Постанова

від 28.08.2015 по справі 821/2322/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/2322/15-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до приватного підприємства " Фортуна-В" про накладення арешту на кошти,

встановив:

Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності відповідач станом на 07.07.2015 року має податковий борг перед бюджетом у розмірі 8180,11 грн.

В результаті вжиття позивачем заходів щодо погашення суми боргу збоку боржника, встановлено відсутність у відповідача майна, на яке може бути звернено стягнення. Згідно бази даних ДПІ, ПП "Фортуна-В" має відкриті розрахункові рахунки у "Банк національний кредит", ПАТ "Діамантбанк", ПАТ "КБ-Надра", ПАТ "А-Банк", ПАТ "Полтава-банк", Казначейство України.

Просить накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках ПП "Фортуна-В" з метою погашення податкового боргу у сумі 8180,11 грн. по податку на прибуток приватних підприємств.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливим розглядати справу без участі відповідача в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Фортуна-В" здійснює господарську діяльність на підставі статуту, зареєстрованого розпорядженням Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні 20.01.2004 року № 14991050001001132, взято на облік до ДПІ у м. Херсоні 27.01.2004 року № 6221.

Згідно з п.п.20.1.33. п. 20.1.ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.п.14.1.175. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як встановлено судом з огляду письмових доказів, у відповідача наявний податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 8180,11 грн.

Виник починаючи з 11.03.2015 р. за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, які нараховані згідно податкової декларації по податку на прибуток від 27.02.2015 року за № НОМЕР_1 на суму 8187,00 грн.

В зв'язку з існуючою переплатою в інтегрованих картках платника податків в сумі 6,89 грн., залишок несплаченого податкового боргу становить 8180,11 грн.

Суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, визначені п.п. 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов'язковою до виконання. Норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачем було здійснено всі необхідні заходи для забезпечення погашення податкового боргу визначені Податковим кодексом України.

Згідно підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України боржнику сформована податкова вимога від 26 березня 2015 року № 1763-23 на суму - 8180,11 грн., яка вручена поштою 06.05.2015 року.

Згідно статті 89 розділу II Податкового кодексу України податковим органом прийнято рішення № 126 від 26 березня 2015 року про опис майна у податкову заставу.

У боржника ПП "Фортуна-В", відсутнє майно, що підтверджується довідками з: ДРРПНМ від 10.04.2015 року за № 36215829, ВРЕР ДАІ м. Херсон УМВС України в Херсонській області від 28.04.2015 року, Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області від 12.05.2015 року № 05- 11/885/1072. В зв'язку з чим, складемо акт опису майна від 17.06.2015 року № 207/21-03-23-01-12 на яке платник податків набуде право власності у майбутньому.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що у відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 8180,11 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив :

Позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності приватного підприємства " Фортуна-В" (код ЄДРПОУ 32809318) з метою погашення податкового боргу в сумі 8180 (вісім тисяч сто вісімдесят грн.) 11 коп. по податку на прибуток приватних підприємств, що знаходяться у банках на наступних рахунках:

- розрахунковий рахунок № 26001072719001, відкритий в "Банк національний кредит", МФО банку 320702 (Українська гривня);

- розрахунковий рахунок № 2600135312138, відкритий ПАТ "Діамантбанк", МФО банку 320854 (Українська гривня);

- розрахунковий рахунок № 26007080462001, відкритий ПАТ "КБ "Надра", МФО банку 380764 (Українська гривня);

- розрахунковий рахунок № 26009010021278, відкритий ПАТ "А-Банк", МФО банку 307770 (Українська гривня);

- розрахунковий рахунок № 26058010007276, відкритий ПАТ "А-Банк", МФО банку 30770 (Українська гривня);

- розрахунковий рахунок № 26000123699001, відкритий ПАТ "Полтава-Банк", МФО банку 331489 (Українська гривня);

- розрахунковий рахунок № 26058194960001, відкритий ПАТ "Полтава-Банк", МФО банку 331489 (Українська гривня);

- розрахунковий рахунок № 37514000083311, відкритий Казначейство України (ел.адм.подат.), МФО банку 899998 (Українська гривня).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Варняк С.О.

кат. 8.2.2