий Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" у справі №84/14 не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі, а тому відсутність згоди третьої особи на залучення її до участі у справі не є підставою для скасування рішення третейського суду відповідно до норм статті 122-5 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про третейський суд" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду. За всіх умов третейський суд може розглядати справи в будь-якій непарній кількості третейських суддів. Якщо сторони не погодили кількісний склад третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, то третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів.

Третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про третейський суд").

Статтею 4 Закону встановлено, що Третейський суд утворюється та діє на принципах законності; незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові; рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом; змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; обов'язковості для сторін рішень третейського суду; добровільності утворення третейського суду; добровільної згоди третейських суддів на їхнє призначення чи обрання у конкретній справі; арбітрування; самоврядування третейських суддів; всебічності, повноти та об'єктивності вирішення спорів; сприяння сторонам у досягненні ними мирової угоди на будь-якій стадії третейського розгляду.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом було встановлено, що справа, по якій прийнято рішення третейського суду, була підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, та цим рішенням не вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду не визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 122-6 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду справи про оскарження рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу за правилами, встановленими цим Кодексом для прийняття (ухвалення) рішення.

Проаналізувавши доводи заявника, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд прийшов до висновку, що підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" та скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 17.04.2015р. у справі № 84/14 відсутні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 86, 122-1 - 122-6 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 17.04.2015р. у справі № 84/14 відмовити повністю.

2. Рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" у справі № 84/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" до Товариства з обмеженою відповідальністю"Росьагропродукт", треті особи 1) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім.Шевченка, 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Верес Фуд", 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Холдинг", 4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Мукачівський консервний завод" про стягнення заборгованості, залишити без змін.

Суддя О.М.Ярмак