Рішення

від 01.02.2012 по справі 62/195

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/195 01.02.12

за позовом: Дочірнього підприємства "ОСОБА_1 (Україна)" іноземного інвестора Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ", м.Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 31384898

до відповідача 1: Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ", м.Джорджія, США

до відповідача 2: Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ, ЄДРПОУ 19020407

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерного товариства Холдингової компанії "Київміськбуд", м.Київ, ЄДРПОУ 23527052

про визнання права власності

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідачів: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Позивач, Дочірнє підприємство "ОСОБА_1 (Україна)" іноземного інвестора Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ", м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача 1, Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ", м.Джорджія, США, відповідача 2, Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ про визнання права власності на нерухоме майно - нежилі приміщення з №1 по №9 (групи приміщень №135 - 136) - офіс загальною площею 129,50 кв.м, які розташовані за адресою: м.Київ, просп.Червонозоряний, 6-в (літера А).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок укладання з Акціонерним товариством Холдинговою компанією "Київміськбуд" інвестиційних контрактів (про інвестування у нежитлове будівництво) та їх повного виконання Дочірнє підприємство "ОСОБА_1 (Україна)" іноземного інвестора Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ" набуло право власності на спірне майно, яке безпідставно було зареєстровано відповідачем 2 за відповідачем 1.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву без номеру та дати, який надійшов на адресу господарського суду міста Києва 21.12.2011р., заперечень проти позовних вимог не надав та зазначив про безпідставність видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно по просп.Червонозоряному, 6-в в м.Києві Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ".

Відповідач 2 у відзиві б/н від 18.01.2012р. та у судовому засіданні 18.01.2012р. проти позовних вимог надав заперечення, посилаючись на ті обставини, що Головне управління комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є органом, який здійснює оформлення права власності на підставі представлених особою документів. При цьому, як вказує відповідач 2, між позивачем та Головним управлінням комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відсутній спір про право власності на нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 07.12.2011р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Акціонерне товариство Холдингову компанію "Київміськбуд".

Третя особа у судовому засіданні 21.12.2011р. заперечень проти задоволення позовних вимог не надала та підтвердила факт повного виконання позивачем умов інвестиційних контрактів (про інвестування у нежитлове будівництво).

За висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників сторін та третьої особи не перешкоджає вирішенню спору по суті. Крім того, судом прийнято до уваги, що у попередніх судових засіданнях, учасниками судового процесу було викладено свою правову позицію по суті справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та третьої особи, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом, 17.11.2008р. між Акціонерним товариством Холдинговою компанією "Київміськбуд" (компанія) та Дочірнім підприємством "ОСОБА_1 (Україна)" іноземного інвестора Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ" (інвестор) був укладений інвестиційний контракт (про інвестування у нежитлове будівництво) №16-968/Н59.

За цим контрактом компанія та інвестор зобов'язалися спільно здійснювати практичні дії по реалізації інвестицій, в результаті яких створюється прибуток або (та) досягається соціальний ефект. Наразі, компанія прийняла на себе обов'язок своїми силами та засобами за рахунок коштів інвестора збудувати і передати інвесторові нежитлове приміщення з функціональним призначенням «Офіс», а інвестор прийняв обов'язок забезпечити відповідне фінансування об'єкту та оформити його у власність на умовах цього контракту.

За змістом п.1.3 вказаного правочину об'єкт інвестування має наступні характеристики:

- район забудови: м.Київ, просп.Червонозоряний, 4-а, ж/б №3;

- поверх - 1;

- номер приміщення - 1;

- загальна площа - 47,80 кв.м.

Положеннями п.2.1.2 договору від 17.11.2008р. передбачено, що після 100% оплати проектної площі, остаточних розрахунків за фактично збудовану площу по результатам обмірів об'єкту та оформлення державного акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту компанія зобов'язується передати інвестору об'єкт за актом прийому-передачі.

На аналогічних умовах інвестування між позивачем та третьою особою були укладені інвестиційні контракти (про інвестування у нежитлове будівництво) №16-969/Н60 від 17.11.2008р. та №16-577/Н22 від 16.07.2009р.

За вказаними правочинами об'єктами інвестування були приміщення №1-2 загальною площею 125,60 кв.м та №2 загальною площею 47,90 кв.м, як розташовані на 1 поверсі в будівлі по просп.Червонозоряному, 4-а, ж/б №3 у м.Києві.

Як свідчать матеріали справи, на виконання прийнятих на себе зобов'язань в частині проведення фінансування спірного майна на підставі платіжних доручень №83 від 18.11.2008р., №84 від 18.11.2008р., №409 від 20.07.2009р., №3304 від 21.07.2010р. позивачем було перераховано третій особі грошові кошти в сумі 1160255,25 грн.

27.07.2009р. був складений акт готовності закінченого будівництвом об'єкту - житловий будинок з вбудованими приміщеннями на ділянці №3 по просп.Червонозоряному, 6-в у Солом'янському районі міста Києва (2 та 4 черги будівництва).

30.07.2009р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві було видано свідоцтво №2600000151 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Відповідно до п.3.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом №127 від 24.05.2001р. Держбуду України, об'єкти всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди, а також вбудовані та окремо розташовані захисні споруди, підлягають технічній інвентаризації.

Як свідчать матеріали справи, Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»проведено технічну інвентаризацію спірного майна та складено технічний паспорт (інвентаризаційна справа №119743), в якому наведено опис основних конструктивних елементів нерухомого майна, визначено площу об'єкта нерухомості (129,50 кв.м), присвоєно номери нежитловим приміщенням (№135-136).

09.08.2010р. між сторонами за інвестиційними контрактами був складений та підписаний акт прийому-передачі вбудовано-прибудованих приміщень, згідно якого замовник побудував та передав інвестору, а інвестор сплатив 100% вартості та прийняв нежитлове приміщення №1 - 2, що знаходиться за адресою: м.Київ, просп.Червонозоряний, 4-а, ж/б №3

За змістом ст.139 Господарського кодексу України майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Згідно із ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ч.2 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Аналогічні положення передбачені статтею 321 Цивільного кодексу України.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст.144 Господарського кодексу України передбачено, що майнові права суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення майна.

За висновками суду, укладені між Акціонерним товариством Холдинговою компанією "Київміськбуд" та Дочірнім підприємством "ОСОБА_1 (Україна)" іноземного інвестора Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ" інвестиційні контракти (про інвестування у нежитлове будівництво) є належною правовою підставою для набуття позивачем (як інвестором) внаслідок виконання прийнятих на себе зобов'язань права власності на нежилі приміщення з №1 по №9 (групи приміщень №135 - 136) - офіс загальною площею 129,50 кв.м, які розташовані за адресою: м.Київ, просп.Червонозоряний, 6-в (літера А).

Згідно із ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України вбачається, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до ч.4 ст.182 Цивільного кодексу України передбачено, що порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Порядок оформлення права власності та видачі свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна фізичних та юридичних осіб, в тому числі іноземців, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном встановлено Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомою майна в м.Києві.

За змістом вказаного нормативно-правового акту оформлення права власності в межах міста Київа проводиться Головним управлінням комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача 2 з заявою про оформлення права власності на нежитлове приміщення №135-136, яке розташовано по просп.Червонозоряному, 6- в у м.Києві.

30.09.2010р. Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позивачу було надано відповідь (лист №042/13/1-7243) про відмову у вчиненні вказаних дії з огляду на те, що в статуті Дочірнього підприємства "ОСОБА_1 (Україна)" іноземного інвестора Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ" зазначено, що майно належить юридичній особі на праві повного господарського відання.

20.01.2011р. Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідачу 1 було видано свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно.

