Рішення

від 21.05.2014 по справі 922/1199/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2014 р.Справа № 922/1199/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом ПП "Завод металомонтаж", м. Дніпропетровськ до ТОВ "Дом сварки", м. Харків простягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, за дов.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ПП "Завод металомонтаж" про стягнення з ТОВ "Дом сварки" заборгованості у розмірі 12 919,58 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв’язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

В червні 2013 року позивачем було замовлено у відповідача зварювальне обладнання та витратні матеріали, на підставі замовлення відповідачем були виставлені рахунки №ХД-0000425 від 04.06.2013 року та №ХД-0000464 від 19.06.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме платіжних доручень (копії яких містяться в матеріалах справи), позивач оплатив виставлені рахунки за Товар на загальну суму 12 667,62 грн.

В свою чергу відповідач свої зобов'язання щодо поставки Товару не виконав, посилаючись на те, що Товар відсутній на складі.

У зв'язку з втратою інтересу позивача що поставки Товару, листом від 04.07.2013 року ПП "Завод металомонтаж" повідомило ТОВ "Дом сварки" про необхідність повернення сплачених коштів у розмірі 12 667,62 грн., але відповідач залишив його без розгляду та задоволення.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. (п.3 ст. 612 ЦК України)

У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, (п.1. ст. 615 ЦК України)

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, (п. 2 ст. 693 ЦК України).

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що товар відповідачем на адресу позивача поставлено не було, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 12 667,62 грн., обґрунтованими наданими до матеріалів справи документами та підлягаючими задоволенню.

Що стосується заявлених позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 251,96 грн., слід зазначити наступне:

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування позивачем 3% річних на суму попередньої оплати в розумінні частини другої статті 625 ЦК України є помилковим, оскільки стягнення з Постачальника суми попередньої оплати, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 251,96 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.526, 625, 693 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом сварки" (61140, м.Харків, пр-т Гагаріна, буд. 100, р/р 26007010060023 в ПАТ "ВТП Банк", МФО 321767, код ЄДРПОУ 35243848) на користь Приватного підприємства "Завод Металомонтаж" (49051, м.Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, 2, р/р 26009010037935 в ПАТ "ВТБ Банк", м. Дніпропетровськ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 32172886) суму попередньої оплати у розмірі 12 667,62 грн., судовий збір в сумі 1 827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3% річних в сумі 251,96 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 26.05.2014 р.

Суддя ОСОБА_1

справа №922/1199/14