Рішення

від 15.09.2014 по справі 712/18249/12

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 712/18249/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2014 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд

Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ференц A.M.

при секретарі Пазяк С.М.

з участю адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ТОВ В«ІнтервоодВ» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися в суд з вищевказаним позовом, мотивуючи тим, що згідно наказу №7 від 01.06.2011 року ОСОБА_3 прийнятий на посаду менеджера із закупівлі та продажу лісопродукції в ТОВ В«ІнтервоодВ» з окладом згідно штатного розпису. ОСОБА_2 в липні 2011 року прийнятий на посаду водія в ТОВ В«ІнтервоодВ» з окладом згідно штатного розпису.

Однак, починаючи з лютого 2012 року ТОВ В«ІнтервоодВ» не виплачує заробітну плату ОСОБА_3 та з січня 2012 року ОСОБА_2

Відповідач відмовляється видати позивачам довідки по заробітній платі та трудові книжки, відмовляється видавати накази про звільнення.

05.09.2012 року ТОВ В«ІнтервоодВ» отримало заяви позивачів про розірвання трудового договору, виплату вихідної допомоги у розмірі 3-х місячного заробітку, грошової компенсацію за невикористану щорічну відпустку та проведення розрахунку при звільненні.

Однак, всупереч вимогам ст.ст. 47, 116 КЗпП ТОВ В«ІнтервоодВ» не провело із позивачами розрахунок при звільнення.

В судове засідання позивач та його представник не зявилися, однак надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач в судове засідання не зявився хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно наказу №7 від 01.06.2011 року, який позивачами не оспорюється, ОСОБА_3 прийнятий на посаду менеджера із закупівлі та продажу лісопродукції в ТОВ В«ІнтервоодВ» з окладом згідно штатного розпису.

ОСОБА_2 з 01.07. 2011 року прийнятий на посаду водія в ТОВ В«ІнтервоодВ» з окладом згідно штатного розпису. Відповідно до Штатних розписів працівників ТОВ В«ІнтервоодВ» , які не оспорюються позивачами, заробітна плата ОСОБА_3 складає 1850,00 грн., ОСОБА_2 - 1500,00 грн. Звільнення обох працівників відбулося 05.09.2012 року на підставі поданої ними заяв від 31.08.2012 року у відповідності із абзацом третім ст. 38 Кодексу законів про працю - у зв'язку із невиконанням власником законодавства про працю щодо виплати заробітної плати.

Як вбачається із довідки ПАТ В«УкрсоцбанкВ» №201.5-1548 від 23.05.2013 року ОСОБА_3 має відкритий у банку картковий рахунок з 04.07.2011 року на умовах генеральної угоди з ТОВ В«ІнтервоодВ» . У період з 04.08.2011 року по 26.03.2012 року зарахування на картковий рахунок ОСОБА_3 здійснювалося у вигляді заробітної плати від ТОВ В«ІнтервоодВ» . Згідно із виписки від 23.05.2013р. по картковому рахунку ОСОБА_3 за період з 01.01.2011р. по 23.05.2013 року ТОВ В«ІнтервудВ» перерахувало 10 611,23 грн. заробітної плати. Однак за період трудової діяльності ОСОБА_3 на ТОВ В«ІнтервоодВ» , а саме: з 01.06.2011р. по 06.09.2012р. (15 міс.) ТОВ В«ІнтервудВ» повинно було перерахувати 27 750,00 грн. заробітної плати (1850,00 грн.?15 міс.). Таким чином, заборгованість по заробітній платі ТОВ В«ІнтервудВ» перед ОСОБА_3 складає 17 138,77 грн.

Суд не бере до уваги заперечення ТОВ В«ІнтервоодВ» від 26.03.13р. , що заробітну плату направленено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 кур'єрскою почтою. Як вбачається із відповіді ТОВ В«КСД-КИЇВ-2012В» №314 від 22.04.2013р. накладні кур'єрської доставки за №3752614 та 3752615 в не зареєстровані в базі даних КСД. Як вбачається згідно з діючих тарифів СКД максимальна вартість доставки по місту В«Бізнес-класВ» складає 40,00 грн. при тому що аналогічне відправлення №3752615 на адресу ОСОБА_3 нібито було відправлене по вартості 54,00 грн. Розбіжності містяться у відправленні 3752614, яке нібито було відправлене на адресу ОСОБА_2, а саме: максимальна вартість згідно тарифів КСД складає 80, 00 грн., а згідно поданої ТОВ В«ІнтервоодВ» декларації 94,00 грн. Також згідно поданих ТОВ В«ІнтервоодВ» декларацій вбачається, що такі містять недостовірну інформацію про залишення їх в абонентській скринькі, оскільки згідно В«умов отриманняВ» вручення адресату фізичній особі здійснюється на підставі В«документу, ПІБ. ПідписуВ» або її довіреній особі. Невручене відправлення зберігається протягом двох місяців. Отже, подані суду ТОВ В«ІнтервоодВ» декларації містять недостовірну інформацію щодо їх направлення поштового відправлення так і щодо його отримання.

Докази про звільнення ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які надані ТОВ В«ІнтервудВ» судом не приймаються згідно із ч.2 ст. 64 ЦПК України, оскільки такі надані всупереч клопотанням представника позивачів подавати докази в оригіналах та всупереч ухвалі про витребовування доказів від 23.05.2013 року по справі №18249/12, надані ТОВ В«ІнтервудВ» докази також містять суперечності із заявою ОСОБА_2 від 31.08.2012 року та місять невідповідності щодо вихідної нумерації.

23.05.2013 року судом винесено ухвалу про витребування доказів, якою зобов'язано ТОВ В«ІнтервоодВ» надати суду зокрема: оригінали розрахунково-платіжних відомостей працівника ТОВ В«ІнтервоодВ» ОСОБА_3 за період з 01.02.2012р. по 31.07.2012р. або інших документів, які підтверджують саме отримання заробітної плати; оригінали розрахунково-платіжних відомостей працівника ТОВ В«ІнтервоодВ» ОСОБА_2 за період з 01.01.2012р. по 29.06.2012р. або інших документів, які підтверджують саме отримання заробітної плати; оригінали звітності ТОВ В«ІнтервоодВ» до УПФ у м.Ужгороді за серпень 2012 року; оригінал акту про відсутність ОСОБА_3 на роботі; оригінал акту про відмову від дачі пояснень; оригінал правил внутришнього трудового розпорядку.

Ухвала про витребовування доказів від 23.05.2013 року по справі №18249/12 отримана ТОВ В«ІнтервоодВ» 17.09.2013 року, що підтверджується декларацією №4718645 та описом від 16.09.2013р.

В судовому засіданні 03.10.2013 року, 16.10.2013р., 29.11.2013 року представник ТОВ В«ІнтервоодВ» та директор ТОВ В«ІнтервоодВ» надавали різні пояснення щодо невиконання ухвали суду від 23.05.2013 року, однак доказів своїх тверджень суду представлено не було. Таким чином, ТОВ В«ІнтервоодВ» не виконав ухвалу про витребовування доказів від 23.05.2013 року, своїм правом підтвердження виплати заробітної плати та обставин звільнення позивачів не скористався, обставини та підстави наведені позивачами не спростував, хоча виключно у володінні ТОВ В«ІнтервоодВ» знаходяться відповідні первинні підтверджуючі документи.

Як вбачається із довідки №201.5-1547 від 23.05.2013р. заборгованість ТОВ В«ІнтервудВ» перед ОСОБА_2 складає 10 449,4 грн. Так згідно із виписки від 23.05.2013р. по картковому рахунку ОСОБА_2 за період з 01.01.2011р. по 23.05.2013 року ТОВ В«ІнтервудВ» перерахувало 10 550,60 грн. заробітної плати, хоча з 01.07.2011р. по 06.09.2012р. (14 міс.) ТОВ В«ІнтервудВ» повинно було перерахувати 21 000,00 грн. заробітної плати (1500,00 грн.?14 міс.)

Згідно з ст. 44 КЗпП у разі порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) на користь працівника виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Оскільки, ТОВ В«ІнтервоодВ» порушило законодавства про працю щодо виплати заробітної плати - на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню 5 550,00 грн. вихідної допомоги (1850,00 ?3 місяці), а на користь ОСОБА_2 відповідно 4500,00 грн. вихідної допомоги (1500,00 ?3 місяці).

Згідно з ст. 83 КЗпП у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.12.99 В«Про практику застосування судами законодавства про оплату праці розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

У відповідності із п.21. Постанови Пленуму Верховного суду України 24.12.1999 року №13: При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100.

Відповідно до абз.2 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Оскільки згідно вимог КзпП трудовий договір позивачами розірваний 3 05.09.2012 року то, то останніми двома календарними місяцями будуть липень та серпень 2012р. в яких 45 робочі дні (в липні 2012р. - 23 робочих дні, в серпні - 22 робочих днів).

Середньоденний заробіток ОСОБА_3 становить 88, 22 грн. (1850,00 грн.?2/ 45 дні).

Середньоденний заробіток ОСОБА_2 становить 66, 67 грн. (1500,00 грн.?2/ 45 дні).

Тоді грошова компенсація за невикористану відпустку, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 становить 2 029,06 грн. (88, 22 грн. ? 23 дні) та відповідно на користь ОСОБА_2 становить 1 533,41 грн. (66, 67 грн. ? 23 дні).

Відповідно із п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України 24.12.1999 року №13: установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Кількість робочих днів у 2012, 2013 та 2014 роках згідно із листами Мінсоцполітики від 23.08.2011 №8515/о/14-11/13 В«Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рікВ» , від 21.08.2012 р. №9050/0/14-12/13 В«Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рікВ» , від 04.09.2013 р. № 9884/0/14-13/13 В«Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рікВ» складає 508.

Оскільки відповідач не довів відсутність своєї вини у невиплаті заробітної плати - тому користь ОСОБА_3 підлягає стягненню середній заробіток у розмірі 44 815, 76 грн. за час затримки видачі розрахунку при звільненні з 06.09.2012 року по день постановлення судового рішення 15.09. 2014року (88, 22 грн. ? 508 робочих днів). На користь ОСОБА_2 підлягає стягненню середній заробіток у розмірі 33 868, 36 грн. за час затримки видачі розрахунку при звільненні з 06.09.2012 року по день постановлення судового рішення 15.09. 2014року (66, 67 грн. ? 508 робочих днів).

Керуючись ст. ст.. 209-215 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ІнтервоодВ» (88000, м. Ужгород, вул. Швабська, буд.64 В«АВ» , ідентифікаційний номер: 37493627) на користь ОСОБА_3 (88000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) 69 477, 81 грн., в т.ч. 17 138,77 грн.. - заборгованості по заробітній платі, 5 550,00 грн. - вихідної допомоги, 1 973,28 грн. - грошової компенсація за невикористану відпустку, 44 815, 76 грн.- середнього заробітку за час затримки видачі розрахунку при звільненні.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ІнтервоодВ» (88000, м. Ужгород, вул. Швабська, буд.64 В«АВ» , ідентифікаційний номер: 37493627) на користь ОСОБА_2 (Закарпатська область, Мукачівський район, с. Чинадієво, вул. Санаторна, буд.200, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) 50 351,17 грн., в т.ч. 10 449,4 грн. - заборгованості по заробітній платі, 4 500,00 грн. - вихідної допомоги, 1 533,41 грн. - грошової компенсація за невикористану відпустку, 33 868, 36 грн.- середнього заробітку за час затримки видачі розрахунку при звільненні.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ференц А.М.