Рішення

від 12.08.2015 по справі 910/15044/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2015Справа №910/15044/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСПЕКТС УКРАЇНА" "PROSPECTS UKRAINE"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Галафарм"

про стягнення коштів у зв'язку із набуттям майна без достатньої правової підстави в розмірі 318 661,73 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Макаєв Р.З., за довіреністю

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСПЕКТС УКРАЇНА" "PROSPECTS UKRAINE" (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - відповідач) про стягнення коштів у зв'язку із набуттям майна без достатньої правової підстави в розмірі 318 661,73 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/15044/15, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Галафарм" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, розгляд справи призначено на 05.08.2015 р.

01.07.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, письмові пояснення та заяву про відсутність аналогічного спору.

10.07.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи були подані письмові пояснення.

У судове засідання 05.08.2015 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 15.06.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/15044/15 позивач виконав.

У судове засідання 05.08.2015 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 15.06.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/15044/15 відповідач не виконав.

У судове засідання 05.08.2015 р. представник третьої особи не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 15.06.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/15044/15 третя особа виконала.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 05.08.2015 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 15.06.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/15044/15, розгляд справи було відкладено на 12.08.2015 р.

11.08.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмові пояснення.

У судове засідання 12.08.2015 р. представник позивача з'явився, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 12.08.2015 р. не з'явились, про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2015 р. Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - відповідач, банк) отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСПЕКТС УКРАЇНА" "PROSPECTS UKRAINE" (далі - позивач) платіжне доручення № 19001 від 15.05.2015 р. на суму 308 518,65 грн. для зарахування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм» (далі - третя особа).

22.05.2015 р. позивач у своєму листі до Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» за вих. № 22/05-1 звернувся з повідомленням про помилкове перерахування коштів у розмірі 308 518,65 грн., на закритий розрахунковий рахунок в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», реквізити одержувача: ТОВ «Галафарм», код ЄДРПОУ 30886474, р/р 26001011990701, МФО 300937, Філія «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», згідно платіжного доручення № 19001 від 15.05.2015 р., призначення платежу: «Сплата за послуги передпродажної підготовки товару», згідно Договору № 01/15г від 01.01.2015 р., у т.ч. ПДВ 51 419,78 грн.

Крім того, позивач просив повернути помилково перераховані кошти на розрахунковий рахунок № 26003014032002, МФО 380333, Філія АТ «Укрексімбанк».

03.06.2015 р. відповідач надіслав лист вих. № 1984, у якому вказав, що дана ситуація склалася у зв'язку із зовнішніми та незалежними від банку обставинами.

Оскільки вищезазначені кошти відповідачем позивачу повернуті не були, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Третя особа, надаючи письмові пояснення по суті спору, зазначила про закриття рахунку у відповідача, на який позивачем було здійснено грошовий переказ та про безпідставність набуття відповідачем грошових коштів в сумі 308 518,65 грн.

Згідно з п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків встановлено положеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року (далі - Інструкція).

Згідно з ч. 2 п. 2.31 Інструкції банк отримувача зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку отримувача і його коду, що зазначені в електронному розрахунковому документі, і зараховувати кошти на рахунок отримувача, лише якщо вони збігаються. У разі їх невідповідності банк має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів (у які враховується і день надходження до банку отримувача електронного розрахункового документа) для встановлення належного отримувача цих коштів, яку зараховує на рахунок "Кредитові суми до з'ясування". Банк має забезпечити зберігання належним чином оформленої/го (засвідченої/го підписом відповідального виконавця чи електронним цифровим підписом) паперової копії електронного розрахункового документа чи електронного розрахункового документа.

Частиною 4 п. 2.32 Інструкції передбачено, що якщо немає змоги встановити належного отримувача, або не надійшли уточнені дані від банку платника, то банк не пізніше четвертого робочого дня зобов'язаний повернути кошти банку, що обслуговує платника, із зазначенням номера та дати електронного розрахункового документа та причини повернення.

