Постанова
від 27.08.2015 по справі 916/965/15-г
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2015 р.Справа № 916/965/15-г Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівМорщагіної Н.С., Дібрової Г.І., Шевченко В.В.,

секретар судового засідання: Саломатова К.А. за участю представників сторін: від позивача:Рура Н.В. довіреність від відповідача:Пугачова І.Ю. довіреність, Карпеченко О.Ю. - директор розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма ПУГАЧОВА І К», м. Одеса на рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2015року у справі№ 916/965/15-г (суддя: Літвінов С.В.), за позовомПублічного акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»,м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма ПУГАЧОВА І К», м. Одеса простягнення 64244грн. 66 коп.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»,м. Дніпропетровськ (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма ПУГАЧОВА І К», м. Одеса (далі - «Відповідач») 54914 грн. 01 коп., яка складається з: 41705 грн. 67 коп. - заборгованості за кредитом, 11267грн. 92 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1363 грн. 84 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 576 грн. 58 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Заявою від 06.05.2015року позивач збільшив розмір позовних вимог, а саме: просив стягнути суму 64244грн. 66 коп., з яких: 41705 грн. 67 коп. - заборгованість за кредитом, 15355грн. 08 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5856 грн. 63 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1327 грн. 28 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Збільшення позовних вимог судом прийнято, у зв'язку з чим у подальшому справа розглядалась в межах збільшених вимог, що не суперечить приписам статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2015 року змінений склад колегії суддів, у відповідності до розпорядження на виконання приписів статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду першої інстанції від 06.05.2015 року продовжений строк розгляду справи до 21.05.2015 року, що не суперечить нормам діючого законодавства України, з урахуванням положень постанови пленум Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.07.2015 року у справі № 916/965/15-г позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Приватного підприємства "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ПУГАЧОВА І К" на користь Публічного акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ 64244 грн. 66 коп., з яких: 41705 грн. 67 коп. - заборгованість за кредитом, 15355 грн. 08 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5856 грн. 63 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1327 грн. 28 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом та 1827 грн. 00 коп. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та правомірності заявлених позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, зокрема, що заява від про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відтиском печатки - не є кредитним договором у розумінні норм діючого законодавства. Адже, кредитний договір повинен бути укладений у письмовій формі єдиного документа, особисто підписаного двома сторонами, з досягнення згоди з усіх істотних умов. Крім того, скаржник стверджує, що надіслана копія судового рішення не підписана суддею.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача надав відзив, у якому звернувся до суду з проханням рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представники відповідача підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі. Усно повідомили, що на час перегляду справи в апеляційному порядку заборгованість за кредитом сплачена у повному обсязі; представник позивача оплату заборгованості за кредитом підтвердив.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснена фіксація судового процесу технічними засобами, складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає залишенню без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - залишенню без змін, виходячи наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2011року позивач підписав з відповідачем Заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відтиском печатки, в зв'язку з чим Банком відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26003054445166.

Відповідно до Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів, Банк при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в рамках ліміту, про розміри якого Банк оповіщає клієнта на свій розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок, встановлення, змінення ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки, користування кредитним лімітом регламентується умовами та правилами надання банківських послуг та тарифів банка, розміщених в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

У Заяві про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтисків печатки зазначено, що клієнт підписавши цю заяву, погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам, розташованих на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua, тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись, як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до Договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком.

Відповідно до п.п. 3.2.1.4.1 „Умов та правил надання банківських послуг", за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно п.п. 3.2.1.4.1.1 „Умов та правил надання банківських послуг", за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1 - го до 20 - го (включно) числа поточного місяця або до 25 - го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21- го до кінцевого числа поточного місяця (далі - „період", в який дебетове сальдо підлягає обнуління"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У п.п. 3.2.1.4.1.2 „Умов та правил надання банківських послуг" зазначено, що у випадку не анулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає анулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало анулюванню , Клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало анулюванню.

За умовами п.п. 3.2.1.4.1.3 „Умов та правил надання банківських послуг", у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91 - го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь - якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь - якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Відповідно до п.3.2.1.1.8. „Умов та правил надання банківських послуг", при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, згідно ст.ст.212, 651 ЦК України при порушенні Клієнтом будь - якого із зобов'язань за кредитом, Банк на свій розсуд, починаючи з 91 - го дня порушення із зобов'язань має право встановити інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту.

Строк позовної давності за вимогою про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами протяжністю 5 років (п.п. 3.2.1.5.7 „Умов та правил надання банківських послуг").

Згідно довідки про розміри встановлених кредитних лімітів від 24.02.2015 року відповідачу був наданий кредитний ліміт, розмір ліміту складав з:

· 22.03.2011 - 38900,00грн.,

· 26.12.2012 - 50000,00грн.,

· 04.02.2013 - 62500,00 грн.,

· 17.01.2014 - 72500,00 грн.,

· 01.03.2014 - 72500,00 грн.,

· 02.03.2014 - 57536,73 грн.,

· 29.05.2014 - 50000,00 грн.

Публічне акціонерне товариство КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ 05.02.2015 року звернувся до відповідача з претензією, в якій повідомив про наявність заборгованості перед позивачем та проханням негайно погасити прострочену заборгованість у розмірі 52445,00 грн. Дана претензія залишилась без відповідного реагування.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 64244грн. 66 коп.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 Цивільний кодекс України).

Статтею 628 Цивільний кодекс України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За приписами ст. 207 Цивільний кодекс України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільний кодекс України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1067 Цивільний кодекс України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Одеський апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що між сторонами був укладений договір, який за своєю правовою природою є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Відповідно до розділу 1 Умов та Правил, розміщених на web-сайті банку www.privatbank.ua, ці правила - є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

За приписами ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вже зазначалось, позивач претензією від 05.02.2015р. звертався до відповідача про добровільне погашення заборгованості. Претензія була залишена відповідачем без виконання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем від позивача, згідно заяви від 22.03.2011р., „Умов та правил надання банківських послуг" на поточний рахунок № 26003054445166, було отримано кредитні кошти, які неповернуті Банку, у зв'язку з чим позивач правомірно заявив вимогу про погашення кредиту: заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості по комісії за користування кредитом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Положеннями статті 216 та частини першої статті 218 ГК України також визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України - є штрафні санкції, до яких віднесені штраф і пеня (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як свідчать надані до суду документи, у відповідача перед позивачем виникли саме грошові зобов'язання, які регулюються нормами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання".

Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

За п.3.2.1.5.7. „Умов та правил надання банківських послуг", сторонами обумовлено п'ятирічний строк нарахування пені.

Отже, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності нарахування позивачем відповідачу пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 5856грн. 63 коп.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні фактичних даних щодо: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Враховуючи викладене і зважаючи на встановлений судами попередніх інстанцій факт порушення відповідачем зобов'язання за договором банківського обслуговування в частині повернення кредитних коштів і сплати процентів, комісії та пені за користування кредитом, який відповідачем не спростований належним чином, колегія суддів погоджується з обґрунтованим і законним висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 41705 грн. 67коп. - заборгованості за кредитом, 15355 грн. 08 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 5856 грн. 63 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань, 1327 грн. 28 коп. - заборгованості по комісії за користування кредитом.

Що стосується твердження скаржника, що надіслана копія рішення господарського суду Одеської області не підписано суддею, колегія суддів зазначає наступне.

Положення Наказу Державної судової адміністрації "Про затвердження Інструкції з діловодства в господарських судах України" від 20.02.2013, № 28 (далі - Інструкція) встановлюють, що інструкція з діловодства в господарських судах України (далі - Інструкція) встановлює правила ведення діловодства у Вищому господарському суді України, апеляційних та місцевих господарських судах і регламентує порядок роботи з документами з моменту їх надходження чи створення в суді до знищення в установленому порядку або передачі до державної архівної установи. Викладені в Інструкції правила і рекомендації щодо порядку здійснення діловодних процесів у господарському суді розроблені відповідно до положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що встановлюють порядок організації та діяльності органів судової влади, а також з урахуванням основних положень державної системи діловодства.

За п.2.6.11. Інструкції, учасникам судового процесу надсилаються (видаються) копії судових рішень, засвідчених відміткою "Згідно з оригіналом". Зазначається назва посади, особистий підпис відповідальної особи, яка засвідчує примірник, її ініціали, прізвище, дата засвідчення копії. Копія процесуального документа скріплюється відповідною (не гербовою) печаткою суду так, щоб відбиток печатки охоплював останні кілька літер назви посади відповідальної особи, що засвідчує документ. Відмітка про засвідчення розміщується нижче реквізиту документа "Підпис".

Колегія суддів звертає увагу, що при розгляді справи судом першої інстанції було залишено без розгляду клопотання відповідача щодо розстрочки виплати заборгованості на суму 31155,37 грн. на 12 місяців рівними частинами з можливістю дострокового погашення (дане клопотання міститься у листі відповідача датованого липнем 2015 року, а.с. 177).

Колегія суддів приходить до висновку, що наведене клопотання не підлягає задоволенню. Адже відповідачем не представлені документи на обґрунтування необхідності такого розстрочення, що не дає підстав суду розцінити необхідність у розстроченні у якості існування виняткових обставин, що перешкоджають виконанню рішення без запровадження розстрочення та не дає підстав для встановлення відповідного балансу інтересів сторін при вирішенні даного питання.

Наразі Відповідач не позбавлений у подальшому в порядку ст.121 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання вмотивованої заяви, підтвердженої належними доказами, ініціювати питання про надання відстрочки чи розстрочки виконання судового рішення в межах цієї справи.

Що стосується інших заперечень викладених відповідачем в апеляційній скарзі, то вони відхиляються судом апеляційної інстанції, у зв'язку з безпідставністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма ПУГАЧОВА І К», м. Одеса - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2015 року у справі № 916/965/15-г - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України, в порядку передбаченому розділом ХІІ-1 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.08.2015р.

Головуючий суддя: Н.С. Морщагіна Судді: Г.І. Діброва В.В. Шевченко

Надруковано примірників: 1-позивачу; 1-відповідачу; 1-у справу; 1-ГСОО; 1-ОАГС

СудОдеський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення27.08.2015
Оприлюднено03.09.2015
Номер документу49341378
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —916/965/15-г

Постанова від 27.08.2015

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Морщагіна Н.С.

Ухвала від 05.08.2015

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Морщагіна Н.С.

Рішення від 13.07.2015

Господарське

Господарський суд Одеської області

Літвінов С.В.

Ухвала від 22.06.2015

Господарське

Господарський суд Одеської області

Літвінов С.В.

Ухвала від 18.05.2015

Господарське

Господарський суд Одеської області

Літвінов С.В.

Ухвала від 06.05.2015

Господарське

Господарський суд Одеської області

Д'яченко Т.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні