Рішення

від 26.08.2015 по справі 914/2573/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.15 Справа№ 914/2573/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації «Банку «Демарк» Приходька В.О., м.Чернігів

до відповідача: Приватного підприємства «Агросоюз-Захід», м.Львів

про стягнення 5187093,58грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: Маньковський О.А. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позов заявлено Публічним акціонерним товариством «Банк «Демарк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації «Банку «Демарк» Приходька В.О., м.Чернігів до Приватного підприємства «Агросоюз-Захід», м.Львів про стягнення 5187093,58грн., з яких 2141349,32грн. заборгованості за кредитом та 3045744,26грн. заборгованості за відсотками.

Ухвалою суду від 30.07.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.08.2015р. Ухвалою суду від 12.08.2015р. розгляд справи відкладено на 26.08.2015р. у зв'язку з неявкою сторін.

Суд роз'яснює права, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 26.08.2015р. з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що позивачем та відповідачем - ПП «Агросоюз-Захід» у грудні 2007 укладено кредитний договір, до якого надалі вносились зміни та доповнення. На виконання його умов ПАТ «Банк «Демарк» надано відповідачу у позику грошові кошти. Внаслідок порушення ПП «Агросоюз-Захід» зобов'язань за договором, станом на 22.06.2015р. виникла заборгованість у розмірі 2141349,32грн. заборгованості за кредитом та 3045744,26грн. заборгованості за відсотками, що й зумовило звернення до суду із позовною заявою. Просив позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 26.08.2015р. повторно не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не подав, вимог ухвал суду не виконав, поважності причин неявки суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином.

Суд звертає увагу на роз'яснення, надані Пленумом Вищого господарського суду України у п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р., де, зокрема, зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

У відповідності до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Між Публічним акціонерним товариством «Банк «Демарк» (позивач по справі, банк за договором) та Приватним підприємством «Агросоюз-Захід» (відповідач по справі, позичальник за договором) укладено кредитний договір №133-066 від 24.12.2007р., в який надалі внесено зміни та доповнення додатком №1 від 24.12.2007р., додатками №2 та №3 від 26.03.2008р., додатком №4 від 04.04.2008р., додатком №5 від 08.05.2008р., договором №6 від 09.10.2008р., договором №7 від 27.04.2009р., договором від 01.06.2009р., договором №8 від 24.12.2010р. та договором №9 від 17.01.2011р.

Так, п.3.1 договору встановлено, що банк надає позичальнику кредиту розмірі 1900000,00грн., строком по 24.12.2010р. з погашенням кредиту згідно графіку, вказаного в додатку №1 до цього договору. Після внесення додатком №2 змін у п.3.1 договору, банком відкрито позичальнику кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 3000000,00грн., строком по 24.12.2010р. з погашенням заборгованості згідно графіку пониження ліміту кредитної лінії вказаного в додатку №3 до цього договору. У відповідності до п.3.1 в редакції договору №8, банком надано позичальнику кредит в сумі 2186349,32грн. строком по 24.12.2012р. з врахуванням вимог п.3.10 цього договору, яким визначено порядок виконання позичальником зобов'язання із погашення заборгованості за кредитом та відсотками.

Банком «Демарк» свої зобов'язання по кредитному договору виконав у повному обсязі. Кредитні кошти на загальну сумі 3390000,00грн. за період з грудня 2012року по квітень 2008 року перераховано траншами на поточні рахунки відповідача, зазначені в кредитному договору та договорах про внесення змін, що підтверджується відповідними меморіальними ордерами, долученими до матеріалів справи.

Відповідно до п.3.3.1 договору, кредит надається у безготівковій формі, платежі здійснюються в гривні відповідно до умов укладених договорів шляхом перерахування коштів на визначений поточний рахунок позичальнкиаз одночасним утворенням заборгованості за кредитом або його частиною на позичковому рахунку позичальника.

У відповідності до п.3.4.1 договору, строки, передбачені цим договором, є обов'язковими для позичальника.

Договором, а саме п.3.5.1 передбачено, що позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки в розмірі 20% річних. Такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку несплати процентів, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту. Додатком №2 до договору встановлено інший розмір відсотків, а саме - 18% річних. Додатком №5 до договору розмір відсотків встановлено на рівні 20% річних. Договором №6 змінено розмір відсотків до 22,5% річних. Договором №8 також встановлено розмір відсотків на рівні 22,5% річних та зазначено, що відсотки за користування кредитом, нараховані за період з 01.06.2009р. по 30.11.2010р. підлягають сплаті по 30.06.2011р.

Відповідно до п.3.7.1 договору, усі погашення за цим договором повинні здійснюватись без зустрічних вимог та претензій, добровільно і повністю без відрахувань на будь-які чи за рахунок будь-яких існуючих та майбутніх податків, відрахувань і утримань і всіх зобов'язань стосовно цього.

За умовами договору, якщо будь-яка дата платежів за договором не буде банківським днем, то платежі повинні бути здійснені в наступний банківський день із сплатою відсотків за час фактичного користування кредиту без нарахування пені (п.3.7.2). Якщо сума, що вноситься у рахунок погашення кредиту та сплати відсотків, недостатня для погашення кредиту разом з відсотками, то платежі за договором здійснюються в такому порядку: в першу чергу сплаті підлягають відсотки, після їх погашення сплаті підлягає сума кредиту (п.3.7.3). В день настання терміну сплати кредиту, відсотків та платежів згідно з п.4.1 за цим договором, при наявності прострочки виконання зобов'язань за цим договором, при порушенні інших умов цього договору, позичальник доручає, а банк бере на себе зобов'язання здійснити списання з поточного(их) рахунку(ів) позичальника на користь банку в погашення строкової та/або простроченої заборгованості за нарахованими процентами, штрафу, пені, платежів згідно п.4.1 та/або самим кредитом за цим договором (п.3.7.4).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ПП «Агросоюз-Захід» взяті на себе за договором зобов'язання належним чином не виконуються. Так, всупереч умовам договору, кредит повернуто позичальником частково в розмірі 1248650,68грн. та сплачено відсотки за користування кредитом за період з 24.12.2007р. по 30.04.2009р., а також частково за період з 01.05.2009р. по 31.05.2009р.) на загальну суму 856213,10 грн. Зазначені обставини підтверджуються відповідними меморіальними ордерами та банківськими виписками про рух коштів по рахунках відповідача за період з 24.12.2007р. по 22.06.2015р.

Вказане зумовило звернення ПАТ «Банк «Демарк» до суду із позовною заявою про стягнення з ПП «Агросоюз-Захід» 2141349,32грн. заборгованості за кредитом та 3045744,26грн. заборгованості за відсотками.

При вирішенні спору суд виходив з наступного.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Як встановлено ч.2 ст.345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, а ч.1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Як встановлено ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши долучені до позовної заяви розрахунки заборгованості, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований поданими доказами та відповідачем не спростований, а відтак, підлягає до задоволення.

При вирішенні питання про розподіл господарських витрат, суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду із позовною заявою не сплачено, оскільки на підставі постанови Правління Національного банку України від 30.01.2015р. №66 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 30.01.2015р. №18 «Про початок процедури ліквідації Банку «Демарк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Демарк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку «Демарк» Приходька Володимира Олександровича строком на 1 рік з 30.01.2015р. по 29.01.2016р. включно. Відповідно до п.9 ч.1 ст.48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію виконує повноваження, які визначені ч. 2 ст. 37 Закону, де передбачено зокрема право Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду. Відповідно до п. 22 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі в розмірі 73080,00грн., що відповідає максимальному розміру ставки судового збору, встановленому пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру. Зважаючи на те, що судовий збір при поданні позовної заяви не сплачувався, він підлягає до стягнення в доход Державного бюджету України у відповідності до ст.9 вказаного Закону.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Агросоюз-Захід» (м.Львів, вул. Героїв УПА, буд.73; код ЄДРПОУ 33252578) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» (м.Чернігів, вул.Комсомольська, буд.28; код ЄДРПОУ 19357516) 2141349,32грн. заборгованості за кредитом та 3045744,26грн. заборгованості за відсотками.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Агросоюз-Захід» (м.Львів, вул. Героїв УПА, буд.73; код ЄДРПОУ 33252578) 73080,00грн. судового збору в доход Державного бюджету України.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 31.08.2015р.

Суддя Щигельська О.І.