Проте, за висновками суду, належним власником офісу загальною площею 129,50 кв.м, який розташований за адресою: м.Київ, просп.Червонозоряний, 6-в (літера А), є саме позивач з урахуванням наступних обставин:

За приписом ст.80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є, в тому числі, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Як встановлено судом відповідно до статуту позивача (зі змінами, внесеними рішенням засновника 21.02.2011р.), Дочірнє підприємство "ОСОБА_1 (Україна)" іноземного інвестора Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ" засновано Компанією з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ" на необмежений строк, має статус юридичної особи. Наразі, п.1.5 установчого документу передбачено, що підприємство вправі від свого імені укладати угоди, придбавати майно і особисті немайнові права, нести зобов'язання, бути позивачем та відповідачем у суді. Підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном. Засновник несе відповідальність по зобов'язаннях підприємства в межах вартості внеску до статутного фонду. Підприємство створено з метою одержання прибутку шляхом здійснення господарської діяльності, не забороненої чинним законодавством.

За змістом ст.133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Майно суб'єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна.

Згідно із п.2.1 статуту позивача, підприємство є власником майна, переданого йому засновником, продукції, виробленої внаслідок господарської діяльності, одержаних прибутків, а також іншого майна, придбаного ним на інших підставах, не заборонених чинним законодавством. Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джералами формування майна юридичної особи є: грошові та матеріальні внески засновників, доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності, доходи від цінних паперів, кредити банків та інших кредиторів, капітальні вкладення та дотації з бюджетів, майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законом порядку, інші джерела, не заборонені законодавством.

Статтею 136 Господарського кодексу України передбачено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно- господарську діяльність підприємства.

При цьому, у ст.137 Господарського кодексу України правом оперативного управління визначено речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

За змістом ст.ст.73 - 78 Господарського кодексу України юридичними особами, за якими майно закріплюється на праві повного господарського відання або на праві оперативного управління, є державні та комунальні підприємства.

За висновками суду, Дочірнє підприємство "ОСОБА_1 (Україна)" іноземного інвестора Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ", засноване Компанією з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ", є юридичною особою, що здійснює господарську діяльність та реалізує господарську компетенцію на основі права власності.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що інвестиційні контракти, на підставі яких було побудовано спірне нерухоме майно, укладені Акціонерним товариством Холдинговою компанією "Київміськбуд" саме з Дочірнім підприємством "ОСОБА_1 (Україна)" Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ", а будь-які документи стосовно наявності правовідносин інвестування будівництва між відповідачем 1 та третьою особою у матеріалах справи відсутні, враховуючи пояснення третьої особи стосовно належного виконання позивачем умов укладених правочинів і підписання між сторонами акту приймання-передачі нерухомого майна, суд дійшов висновку, що позивач набув право власності на нежилі приміщення з №1 по №9 (групи приміщень №135 - 136) - офіс загальною площею 129,50 кв.м, які розташовані за адресою: м.Київ, просп.Червонозоряний, 6-в (літера А).

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.

Як встановлено ст.55 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожній особі (у тому числі, і юридичній, оскільки останні відповідно до ч.І ст.91 Цивільного кодексу України здатні мати такі ж права та обов'язки, як і фізичні, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині) належить невід'ємне право на судовий захист своїх прав та інтересів.

За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 вказаного Кодексу та ч.2 ст.20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.

Таким чином, позов про визнання права власності - це не договірна вимога про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не пов'язаних з позбавленням володіння. Право на позов про визнання права власності виникає у особи у разі порушення або невизнання цього права іншими особами, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи з того, що право власності позивача на спірне майно не визнавалося та оспорювалося відповідачем 1, про що фактично свідчить лист від 07.11.2011р. Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ", суд дійшов висновку, що Дочірнє підприємство "ОСОБА_1 (Україна)" іноземного інвестора Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ" мало право на звернення до суду з розглядуваним позовом.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги висновки суду стосовно правомірності набуття позивачем права власності на нежилі приміщення з №1 по №9 (групи приміщень №135 - 136) - офіс загальною площею 129,50 кв.м, які розташовані за адресою: м.Київ, просп.Червонозоряний, 6-в (літера А), внаслідок укладення та виконання інвестиційних контрактів, виходячи з того, що речове право позивача на спірне майно не визнавалося та оспорювалося саме відповідачем 1, суд дійшов висновку, що позов Дочірнього підприємства "ОСОБА_1 (Україна)" іноземного інвестора Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ" до Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ" є правомірним та таким, що підлягає задоволенню.

Одночасно, позов в частині вимог Дочірнього підприємства "ОСОБА_1 (Україна)" іноземного інвестора Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ" до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке:

Оформлення права власності в межах міста Київа проводиться Головним управлінням комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Вказаний орган діє у відповідності до Положення про Головне управління комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке затверджено рішенням №584/744 від 10.07.2003р. Київської міської ради.

Згідно із п.п.28 п.7 Положення про Головне управління комунальної власності м.Києва, Головне управління здійснює у встановленому порядку оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення), з видачею свідоцтв про право власності.

Відповідно до п.п.4.1 п.4 Положення Головне управління комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності на об'єкти нежитлового фонду усіх форм власності (крім нежитлових приміщень в будинках, реконструкція або будівництво яких фінансується Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м.Києві передбачається необхідність подання заявником повного пакету документів, на підставі яких оформлюється свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення в передбачених Положенням випадках.

Таким чином, чинним законодавством на Головне управління комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) покладено обов'язок здійснювати оформлення права власності на об'єкти нерухомості при наявності всіх необхідних для оформлення права власності документів.

За висновками суду, відповідач 2 не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача на майно, оскільки у Головного управління комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відсутні будь-які власні претензій на предмет спору. Аналогічні висновки суду викладені у постановах Верховного суду України від 20.06.2011р. по справі №16/252, від 20.06.2011р. по справі №16/257, від 20.06.2011р. по справі №36/237, від 20.06.2011р. по справі №40/427, від 12.09.2011р. по справі №6/315; від 10.10.2011р. по справам №11/191, 30/119, від 03.10.2011р. по справі №9/217, які у відповідності до ст.82 Господарського процесуального кодексу України підлягають врахуванню при прийнятті судового рішення.

За таких обставин, з огляду на недоведеність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача 2, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства "ОСОБА_1 (Україна)" іноземного інвестора Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ" до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягають залишенню без задоволення.

Клопотання позивача без номеру та дати, яке надійшло на адресу господарського суду міста Києва 21.12.2011р., про витребування у відповідача 2 технічного паспорту на спірне майно та доказів введення його в експлуатацію залишено судом без задоволення як таке, що не відповідає приписам ст.38 Господарського процесуального кодексу України. Наразі, судом також враховано, що перелічені документи надані учасниками судового процесу до матеріалів справи.

Судовий збір у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає віднесенню на відповідача 1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства "ОСОБА_1 (Україна)" іноземного інвестора Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ", м.Дніпропетровськ до Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ", м.Джорджія, США про визнання права власності на нежилі приміщення з №1 по №9 (групи приміщень №135 - 136) - офіс загальною площею 129,50 кв.м, які розташовані за адресою: м.Київ, просп.Червонозоряний, 6-в (літера А), задовольнити повністю.

Визнати за Дочірнім підприємством "ОСОБА_1 (Україна)" іноземного інвестора Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ" (49089, м.Дніпропетровськ, вул.Брестська, буд.20, ЄДРПОУ 31384898) право власності на нежилі приміщення з №1 по №9 (групи приміщень №135 - 136) - офіс загальною площею 129,50 кв.м, які розташовані за адресою: м.Київ, просп.Червонозоряний, 6-в (літера А).

Стягнути з Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ" (Woodlawn, Оffice Рагк, 601 Woodlawn Drive, Suite 320, Marietta 3000, Georgia, USA) на користь Дочірнього підприємства "ОСОБА_1 (Україна)" іноземного інвестора Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ" (49089, м.Дніпропетровськ, вул.Брестська, буд.20, ЄДРПОУ 31384898) судовий збір в сумі 23205,11 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "ОСОБА_1 (Україна)" іноземного інвестора Компанії з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛЛЦ", м.Дніпропетровськ до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ про визнання права власності на нежилі приміщення з №1 по №9 (групи приміщень №135 - 136) - офіс загальною площею 129,50 кв.м, які розташовані за адресою: м.Київ, просп.Червонозоряний, 6-в (літера А).

У судовому засіданні 01.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Любченко М.О.

Повний текст рішення складено 06.02.2012р.