Рішення

від 02.12.2011 по справі 62/173

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/173 02.12.11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний гастроном», м.Київ,

ЄДРПОУ 32455702

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стів», м.Київ, ЄДРПОУ 30113796

про визнання права власності

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 -дир.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

У відповідності до ст.77 ГПК України

в судовому засіданні з 30.11.2011р. по 02.12.2011р.

оголошувалась перерва

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральний гастроном», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Стів», м.Київ про визнання права приватної власності на нежилу будівлю літера А загальною площею 1133,9 кв.м, а також на нежилу будівлю літера Б загальною площею 1058,7 кв.м, що розташовані за адресою: м.Київ, Солом'янський район, проспект Перемоги, 47-А.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання та повне виконання договору №СТ-004 від 30.05.2011р.

Відповідач у відзиві без номеру та дати, який надійшов на адресу господарського суду м.Києва 29.11.2011р., проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що внаслідок не проведення позивачем повного розрахунку з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стів»за виконані роботи, саме відповідач є власником спірного нерухомого майна.

За висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст.11 вказаного нормативно-правового акту підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом, 30.05.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральний гастроном»(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стів»(підрядник) був укладений договір №СТ-004 про виконання підрядних робіт по виготовленню та встановленню ТС.

За змістом п.1.1 вказаного договору, замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по будівництву нежитлових будівель (з урахуванням додатку №2 до вказаного договору).

Одночасно, п.6.1 договору №СТ-004 від 30.05.2011р. на підрядника покладено також виконання наступних обов'язків:

- виконати передбачені п.1.1, 2.1 - 2.3 договору та додатків до нього роботи якісно, своєчасно та в повному обсязі, нести за це відповідальність перед замовником;

- передати результати робіт замовнику за актом приймання-здачі;

- дотримуватись строків виконання робіт;

- виправити виявлені при здачі замовнику робіт недоліки та дефекти за власний рахунок або у випадку, якщо недоліки та дефекти не можуть бути усунені підрядником, відшкодувати замовнику витрати, понесені у зв'язку із залученням третіх особі щодо усунення цих недоліків та дефектів.

За умовами п.7.1 договору замовник прийняв на себе виконання наступних зобов'язань:

- прийняти роботи, виконані підрядником відповідно до цього договору, та оплатити їх вартість, визначену сторонами в додатках до цього договору;

- передати підряднику планувальні рішення та технічні завдання до початку виконання робіт.

У розділі п'ятому договору №СТ-004 від 30.05.2011р. сторонами узгоджено, що остаточна вартість робіт, яку має сплатити замовник на користь підрядника, визначається на підставі актів приймання-здачі виконаних підрядних робіт та довідок про варість виконаних робіт, підписаних між сторонами. Оплата вартості робіт може проводитися замовником на підставі наданого підрядником рахунку-фактури. Розрахунок за виконані роботи замовник здійснює в гривнях шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок підрядника.

У додатку №1 від 30.05.2011р. сторонами встановлено, що вартість робіт визначатиметься в актах здачі-прийняття робіт. За взаємною згодою сторін погоджено, що максимальна вартість виконаних робіт не може перевищувати 2100000 грн., в тому числі, ПДВ 350000 грн.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем було підписано акти №1, №2 здачі прийняття робіт.

Загальна вартість робіт за актом №1 сторонами визначена у 1045387,40 грн., а за актом №2 - 1006925,04 грн.

При цьому, в актах зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Експертом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр судових експертиз «Альтернатива»ОСОБА_2 було складено висновки №50/11 та 51/11 експертного будівельно-технічного дослідження.

За змістом вказаних висновків, нежитлові будівлі літери А і Б загальною площею відповідно 1133,9 кв.м та 1058,7 кв.м, що розташовані по проспекту Перемоги, 47-А у м.Києві, за своїми технічними характеристиками та конструктивними рішеннями є нерухомим майном -матеріальним об'єктом, переміщення якого є неможливим без його руйнування.

Крім того, у вказаних висновках експертом зазначено, що під час проведення обстеження не зафіксовано пошкоджень конструктивних елементів, в тому числі, опоряджувальних покриттів об'єктів дослідження, що можуть впливати на нормальну експлуатацію, в зв'язку з чим їх технічний стан характеризується як добрий. Об'єкти дослідження знаходяться в завершеному стані та їх будівельна готовність становить сто відсотків.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно із ст.43 вказаного нормативно-правового акту господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з того, що висновки №50/11 та 51/11 експертного будівельно-технічного дослідження складені експертом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр судових експертиз «Альтернатива» ОСОБА_2, якому відповідно до свідоцтва №965 Міністерства юстиції України надано право проведення будівельно-технічних експертиз, належними методами та з використанням відповідної нормативної та будівельно-технічної літератури, суд приймає до уваги зазначені документи як належні докази відповідності спірного майна будівельним нормам та віднесення зазначених об'єктів до нерухомих.

Як свідчать матеріали справи, на підставі платіжних доручень №67 від 02.06.2011р., №66 від 02.06.2011р., №64 від 01.07.2011р., №65 від 28.07.2011р., №76 від 01.09.2011р., №69 від 21.09.2011р., №89 від 19.10.2011р., №91 від 27.10.2011р., №93 від 07.11.2011р. позивачем було перераховано на рахунок відповідача у якості оплати за виконані роботи грошові кошти на загальну суму 2052312,44 грн.

Відповідно до п.3.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом №127 від 24.05.2001р. Держбуду України, об'єкти всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди, а також вбудовані та окремо розташовані захисні споруди, підлягають технічній інвентаризації.

Як свідчать матеріали справи, на замовлення позивача ОСОБА_3 підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»проведено технічну інвентаризацію спірного майна та складено технічні паспорти, в яких наведено опис основних конструктивних елементів нерухомого майна (фундаменту, стін, покрівлі, перекриттів, підлоги, сходів), інженерного обладнання (електрики, водопроводу, каналізації), визначено площу, висоту, об'єм об'єктів.

Згідно із ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п.2.3 договору №СТ-004 від 30.05.2011р. сторонами погоджено, що всі результати робіт за вказаним договором та додатками до нього в будь-якій формі (завершеній чи незавершеній) є власністю замовника.

За таких обставин, приймаючи до уваги фактичне виконання робіт по будівництву майна по проспекту Перемоги, 47-а у місті Києві, враховуючи відповідність збудованих будівель будівельним нормам та правилам, а також виходячи зі змісту положень укладеного між сторонами договору №СТ-004 від 30.05.2011р., суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральний гастроном», набуло право власності спірне майно.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.

Згідно із ч.2 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Аналогічні положення передбачені статтею 321 Цивільного кодексу України.

Повага до права власності закріплена і у якості загальновизнаного міжнародно-правового принципу. Відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованих Законом України від 17.07.1997р., ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як встановлено ст.55 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожній особі (у тому числі, і юридичній, оскільки останні відповідно до ч.1 ст.91 Цивільного кодексу України здатні мати такі ж права та обов'язки, як і фізичні, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині) належить невід'ємне право на судовий захист своїх прав та інтересів.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 вказаного Кодексу та ч.2 ст.20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, позов про визнання права власності - це недоговірна вимога про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не пов'язаних з позбавленням володіння. Право на позов про визнання права власності виникає у особи у разі порушення або невизнання цього права іншими особами, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як свідчать матеріали справи, 08.11.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Стів»звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний гастроном»з листом, у якому заявило вимоги про проведення позивачем додаткової оплати виконаних робіт в сумі 100000 грн. Крім того, у зазначеному листі відповідачем вказано на те, що у разі відмови у вчиненні таких дій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стів»буде вважати себе законним власником майна, яке побудовано за адресою: м.Київ, пр.Перемоги, 47-А.

За таких обставин, враховуючи положення ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.16, 392 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, виходячи з того, що право власності позивача на будівлі по проспекту Перемоги, 47-А не визнається та оспорюється відповідачем, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральний гастроном» мало право на звернення до суду з розглядуваним позовом.

Одночасно, за висновками суду, вимоги відповідача, викладені у листі від 08.11.2011р., є неправомірними, виходячи з того, що позивачем було проведено оплату вартості виконаних робіт, яка визначена у актах №1, 2, а стягнення додатково грошових коштів в сумі 100000 грн. не передбачено умовами договору та є необгрутнованим, враховуючи відсутність документів, які б свідчили про проведення відповідачем робіт на заявлену суму.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний гастроном»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стів»про визнання права приватної власності на нежилу будівлю літера А загальною площею 1133,9 кв.м, а також на нежилу будівлю літера Б загальною площею 1058,7 кв.м, що розташовані за адресою: м.Київ, Солом'янський район, проспект Перемоги, 47-А, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний гастроном», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стів», м.Київ, про визнання права приватної власності на нежилу будівлю літера А загальною площею 1133,9 кв.м, а також на нежилу будівлю літера Б загальною площею 1058,7 кв.м, що розташовані за адресою: м.Київ, Солом'янський район, проспект Перемоги, 47-А.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральний гастроном», м.Київ право приватної власності на нежилу будівлю літера А загальною площею 1133,9 кв.м, а також на нежилу будівлю літера Б загальною площею 1058,7 кв.м, що розташовані за адресою: м.Київ, Солом'янський район, проспект Перемоги, 47-А.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стів»(03150, м.Київ, вул.Боженка, буд.47/49, ЄДРПОУ 30113796) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний гастроном» (01001, м.Київ, вул.Хрещатик, буд.50, літера А, ЄДРПОУ 32455702) судовий збір в розмірі 56460 грн.

У судовому засіданні 02.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено 02.12.2011р.