Постанова

від 20.08.2015 по справі 910/7116/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2015 р. Справа№ 910/7116/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Верховця А.А.

Пантелієнка В.О.

при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.

за участю представників сторін:

від заявника: Саранюк В.М. - довіреність № 14-72 від 05.06.2015р.

від боржника: Яцько Н.М. - довіреність б/н від 27.11.2014р.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду міста Києва від 01.07.2015 року

у справі № 910/7116/14 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІМС Інжиніринг"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2015 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 18.05.2015 року, ліквідовано банкрута - ТОВ „ІМС Інжиніринг" як юридичну особу у зв'язку із банкрутством, стягнуто з ініціюючого кредитора на користь арбітражного керуючого Бандоли О.О. витрати на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ „ІМС Інжиніринг" в розмірі 38 972,00 грн., стягнуто з УПФ України в Подільському районі м. Києва на користь арбітражного керуючого Бандоли О.О. витрати на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ „ІМС Інжиніринг" в розмірі 4,00 грн., провадження у справі припинено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ „НАК „Нафтогаз України" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 01.07.2015 року в частині стягнення з останнього на користь арбітражного керуючого Бандоли О.О. витрати на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ „ІМС Інжиніринг" в розмірі 38 972,00 грн., посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Бандола О.О. просив суд апеляційну скрагу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу ПАТ „НАК „Нафтогаз України" у справі № 910/7116/14 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Верховця А.А., Шипка В.В.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 року у зв'язку з перебуванням суддів Верховця А.А., Шипка В.В. у відпустці для розгляду справи № 910/7116/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Пантелієнко В.О., Разіна Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 року апеляційну скаргу ПАТ „НАК „Нафтогаз України" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.08.2015 року.

Згідно розпорядження Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 року у зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці для розгляду справи № 910/7116/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу ПАТ „НАК „Нафтогаз України" прийнято до провадження.

Представник ПАТ „НАК „Нафтогаз України" в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, ухвалу господарського суду міста Києва від 01.07.2015 року скасувати в частині стягнення з останнього на користь арбітражного керуючого Бандоли О.О. витрати на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ „ІМС Інжиніринг" в розмірі 38 972,00 грн.

Представник ТОВ „ІМС Інжиніринг" в судовому засіданні проти вимог викладених в апеляційній скарзі ПАТ „НАК „Нафтогаз України" заперечував, просив залишити ухвалу господарського суду міста Києва від 01.07.2015р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи на направляли.

20.08.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ПАТ „НАК „Нафтогаз України" слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 01.07.2015 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Як вбачається із матеріалів справи, у квітні 2014 року ПАТ „НАК „Нафтогаз України" звернулось до суду з заявою про визнання банкрутом ТОВ „ІМС Інжиніринг" у зв'язку з неспроможністю останнього виконати свої зобов'язання, які виникли на підставі договору № 01/12/01-12 від 27.01.2012 року на виконання інженерних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „ІМС Інжиніринг", визнано грошові вимоги ПАТ „НАК „Нафтогаз України" в розмірі 4 424 516,07 грн., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Бандолу О.О.

Ухвалою попереднього засідання від 18.08.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого судом включено грошові вимоги ініціюючого кредитора на суму 4 430 606,07 грн., з яких 6 090,00 грн. - вимоги першої черги, 3 500 968,62 грн. - вимоги четвертої черги, 923 547,45 грн. - вимоги шостої черги та УПФ України в Подільському районі м. Києва з грошовими вимогами на суму 630,05 грн. - вимоги шостої черги.

Постановою Господарського суду міста Києва від 17.09.2014 року боржника визнано банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бандолу О.О.

Повідомлення про визнання ТОВ „ІМС Інжиніринг" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 08.10.2014 року за № 9711.

20.05.2015 року до Господарського суду міста Києва на затвердження надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, а також заява ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бандоли О.О. про стягнення з ініціюючого кредитора витрат на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому, в результаті розгляду яких, ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2015 року, серед іншого, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 18.05.2015 року, ліквідовано банкрута - ТОВ „ІМС Інжиніринг" як юридичну особу у зв'язку із банкрутством, стягнуто з кредиторів на користь арбітражного керуючого Бандоли О.О. витрати на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ „ІМС Інжиніринг" в розмірі 38 976,00 грн. пропорційно розміру їх кредиторських вимог, провадження у справі припинено.

Приймаючи вищевказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором були виконані всі необхідні дії на стадії ліквідації банкрута, передбачені Законом про банкрутство, а також відсутністю майнових активів банкрута для задоволення вимог кредиторів.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали, судова колегія вважає її законною та обґрунтованою, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

- приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;

- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

- проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

- аналізує фінансове становище банкрута;

- виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

- очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

- пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

- має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

- з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;

- заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

- подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

- передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;

- продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

- повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;

- у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку;

- веде реєстр вимог кредиторів;

- здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Закону, провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо судом затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст. 46 цього Закону.

Отже, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 „Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

З поданого ліквідатором звіту, а також наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що з метою виявлення майна чи інших активів банкрута ліквідатором були направлені запити до компетентних органів, зокрема до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Міністерства доходів і зборів України, Державної інспекції сільського господарства в м. Києві, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Державної авіаційної служби України, Головного управління регіональної статистики, Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві, Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Державного агентства земельних ресурсів України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Головного управління статистики у м. Києві.

Одержані ліквідатором відповіді від зазначених органів свідчать про відсутність у банкрута майнових активів, які належать йому на праві власності або повного господарського відання та які можуть бути включенні до ліквідаційної маси.

В ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором також не було виявлено залишку грошових коштів на рахунках банкрута.

За наслідками проведення інвентаризації активів та зобов'язань ТОВ „ІМС Інжиніринг" було складено відповідний Акт від 05.05.2015 року, з якого вбачається відсутність активів, що можуть бути включені до складу ліквідаційної маси боржника.

Таким чином, у зв'язку з тим, що майнових активів банкрута для задоволення вимог кредиторів не виявлено, боржника визнано банкрутом, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута представлені суду, виконані всі необхідні дії на стадії ліквідації банкрута, передбачені Законом про банкрутство, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі.

Як було зазначено вище, в оскаржуваній ухвалі судом також розглянуто та задоволено заяву ліквідатора щодо стягнення з кредиторів на користь арбітражного керуючого Бандоли О.О. витрати на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень ліквідатора банкрута в розмірі 38 976,00 грн. пропорційно розміру їх кредиторських вимог.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, скаржник вказує на безпідставність стягнення витрат на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому з кредиторів пропорційно їх грошових вимог, оскільки чинне законодавстві не передбачає інших шляхів оплати, аніж за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника чи коштів, одержаних від господарської діяльності боржника.

Проте, вказані доводи скаржника задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 98 Закону про банкрутство арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Згідно положень ст. 115 вказаного закону арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 18.05.2015 року відбулось засідання комітету кредиторів ТОВ „ІМС Інжиніринг", на якому було прийнято рішення про схвалення звіту ліквідатора про виконану роботу, результати інвентаризації, фінансове становище і майно, надходження та використання коштів ТОВ „ІМС Інжиніринг", звіту про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Бандолі О.О. за період з 17.09.2014 року до 18.05.2015 року в розмірі 38 976,00 грн., а також доручено ліквідатору подати до Господарського суду міста Києва для розгляду та затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, що підтверджується протоколом засідання комітету кредиторів ТОВ „ІМС Інжиніринг" б/н від 18.05.2015 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 Закону про банкрутство грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород.

Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що арбітражний керуючий Бандола О.О. виконував повноваження ліквідатора банкрута з 17.09.2014 року до 18.05.2015 року.

Таким чином, оплата послуг арбітражного керуючого Бандоли О.О. за виконання повноважень ліквідатора ТОВ „ІМС Інжиніринг" виходячи з розрахунку чотирьох мінімальних заробітних плат на місяць складає 38 976,00 грн.

Згідно ч. 5 ст. 115 Закону про банкрутство сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюється за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Як було зазначено вище, що у боржника відсутні будь-які активи, а саме, майно, грошові кошти, за рахунок яких можливе було б створення фонду для оплати послуг та відшкодування витрат арбітражному керуючому.

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Виходячи з викладеного, за відсутністю виробничої діяльності боржника, невиявленням у нього майна та враховуючи рішення комітету кредиторів у даній справі щодо схвалення звіту ліквідатора банкрута про нарахування витрат на оплату послуг ліквідатора у справі про банкрутство у розмірі 38 976,00 грн., погоджується з висновком місцевого суду щодо покладення витрат на оплату послуг арбітражного керуючого, який виконував повноваження ліквідатора банкрута, на кредиторів пропорційно розміру їх кредиторських вимог. (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 23.04.2013 року у справі № 5020-544/2011, від 18.08.2010 року у справі № 11/Б-1056 та від 22.04.2015 року у справі № 01/555).

Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 01.07.2015 року у даній справі є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 7 зазначеного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Скаржником при зверненні до суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 01.07.2015 року додано оригінали платіжних доручень № 3006400 від 20.07.2015 року та № 3006408 від 20.07.2015 року про оплату судового збору в сумі по 609,00 грн. відповідно.

Відповідно до підпункт 17 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги у справі про банкрутство справляється судовий збір у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, а тому за подання апеляційної скарги в даній справі підлягає сплаті судовий збір у розмірі 609,00 грн.

Таким чином, на користь скаржника підлягає поверненню з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 609,00 грн.

Керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду міста Києва від 01.07.2015 року у справі № 910/7116/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 01.07.2015 року у справі № 910/7116/14 - без змін.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (юридична адреса: 01601, м. Київ-601, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) судовий збір у розмірі 609,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 3006408 від 20.07.2015 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

4. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

5. Справу № 910/7116/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 20.08.2015 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді А.А. Верховець

В.О. Пантелієнко