Рішення

від 26.08.2015 по справі 914/1858/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.15 Справа№ 914/1858/15

За позовом : Олеської селищної ради, с.м.т. Олесько Буського району Львівської області,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Олеський завод мінеральних вод", с.м.т. Олесько Буського району Львівської області,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2, м.Дрогобич Львівської області,

про розірвання договору оренди землі від 05.08.2009 р.

Суддя Яворський Б.І. при секретарі Кубара А.

Представники :

від позивача: Демків О.С.,

від відповідача: Самотій М.В., Яцура Б.Р.,

від третьої особи: ОСОБА_5

На розгляд господарського суду Олеською селищною радою подано позов до Приватного акціонерного товариства "Олеський завод мінеральних вод" про розірвання договору оренди землі від 05.08.2009 р.

Ухвалою господарського суду від 11.06.2015 р. провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 23.06.2015р., залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 04.08.2015 р. строк розгляду справи продовжувався на 15 днів. У судових засіданнях 04.08.2015 р. та 25.08.2015р. оголошувалася перерва.

У судовому засіданні 26.08.2015р. позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив розірвати договір оренди землі від 05.08.2009 р. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач порушив умови договору оренди, оскільки систематично не сплачував орендну плату; крім того, фізична особа ОСОБА_2 набула право власності на виробничі будівлі заводу, які раніше належали відповідачу на праві власності та для обслуговування яких передавалася в оренду спірна земельна ділянка.

У судовому засіданні 26.08.2015 р. представники відповідача проти позову заперечили. Повідомили, що відповідач погасив заборгованість з орендних платежів, що підтверджує і сам позивач. Щодо набуття права власності ОСОБА_2 на 7 нежитлових приміщень, то зазначили, що відповідно до п.15 договору оренди земельна ділянка передавалась відповідача для обслуговування виробничих будівель заводу як цілісного майнового комплексу, який є діючим та не знаходиться в процесі ліквідації. Нежитлові приміщення, право власності на які належить ОСОБА_2, не є ні виробничими будівлями, ні заводом. До того ж, ці приміщення придбані на торгах 07.07.2014 р., законність проведення яких оспорюється. Крім того, що цільове призначення спірної земельної ділянки - землі харчової промисловості, що унеможливлює її використання ОСОБА_2 на тих самих умовах, і в тому ж обсязі, що й відповідачем.

Представник третьої особи у судовому засіданні 26.08.2015 р. заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у письмових поясненнях. Зокрема, ствердив, що набуте ОСОБА_2 право власності на нерухомі будівлі, які розміщені на спірній ділянці, є підставою для розірвання договору оренди землі з відповідачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області 22.11.1993 р. видано товариству покупців членів трудового колективу Олеського заводу мінеральної води Свідоцтво про власність на майно цілісного майнового комплексу заводу.

Актом від 25.01.2007 р. встановлено і погоджено межі земельної ділянки ЗАТ «Олеський завод мінеральних вод».

19.07.2007 р. ПрАТ «Олеський завод мінеральних вод» видано спеціальний дозвіл на користування надрами (видобування мінеральних лікувально-столових вод для внутрішнього застосування в лікувальних цілях та промислового розливу).

Висновком №89 від 21.01.2008 р. Управління земельних ресурсів у Буському районі Львівської області підтвердило право користування ЗАТ «Олеський завод мінеральних вод» земельною ділянкою площею 3,4743 га, яка розташована в АДРЕСА_1.

Рішенням №31 від 29.04.2009 р. Олеська селищна рада Буського району Львівської області вирішила внести зміни в договір оренди між Олеською сільською радою та ЗАТ «Олеський завод мінеральних вод», а саме: укласти договір на 49 років; встановити грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 639' 067,33 грн.; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 25' 562,69 грн.

05.08.2009 р. між Олеською селищною радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Олеський завод мінеральних вод" (орендар) укладено договір оренди землі, згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 3,4743 га, розташовану в АДРЕСА_1, Буського району, Львівської області для обслуговування виробничих будівель заводу. На земельній ділянці наявні об'єкти нерухомого майна - виробничі будівлі (п.3 договору). Земельна ділянка передається в оренду з інженерною інфраструктурою (п.4 договору). Грошова оцінка земельної ділянки становить 639' 067,33 грн. (п. 5 договору). Як передбачено п. 8 договору договір укладено на 49 років. Відповідно до п.9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 25' 562,69 грн. в рік.

Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 до 25 числа поточного місяця УДК у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 22342907, р/р 33215812700051 (код платежу - 13050200) (п.11 договору). Цільове призначення земельної ділянки - землі харчової промисловості (п.16 договору).

28.10.2009 р. позивач та відповідач підписали Акт приймання-передачі земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка передається в оренду ЗАТ «Олеський завод мінеральних вод». Згідно кадастрового плану земельної ділянки, який є додатком до договору оренди, на земельній ділянці розташовані виробничі будівлі, водна поверхність та площадки, всього - на загальну площу 3,4743 га.

Договір зареєстрований в Буському районному відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.10.2009 р. №040944900006.

29.07.2013 р. між Державною службою геології та надр України та Приватним акціонерним товариством "Олеський завод мінеральних вод" укладено Угоду №4303 про умови користування надрами з метою видобування мінеральних лікувально-столових вод Олеського родовища (свердловина №2 -Олесько).

Згідно Свідоцтва про право власності №943 від 10.10.2014 р., виданого державним нотаріусом Буської нотаріальної контори Парфенюк О.В., ОСОБА_2 належить на праві власності майно, яке складається з комплексу нежитлових будівель загальною площею 3' 552,5 кв.м, а саме: будівлі літ. Б-1 площею2713,0 кв.м, будівлі А-3 площею 389,5 кв.м, будівлі Є-1 площею 299,3 кв.м, будівлі Д-2 площею 38,5 кв.м, будівлі Е-1 площею 16,4 кв.м, будівлі В-1 площею12,9 кв.м, будівлі Г-1 площею 82,9 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, Буського району Львівської області, вартістю 1' 959' 264,50 грн., які придбані ОСОБА_2 за 3' 722' 603,00 грн., що раніше належало ПрАТ "Олеський завод мінеральних вод" на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 07.05.20007 р. Олеською селищною радою Буського району Львівської області.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.10.2014 р. № 27933486 ОСОБА_2 належить право власності на 7 нежитлових приміщень загальною площею 3552,5 кв.м, які знаходяться в АДРЕСА_1; підстава виникнення права власності: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №943 від 10.10.214 р.

Листом №275 від 19.11.2014 р. позивач звернувся до відповідача з проханням з'явитися в селищну раду для перегляду умов укладеного договору оренди у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки землі.

03.03.2015 р. ОСОБА_2 звернулася до Олеської селищної ради зі заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації зі землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для обслуговування нежитлових приміщень заводу загальною площею 3,4743 га в АДРЕСА_2 для укладення договору оренди.

Листом №1191/8/15-0 від 24.03.2015 р. Буська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Львівській області повідомила позивача про заборгованість ПАТ «Олеський завод мінеральних вод» з плати за землю, яка станом на 20.03.2015 р. становить 24' 777,08 грн., а також запропонувала розірвати орендні відносини з орендарем у зв'язку з наявністю боргу та неподанням податкової декларації з плати за землю за 2015 р.

15.04.2015р. відповідач сплатив позивачу 24' 777,08 грн. орендної плати, що підтверджується квитанцією №104 від 15.04.2015 р., яка знаходиться в матеріалах справи.

Листом №2788/9/15-0 від 03.08.2015 р. Буська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Львівській області повідомила позивача, що заборгованість ПАТ «Олеський завод мінеральних вод» з плати за землю (пеня за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань за попередні звітні періоди) становить 5' 550,51 грн. Крім того, за 2015 рік нарахування та сплата орендної плати за землю не проводилося, оскільки підприємство не подало податкову декларацію з плати за землю.

11.08.2015 р. відповідач сплатив позивачу 2' 500,00 грн. орендної плати, що підтверджується чеком №11082015105043. Копія якого знаходиться в матеріалах справи.

24.08.2015 р. відповідач сплатив 15' 800,00 грн. плати за землю, що підтверджується копією чеку №24082015124608, що знаходиться в матеріалах справи.

Листом №3006/13-15-23/017 від 25.08.2015 р. Буська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Львівській області повідомила позивача про податковий борг ПАТ «Олеський завод мінеральних вод» з плати за землю (пеня) становить 3' 050,51 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також укладеним між сторонами договором оренди землі.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 Закону України «Про оренду землі»).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України «Про оренду землі»).

Між сторонами виникли права та обов'язки на підставі укладеного договору оренди землі.

У позовній заяві селищна рада просить розірвати договір оренди землі з двох підстав: 1) орендар систематично не сплачує орендної плати; 2) право власності на будівлі, які знаходяться на земельній ділянці, перейшло до іншої особи.

Згідно ст.96 ЗК України , ст.ст.21, 22, 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та п.п.9-11 спірного договору одним із основних обов'язків орендаря (відповідача по даній справі) є своєчасне внесення орендної плати за користування земельною ділянкою.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч.2 ст. 651 ЦК України).

Відповідно до ст.32 Закону України «Про оренду землі» та п.38 договору на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, та в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом «д» частини 1 ст.141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

У пункті 2.23 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» звертає увагу, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Як уже зазначалося вище, листом №3006/13-15-23/017 від 25.08.2015 р. Буська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Львівській області повідомила позивача, що податковий борг ПАТ «Олеський завод мінеральних вод» з плати за землю (пеня) становить 3' 050,51 грн. У судовому засіданні 26.08.2015 р. представники відповідача пояснили, що 24.08.2015 р. відповідач сплатив 15' 800,00 грн. і можливо на день видачі ДПІ листа кошти не поступили на рахунок селищної ради. Насправді, жодної заборгованості зі сплати орендної плати за землю на даний час немає. Представник позивача у судовому засіданні підтвердив, що 26.08.2015 р. зранку сплачена відповідачем сума 15' 800,00 грн. поступила на рахунок селищної ради.

Оскільки станом на дату прийняття рішення суду докази наявності заборгованості зі сплати орендної плати відсутні, стверджувати про наявність істотних порушень умов договору у розумінні приписів ст. 651 ЦК України, які є необхідними для розірвання договору судом на вимогу однієї із сторін, не можна. Аналогічна позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 р. у справі №910/16306/13. Зокрема суд зробив висновок, що оскільки відповідачем станом на момент прийняття рішення у справі заборгованість зі сплати орендних платежів погашено, відсутні підстави для розірвання договору оренди землі.

За визначенням позивача, другою підставою для розірвання договору оренди землі є набуття третьою особою (ОСОБА_2.) права власності на нежитлові приміщення, які розташовані на орендованій земельній ділянці. З даного приводу суд відзначає таке.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України).

Згідно з ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Статті 31, 32 Закону України «Про оренду землі» передбачають випадки припинення дії договору і випадки , коли договір може бути розірваний . Зокрема, договір оренди землі припиняється в разі : закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці ; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

У той же час підстави та порядок розірвання договору оренди землі регламентовані статтями 31-32 1 цього ж Закону, зокрема, за згодою сторін, за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином, набуття права власності на житлову будівлю, споруду згідно ч.3 ст.7 ЗУ «Про оренду землі» та ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» є юридичним фактом, після настання якого договір оренди припиняє свою дію , а не є підставою для його розірвання. Чинне законодавство не передбачає такої підстави для розірвання договору оренди землі як перехід права власності на будівлі, споруди тощо до іншої особи. У п.38 договору оренди землі сторони визначили підстави для розірвання договору, однак такої підстави як набуття права власності на нежитлові приміщення, які розташовані на земельній ділянці, тут також немає .

Покликання позивача на ст. 141 ЗК України в обґрунтування необхідності розірвання договору оренди не зовсім вірне, оскільки її положення передбачають підстави припинення права користування земельною ділянкою, а не розірвання договору оренди землі .

Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Враховуючи наведене вище, підстави для задоволення позову відсутні.

У силу вимог ст.49 ГПК України судовий збір залишається за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 96, 120, 141 Земельного кодексу України, ст. 1, 7, 13, 31, 32, 32 1 Закону України «Про оренду землі», ст.11, 598 Цивільного кодексу України та ст.ст. 3,4-3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85,111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

відмовити у задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні 26.08.2015р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 31.08.2015 р.

Суддя Яворський Б.І.