Якщо кошти зараховані на рахунок "Кредитові суми до з'ясування" унаслідок відсутності в банку отримувача рахунку, зазначеного в електронному розрахунковому документі як рахунок отримувача, і банк отримувача не має наміру уточнювати номер рахунку, то він повертає кошти з рахунку "Кредитові суми до з'ясування" не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням номера та дати електронного розрахункового документа та причини повернення (п. 2.33 Інструкції).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Згідно з ч. 2 ст. 1092 Цивільного кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення у зв'язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком відповідальність може бути покладена судом на цей банк.

Таким чином, банк отримавши грошові кошти від позивача у сумі 308 518,65 грн. для перерахування на рахунок третьої особи, який на той час вже був закритим, що підтверджується довідкою банку № 722/25 від 18.03.2015 р., копія якого міститься в матеріалах справи, був зобов'язаний відповідно до вимог чинного законодавства повернути зазначені кошти позивачу.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було подано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо безпідставного утримання відповідачем коштів позивача в сумі 308 518,65 грн., в свою чергу, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих відповідачем коштів у вказаній сумі визнаються судом обґрунтованими та доведеними належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 10 143,08 грн. пені.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17 грудня 2013 року N 14 (далі - Постанова) пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини. Наведене не виключає можливості покладення на боржника також і відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання.

Пунктом 2.38 Інструкції визначено, що банк, з вини якого кошти списано з рахунку неналежного платника, зобов'язаний повернути на рахунок цього платника помилково списану суму, списавши її з рахунку того платника, з якого ці кошти підлягали списанню, а також сплатити неналежному платнику пеню у визначеному законодавством України розмірі, якщо договором не передбачено іншу відповідальність. Повернення платнику коштів, що списані банком з рахунку платника без законних підстав або з ініціативи неналежного стягувача, або в разі порушення банком умов договору банківського рахунку чи іншого договору про надання банківських послуг в частині здійснення договірного списання, або внаслідок інших помилок банку, здійснюється в судовому порядку. За списання коштів з рахунку платника без законних підстав банк має сплатити платнику пеню у визначеному законодавством України розмірі, якщо договором не передбачено іншої відповідальності.

Проте вказаний пункт Інструкції не може бути застосовано до даних правовідносин, оскільки він регулює взаємовідносини банку, у якого відкритий рахунок платника, з платником. В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, списання спірних коштів з рахунку позивача було здійснено Публічним акціонерним товариством «Укрексімбанк» та перераховано відповідачу для зарахування на рахунок третьої особи, зазначений у платіжному дорученні № 19001 від 15.05.2015 р.

Також є помилковим посилання позивача на пункт 32.2 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» як на підставу стягнення з відповідача пені, оскільки вказаним пунктом передбачено обов'язок саме обслуговуючого банку платника в разі порушення передбачених цим законом строків виконання платіжного доручення сплатити пеню платнику, так само обслуговуючого банку отримувача коштів в разі порушення строків завершення переказу сплатити пеню, відповідно, одержувачу. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не є обслуговуючим банком позивача за даним переказом, отже у позивача відсутні правові підстави для нарахування відповідачу пені, відповідно до вказаного пункту Закону.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в сумі 308 518,65 грн. підлягають задоволенню, вимога ж про стягнення з відповідача пені у розмірі 10 143,08 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, будинок 60; ідентифікаційний код: 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСПЕКТС УКРАЇНА" "PROSPECTS UKRAINE" (03164, м. Київ, вулиця Академіка Булаховського, будинок 5 Б; ідентифікаційний код: 24940305) грошові кошти в сумі 308 518 (триста вісім тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн. 65 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, будинок 60; ідентифікаційний код: 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСПЕКТС УКРАЇНА" "PROSPECTS UKRAINE" (03164, м. Київ, вулиця Академіка Булаховського, будинок 5 Б; ідентифікаційний код: 24940305) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 182 (шість тисяч сто вісімдесят дві) грн. 04 коп.

Повне рішення складено 17.08.2015 р.

Суддя О.В. Нечай