Рішення
від 15.02.2012 по справі 13/126-62/200
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 13/126 15.02.12

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Зеніт-Сервіс», м.Київ, ЄДРПОУ 30438313

до відповідача: Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», м.Київ, ЄДРПОУ 190240407

за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві, м.Київ

за участю третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Київської міської ради, м.Київ, ЄДРПОУ 22883141

за участю третьої особи 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ, ЄДРПОУ 26199097

про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії

суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 -по дов.

Від відповідача: не з'явився

Від третіх осіб: не з'явилися

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Зеніт-Сервіс», м.Київ, звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», м.Київ , про:

- визнання права власності на об'єкт нерухомого майна -споруду трансформаторної підстанції №1297, яка розташована за адресою: м.Київ, вул.Хорива, 1;

- зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію права власності позивача на об'єкт нерухомого майна -споруду трансформаторної підстанції №1297, яка розташована за адресою: м.Київ, вул.Хорива, 1.

Рішенням господарського суду м.Києва від 29.06.2011р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2011р., позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2011р. судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Скасовуючи судові рішення, судом касаційної інстанції було зазначено, що судами обох інстанцій в порушення вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України не було встановлено фактичних обставин справи, наявності чи відсутності спору про право, правовідносин, що виникли між сторонами, які права чи законні інтереси позивача порушено Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», зважаючи на те, що останнє лише здійснює державну реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі визначеного пакету документів, тому не може бути стороною у справі щодо визнання такого права, оскільки не є особою, від якої відповідне право перейшло або особою, яка може претендувати на таке право, що не враховано судами та не визначено з залученням до участі у справі належного відповідача. Крім того, Вищим господарським судом України зауважено, що судами не з'ясовано правовий статус спірного майна та земельної ділянки, на якій воно знаходиться, порядок розпорядження цією земельною ділянкою, її відчуження; обставини втрати правовстановлюючих документів на спірне майно, їх перелік, причини неможливості відновлення, чи було питання оформлення права власності предметом розгляду компетентного органу, рішення якого чи його відсутність давали б підстави вважати наявність спору про право.

Згідно із ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

За таких обставин, судом під час нового розгляду справи досліджуються фактичні обставини, які входять до предмету доказування за вимогами про визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання провести державну реєстрацію прав, з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України.

В судових засіданнях та у поясненнях б/н від 18.01.2012р. Приватним акціонерним товариством «Зеніт-Сервіс»підтримано вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву з урахуванням обставин, зазначених у постанові від 28.11.2011р. Вищого господарського суду, не надав. В судовому засіданні 08.02.2011р. відповідач повідомив суд про ті обставини, що право власності позивача на споруду трансформаторної підстанції №1297, яка розташована за адресою: м.Київ, вул.Хорива, 1, з боку Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»не оспорюється та не заперечується.

Відповідач в судове засідання 15.02.2012р. не з'явився. При цьому, враховуючи, що представник вказаного учасника судового процесу був присутній в судовому засіданні 08.02.2011р., що відображено в протоколі від 08.02.2011р., за висновками суду, Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»було належним чином повідомлено про час і місце наступного засідання суду (п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Третя особа 1 в судові засідання не з'явилась, пояснень стосовно заявлених Приватним акціонерним товариством «Зеніт-Сервіс»позовних вимог не надала.

Ухвалою від 15.12.2011р. господарським судом до участі у розгляді справи в якості третіх осіб 2, 3, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено відповідно Київську міську раду та Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Третя особа 2 письмових пояснень по суті справи не надала, в судовому засіданні 08.02.2012р. зазначила про відсутність у позивача права користування земельною ділянкою, на якій розташовано спірне нерухоме майно.

Третя особа 3 в судові засідання не з'явилась, письмових пояснень по суті справи не надала, листом №03-459/160 від 04.01.2012р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) представлена інформація відносно земельних ділянок, які на тепершінй час зареєстровані та обліковуються на вул.Хорива, 1 у м.Києві.

Згідно із п. 3.9.2. Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов'язок суду відкласти розгляд справи у випадку неявки в судове засідання представників сторін. При цьому, однозначною підставою для відкладення розгляду справи є не неявка учасника судового процесу, а саме неможливість розгляду справи у певному судовому засіданні.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач та треті особи в судове засідання 15.02.2012р. не з'явилися, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України. Наразі, судом також враховано закінчення встановлених ст.69 Господарського процесуального кодексу України строків розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача та третьої особи 2, господарський суд встановив:

Закрите акціонерне товариство В«Зеніт-СервісВ» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Зеніт - Сервіс") створене при реорганізації шляхом злиття Відкритого акціонерного товариства В«Укрінтерцукор-СервісВ» та Закритого акціонерного товариства В«Завод В«ЗенітВ» , що був створений 02.02.1989р. шляхом перетворення заводу В«МетизВ» .

1961 року заводом В«МетизВ» була введена в експлуатацію трансформаторна підстанція №1297, розташована за адресою: м.Київ, вул.Хорива, 1, яка, за твердженням позивача, перебувала на балансі заводу В«МетизВ» та експлуатувалася ним відповідно до договору №324 від 25.07.1974р. про постачання електричної енергії, укладеного між районним енергетичним управлінням В«КиївенергоВ» та заводом В«МетизВ» .

Як вказує позивач, в подальшому ТП-1297 експлуатувалася та перебувала на балансі правонаступників заводу В«МетизВ» : заводу В«ЗенітВ» , Акціонерного товариства В«Завод В«ЗенітВ» та Закритого акціонерного товариства В«Зеніт-СервісВ» . На теперішній час ТП-1297 експлуатується та перебуває на балансі Приватного акціонерного товариства В«Зеніт-СервісВ» згідно з договором про постачання електричної енергії №10832 від 11.09.2008р. та додатку до нього -акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 28.11.2011р., ухвалами від 15.12.2011р., 18.01.2012р., 08.02.2012р. позивача зобов'язано представити суду документи стосовно статусу спірного майна, а також документи, які містять опис об'єкту нерухомості.

Відповідно до наданого позивачем технічного опису будівельної частини ТП 1297, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротехсервіс», судом встановлено, що трансформаторна підстанція має бетонний фундамент, цеглові стіни та перегородки, залізобетонні перекриття, цементну підлогу та покрівлю з профнастілу. Вказаний об'єкт нерухомості складається з одного поверху та має загальну площу 59,2 кв.м. Технічний паспорт на трансформаторну підстанцію позивачем до матеріалів справи не представлений.

У матеріалах справи також відсутні документи, передбачені ст.126 Земельного кодексу України, які б посвідчували право власності або право користування позивача земельною ділянкою по вул.Хорива, 1 у м.Києві.

Ухвалою від 15.12.2011р. судом зобов'язано Київську міську раду та Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати відомості стосовно землекористувача (землевласника) земельної ділянки, що знаходиться за визначеною вище адресою.

Відповідно до представленої третьою особою 3 довідки (лист №03-459/160 від 04.01.2012р.) Приватне акціонерне товариство «Зеніт-Сервіс»не значиться як землекористувач земельної ділянки по вул.Хорива, 1 у м.Києві.

Відповідно до ст.317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ст.319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 2 ст.328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З наведених норм Цивільного кодексу України випливає, що позов про визнання права власності може пред'являтись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі втрати документів, що засвідчують приналежність їй такого права.

За змістом наданих позивачем пояснень б/н від 18.01.2012р., право власності позивача на спірне майно не визнається та оспорюється саме відповідачем, про що, на думку Приватного акціонерного товариства «Зеніт-Сервіс», свідчить представлений до матеріалів справи відзив №18936 від 22.04.2011р. Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».

У відзиві на позовну заяву відповідачем вказується на те, що позивач не звертався до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»з заявою про проведення державної реєстрації права власності та не отримував письмової відмови органу реєстрації, відповідач своїми діями не порушував права та охоронювані законом інтереси позивача, внаслідок чого відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно із ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України вбачається, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до ч.4 ст.182 Цивільного кодексу України передбачено, що порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьВ» .

Відповідно до ст.1 вказаного нормативно-правового акту державна реєстрація речових прав на нерухоме майно -це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 6 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьВ» передбачено, шо систему органів державної реєстрації прав становить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав.

При цьому, п.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом №7/5 від 07.02.2002р. Міністерства юстиції України, передбачено, що державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності Законом України від "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

За приписами ст.16 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьВ» державна реєстрація права власності проводиться на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка подається до органу державної реєстрації прав, на території якого розміщений об'єкт нерухомого майна або більша за площею його частина. Аналогічні положення містить п.2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, підставою для розгляду бюро технічної інвентаризації питання про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно є відповідна заява особи, яка вважає себе власником об'єкту нерухомості.

За твердженнями Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», позивач не звертався до органу реєстрації з заявою про реєстрацію права власності на споруду трансформаторної підстанції.

Вказані обставин з боку позивача належними та допустимими у розумінні норм ст.ст.32, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, доказів звернення до відповідача з заявою про оформлення права власності на об'єкт нерухомості по вул.Хорива, 1 у м.Києві до матеріалів справи не представлено.

При цьому, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні документи, які свідчили про те, що питання оформлення права власності позивача на зазначене нерухоме майно було предметом розгляду компетентного органу.

Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження (ст.15 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьВ» ).

Відповідно до п.3.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно під час розгляду заяви про реєстрацію права власності реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи для проведення державної реєстрації прав, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав; відповідність відомостей про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, наявним у Реєстрі прав та поданим документам; відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають проведенню державної реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно.

Таким чином, чинним законодавством на Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»покладено обов'язок проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомості виключно при наявності всіх необхідних для оформлення права власності документів та за умови відсутності в них суперечностей.

Отже, Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»не перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення останнім прав володіння, користування та розпорядження майном.

Згідно з ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів (п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача на майно, оскільки у Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»відсутні будь-які власні претензії на предмет спору. Вказане підприємство не є особою, від якої відповідне право перейшло або яка може претендувати на таке право, внаслідок чого Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» не може виступати відповідачем по розглядуваній справі.

Аналогічні висновки суду стосовно статусу органів, які оформлюють право власності на нерухоме майно, у справах про визнання права власності на нього викладені у постановах Верховного суду України від 20.06.2011р. по справі №16/252, від 20.06.2011р. по справі №16/257, від 20.06.2011р. по справі №36/237, від 20.06.2011р. по справі №40/427, від 12.09.2011р. по справі №6/315; від 10.10.2011р. по справам №11/191, 30/119, від 03.10.2011р. по справі №9/217, які у відповідності до ст.82 Господарського процесуального кодексу України підлягають врахуванню при прийнятті судового рішення.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України ухвалою від 15.12.2011р. господарським судом зобов'язано позивача надати відомості стосовно особи, яка оспорює або не визнає право власності Приватного акціонерного товариства «Зеніт-Сервіс»на споруду трансформаторної підстанції №1297, яка розташована за адресою: м.Київ, вул.Хорива, 1.

У поясненнях б/н від 18.01.2012р. позивачем вказано на відсутність інших осіб (юридичних або фізичних), які б оспорювали або не визнавали право власності на зазначений об'єкт нерухомості.

За змістом ст.24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Виходячи з того, що у матеріалах справи відсутні відомості стосовно оспорювання будь-якою особою права власності позивача на трансформаторну підстанцію, приймаючи до уваги пояснення позивача з визначеного питання, у суду відсутня можливість залучити до участі у розгляді справи належного у розумінні ст.24 Господарського процесуального кодексу України відповідача.

За висновками суду, твердження позивача відносно втрати правовстановлюючих документів є необґрунтованими з огляду на те, що судом не встановлено фактичних обставин, які б свідчили б про наявність будь-коли у Приватного акціонерного товариства «Зеніт-Сервіс»реєстраційного посвідчення або свідоцтва про право власності на трансформаторну підстанцію, яка розташована за адресою: м.Київ, вул.Хорива, 1. За твердженням відповідача, які з боку позивача не спростовані, право власності Приватного акціонерного товариства «Зеніт-Сервіс»на трансформаторну підстанцію не зареєстровано. Позивачем у поясненнях та в судових засіданнях взагалі не зазначено, які правовстановлюючі документи на нерухоме майно були у Приватного акціонерного товариства «Зеніт-Сервіс» або у юридичних осіб, правонаступником яких є позивач. Будь-які докази, що свідчили б про вчинення позивачем дій, спрямованих на відновлення правовстановлюючих документів, до матеріалів справи не представлено.

За таких обставин, суд критично ставиться до тверджень Приватного акціонерного товариства «Зеніт-Сервіс»про втрату правовстановлюючих документів як одну з підстав для звернення до суду з розглядуваним позовом.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Зеніт-Сервіс» до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна -споруду трансформаторної підстанції №1297, яка розташована за адресою: м.Київ, вул.Хорива, 1, підлягають залишенню без задоволення.

Позов Приватного акціонерного товариства «Зеніт-Сервіс»в частині зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію права власності позивача на вказане нерухоме майно також не підлягає задоволенню, оскільки вказані вимоги є похідними від вимог про визнання права власності, у задоволенні яких судом відмовлено.

Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Зеніт-Сервіс», м.Київ, до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», м.Київ , про:

- визнання права власності на об'єкт нерухомого майна -споруду трансформаторної підстанції №1297, яка розташована за адресою: м.Київ, вул.Хорива, 1;

- зобов'язання Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»здійснити державну реєстрацію права власності позивача на об'єкт нерухомого майна -споруду трансформаторної підстанції №1297, яка розташована за адресою: м.Київ, вул.Хорива, 1.

У судовому засіданні 15.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено 20.02.2012р.

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення15.02.2012
Оприлюднено04.09.2015
Номер документу49421182
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —13/126-62/200

Ухвала від 18.01.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Любченко М.О.

Рішення від 15.02.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Любченко М.О.

Ухвала від 15.12.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Любченко М.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні