Рішення

від 16.12.2011 по справі 62/193

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/193 16.12.11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Мельпомена-Лімітед», м.Київ, ЄДРПОУ 19249860

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Інжиніринг», м.Київ, ЄДРПОУ 35705120

про визнання права власності

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 -по дов.

від відповідача: ОСОБА_2 -дир.

В засіданні суду брали участь:

У відповідності до ст.77 ГПК України

в судовому засіданні з 14.12.2011р. по 16.12.2011р.

оголошувалась перерва

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Мельпомена-Лімітед», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Інжиніринг», м.Київ про визнання права приватної власності на нежитлову будівлю літера А загальною площею 518,1 кв.м, що розташована за адресою: м.Київ, Подільський район, вул.Верхній Вал, 28-30.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання та повне виконання договору №55 від 01.06.2011р.

Відповідач у відзиві без номеру та дати, який надійшов на адресу господарського суду м.Києва 13.12.2011р., проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що внаслідок не проведення позивачем повного розрахунку з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Інжиніринг»за виконані роботи, саме відповідач є власником спірного нерухомого майна.

За висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст.11 вказаного нормативно-правового акту підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом, 01.06.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою «Мельпомена-Лімітед»»(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Інжиніринг»(підрядник) був укладений договір №55 про виконання підрядних робіт по виготовленню та встановленню споруди.

За змістом п.1.1 вказаного договору, замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по будівництву споруди по вул.Верхній вал, 28-30 у Подільському районі міста Києва.

Одночасно, п.6.1 договору №55 від 01.06.2011р. на підрядника покладено також виконання наступних обов'язків:

- виконати передбачені п.1.1, 2.1 - 2.3 договору та додатків до нього роботи якісно, своєчасно та в повному обсязі, нести за це відповідальність перед замовником;

- передати результати робіт замовнику за актом приймання-здачі;

- дотримуватись строків виконання робіт;

- виправити виявлені при здачі замовнику робіт недоліки та дефекти за власний рахунок або у випадку, якщо недоліки та дефекти не можуть бути усунені підрядником, відшкодувати замовнику витрати, понесені у зв'язку із залученням третіх особі щодо усунення цих недоліків та дефектів.

За умовами п.7.1 договору замовник прийняв на себе виконання наступних зобов'язань:

- прийняти роботи, виконані підрядником відповідно до цього договору, та оплатити їх вартість, визначену сторонами в додатках до цього договору;

- передати підряднику планувальні рішення та технічні завдання до початку виконання робіт.

У розділі п'ятому договору №55 від 01.06.2011р. сторонами узгоджено, що остаточна вартість робіт, яку має сплатити замовник на користь підрядника, визначається на підставі актів приймання-здачі виконаних підрядних робіт та довідок про вартість виконаних робіт, підписаних між сторонами. Оплата вартості робіт може проводитися замовником на підставі наданого підрядником рахунку-фактури. Розрахунок за виконані роботи замовник здійснює в гривнях шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок підрядника.

У додатку №1 до договору сторонами встановлено, що загальна сума вартості виконаних робіт не повинна перевищувати 1100000 грн., в тому числі, ПДВ.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем було підписано акт №1 здачі прийняття робіт.

Загальна вартість робіт за актом №1 сторонами визначена у 1017000 грн. При цьому, в акті зазначено, що на момент підписання акту замовником оплачено суму у розмірі 717000 грн.; залишок 300000 грн. підлягає оплаті замовником протягом 10 робочих днів. Сторони жодних претензій (в тому числі, і фінансових) одна до одної не мають.

Як свідчать матеріали справи, на підставі платіжного доручення №409 від 02.12.2011р. позивачем було перераховано на рахунок відповідача 300000 грн. у якості оплати за договором підряду №55 від 01.06.2011р.

За таких обставин, судом встановлено, що позивачем виконано в повному обсязі свої зобов'язання за договором підряду в частині проведення оплати за виконані будівельні роботи.

Відповідно до п.3.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом №127 від 24.05.2001р. Держбуду України, об'єкти всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди, а також вбудовані та окремо розташовані захисні споруди, підлягають технічній інвентаризації.

Як свідчать матеріали справи, на замовлення позивача ОСОБА_3 підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»проведено технічну інвентаризацію спірного майна та складено технічний паспорт (інвентаризаційна справа №53199), в якому наведено опис основних конструктивних елементів нерухомого майна (фундаменту, стін, покрівлі, перекриттів, підлоги, сходів), інженерного обладнання (електрики, водопроводу, каналізації), визначено площу, висоту, об'єм об'єкту.

За змістом наявної у матеріалах справи декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої 09.12.2011р. за №Кв20211098356 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві, нежитлова будівля площею 518,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Київ, Подільський район, вул.Верхній Вал, 28-30, закінчена будівництвом та придатна для експлуатації.

Згідно із ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п.2.3 договору №55 від 01.06.2011р. сторонами погоджено, що всі результати робіт за вказаним договором та додатками до нього в будь-якій формі (завершеній чи незавершеній) є власністю замовника.

За таких обставин, приймаючи до уваги фактичне виконання робіт по будівництву майна по вул.Верхній Вал, 28-30 у місті Києві, враховуючи затвердження Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а також виходячи зі змісту положень укладеного між сторонами договору №55 від 01.06.2011р., суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Мельпомена-Лімітед» набуло право власності спірне майно.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.

Згідно із ч.2 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Аналогічні положення передбачені статтею 321 Цивільного кодексу України.

Повага до права власності закріплена і у якості загальновизнаного міжнародно-правового принципу. Відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованих Законом України від 17.07.1997р., ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як встановлено ст.55 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожній особі (у тому числі, і юридичній, оскільки останні відповідно до ч.1 ст.91 Цивільного кодексу України здатні мати такі ж права та обов'язки, як і фізичні, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині) належить невід'ємне право на судовий захист своїх прав та інтересів.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 вказаного Кодексу та ч.2 ст.20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, позов про визнання права власності - це недоговірна вимога про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не пов'язаних з позбавленням володіння. Право на позов про визнання права власності виникає у особи у разі порушення або невизнання цього права іншими особами, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як свідчать матеріали справи, 22.11.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Інжиніринг»звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Мельпомена-Лімітед»з листом, у якому заявило вимоги про перерахування грошових коштів в сумі 500000 грн., з яких 300000 грн. заборгованість за виконані на підставі акту №1 приймання-передачі роботи, 200000 грн. -збитки. Крім того, у зазначеному листі відповідачем вказано на те, що у разі відмови у вчиненні таких дій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Інжиніринг»буде вважати себе законним власником майна, яке побудовано за адресою: м.Київ, Подільський район, вул.Верхній Вал, 28-30.

За таких обставин, враховуючи положення ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.16, 392 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, виходячи з того, що право власності позивача на будівлю по вул.Верхній Вал, 28-30 у м.Києві не визнається та оспорюється відповідачем, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Мельпомена-Лімітед»мало право на звернення до суду з розглядуваним позовом.

Одночасно, як встановлено судом вище, позивачем було проведено оплату вартості виконаних робіт, яка визначена у акті №1, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №409 від 02.12.2011р. Наразі, за висновками суду, вимоги відповідача, викладені у листі від 22.11.2011р. відносно стягнення 200000 грн. збитків, є неправомірними, оскільки факт спричинення відповідачу збитків на суму 200000 грн. є недоведеним.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Мельпомена-Лімітед»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Інжиніринг»про визнання права приватної власності на нежитлову будівлю літера А загальною площею 518,1 кв.м, що розташована за адресою: м.Київ, Подільський район, вул.Верхній Вал, 28-30, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача. Одночасно, виходячи з того, що при зверненні до суду позивачем було переплачено державне мито в сумі 60,34 грн., грошові кошти у вказаному розмірі підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст.7 Закону України «Про судовий збір».

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Мельпомена-Лімітед», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Інжиніринг», м.Київ, про визнання права приватної власності на нежитлову будівлю літера А загальною площею 518,1 кв.м, що розташована за адресою: м.Київ, Подільський район, вул.Верхній Вал, 28-30.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою «Мельпомена-Лімітед», м.Київ право приватної власності на нежитлову будівлю літера А загальною площею 518,1 кв.м, що розташована за адресою: м.Київ, Подільський район, вул.Верхній Вал, 28-30.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Інжиніринг»(01004 м.Київ, вул.Басейна, буд.1/2, ЄДРПОУ 35705120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Мельпомена-Лімітед»(01001, м.Київ, вул.Хрещатик/Заньковецької, 15/4, ЄДРПОУ 19249860) судовий збір в розмірі 20340 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Мельпомена-Лімітед»(01001, м.Київ, вул.Хрещатик/Заньковецької, 15/4, ЄДРПОУ 19249860) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 60,34 грн.

У судовому засіданні 16.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено 16.12.2011р.