Ухвала

від 02.09.2014 по справі 200/14364/14-к

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А Справа № 200/14364/14-к Ім`ям України Провадження № 1-кс/200/5050/2014

20 серпня 2014 року м. Дніпропетровськ

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , розглянувши у приміщені суду у м. Дніпропетровська клопотання слідчої по кримінальному провадженню № 32014040040000027 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

18 серпня 2014 року прокурор прокуратури міста Дніпропетровська ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про арешт грошових коштів ОСОБА_3 .

Необхідність накладення арешту обґрунтовує наступним чином. Так, службові особи ППМЦК «Аірлан» (код ЄДРПОУ 38298879), зареєстрованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Штормова, 181, при веденні фінансово-господарської діяльності, пов`язаної з наданням послуг населенню по доступу до мережі «Інтернет» (Інтернет провайдер), в період з 01.01.2013 по 31.12.2013 р., діючи умисно, ухилились від сплати податків на загальну суму 782 800 грн., чим заподіяли збитки Державі у значних розмірах.

Встановлено, що за надані послуги підприємством ППМЦК «Аірлан» (код ЄДРПОУ 38298879) з доступу до мережі «Інтернет» абоненти перераховують грошові кошти на особисті рахунки ОСОБА_3 , а саме: на банківські пластикові картки, в тому числі, на картку з рахунком № НОМЕР_1 , який відкрито в ПАТ КБ "Приватбанк". Тому, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прокурор прохає накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках пластикової картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 та знаходяться в ПАТ КБ "Приватбанк".

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, прохав задовольнити. Додатково пояснив, що накладення арешту обумовлено необхідністю позбавити ОСОБА_3 можливістю розпоряджатися цими грошовими коштами, які здобуті незаконним шляхом. Підозру у вчиненні злочину у цьому кримінальному провадженню ОСОБА_3 не пред`явлено.

ОСОБА_3 та представник ПАТ КБ «Приватбанк», належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але у судове засідання не з`явились, письмових заяв та клопотань суду не надали. З цих підстав, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, справу розглянуто за їх відсутності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які відповідають за їх дії, можливості відчужувати певне своє майно до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 цього Кодексу; арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваного з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Нормою ч. 4 цієї статті передбачено, що заборона на використання майна або заборона розпоряджатися цим майном можуть застосовуватися лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, підготовлені, пристосовані чи використані, як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю чи частково перетворено.

Відповідно до ст. 38 та п. 1 Перехідних положень КПК України, повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, а тому, прокурор прокуратури міста Дніпропетровська ОСОБА_2 має всі повноваження на звернення до суду із клопотанням про накладення арешту.

Розглянувши клопотання, вислухавши прокуратора, дослідивши надані до клопотання додатки, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до зазначених вище норм, накладати арешт можна лише на майно підозрюваного чи обвинуваченого. Згідно з матеріалами клопотання, ОСОБА_3 не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, тому підстав для накладення арешту на грошові кошти, які можуть вважатися його майном, немає. Однак, ці кошти, як майно, відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України. Тому, для запобігання можливому виведенню цих коштів, які можуть бути набуті злочинним шляхом, за межі Держави, вважаю за можливе задовольнити клопотання шляхом тимчасової заборони розпорядження та користування ними ОСОБА_3 .

Не підлягає задоволенню вимога прокурора в частині накладення арешту на інші грошові кошти, що знаходяться на будь-яких інших рахунках ОСОБА_3 в ПАТ КБ "Приватбанк», з наступних підстав. В клопотанні не зазначений конкретний перелік та вид майна, який належить арештувати, із зазначенням номерів банківських рахунків або платіжних карток ОСОБА_4 , а тому, підстав для накладення арешту на будь-які рахунки ОСОБА_3 в ПАТ КБ «Приватбанк» немає.

Також, не знаходжу підстав для задоволення вимоги прокурора стосовно зобов`язання службових осіб ПАТ КБ «Приватбанк» зробити відмітку в ухвалі суду із вказівкою дати й часу її надання в банківську установу, а також дати, часу її виконання й суми арештованих коштів; зобов`язання службових осіб банківської установи направляти щотижнево до слідчого управління Лівобережної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області виписки (довідки) із зазначенням даних про надходження грошових коштів на рахунок ОСОБА_3 із вказівкою суми, дати й часу зміни даних, з тих підстав, що застосування зазначених дій не передбачено нормами чинного кримінально-процесуального законодавства. Одночасно із цим, за умисне невиконання службовою особою ухвали суду або перешкоджання її виконанню, передбачена встановлена законодавством відповідальність. Тому, у випадку невиконання ухвали суду, прокурор має право на звернення до суду з вимогою про зобов`язання банк вчинити певні дії.

Заборону на розпорядження грошовими коштами вважаю за необхідне визначити у межах загального строку здійснення досудового слідства по кримінальному провадженню протягом двох місяців.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора прокуратури міста Дніпропетровська ОСОБА_2 по кримінальному провадженню № 32014040040000027 задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_2 , розпоряджатись та користуватись грошовими коштами, які знаходяться на рахунку № № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50.

Строк дії ухвали до 20 жовтня 2014 року включно.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`яти діб зо дня її винесення.

Слідчій суддя ОСОБА_1