cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.08.15 Справа№ 914/2467/15
Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Зубрицькій розглянула справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", м. Київ
до відповідача: Приватного підприємства "Сіга+", м. Львів
про: стягнення 66 844,97 грн.
За участю представників:
Від позивача: Коваль О.Ф. - представник;
Від відповідача : не з'явився;
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" звернулося у Господарський суд Львівської області з позовом до Приватного підприємства "Сіга+" про: стягнення 66 844,97 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов договору поставки від 27.11.2014р. №3167 він поставив відповідачу товар на загальну суму 59 181,72 грн., однак відповідач всупереч вимог договору не оплатив отриманий товар в повному обсязі.
Станом на 20.07.2015р. відповідач оплатив товар в сумі 23 769,40 грн., а відтак заборгованість за отриманий від позивача товар становить 35 412,32 грн.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 9319,75 грн. пені, 3667,36 грн. річних, 4030,18 грн. штрафу та 14 415,36 грн. інфляційних втрат.
Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 24.07.2015 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 04.08.2015року.
В судове засідання 04.08.2015р. з'явився представник позивача, подав документи, які витребовувались судом. Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.
Поштовий конверт, яким суд направляв відповідачу ухвалу про порушення провадження у справі, повернувся на адресу суду з написом, що адресат за зазначеною адресою не проживає.
Суд звертає увагу на те, що поштова кореспонденція направлялась відповідачу на адресу вказану в позовній заяві, свідоцтві про державну реєстрацію та витязі з ЄДР ЮО та ФОП: м.Львів, вул. П.Тичини,17
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У зв'язку з неявкою представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 27.08.2015р.
В судове засідання 27.08.2015р. з'явився представник позивача, надав суду деталізований розрахунок заборгованості із врахуванням встановленого індексу інфляції та пені.
Відповідач повторно не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.
Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
27 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (постачальник) та Приватним підприємством "Сіга+" (покупець) було укладено договір поставки №3167 за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця алкогольні напої, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар в порядку визначеному умовами договору.
Відповідно до п.3.1 договору, сторони погодили, що постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDR відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс».
Постачальник поставляє товар покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв'язку (п. 3.3 договору).
Згідно із положеннями п. 5.3 договору, загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії договору згідно видаткових накладних на товар.
Згідно із ст.526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України .
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу 28.11.2014р. товар на загальну суму 59 181,72 грн., що підтверджується видатковими накладними. (а.с. ).
Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 договору покупець повинен був здійснити розрахунки за товар протягом 45 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.
Датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок постачальника.
Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок за отриманий товар в строк до 13.01.2015р.
Однак відповідач неналежно виконував взяті на себе договірні зобов'язання в частині оплати отриманого товару.
Згідно акту звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.11.2014р. по 03.04.2015р. станом на 03.04.2015р. відповідач оплатив отриманий товар частково в сумі 20 269,40 грн., і залишок заборгованості становив 38 912,32 грн.
Позивачем також долучено до справи акт звірки розрахунків за період з 27.11.2014р. по 20.07.2015р. з якого вбачається, що після 03.04.2015р. відповідачем було додатково погашено заборгованість в сумі 3500,00 грн., і станом на 20.07.2015р. заборгованість відповідача становить 35 412,32 грн.
Відповідачем в ході розгляду справи не надано жодних доказів, які б спростовували факт існування в нього заборгованості перед позивачем в сумі 35 412,32 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 9.2 договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.
Окрім того, відповідно до п.7.1 договору сторони визначили, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від сумит боргу за кожен день порушення строків оплати. У випадку порушення покупцем строків оплати вартості товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7% від суми боргу.
За неналежне виконання договірних зобов'язань та прострочення оплати отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 9319,75 грн. пені., 3667,36 грн.- 20% річних, та 14 415,36 грн. інфляційних втрат нарахованих за період з 13.01.2015р. по 20.07.2015р., а також 4030,18 грн. - 7% штрафу нарахованих на суму боргу 57181,72 грн. яка існувала станом на 14.02.2015р.
Судом здійснено перевірку правильності проведених позивачем нарахувань та встановлено, що позивачем невірно здійснено розрахунок 7% штрафу та інфляційних втрат.
Провівши перерахунок, суд встановив, що до стягнення підлягають:
- 9319,75 грн. пені;
- 3667,36 грн. - 20% річних;
- 13 917,08 грн. інфляційних втрат;
- 4002,72 грн. - 7% штрафу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 66 319,23 грн. з яких: основний борг - 35412,32 грн., пеня - 9319,75 грн., 20% річних - 3667,36 грн., 7% штрафу - 4002,72 грн. та втрати від інфляції - 13917,08 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1812,63 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.28, 33, 43, 44, 48, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Сіга+» (79068,м.Львів, вул. П.Тичини,17, код ЄДРПОУ 37278076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (02088, м.Київ, вул. Леніна,42, код ЄДРПОУ 35871504) - основний борг - 35412,32 грн., пеню - 9319,75 грн., 20% річних - 3667,36 грн., 7% штрафу - 4002,72 грн. втрати від інфляції - 13917,08 грн. та судовий збір - 1812,63 грн.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 31.08.2015р.
Суддя Запотічняк О.Д.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 27.08.2015 |
Оприлюднено | 03.09.2015 |
Номер документу | 49339787 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Запотічняк О.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні