Постанова

від 30.06.2011 по справі 2а/1770/2447/2011

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2447/2011

30 червня 2011 року 11год. 50хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ :

06.06.2011 року Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася в суд з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку за червень-листопад 2008 року в сумі 1197,55 грн., штрафної санкції в сумі 120,00 грн., застосовані на підставі податкового повідомлення-рішення №0099231740/0 від 29.07.2010 року та штрафної санкції в сумі 20,00 грн., застосованої на підставі податкового повідомлення-рішення №0099221740/0 від 29.07.2010 року; всього на суму 1337 гривень 55 копійок.

Представник позивача у судове засідання не прибув, просив про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув повторно, причини неприбуття суду не повідомив. На адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців надсилались копії ухвал про відкриття провадження у справі, про призначення справи до судового розгляду та повідомлення-виклик до суду. Однак, конверт повернувся з відміткою поштового відділення про те, що адресат за вказаною адресою не знаходиться.

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце судового розгляду належним чином.

Разом з тим, судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований фізична особа-підприємець Костопільською райдержадміністрацією 15.01.2008 року (а.с.4), як платник податків взятий на облік у Костопільській МДПІ з 16.01.2008 року (а.с.7), перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та є платником єдиного податку (а.с.5).

Згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності відповідач здійснює такий вид діяльності, як допоміжна діяльність в сфері страхування; інші види діяльності.

Станом на 25.05.2011 року - період, що передував даті звернення позивача до суду, згідно даних обліку позивача за відповідачем рахувалася заборгованість перед бюджетом по сплаті єдиного податку в сумі 1337,55 грн., в тому числі: 1197,55 грн. - основного платежу та штрафні санкції - в сумі 20 грн. та в сумі 120 грн. (а.с.3).

Згідно з ч.2 п.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 року, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Пунктом 3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

За правилами ч.6 п.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 року, суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Всупереч цьому, відповідач не сплачувала єдиний податок впродовж періоду червень-листопад 2008 року, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 1197,55 грн.

За правилами п.1.3. ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків, але не сплачене у встановлений строк, є податковим боргом.

Відповідно до пп.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

21.07.2011 року відповідачу надсилалось повідомлення про запрошення до податкового органу з питання своєчасності сплати єдиного податку (а.с.8).

Відповідач на запрошення не з'явилась, що відповідачем зафіксовано в акті №99 від 29.07.2010 року (а.с.9).

29.07.2010 року податковим органом складено акт перевірки своєчасності сплати платежів до бюджету №216/17-47/НОМЕР_1, яким зафіксовано порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, -порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб.

На підставі даного акту податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0099231740/0 від 29.07.2010 року, яким відповідачу, відповідно до пп.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, визначено суму штрафу в розмірі 120,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0099221740/0 від 29.07.2010 року, яким відповідачу, відповідно до зазначених норм вказаного Закону, визначено суму штрафу в розмірі 20,00 грн. (а.с.11).

Відповідно до вимог пп.5.2.1.п.5.2. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та п.4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження, або звертається у встановлені строки з позовом до суду.

Оскільки доказів оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку не надано, а за даними системи КП ДАС, приватний підприємець ОСОБА_1 з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень форми "Ш" №0099231740/0 та №0099221740/0 від 29.07.2010 року до Рівненського окружного адміністративного суду не зверталася, грошові зобов'язання зі сплати штрафних санкцій, визначені вказаними рішеннями, набули статусу узгоджених і підлягали сплаті в бюджет.

Разом з тим, відповідач узгоджені суми зобов'язання до бюджету не сплатила. Загальна сума заборгованості складає: 1197,55 грн. за самостійно узгодженим зобов'язанням + 120,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0099231740/0 від 29.07.2010 року + 20,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0099221740/0 від 29.07.2010 року складає 1337,55 грн.

У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Водночас ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.41.5. ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 до місцевого бюджету Звіздівської сільської ради на р/р 34214379700229 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586578, заборгованість по сплаті єдиного податку з фізичних осіб за період червень-листопад 2008 року в сумі 1197,55 грн., штрафні санкції в сумі 120,00 грн, застосовані на підставі податкового повідомлення-рішення №0099231740/0 від 29.07.2010 року та штрафні санкції в сумі 20,00 грн, застосовані на підставі податкового повідомлення-рішення №0099221740/0 від 29.07.2010 року; всього на суму 1337 (одна тисяча триста тридцять сім) гривень 55 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Друзенко Н.В.