Постанова

від 27.08.2015 по справі 805/2957/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 р. Справа № 805/2957/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волгіної Н.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до Приватного підприємства В«ТеплохімВ»

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Приватного підприємства В«ТеплохімВ» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 350,36 грн (а.с. 3-5).

Як зазначив позивач у позові, заборгованість відповідача утворилась у зв'язку із несплатою останнім частини заборгованості, що мала місце станом на 1 січня 2011 року в сумі 350,36 грн, що вбачаться зі звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП за 2014 рік, в якому відповідач відобразив самостійно заборгованість на кінець звітного періоду в сумі 350,36 грн. Отже, дана сума заборгованості є узгодженою. На даний момент заборгованість не погашена.

Позивач зазначив, що правовідносини, які склались між сторонами, регулювались Законом, що діяв на момент їх виникнення, а саме Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнямВ» № 2240-ІІІ від 18 січня 2001 року (далі - Закон № 2240-ІІІ). Частиною 1 ст. 30 вказаного Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення заборгованості) передбачено, що не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду зі страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Представник позивача до суду не з'явився, 27 серпня 2015 року на адресу суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи без участі представника фонду (а.с. 23).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання підприємство повідомлялося судом належним чином. Причини неявки представника відповідача суду не повідомлені.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Приватне підприємство В«ТеплохімВ» (код ЄДРПОУ 30569317) зареєстроване 5 жовтня 1999 року за номером 1 254 176 0000 004206, місцезнаходження: 84522, АДРЕСА_1 (а.с. 12-13) та перебуває на обліку у Артемівській міській виконавчій дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 4 лютого 2002 року, що вбачається з довідки про перебування відповідача на обліку, виданої позивачем, та заяви відповідача про взяття на облік (а.с. 6, 11).

Згідно звіту по формі Ф 4-ФСС з ТВП по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за 2014 рік, відповідач самостійно зазначив суму зобов'язань перед позивачем зі сплати страхових внесків (коштів відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням) на кінець звітного періоду у розмірі 350,36 грн, а також визначив її як таку, що є непогашеною частиною заборгованості, що мала місце станом на 1 січня 2011 року (а.с. 7).

Таким чином, зазначена сума заборгованості є узгодженою із відповідачем, оскільки останній відобразив її самостійно у звіті за 2014 рік.

Сума заборгованості у добровільному порядку у встановлений законом строк та до теперішнього часу відповідачем не сплачена.

Відповідно до абзаців 5, 6 пункту 7 Розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій, за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин, на час виникнення спірних правовідносин, відносини, що склалися між сторонами (момент виникнення заборгованості), регулювались Законом України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнямВ» № 2240-ІІІ від 18 січня 2001 року (далі - Закон № 2240-ІІІ), що був чинний на той час (втратив чинність 1 січня 2015 року).

Також суд погоджується із твердженням позивача, що у розумінні ч. 2 ст. 30 Закону № 2240-ІІІ в редакції, що діяла на час виникнення заборгованості, строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Отже, строк звернення до суду із даною позовною заявою позивачем не пропущено.

Приймаючи рішення по суті, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Закону № 2240-ІІІ визначено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Тобто, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України № 2240-ІІІ , платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи, які зобов'язані нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч. 2 ст. 27 Закону № 2240-ІІІ страхувальник зобов'язаний, зокрема:

3) надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону;

4) вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів;

5) допускати посадових осіб органів Фонду, органу державного нагляду, інших контролюючих органів до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, використання страхових коштів, надавати їм необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 вищевказаного Закону матеріальне забезпечення та соціальні послуги призначаються та надаються застрахованим особам за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 28 цього Закону, страховик має право здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Безпосередньо порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду, обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначала до 1 січня 2011 року (тобто на час виникнення заборгованості) Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Інструкція), затверджена постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 року № 12.

Відповідно до підпункту 4.12 цієї Інструкції страхові внески сплачуються, зокрема, юридичними особами - в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою - платники зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

Згідно з підпунктом 5.1 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.

Оскільки у суду відсутні відомості щодо сплати відповідачем зазначеної у позові суми заборгованості, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків у розмірі 350,36 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 2, 71, 94, 159-164, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного підприємства В«ТеплохімВ» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства В«ТеплохімВ» (код ЄДРПОУ 30569317) на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ 21955772) заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 350 (триста п'ятдесят) гривень 36 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. В порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Волгіна Н.П.