Постанова

від 31.08.2015 по справі 908/1239/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.08.2015 справа № 908/1239/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А. суддівКолядко Т.М. , Ломовцевої Н.В. за участю представників сторін: від позивача:Алексєєва Л.Г. за дов. №б/н від 05.06.2015 від відповідача:Скок В.С. за дов. №2 від 14.07.2015 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", с. Рубці Донецької області на рішення господарського судуЗапорізької області від 01.04.2015 у справі№908/1239/15-г (Попова І.А.) за позовомПриватного підприємства "Українська аграрна техніка", м. Харків доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", с. Рубці Донецької області простягнення 284 981, 32 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.04.2015 позовні вимоги Приватного підприємства "Українська аграрна техніка", м. Харків (далі по тексту - ПП "Українська аграрна техніка") до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", с. Рубці Донецької області (далі по тексту - СТОВ "Дружба") про стягнення заборгованості у розмірі 284 981, 32 грн. з яких 86 000, 00 грн. - основного боргу, 113 613, 72 грн. - заборгованості по відсотках, 41 753, 93 грн. - пені, 7 175, 67 грн. - 3% річних та 36 438, 00 грн. - втрат від інфляції - задоволені частково.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони законні, обґрунтовані, доведені належним чином та підтверджуються матеріалами справи в частині задоволених вимог.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати в частині стягнення основного боргу, заборгованості по відсотках та відмовити у стягненні пені.

Також Відповідач в апеляційній скарзі наголошує на тому, що місцевим судом при винесенні рішення були порушені норми як процесуального, так і матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення. Так, апелянт стверджує, що судом першої інстанції його не було повідомлено належним чином про час та місце слухання справи, у зв'язку з чим він не міг надати свої заперечення на позовну заяву та докази, їх підтверджуючи, які могли суттєво вплинути на рішення суду, що на думку Відповідача є підставою для скасування рішення.

Крім того, заявник просить застосувати строк позовної давності до вимог Позивача про стягнення пені в суді апеляційної інстанції та клопоче про відстрочку виконання рішення суду по даній справі строком до 01.11.2015.

У судовому засіданні представник Відповідача висловився на підтримку своїх доводів та заперечень, викладених в апеляційній скарзі.

У зв'язку з неявкою представника Позивача, а також з тим, що в ході розгляду справи виникла необхідність витребувати у Відповідача додаткові документи, судова колегія з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, з урахуванням ст. 43 ГПК України, відклала розгляд апеляційної скарги до 26.08.2015.

У судовому засіданні 26.08.2015 представники сторін висловилися на підтримку своїх доводів та заперечень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст. 101 ГПК України та на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між ПП "Українська аграрна техніка" (Продавець) та СТОВ "Дружба" (Покупець) укладено Договір поставки №1508/12 АПК від 15.08.2012 (надалі - Договір, а. с. 15-16), за умовами якого продавець зобов'язався передати, а покупець - прийняти у власність агрегат ґрунтообробний комбінований АПК-7,5 заводський №302 в кількості 1 одиниця, вартістю з ПДВ 450 000, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 1508/12 АПК від 15.08.2012 за видатковою накладною № 166 від 24.08.2012 Позивачем передано Відповідачу товар - агрегат ґрунтообробний комбінований АПК-7,5 «Партнер» вартістю 450 000, 00 грн., який отримано уповноваженим представником Відповідача, про що свідчить його підпис на зазначеній накладній, скріплений печаткою товариства.

Безпосередньо сам порядок розрахунків узгоджено п. 2.2 Договору, яким передбачено, що оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця в наступному порядку: 50 000, 00 грн. - до 23.08.2012, 75 000, 00 грн. - до 15.09.2012, 100 000, 00 грн. - до 28.09.2012, 225 000, 00 грн. надається на умовах товарного кредиту строком до 28.08.2013 під 26% річних в гривні, проценти починають нараховуватися з 10.02.2012.

Таким чином, господарським судом встановлено, що Позивачем було представлено розрахунок, який підтверджено доданими платіжними документами та в якому зазначено, що в період з 17.08.2012 по 26.01.2015 - Відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар у розмірі 364 000, 00 грн., внаслідок чого за ним склалася заборгованість в розмірі 86 000, 00 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 526 ЦК України.

Крім того в п. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як зазначено у ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами п. 7 ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару у кредит з відстроченням або розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Однак, як встановлено судовою колегією в ході розгляду апеляційної скарги по даній справі, твердження місцевого суду щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача суми основного боргу у розмірі 86 000, 00 грн. - є хибними та такими, що підлягають частковому скасуванню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення по справі про задоволення вимог Позивача щодо стягнення зі СТОВ "Дружба" суми основного боргу, суд першої інстанції керувався доказами (платіжними документами), наданими Позивачем на підтвердження виниклої заборгованості.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, на момент ухвалення рішення сума основного боргу була меншою, оскільки до подання позовної заяви і після порушення провадження у справі на поточний рахунок Позивача СТОВ «Дружба» було перераховано за Договором 13.02.2015 - 5 000, 00 грн., 18.02.2015 - 10 000, 00 грн. та 03.03.2015 - 20 000, 00 грн., про що свідчать платіжні доручення, додані до апеляційної скарги представником Відповідача (а. с. 81-83).

Тому, виходячи з наведеного, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині стягнення основного боргу у розмірі 86 000, 00 грн., оскільки станом на момент винесення оскарженого рішення розмір основного боргу становив 51 000, 00 грн., що було підтверджено також і представником Позивача у судовому засіданні.

На підставі зазначеного колегія суддів приходить до висновку, що з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума основного боргу у розмірі 51 000 грн.

Що стосується уплаченої суми до подання позовної заяви у розмірі 15 000 грн., то судова колегія відмовляє в її стягненні за безпідставністю.

Також апеляційний суд припиняє провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 20 000 грн, оскільки вона була сплачена Відповідачем після порушення провадження у справі.

Також представником ПП "Українська аграрна техніка" було надано до суду розрахунок 26% річних, які підлягають стягненню з Відповідача, з чим погодився суд першої інстанції. Згідно з розрахунком Позивача заборгованість СТОВ "Дружба" зі сплати 26% річних становить 113 613, 72 грн.

Однак, колегія суддів встановила, що такий розрахунок є невірним, оскільки Договором передбачено строк дії товарного кредиту з 10.10.2012 до 28.08.2013, а тому нарахування 26% річних на суму 225 000, 00 грн. можливо лише в зазначений період. Тому стягнення процентів річних після 28.08.2013 не ґрунтується на приписах п. 2.2 Договору, оскільки ні даним пунктом, ні іншими умовами Договору не передбачено стягнення з покупця процентів за користування товарним кредитом за межами строків, встановлених умовами Договору.

З цими ж доводами Відповідача погодився і представник Позивача.

Перевіривши вказаний розрахунок відсотків, апеляційний суд вважає належним стягнути зі СТОВ "Дружба" на користь Позивача суму процентів за Договором за період з 10.10.2012 по 28.08.2013 у розмірі 56 736, 99 грн., а. в іншій частині вимог відмовити за необґрунтованістю.

Судом першої інстанції також були частково задоволені вимоги про стягнення пені в сумі 14 693, 31 грн., нарахованої за період з 16.09.2012 по 09.02.2013. Судова колегія погоджується з цим висновком суду та вважає його законним і обґрунтованим, оскільки розрахунок пені Позивачем виконано без врахування передбаченого ст. 232 ГК України обмеження для нарахування штрафних санкцій при розрахунку пені за несвоєчасне здійснення платежу.

Також Відповідач зазначив в апеляційній скарзі про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені.

Однак ця заява Відповідача до уваги судовою колегією не приймається і задоволенню не підлягає, оскільки останній не довів, відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України, неможливість подання ним такої заяви суду першої інстанції до винесення рішення по справі. Також колегія суддів не приймає до уваги твердження Відповідача, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки в порушення процесуального законодавства останній не виконав ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 15.07.2015 та не надав доказів ненадходження Відповідачу поштової кореспонденції від господарського суду Запорізької області у період з 27.02.2015 до 01.04.2015.

Оскільки Відповідач не довів, що він не був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, судова колегія вважає, що заява про пропуск строку позовної давності задоволенню не підлягає, а рішення суду в частині стягнення пені у розмірі 14 693, 31 грн. є законним і обґрунтованим.

Що стосується вимог Позивача, відносно стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 7 175, 67 грн., то апеляційний суд, перевіривши розрахунки Позивача, погоджується зі стягнутою сумою і вважає її обгрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, той факт, що Відповідачем було прострочено виконання основного грошового зобов'язання, свідчить про те, що Позивач мав право заявити вимоги про стягнення з останнього штрафних санкцій, а тому судова колегія вважає їх правомірними.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок штрафних санкцій (а. с. 12-14), апеляційний суд дійшов висновку, що заявлений період суми інфляційних витрат був визначений не коректно, а саме з 16.09.2012 по 26.01.2015, а тому апеляційний суд розраховує інфляційні витрати на підставі наступного.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Таким чином, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Також у застосуванні індексації враховуються рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бізнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга", які мають аналогічні приписи.

Отже, заявлені суми інфляційних витрат за період з 16.09.2012 по 26.01.2015 у розмірі 36 438, 00 грн. апеляційний суд враховує з наведеними вище твердженнями та вважає що інфляційні витрати повинні були розраховуватись за період з 01.10.2012 по 31.12.2014, що в свою чергу складає 26 504, 82 грн., а в іншій сумі відмовляє за безпідставністю вимог.

Крім того, Відповідачем було заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення суду по даній справі строком до 01.11.2015.

На підтвердження свого клопотання Позивач наголошує на тяжкому фінансовому становище у якому зараз знаходиться підприємство, а також у зв'язку зі значними втратами через проведення Антитерористичної операції на території якої також безпосередньо знаходиться СТОВ "Дружба".

Представник Позивача вказує на те, що у своєму висновку від 10.06.2015 №841/12.12.-03 Донецька торгово-промислова палата зазначила, що всі вищевикладені обставини мають ознаки форс-мажорних, тобто є непередбаченими, знаходяться поза контролем і перешкоджають своєчасному виконанню зобов'язань, в тому числі і договірних.

Згідно ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (в редакції Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції») Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

Однак, колегія суддів зауважує, що апелянтом було надано лише висновки Донецької торгово-промисловою палати, які не мали повноважень на підготовку такого висновку, що робить його недійсним.

Також колегія суддів наголошує на тому, що, враховуючи причини невиконання зобов'язання з боку Відповідача, апеляційний суд не приймає вказані обставини як форс-мажорні, однак бере до уваги, що зазначені обставини утруднили виконання Відповідачем умов спірного Договору, оскільки підприємство Відповідача знаходиться на території проведення Антитерористичної операції.

Відповідно до ч. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Також, згідно ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Отже, на підставі викладеного судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не вважає наведені обставини форс-мажорними, однак бере до уваги обставини, які у цьому випадку пом'якшують відповідальність Відповідача. Користуючись правами, наданими суду ст. 83 ГПК України, та відповідно до положень ст. 121 ГПК України, судова колегія вважає цей випадок винятковим та задовольняє клопотання Відповідача про відстрочення виконання рішення строком до 01.11.2015.

Оскільки доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським судом були допущені порушення норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції частково скасувати.

Відповідно до ч. 5 п. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір при частковому задоволенні позову - покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції в порушення ст. 49 ГПК України не розглянув питання щодо розподілу між сторонами судового збору при подачі позовної заяви.

Виходячи з вищенаведеного судова колегія вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судового збору як при подачі позовної заяви так і апеляційної скарги.

Оскільки як позов так і апеляційна скарга були задоволені частково, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне розподілити судовий збір на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України рішення господарського суду Запорізької області від 01.04.2015 у справі №908/1239/15-г підлягає частковому скасуванню в частині розміру стягнутої суми основного боргу, заборгованості по відсотках та інфляційних витрат, а в іншій частині залишається без змін як законне та обґрунтоване.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", с. Рубці Донецької області на рішення господарського суду Запорізької області від 01.04.2015 у справі №908/1239/15-г - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 01.04.2015 у справі №908/1239/15-г - частково скасувати

Викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

"Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» (84411, Донецька область, Краснолиманський район, с. Рубці, вул. Центральна, 18, ЄДРПОУ 30833286) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська аграрна техніка» (61145, м. Харків, вул. Космічна, 23, кімн. 913, ЄДРПОУ 33127969) 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) грн. основного боргу, 56 736 (п'ятдесят шість тисяч сімсот тридцять шість) грн. 99 коп. заборгованості по відсотках, 14 693 (чотирнадцять тисяч шістсот дев'яносто три) грн. 31 коп. пені, 7 175 (сім тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 67 коп. 3% річних, 26 504 (двадцять шість тисяч п'ятсот) грн. 82 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Припинити провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення суми основного боргу на суму 20 000, 00 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Відстрочити виконання рішення суду від 01.04.2015 по справі №908/1239/15-г строком до 01.11.2015.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» (84411, Донецька область, Краснолиманський район, с. Рубці, вул. Центральна, 18, ЄДРПОУ 30833286) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська аграрна техніка» (61145, м. Харків, вул. Космічна, 23, кімн. 913, ЄДРПОУ 33127969) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 3 122, 21 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська аграрна техніка» (61145, м. Харків, вул. Космічна, 23, кімн. 913, ЄДРПОУ 33127969) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» (84411, Донецька область, Краснолиманський район, с. Рубці, вул. Центральна, 18, ЄДРПОУ 30833286) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 918, 77 грн.»

Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М. Колядко

Н.В. Ломовцева

Надруковано 5 прим.:

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - у справу;

1 - ДАГС;

1 - ГСЗО.