ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
"12" грудня 2011 р.Справа № 12/25-329 УХВАЛА
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л.
Розглянувши заяву від 24.11.2011р. № 138-3/2-13/155 (вх. № 18494 від 01.12.2011р.) Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ, вул. Ямська, 32 про зміну способу та порядку виконання рішення по справі 12/25-329 : за позовом Прокурора Козівського району, вул. Гвардійська, 2, смт.Козова, Козівський район, Тернопільська область,47600 в особі Державної акціонерної компанії ДАК "Хліб України" вул. Саксаганського, 1, м.Київ 1,01001 в особі ОСОБА_1 підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Державний резервний насіннєвий фонд України" 01033, м. Київ-33, вул. Саксаганського, 1/105 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежність" 47663, с. Ішків, Козівського району, Тернопільської області про примусове виконання обов'язку в натурі на суму 140731,68грн.
За участю представників:
Прокурора : Коруна Т.В. -посвідчення №46
Позивача : не з'явився.
Відповідача: не з'явився.
Суть справи: в провадженні господарського суду Тернопільської області знаходилась справа № 12/25-329 за позовом Прокурора Козівського району в особі Державної акціонерної компанії ДАК "Хліб України", м. Київ, в особі ОСОБА_1 підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежність", с. Ішків, Козівського району про примусове виконання обов'язку в натурі на суму 140731,68 грн., яку розглядала суддя Скрипчук О.С.
01.12.2011 року до господарського суду Тернопільської області надійшла заява № 138-3/2-13/155 від 24.11.2011р. (вх. № 18494) Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ вул. Ямська, 32 (далі по тексту -позивач або заявник) про зміну способу та порядку виконання рішення по справі 12/25-329.
В силу того, що термін зберігання справи № 12/25-329 (згідно здавального опису - 5 років) вийшов, в архіві господарського суду Тернопільської області на даний час зберігаються тільки процесуальні документи по справі № 12/25-329 в т.ч. рішення господарського суду Тернопільської області від 10.03.2004р. № 12/25-329.
Згідно розпорядження голови господарського суду Тернопільської області від 02.12.2011 р. справу №12/25-329 за позовом Прокурора Козівського району вул. Гвардійська, 2, м.Козова, Козівський район, Тернопільська область, в особі Державної акціонерної компанії ДАК "Хліб України" вул. Саксаганського, 1, м.Київ 1, в особі ОСОБА_1 підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ-33, вул. Саксаганського, 1/105 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежність" 47663, с. Ішків Козівського району для подальшого розгляду заяви (вх.№ 138-3/2-13/155 від 24.11.2011 року) про зміну способу та порядку виконання рішення, зв'язку з тим, що суддя Скрипчук О.С., яка розглядала справу №12/25-329 згідно Постанови Верховної Ради України від 05.02.2009р. №v0275581-08 обрана суддею Львівського апеляційного господарського суду, процесуальні документи по справі №12/25-329 для розгляду заяви № 138-3/2-13/155 Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ про зміну способу та порядку виконання рішення по справі № 12/25-329, та з метою дотримання вимог ст.121 ГПК України, передано судді Гевку Володимиру Львовичу.
Ухвалою суду від 05.12.2011р. заяву (вих. № 138-3/2-13/155 від 24.11.2011 р.) Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ про зміну способу та порядку виконання рішення по справі №12/25-329 прийнято до розгляду. Судове засідання по розгляду заяви призначено на 12 грудня 2011 р. о 15 год. 40 хв.
Представник прокуратури в судове засідання прибув та підтримав подану заяву (вих. № 138-3/2-13/155 від 24.11.2011р.) Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ про зміну способу та порядку виконання рішення по справі №12/25-329 з підстав, зазначених у ній.
Позивач (заявник) явки свого уповноваженого представника в судове засіданні не забезпечив, про причини неявки господарський суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання.
Разом з цим, як вбачається із заяви, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.05.2004р. № 300-р дочірнє підприємство ДАК "Хліб України" "Державний резервний насіннєвий фонд України" реорганізовано шляхом перетворення його в державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" з віднесенням до сфери управління Мінагрополітики. Вказане підтверджується і відповідно до Статуту державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" затвердженого розпорядженням Міністерства аграрної політики №105 від 16.10.2006р., що поданий суду заявником, згідно п.п. 1.2. якого державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" є правонаступником майнових прав та обов'язків дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Державного резервного насіннєвого фонду України". Враховуючи зазначене та подані докази суд вважає належним чином доведене заявником право державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" як правонаступника дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Державний резервний насіннєвий фонд України"звернутись у суд в порядку ст. 121 ГПК України із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення.
Відповідач явки свого уповноваженого представника в судове засіданні не забезпечив, про причини неявки господарський суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання.
На підставі ч. 1 ст. 121 ГПК України, розгляд заяви по вирішенню даного питання обмежено десятиденним строком, при цьому господарський суд не може продовжити встановлений ч. 1 ст. 121 ГПК України строк розгляду заяви (п. 25 інф. л. ВГСУ від 11.04.2005р. № 01-8/344), а тому суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представників позивача та відповідача.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника прокуратури і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява судом встановлено наступне.
Як вбачається із рішення господарського суду Тернопільської області від 10.03.2004р. № 12/25-239 судом (суддя Скрипчук О.С.) розглядалась справа за позовом Прокурора Козівського району, вул. Гвардійська, 2, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область,47600 в особі Державної акціонерної компанії ДАК "Хліб України" вул. Саксаганського, 1, м.Київ 1, 01001 в особі ОСОБА_1 підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Державний резервний насіннєвий фонд України" 01033, м. Київ-33, вул. Саксаганського, 1/105 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежність" 47663, с. Ішків, Козівського району, Тернопільської області про примусове виконання обов'язку в натурі на суму 140 731,68 грн. Вказаним рішенням суду позовні вимоги прокурора та позивача ОСОБА_1 підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Державний резервний насіннєвий фонд України" 01033, м. Київ-33, вул. Саксаганського, 1/105 було задоволено повністю.
Із змісту рішення судом у справі встановлено, що 11 вересня 2000 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №131 про вирощування насіння на давальницьких умовах, надалі Договір.
Відповідно до п. 1.1 Договору "Замовник", позивач по справі, надає "Виробнику" - відповідачу по справі, насіння озимої пшениці першої репродукції, без передачі права власності, для вирощування насіння нижчої репродукції на умовах, вказаних у цьому Договорі.
Згідно умов Договору замовник зобов'язувався видати виробнику до 15 вересня 2000року довіреність на відпуск на давальницьких умовах насіння озимої пшениці першої репродукції, сорту "Поліська-90" у кількості 50 тонн.
На виконання умов Договору позивач передав відповідачу через його представника, який діяв у відповідності з довіреностями №462295 від 12.09.2000р. та №955764 від 12.09.2000р. насіння озимої пшениці "Поліська-90" першої репродукції у кількості 24,110 тонн та насіння озимої пшениці "Циганка" першої репродукції у кількості 24,920 тонн, що підтверджується накладними №3 від 13.09.2000р. та №4 від 15.09.2000р.
Відповідно до п.п. 2.2.4 Договору "Виробник" зобов'язувався передати "Замовнику" до 15 вересня 2001 року насіння озимої пшениці другої репродукції, сорту "Поліська-90" у кількості 250 тонн шляхом поставки насіння на заготівельне підприємство або склад виробника з оформленням прибуткової накладної або внутрішньої накладної.
Договором №227 від 06.09.2001р. "Про внесення змін до договору від 11.09.2000р. №131" внесено зміни до договору №131 від 1.09.2000р. "Про вирощування насіння на давальницьких умовах", пункт 3.1 якого сторони погодилися викласти в такій редакції: "Виробник" зобов'язується передати "Замовнику" до 1 вересня 2002 року насіння озимої пшениці другої репродукції сорту "Поліська-90" у кількості 71,51 тонн, шляхом поставки цього насіння на заготівельне підприємство з оформленням прибуткової накладної на ДП ДАПК "Хліб України "Державний насіннєвий страховий фонд" або внутрішньої накладної та сортові документи на насіння".
15 лютого 2001р. Міністерством аграрної політики України затверджені розміри сортових надбавок на насіння зернових, зернобобових, олійних, технічних та овочевих культур до порядку використання коштів державного бюджету в 2001 році, якими встановлено величину сортнадбавок на насіння озимої пшениці другої репродукції у розмірі 60%.
Згідно з результатами торгів на біржах України (за даними НАБУ) опублікованих у Біржовому віснику Київської агропромислової біржі "Київагропромбіржа", вартість 71,51 тонн насіння озимої пшениці другої репродукції сорту "Поліська-90"становить 140731,68 грн.
Як підтверджується матеріалами справи, зокрема актом звіряння взаємних розрахунків від 01.11.2003р. відповідач свого зобов'язання перед позивачем не виконав, насіння озимої пшениці у визначений Договором №227 від 06.09.2001р. строк не передав.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
При таких обставинах, суд у справі прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання виконати обов'язок в натурі та передати позивачу насіння озимої пшениці другої репродукції сорту "Поліська-90" у кількості 71,51 тонн на загальну суму підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не заперечені відповідачем в установленому порядку.
А тому суд рішенням від 10.03.2004р. №12/25-239 позов задовольнив та зобов'язав сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежність" с. Ішків, Козівського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 05438008, р/р 260064211 в ТОД АППБ "Аваль" м.Тернопіль, МФО 338501, передати ОСОБА_1 підприємству ДАК "Хліб України" "Державний резервний насіннєвий фонд України", м.Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 30518866, р/р 2600011109001 в АБ "Київська Русь", МФО 319092 насіння озимої пшениці другої репродукції сорту "Поліська-90" у кількості 71,51 тонн.
В подальшому на виконання в цій частині рішення суду було видано наказ від 26.03.2004 року № 12/25-329 про примусове виконання рішення, згідно якого суд наказав зобов'язати сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежність» с. Ішків, Козівського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 05438008, р/р 260064211 в ТОД АППБ "Аваль" м.Тернопіль, МФО 338501, передати ОСОБА_1 підприємству ДАК «Хліб України»«Державний резервний насіннєвий фонд України»м.Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 30518866, р/р 2600011109001 в АБ "Київська Русь", МФО 319092 насіння озимої пшениці другої репродукції сорту "Поліська-90" у кількості 71,51 тонн.
При цьому наказом було визначено, що він дійсний до пред'явлення в Державну виконавчу службу з 26 березня 2004 року та підлягає до виконання в порядку та строки визначені Законом України "Про виконавче провадження".
В свою чергу, стаття 21 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції станом на дату видачі вказаного наказу передбачала, що такий підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох років . І відповідно даний наказ повинен був бути пред'явлений до виконання у строк по 26.03.2007р.
Проте, як вбачається із заяви про зміну способу та порядку виконання рішення ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" вказаний наказ відправлено до відділу державної виконавчої служби Козівського районного управління юстиції в Тернопільській області (далі - відділ ДВС) лише 19.04.2011р., що підтверджується заявою від 19.04.2011 року № 138-4/5-16/81 та квитанцією про відправлення від 19.04.2011 року. При цьому заявник стверджує, що Постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України»не надходило.
Разом з цим, як вбачається із доданої до заяви Постанови про повернення виконавчого документа від 28.10.2011 року відділу ДВС виконавчий документ повернуто стягувачу у зв'язку з відсутністю майна у боржника, яке він повинен передати, що підтверджується і згідно акту державного виконавця від 26.10.2011 року.
Враховуючи зазначене, у зв'язку із неможливістю виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.03.2004 року по справі № 12/25-329, заявник вважає, що необхідно змінити спосіб виконання з натуральної форми на грошову. Зокрема, у прохальній частині заяви він просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 10.03.2004 року по справі № 12/25-329, шляхом звернення стягнення на грошові кошти СТОВ «Незалежність»у розмірі 147 596,64 грн.
При цьому обґрунтовуючи розмір суми стягнення заявник посилається на те, що Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання державного резервного насіннєвого фонду" від 27 червня 2003 року № 977 визначає порядок формування, зберігання та використання державного резервного насіннєвого фонду, при цьому абз.2 п.8 Порядку зазначає, що продаж насіння здійснюється за договірними цінами, що встановилися на внутрішньому ринку на відповідне продовольче зерно з урахуванням сортової надбавки.
Спільний наказ Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України „Про затвердження Порядку проведення розрахунків із постачальниками та зберігачами насіння сільськогосподарських рослин державного резервного насіннєвого фонду і користувачами" від 17 грудня 2004 року № 468/787 затверджує зазначений Порядок, при цьому п. 4.2. Порядку зазначає, що реалізація насіння сільгосптоваровиробникам проводиться за договірними цінами, що встановилися на аграрному ринку України внаслідок біржових торгів на продовольче зерно відповідної рослини за спотовими контрактами на момент його реалізації з урахуванням сортових надбавок, податку на додану вартість і рівня рентабельності, але не нижче облікової ціни.
Вартість однієї тонни насіння пшениці супереліти, еліти, першої, другої репродукції складається із середньозваженої біржової ціни за одну тонну товарного зерна пшениці третього класу та сортової надбавки, затвердженої Міністерством аграрної політики України.
Оскільки Господарським судом було прийнято рішення 10.03.2004 року, то вартість насіння доцільно визначати виходячи з рівня середньозважених цін на товарне зерно, що склались на біржових торгах за спотовими контрактами за березень 2004 року. Ціна на товарне зерно пшениці третього класу становила 1290,00 грн. за одну тонну (Всеукраїнський журнал „Біржовий вісник" № 3 (10) 2004 р.). Розмірами сортових надбавок, що застосовуються при визначенні ціни на насіння зернових, зернобобових, олійних, технічних та овочевих культур до порядку використання коштів державного бюджету в 2002 році на насіння озимої пшениці другої репродукції встановлено сортову надбавку у розмірі 60 %.
А тому, вартість однієї тонни насіння пшениці другої репродукції становить: 190,00 (грн./т.) х 1,6 (60 % сортнадбавки) = 2 064,00 грн. /т. Отже, вартість 71 тонни 51 кілограму насіння пшениці другої репродукції складає: 2 064,00 (грн./т.) х 71,51 (тонн) = 147 596,64 грн.
Розглянувши вищезазначене, подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява господарський суд прийшов до висновку, що заява не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках , залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання .
З аналізу змісту статті 121 ГПК України зміна способу та порядку виконання рішення судом допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Отже, господарський суд не зобов'язаний беззаперечно задовольняти такі заяви, а повинен вирішувати дане питання з врахуванням усіх обставин справи та оцінки доказів за правилом статті 43 ГПК України.
При цьому суд враховує те, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості (п. Роз'яснення ВГСУ 02-5/467 від 18.04.2001р. "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України").
Разом з цим, суд задовольняючи заяву про зміну способу і порядку виконання рішення не може, зокрема, змінювати вартості майна присудженого до передачі.
Такої ж позиції дотримується і Вищий господарський суд України, який зазначає, що за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (стаття 40 Закону України "Про виконавче провадження", господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення) (п. 4 Роз'яснення ВГСУ 02-5/467 від 18.04.2001р. "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України").
Як уже зазначалось судом із змісту рішення вбачається, що позивач та прокурор звертались в суд про примусове виконання обов'язку в натурі на суму 140 731,68 грн.
При цьому як вбачається із мотивувальної частини рішення суд взяв до уваги, що 15 лютого 2001р. Міністерством аграрної політики України затверджені розміри сортових надбавок на насіння зернових, зернобобових, олійних, технічних та овочевих культур до порядку використання коштів державного бюджету в 2001 році, якими встановлено величину сортнадбавок на насіння озимої пшениці другої репродукції у розмірі 60%. Згідно з результатами торгів на біржах України (за даними НАБУ) опублікованих у Біржовому віснику Київської агропромислової біржі "Київагропромбіржа" , вартість 71,51 тонн насіння озимої пшениці другої репродукції сорту "Поліська-90" становить 140 731,68 грн.
Проте, уже у заяві про зміну способу та порядку виконання рішення від 24.11.2011р. № 138-3/2-13/155 (вх. № 18494 від 01.12.2011р.) заявник (позивач) обґрунтовуючи ціну позовної вимоги посилається на нові обставини (підстава позову), а саме на те, що вартість насіння доцільно визначати виходячи з рівня середньозважених цін на товарне зерно, що склались на біржових торгах за спотовими контрактами за березень 2004 року. Ціна на товарне зерно пшениці третього класу становила 1290,00 грн. за одну тонну (Всеукраїнський журнал „Біржовий вісник" № 3 (10) 2004 р.). Розмірами сортових надбавок, що застосовуються при визначенні ціни на насіння зернових, зернобобових, олійних, технічних та овочевих культур до порядку використання коштів державного бюджету в 2002 році на насіння озимої пшениці другої репродукції встановлено сортову надбавку у розмірі 60 %. Та обраховує вартість 71,51 тонн насіння озимої пшениці другої репродукції сорту "Поліська-90" уже у більшому розмірі на суму 147 596,64 грн.
Також, суд звертає увагу заявника що він посилається у своїй заяві на нормативно-правові акти, які станом на час прийняття рішення у справі діяли або у іншій редакції або не були чинними взагалі.
Так, абз. 2 п. 8 Порядку формування, зберігання та використання державного резервного насіннєвого фонду на який посилається заявник і вказує, що продаж насіння здійснюється за договірними цінами, що встановилися на внутрішньому аграрному ринку на відповідне продовольче зерно з урахуванням сортової надбавки діє у редакції Постанови КМ N 216 від 30.03.2005р.
В свою чергу, спільний наказ Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України „Про затвердження Порядку проведення розрахунків із постачальниками та зберігачами насіння сільськогосподарських рослин державного резервного насіннєвого фонду і користувачами" прийнято 17.12.2004 року № 468/787.
Разом з цим, рішення господарського суду Тернопільської області у справі № 12/25-239 прийнято 10.03.2004р.
Також, суд має за необхідне звернути увагу заявника на те, що він у своїй заяві помилково вважає , що на виконання рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.03.2004р. № 12/25-239, видано наказ від 26.03.2004 року № 12/25-329 про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежність»на користь ОСОБА_1 підприємства ДАК «Хліб України»«Державний резервний насіннєвий фонд України»насіння озимої пшениці другої репродукції сорту "Поліська-90" у кількості 71,51 тонн.
Проте, як уже зазначалось судом рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.03.2004р. № 12/25-239 суд виходячи із змісту позовних вимог прокурора та позивача, які звернулись у суд із вимогою про примусове виконання обов'язку в натурі на суму 140 731,68 грн., зобов'язав сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежність» передати ОСОБА_1 підприємству ДАК «Хліб України»«Державний резервний насіннєвий фонд України»насіння озимої пшениці другої репродукції сорту "Поліська-90" у кількості 71,51 тонн.
В подальшому на виконання в цій частині рішення суду було видано наказ від 26.03.2004 року № 12/25-329 про примусове виконання рішення згідно якого суд наказав зобов'язати сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежність» , передати ОСОБА_1 підприємству ДАК «Хліб України»«Державний резервний насіннєвий фонд України»насіння озимої пшениці другої репродукції сорту "Поліська-90" у кількості 71,51 тонн.
Отже, в даному випадку при прийнятті рішення господарського суду Тернопільської області від 10.03.2004р. № 12/25-239 мало місце задоволення судом позовних вимог про зобов'язання до вчинення відповідачем дій (виконання обов'язку в натурі), а саме передачі ним майна позивачу, а не стягнення майна на користь позивача, як стверджує заявник.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що подана заявником заява з урахуванням обставини на які посилається заявник не може бути задоволена у порядку статті 121 ГПК України і відмовляє у її задоволенні.
Одночасно, суд має за необхідне зазначити, що із аналізу змісту статті 121 ГПК України відмова у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення не позбавляє заявника після усунення обставин, які стали підставою для відмови звернутись з такою заявою до суду повторно в порядку статті 121 ГПК України.
Крім того, позивач не позбавлений права із новими матеріально-правовими вимогами (предмет позову) та новими фактичними обставинами на яких ґрунтується така вимога (підстава позову) звернутись у суд у загальному порядку за правилами ГПК України.
Також, якщо особі стали відомі істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі цій особі, на час розгляду справи така особа вправі звернутись у суд із заявою про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами у порядку розділу ХІІІ ГПК України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 1, 4, 86, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, -
У Х В А Л И В:
1.Відмовити у задоволенні заяви від 24.11.2011р. № 138-3/2-13/155 (вх. № 18494 від 01.12.2011р.) Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ, вул. Ямська, 32 про зміну способу та порядку виконання рішення по справі 12/25-329.
2. Ухвалу направити сторонам по справі.
Суддя В.Л. Гевко
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2011 |
Оприлюднено | 04.09.2015 |
Номер документу | 49350891 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Гевко В.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні