Рішення

від 17.09.2009 по справі 2/463-2009

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                        Справа № 2/463-2009 р                                                                                                                                                                                                

                                                         З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

   17 вересня 2009 року.      Шаргородський районний суд  Вінницької області

                  в складі:

                         головуючого судді                                Дубчака А.Г.

                         при секретарі                                         Рошак К.В.

                         за участю пр-ка позивача                      Печенюка В.П.

                  розглянувши у відкритому засіданні в місті Шаргороді в залі суду  цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровська до

ОСОБА_1

 про звернення стягнення,-

В С Т А Н О В И В :

                  10.08.2009 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровська звернувся в суд із даним позовом, вказуючи, що відповідно до укладеного договору

НОМЕР_1

 від

ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1

 отримала кредит в розмірі 22 450,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.12.2017 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється щомісячно, однак відповідачка умов договору не виконала і за станом на 16.03.2009 року мала заборгованість в розмірі 21 164, 81 грн., яка складається із 18 727,90 грн. – заборгованості за кредитом; 2 268,14 грн. – заборгованості по процентам за користування кредитом; 80,00 грн. – заборгованості по комісії за користування кредитом та 88,77 грн. – пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПриватБанк і відповідачка

ІНФОРМАЦІЯ_1

 уклали договір іпотеки № б\н, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 35,4 кв.м., який розташований на земельній ділянці за адресою

АДРЕСА_1

, і який належить на праві власності відповідачці на підставі договору купівлі-продажу від

ІНФОРМАЦІЯ_2

, а тому просить суд позов задоволити.

                    Відповідачка

ОСОБА_1

 в судове засідання не зявилася і своїх заперечень суду не представила, хоча про дату та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку.      

                    Заслухав представника позивача, оглянув матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до  повного задоволення, оскільки, як слідує з договору  

НОМЕР_1

 від

ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1

 отримала в позивача ЗАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровська кредит в розмірі 22 450,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.12.2017 року (а.с. 4-8);                                                                                                    

                    Відповідно до умов кредитного договору (п.п.2.2-2.2.12) погашення заборгованості здійснюється щомісячно, шляхом надання позичальником позивачу грошових коштів (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом. Яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат.

                     Згідно ст.. 526, 527 та 530 ЦК України, зобов'язання повині виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Однак в порушення зазначених норм  закону та умов договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.

                      Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

                      За станом на 16.03.2009 року відповідачка мала заборгованість за кредитним договором в розмірі 21 164, 81 грн., яка складається із 18 727,90 грн. – заборгованості за кредитом; 2 268,14 грн. – заборгованості по процентам за користування кредитом; 80,00 грн. – заборгованості по комісії за користування кредитом та 88,77 грн. – пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПриватБанк і відповідачка

ІНФОРМАЦІЯ_1

 уклали договір іпотеки № б\н, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 35,4 кв.м., який розташований на земельній ділянці за адресою

АДРЕСА_1

, і який належить на праві власності відповідачці на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від

ІНФОРМАЦІЯ_2

, посвідченого приватним нотаріусом Шаргородського районного нотаріального округу Вінницької області від

ІНФОРМАЦІЯ_2

 за реєстром

НОМЕР_2

.

                         У відповідності до ст.. 6 Закону України «Про іпотеку», іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки і яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі документу зазначеного у договорі іпотеки.

                         Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі не виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

                         Відповідно до ст.. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і способи реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі.

                    Як, слідує із ч. 2 ст.. 39 Закону України «Про іпотеку», одночасно із рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ст.. 109 ЖК України – звернення стягнення на передачі в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, взвязку з чим відповідачка підлягає виселенню із займає мого нею житла в

АДРЕСА_1

 Шаргородського району Вінницької області.

                    Відповідно до ст.. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», встановлено, що реєстрація – це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу.

                    Крім того, відповідно до ст.. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання.

                    Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати. На неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги та платежі. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі чи будинку, на яку звертається стягнення, може негативно відобразитися на її ціні.

                    Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням, а тому,-

                    Керуючись ст.ст. 5-10; 13-15; 60; 88; 213-215; 218, 224-233 ЦПК України; ст. ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 6, 33, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.. 109 ЖК України, суд,-

                                                             В И Р І Ш И В :

                    Позов задоволити повністю.  

                    Звернути стягнення на житловий будинок та земельну ділянку, які розташовані в

АДРЕСА_1

 і належать на праві власності

ОСОБА_1

, мешканці

АДРЕСА_1

, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на підставі договору іпотеки № б/н від 12 грудня 2007 року Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровська з укладанням від імені відповідачки договору купвлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровська всіх повноважень для здійснення продажу.

                      Виселети

ОСОБА_1

 із житлового будинку по

АДРЕСА_1

 із

зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Шаргорода Вінницької області

                     Стягнути з

ОСОБА_1

 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровська понесенні витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 гривень та по сплаті судового збору в розмірі 211 гривень 64 копійки на загальну суму 461 гривня 64 копійки.

                     Заяву про перегляд заочного рішення суду можна подати протягом десяти днів після отримання його копії.

                      Заяву про апеляційне оскарження рішення суду можна подати протягом 10-ти днів після його проголошення, а апеляційну скаргу протягом 20-ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

                     Головуючий: