Рішення

від 18.08.2015 по справі 911/2805/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2015 р. Справа № 911/2805/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Буд Актив», м.Біла Церква

до Спільного підприємства «Завод будівельних матеріалів», м.Сквира

про стягнення 345000,00 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Дудник А.В.

Від відповідача: Короткий Є.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Буд Актив» (далі - позивач) до Спільного підприємства «Завод будівельних матеріалів» (далі - відповідач) про стягнення 345000,00 грн.

Провадження у справі №911/2805/15 порушено відповідно до ухвали суду від 08.07.2015 року та призначено справу до розгляду на 28.07.2015 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.07.2015 року заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитись з позовом та підготувати відзив. Розгляд справи відкладався до 11.08.2015 року.

В судовому засіданні 11.08.2015 року оголошувалась перерва до 18.08.2015 року.

В судовому засіданні 18.08.2015 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову у зв'язку з закінченням строку давності для стягнення неустойки.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається з викладених у позові обставин, підтверджується матеріалами справи та встановлено в ході розгляду справи Господарського суду Київської області № 911/2576/14 (рішення від 09.09.2014 року), між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Буд Актив» (далі - орендодавець) та Спільним підприємством «Завод будівельних матеріалів» (далі - орендар) укладено договір оперативної оренди обладнання від 01.10.2012 № 1/10 (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове володіння та користування обладнання - автомат різальний роторного типу, модель СП5М, виробник ПАО «СМЗ «Прогрес», договірна вартість майна - 113 333,33 грн. (далі - обладнання), (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.2. Договору, передача майна в оренду здійснюється повноважними представниками сторін за актом прийому-передачі.

Відповідно до пункту 4.2. Договору, термін оренди складає 1 рік з моменту прийняття обладнання за актом прийому-передачі. Термін оренди обладнання та дія Договору автоматично подовжується на той самий строк та на тих самих умовах, якщо жодна із сторін письмово не відмовиться від продовження договору за 30 днів до дати закінчення терміну оренди.

Розмір орендних платежів складає 15 000,00 грн. за кожний місяць оренди. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця щорічно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (пункти 5.1., 5.2. Договору).

Згідно з пунктом 8.1. Договору, після закінчення терміну оренди орендар зобов'язаний протягом 15 календарних днів повернути обладнання орендодавцю за актом прийому-передачі разом з технічною документацією, якщо остання передавалась орендарю. Орендодавець власними силами та за власний рахунок вивозить обладнання протягом 10 календарних днів від дати підписання акту прийому-передачі.

Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків (пункт 11.1. Договору).

Договір за правовою природою є договором найму (оренди). Згідно з частиною 1 статті 759, частиною 1 статті 761, частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.09.2014 року у справі № 911/2576/14 (підтверджено за наслідками апеляційного перегляду, в касаційному порядку не оскаржувалось) встановлено факт існування договірних відносин між сторонами за Договором оперативної оренди обладнання від 01.10.2012 № 1/10 та факт передачі спірного обладнання в оренду та отримання його відповідачем. Також встановлено несплату відповідачем орендної плати за Договором за період з жовтня 2012 року до вересня 2013 року в сумі 173 000,00 грн. (стягнуто рішенням у справі № 911/2576/14).

Також, в матеріалах справи № 911/2576/14 встановлено, що у зв'язку з несплатою орендної плати позивачем направлено на адресу відповідача лист-повідомлення від 02.09.2013 року про відмову в продовженні дії Договору та повернення обладнання, що передано в оренду за Договором.

Як зазначено в позові та встановлено в матеріалах справи № 911/2576/14, всупереч вимогам законодавства та умовам Договору, після закінчення терміну дії Договору, відповідач обладнання позивачу за актом прийому-передачі не повернув.

Відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

На підставі вказаної норми Цивільного кодексу України в матеріалах справи № 911/2576/14 стягнуто з відповідача 240 000,00 грн. неустойки за користування майном за час прострочення з жовтня 2013 року до травня 2014 року.

Також, у зв'язку з тим, що відповідачем не повернуто майно після закінчення дії Договору, судом задоволено вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішені інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На виконання рішення суду у справі було видано відповідні накази, які перебували на виконанні у Відділі ДВС Сквирського РУЮ.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених законом та договором.

Відповідач повернув позивачу автомат різальний роторного типу, модель СП5М, виробник ПАО «СМЗ «Прогрес», лише 19.05.2015 року, що підтверджується актом державного виконавця від 19.05.2015 року.

Відповідні обставини свідчать про те, що фактично майно з оренди повернуто лише 19.05.2015 року, відповідно відповідач продовжував користуватись орендованим майном після закінчення договору оренди аж по 19.05.2015 року.

Оскільки в рішенні суду в матеріалах справи № 911/2576/14 було заявлено та задоволено неустойку до травня 2014 року (включно), а користування майном відбувалось до 19.05.2015 року, позивач правомірно заявив про стягнення з відповідача неустойки на підставі ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України за період з 01.06.2014 року по 19.05.2015 року, що складає 345 000,00 грн. (30 000,00 грн. х 11,5 міс.).

Відповідач у відзиві проти позову заперечував, зазначив, що відповідно до пункту 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо-інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності для стягнення неустойки, який має обраховуватись з моменту порушення зобов'язання.

Судом були відхилені заперечення відповідача, оскільки згідно позиції Вищого господарського суду України, викладеній в п. 5.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013 року № 12, застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня). Таким чином, застосування до відповідних позовів спеціальної позовної давності, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, є неправильним.

Щодо загального строку давності, суд зазначає, що згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається, зокрема, у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Враховуючи, що позивачем подавався позов в матеріалах справи № 911/2576/14 про стягнення неустойки на підставі ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України за період, що передував заявленому в даному позові, також в матеріалах справи № 911/2576/14 встановлювались підстави для стягнення спірної неустойки, згідно зі ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривався пред'явленням відповідного позову і зупинявся на час судового розгляду.

Відповідно, на момент звернення позивача до суду в червні 2015 року, строк давності не закінчився.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Спільного підприємства «Завод будівельних матеріалів» (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. К.Лібкнехта, 153, код 05521718) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Буд Актив» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Курсова, 22, кВ. 28, код 38168858) 345000,00 грн. неустойки та 6900 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 27.08.2015 р.