Ухвала

від 26.08.2015 по справі 804/1615/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"26" серпня 2015 р. справа № 804/1615/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Юхименка О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року у справі № 804/1615/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПА» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 21.01.2015 року звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Імпа» за січень 2014 року в ІС «Податковий блок», зокрема підсистемі «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Імпа» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентом ТОВ «Відродження-Дніпро» за січень 2014 року» № 461/22-02/38120952 від 22.07.2014 року; зобов'язати відповідача відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Імпа» в ІС «Податковий блок», зокрема підсистемі «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Імпа» за січень 2014 року в ІС «Податковий блок», зокрема підсистемі «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту перевірки №461/22-02/38120952 від 22.07.2014 року.

Зобов'язано Дніпропетровську ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Імпа» в ІС «Податковий блок», зокрема підсистемі «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», що були відкориговані на підставі акту №461/22-02/38120952 від 22.07.2014 року.

Відповідач не погодився з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За нормами пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПА», зареєстроване як юридична особа 14.05.2012 року (код за ЄДРПОУ 38120952) та перебуває на податковому обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (а.с. 21, 22-23).

Відповідач - Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

В період з 09.07.2014 року по 15.07.2014 року Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Імпа» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження - Дніпро» за січень 2014 року, за результатами якої 22.07.2014 року складено акт № 461/22-02/38120952 (а.с.45-65).

За висновками акту позивачем не підтверджено реальне здійснення господарських відносин із ТОВ «Відродження-Дніпро» за січень 2014 року, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «Імпа» по ланцюгу постачання.

Згідно акту перевірки податковим органом встановлено порушення ТОВ «Імпа»:

- п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит всього в сумі 45283 грн., в т.ч. за січень 2014 року - 45283 грн.;

- п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість всього в сумі 45282,58 грн. у т.ч. за січень 2014 року - 45282,58 грн..

Листом відповідача від 16.02.2015 року № 2989/10/04-17-22-0 зазначено, що на підставі акту перевірки № 461/22-02/38120952 від 22.07.2014 року було здійснено коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість в інформаційній базі даних АС «Податковий Блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» (а.с.107).

Вказані дії і оскаржує позивач.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що сама по собі здійснена відповідачем податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку. Самостійна зміна відповідачем в електронних базах даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Імпа» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентом ТОВ «Відродження-Дніпро» за січень 2014 року» №461/22-02/38120952 від 22.07.2014 року, без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

За правилами п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно приписів п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п.54.3.2 п.53.3 ст. 54).

За правилами п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України визначено, що у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абз.1 п.58.1 ст. 58).

В силу абз.2 п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення- рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Згідно приписів п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі висновків акту перевірки № 461/22-02/38120952 від 22.07.2014 року відповідачем внесено зміни до електронної бази даних АС «Податковий Блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», про що позивача було повідомлено листом № 2989/10/04-17-22-0 від 16.02.2015 року (а.с.107).

Податкове повідомлення-рішення відповідачем за результатами перевірки не приймалось.

Згідно пункту 1.3 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року № 266 (далі по тексту- Методичні рекомендації № 266), для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти, зокрема, система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Згідно п.2.14 Методичних рекомендацій № 266 інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до п. 2.20.3 Методичних рекомендацій № 266 за наслідками перевірки отриманої інформації працівниками органу ДПС складаються акти перевірки платника ПДВ із обов'язковим зазначенням у розрізі контрагентів донарахованих сум ПДВ.

Разом з тим, пунктом 2.21 Методичних рекомендацій № 266 встановлено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

При цьому слід зазначити, що згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п.58.1 ст. 58 ПК України, п.86.1 ст.86 ПК України за результатами акту перевірки контролюючим органом самостійно визначається сума грошового зобов'язання (заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість) та приймається податкове повідомлення-рішення, яке є підставою нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Відповідно до п.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта про те, що відсутні законодавчі підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами акту перевірки №461/22-02/38120952 від 22.07.2014 року, оскільки відповідно до ст.54 Податкового кодексу України підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення є факт як заниження, так і завищення платником податків грошових зобов'язань з податку (збору).

Також колегія суддів не може погодитись з твердженням апелянта про те, що включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податків виходячи з наступного.

Відповідно до пп.14.1.171 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, ст.16 Закону України «Про інформацію податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Конституційний Суд України в рішенні № 18-рп/2004 від 01.12.2004 року (справа №1-10/2004) визначив поняття «охоронюваний законом інтерес» як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Таким чином, у позивача є охоронюваний законом інтерес, який полягає у достовірності податкової інформації, відносно нього, яка міститься в інформаційних системах органу доходів і зборів, згідно раніше поданих позивачем податкових декларацій.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.37.1 ст.37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Як зазначено у п.37.2 ст.37 Податкового кодексу України, податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Колегія суддів дійшла висновку, що передбачений у ст.ст.36, 37 Податкового кодексу України податковий обов'язок в грошовому еквіваленті підлягає відображенню платником податків у складеній за правилами ст.46 Податкового кодексу України і поданій до контролюючого органу у порядку ст.49 Податкового кодексу України податковій декларації або у прийнятому контролюючим органом за правилами ст.ст. 54, 58 Податкового кодексу України податковому повідомленні-рішенні.

Будь-яких інших документальних підстав для виникнення чи зміни податкового обов'язку Податковий кодекс України не містить.

Складений контролюючим органом акт №461/22-02/38120952 від 22.07.2014 року не віднесений Податковим кодексом України до тих обставин, котрі зумовлюють зміну розміру грошових зобов'язань з податку і збору.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України у будь-яких інформаційних базах контролюючих органів підлягають відображенню, насамперед, числові показники розміру грошових зобов'язань з податку (збору), що містяться у складених платниками податків документах обов'язкової податкової звітності, поданих платниками податків до територіальних органів доходів і зборів та прийнятих останніми. Ці показники підлягають незмінному збереженню до моменту набрання за правилами ст. 56 Податкового кодексу України юридичної дії податковими повідомленнями-рішеннями, котрі прийняті контролюючими органами відповідно до ст.ст.54, 58 Податкового кодексу України.

Отже, враховуючи те, що за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно внесено зміни до АІС «Податковий блок», зокрема до підсистеми «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не доведено правомірність коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ІМПА» в АІС «Податковий блок», зокрема підсистемі «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», що були відкореговані на підставі акту №461/22-02/38120952 від 22.07.2014 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року у справі №804/1615/15 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року у справі № 804/1615/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: О.В. Юхименко