cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" серпня 2015 р. Справа№ 910/17412/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Кропивної Л.В.
Пашкіної С.А.
при секретарі судового засідання Громак В.О.
за участю представників сторін: від позивача - Буцан О.В., Карсім Л.М.,
від відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Касан-Нафта»
на рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2014р.
у справі №910/17412/14 (головуючий суддя Цюкало Ю.В., судді Котков О.В., Селівон А.М.)
за позовом публічного акціонерного товариства «Вернум Банк»
до дочірнього підприємства «Касан-Нафта»
про стягнення 916 107,56грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2014р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з дочірнього підприємства «Касан-Нафта» на користь публічного акціонерного товариства «ВЕРНУМ БАНК» 684 232,15 грн. основного боргу, 74 839,72 грн. процентів, 52 181,91 грн. пені, 102 634,81 грн. штрафу та 18 278,18 грн. судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, дочірнє підприємство «Касан-Нафта» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2014р. по справі №910/17412/14 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015р. апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Касан-Нафта» прийнято до провадження.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015р., враховуючи перебування судді Пашкіної С.А. у відпустці, для розгляду даної справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015р. апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Касан-Нафта» на рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2014р. у справі №910/17412/14 прийнято до провадження у визначеному складі.
Публічне акціонерне товариство «Вернум Банк» заперечує проти апеляційної скарги, з підстав викладених у письмовому відзиві.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2015р., враховуючи перебування судді Смірнової Л.Г. у відпустці, для розгляду даної справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., Кропивна Л.В., Пашкіна С.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2015р. апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Касан-Нафта» на рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2014р. у справі №910/17412/14 прийнято до провадження у визначеному складі.
Публічне акціонерне товариство «Вернум банк» надало письмові додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу.
27.05.2015р., 17.06.2015р., 08.07.2015р. у судових засіданнях оголошувалась перерва.
ДП «Касан-Нафта» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників відповідача, який належним чином повідомлений.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
04.02.2014р. між публічним акціонерним товариством «Вернум Банк» (Кредитор) та дочірнім підприємством «Касан-Нафта» (Позичальник) укладено договір кредиту за овердрафтом № КЮ-117, за умовами якого Кредитор зобов'язується надавати Позичальнику грошові кошти на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, шляхом оплати з поточного рахунку Позичальника № 26008010102391 (надалі - Поточний рахунок), відкритого в ПАТ «Вернум Банк», розрахункових документів на суму, що перевищує фактичний (кредитовий) залишок на такому поточному рахунку, але в межах визначеного цим Договором Ліміту Овердрафту, надалі за текстом - «Овердрафт», а кожна окремо надана сума - «Транш Овердрафту». /а.с. 9, т.1/.
Згідно п. 1.1.1. Договору на момент укладення цього Договору Ліміт Овердрафту встановлюється в сумі 750 000,00 гривень.
Протягом всього періоду дії цього Договору Ліміт Овердрафту не може перевищувати 750 000,00 (Сімсот п'ятдесят тисяч) гривень, що є гранично допустимим його розміром, розрахунок якого проведено за Методикою розрахунку лімітів овердрафту, що діє в ПАТ «Вернум Банк» (Максимальний Ліміт Овердрафту). (п. 1.1.3. договору).
Згідно п. 2.1. Договору видача Овердрафту на цілі, зазначені в п. 1.2. цього Договору, проводиться шляхом оплати з Поточного рахунку розрахункових документів Позичальника на суму, що перевищує фактичний (кредитовий) залишок на такому поточному рахунку, але в межах діючого Ліміту Овердрафту.
Строк користування Позичальником кожним Траншем Овердрафту не може перевищувати 30 (тридцяти) календарних днів від дня його надання (п. 2.4. Договору).
ПАТ «ВЕРНУМ БАНК» надано дочірньому підприємству «Касан-Нафта» 684 232,15грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 06.03.2014р. по 07.08.2014р., з 04.02.2014р. по 07.08.2014р., з 04.02.2014р. по 14.08.2014р. /а.с. 20-35, т.1/.
Згідно п. 2.11.1. договору кредитор має право повністю або частково зупинити надання Овердрафту за цим Договором та вимагати дострокового виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором, зокрема, у разі наявності простроченої заборгованості за раніше наданими Траншами Овердрафту, за нарахованими процентами, комісіями.
Згідно п. 2.5.2.4. договору, за користування Овердрафтом Позичальник сплачує Кредитору комісію та проценти в наступних випадках та розмірах: строком від 15 до 30 календарних днів включно Позичальник сплачує Кредитору проценти за його використання у розмірі 24% проценти річних від суми фактичної заборгованості за Овердрафтом за Поточним рахунком.
Згідно з п. 3.2.4. договору Кредитор має право в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору та вимагати від Позичальника дострокового погашення Овердрафту, сплати процентів, комісій, можливої неустойки (штрафу, пені) у випадках, передбачених у п.п.2.11., 2.13.3., 2.16. цього Договору, а також у разі невиконання Позичальником умов цього Договору щодо переведення надходжень грошової виручки на рахунки, відкриті в ПАТ «ВЕРНУМ БАНК» відповідно до п. 3.3.8. цього Договору. Вимога Кредитора щодо дострокового погашення його вимог за цим Договором підлягає задоволенню у семиденний строк від дня її отримання Позичальником.
02.06.2014р. позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 5.8.0-547 від 30.05.2014 р. про сплату у якій просив погасити загальну заборгованість за овердрафтом в розмірі 883 379,76 грн., яка складається з 684 232,15 грн. прострочена заборгованість за траншем овердрафту, 26 880,10грн. загальна сума заборгованість процентів, сума нарахованих процентів з 01 по 30 травня 2014р. - 13 291,86грн., договірна пеня за період з 04.04.2014р. по 30.05.2014р. - 19 170,62грн. та сума нарахованих штрафних санкцій 139 805,03грн., яка надіслана на адресу відповідача, про що свідчить рекомендованого повідомлення про вручення №0209410750143. /а.с. 39, 40/.
Доказів погашення заборгованості, як і реагування на вимогу, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За таких обставин, вимоги щодо стягнення заборгованості та процентів є документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 статті 546, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 4.3. договору у випадку якщо прострочення терміну погашення Траншу Овердрафту перевищило 15 (п'ятнадцять) календарних днів включно, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитору окрім пені, передбаченої п. 4.2. даного Договору, штраф у розмірі 10 процентів від розміру діючого Ліміту Овердрафту.
У випадку порушення Позичальником вимог, зазначених у п.п. 3.3.2.-3.3.8. цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитору штраф в розмірі 5 процентів від розміру діючого Ліміту Овердрафту. (п. 4.4. договору).
Враховуючи умови п.п. 4.2., 4.3. договору, до стягнення підлягає штраф у розмірі 102 634,81 грн.
Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено стягнення договірної пені.
Розмір пені передбачений статтею 1 зазначеного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. (ст. 3 Закону).
Пунктом 4.1. договору сторони встановили, що у випадку прострочення Позичальником строків сплати процентів та/або комісій, визначених у п.п.2.7., 2.8. цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення від несвоєчасно сплаченої суми процентів та/або комісій за кожний календарний день прострочення.
Згідно п. 4.2. договору у випадку прострочення Позичальником терміну погашення Траншу Овердрафту, визначеного п. 2.4. цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити Кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення від несвоєчасно сплячої суми Траншу Овердтрафту за кожен календарний день прострочення.
Враховуючи вищевикладене, до стягнення підлягає пеня у розмірі 52 181,91 грн.
Щодо заперечень апелянта, то слід зазначити наступне.
24.09.2013р. між сторонами було укладено договір банківського рахунку №2391, за умовами якого позивач відкрив клієнту поточний рахунок №26008010102391 в національній та іноземній валютах, надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування та проводити інші операції по рахунку, відповідно до умов цього договору та з урахування вимог чинного законодавства України. Дія цього договору поширюється на всі рахунки, відкриті клієнтом в банку. /а.с. 3, т.2/.
Умовами договору сторони визначили використання інтерактивної системи фронт-офісного обслуговування клієнтів банку IFOBS та клієнт має право самостійно дистанційно розпоряджатися рахунком з дотриманням вимог чинного законодавства України, а у випадках якщо це передбачено відповідним договором між позивачем та відповідачем, проводити розрахункові операції за рахунком в межах встановленого ліміту овердтрафу (дебетового сальдо по рахунку) на підставі п. 4.2.1. договору/підтвердженням використання відповідачем вищезазначеної системи є заявка відповідача від 24.09.2013р. про надання послуг з інсталяції та налаштування ПЗ «IFOBS», акт введення системи в експлуатацію, що є додатком до договору банківського рахунку, інформація про відкриті ключі користувача ДП «Касан-Нафта». /а.с. 15-30, т.2/.
Сторони зобов'язалися приймати до виконання платіжні документи, завірені електронними підписом і зашифровані у відповідності та за допомогою програмного забезпечення - використання системи «Клієнт-Банк», встановленого позивачем та встановили, що електронні документи виготовлені з використанням електронного підпису, розглядаються як такі, що мають рівну силу з паперовими документами, які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками Банку та/або Клієнта. (ст. 9 договору банківського рахунку).
Відповідно до п. 5.6. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003р. за №254 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, доказами виконання позивачем умов договору кредиту по овердрафту №КЮ-117 від 04.02.2014р. є виписка по особовим рахункам відповідача та реєстри платіжних вимог.
Щодо застосування штрафу та пені, то зазначене сторони передбачили умовами договору в статті 4, доказів оскарження договору в цій частині до суду не подано, а стягнення одночасно пені та штрафу Законом не забороняється.
Так, відповідно до абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.
Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи наведені в апеляційній скарзі Київським апеляційним господарським судом до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
За наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2014р. у справі №910/17412/14.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2014р. у справі №910/17412/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи №910/17412/14 повернути до господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді Л.В. Кропивна
С.А. Пашкіна
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2015 |
Оприлюднено | 01.09.2015 |
Номер документу | 49341244 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Чорна Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні