Постанова

від 26.03.2009 по справі 30885/08/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м

   Харківський окружний адміністративний

суд   61004 

м. Харків  вул. Мар'їнська,

18-Б-3   

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

 Харків 

 26.03.2009

р.                                                                                

№ 2-а- 30885/08/2070 

Харківський окружний

адміністративний суд  у складі

головуючого судді   Перцової Т.С.   при секретарі судового засідання  Ульященко Л.М. 

за участю представників сторін :

позивача -Міліціанова Р.В.

відповідача -Галаган О.М.

розглянувши у відкритому

судовому  засіданні адміністративну

справу за позовом

 ТОВ"Ордана"  

до

 ДПІ в Київському районі м.Харкова  

про

 про визнання дій потиправними, скасування

податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В

И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Ордана” (далі -

ТОВ „Ордана”) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить

суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової

інспекції у Київському районі м. Харкова від 27 жовтня 2008 року 0000862307/0

від 27.10.2008р. та № 0000862307/1 від 25.11.2008р., якими Товариству визначено

податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 36942,38 грн., в тому числі за

основним платежем - 24628,25 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -

12314,13 грн.

В судовому засіданні представник

позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх

задовольнити. В обґрунтовування позову зазначив, що ДПІ в Київському районі м.

Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка податкових декларацій з

податку на додану вартість за березень-липень 2008 року ТОВ фірма  „Ордана” в розрізі контрагентів. За

результатами перевірки  складено акт від

09.10.2008 року № 5300/23-304/25610260 та винесено податкове

повідомлення-рішення від 27.10.2008 року № 0000862301/0 на суму 36942,38 грн.

по податку на додану вартість, в т.ч. за основним платежем - 24628,25 грн., за

штрафними (фінансовими) санкціями - 12314,13 грн., яке в подальшому за

наслідками апеляційного оскарження було залишено без змін. Після чого,

відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000862307/1 від

25.11.2008р. на таку ж саме суму податкового зобов'язання, що і з дріб'ю 0.

Представник позивача вважає, що своїми діями ДПІ в Київському районі м. Харкова

неправомірно визначило ТОВ фірмі „Ордана” податкове зобов'язання по податку на

додану вартість у вищевказаному розмірі. Представник позивача наголошує на

тому, що жодних дій, спрямованих на порушення  

п.п.7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7  

Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ фірма

"Ордана" не вчиняло і не могло вчинити, оскільки скористалося наданим

цим Законом правом на податковий кредит і відобразило таку операцію у

податковій декларації за наслідками звітного періоду, прийнявши рішення про

зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення

податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Таким чином, на думку представника

позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27 жовтня  2008 року № 0000862301/0 та від 25 листопада

2008 року № 0000862307/1 прийняті відповідачем без достатніх правових підстав,

з перевищенням ДПІ у Київському районі м. Харкова своїх повноважень, а отже є

повністю незаконними і підлягають визнанню судом нечинними.

Відповідач, ДПІ у Київському районі

м. Харкова в своїх запереченнях на позов та його представник у судовому

засіданні з позовними вимогами не погодилися та пояснили, що порушення,

встановлені в ході перевірки позивача зафіксовані належним чином в акті від

08.10.2008 року №  5300/23-304/25610260

про результати невиїзної документальної перевірки податкових декларацій з

податку на додану вартість за березень-липень 2008 року ТОВ фірми  „Ордана” в розрізі контрагентів. В

обґрунтування своїх заперечень на позов послалися ст. 11 Закону України „Про

державну податкову службу в Україні”, 

п.п.7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 

Закону України „Про податок на додану вартість”. Вказують на те, що

позивач мав взаємовідносини з ТОВ „Новотрейд”, а останнім не були нараховані

податкові зобов'язання за березень 2008 року - липень 2008 року та не було

сплачено до бюджету податок на додану вартість. Крім того, в ході вжитих

заходів щодо відпрацювання ланцюгів постачання до СДПІ по роботі з ВПП у м.

Дніпропетровську було направлено лист від 29.09.200року № 8223/7/23-309 з

проханням надати копії документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин

ТОВ „Новотрейд” з ТОВ фірмою „Ордана”. Згідно отриманої відповіді від СДПІ по

роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 01.10.2008 року № 34122/7/08-03/210, постачальниками

ТОВ „Новотрейд” були ПП „Весна” (код ЄДРПОУ 20459893, яке знаходиться на обліку

у Печеринському відділенні Ужгородської МДПІ) та ПП „Демол-Сервіс” (код ЄДРПОУ

35260858, яке знаходиться на обліку ДПІ у м. Хмельницькому). Так, з отриманої відповіді

ДПІ у Київському районі м.Харкова виявлено, що ПП „Весна”, ПП „Демол-Сервіс”

були подані декларації по податку на додану вартість з порушенням діючого

порядку заповнення, а саме: без належним чином заповненого додатку № 5,

декларації були надані без визначення показників. Відповідач вважає, що

невиконання законодавчо встановлених обов'язків по сплаті податку на додану

вартість доводить факт порушення інтересів держави та суспільства на отримання

належних сум податку на додану вартість при тому, що контрагенти ПП “Весна” та

ПП „Демол-Сервіс” отримали податкову вигоду шляхом формування „штучного”

податкового кредиту по ланцюгу, а саме: ТОВ „Новотрейд” та ТОВ фірма „Ордана”.

Відповідач,  з вказівкою на пункт 1 ст.203,  п.1 ст.228 ЦК України, також, стверджує, що

вказаний правочин суперечить, зокрема, моральним засадам суспільства та повинен

вважатися таким, що порушує публічний порядок. Відображення даного правочину в

податковому обліку ТОВ фірми „Ордана” на думку ДПІ призвело до зменшення

податкових зобов'язань, завищення ПДВ, заявленого до відшкодування та не сплати

до Державного бюджету податку на додану вартість в особливо великих розмірах. З

огляду на викладене, відповідач, посилаючись на ст.215 ЦК України, вважає, що

вказаний правочин є нікчемним.

Окрім наведеного, стверджують, що в

порушення п.п.7.4.1 п.п.7.4.4, п. 7.4 ст.7 Закону України „Про податок на

додану вартість”, оскільки правочини вчинені ПП „Весна”, ПП „Демол-Сервіс” та

ТОВ „Новотрейд”, ТОВ фірмою „Ордана” є нікчемними, ТОВ фірма “Ордана”

неправомірно включено до складу податкового кредиту за березень-липень 2008

року суму ПДВ 24628,25 грн. по поставці товару від ТОВ „Новотрейд”. Підстав для

визнання нечинним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач та

його представник у судовому засіданні не вбачають, просять суд відмовити у

задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами

документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши

фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти

позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про

те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з

наступного.

З матеріалів справи вбачається, що

ТОВ фірма „Ордана” мало взаємовідносини з ТОВ „Новотрейд” у березні 2008 року -

липні 2008 року, а саме : ТОВ фірма „Ордана” відобразило згідно додатку №5 до

Декларації по ПДВ  обсяг поставки товарів

від ТОВ „Новотрейд”:

за березень 2008 року на суму

13307,21 грн.;

за квітень 2008 року на суму

3299,52 грн.;

за травень 2008 року на суму

1710,00 грн.;

за червень 2008 року на суму

2790,00 грн.;

за липень 2008 року на суму 3521,52

грн.

Позивач вказує, що за період

березня 2008 по липень 2008 років ТОВ фірма „Ордана” та ТОВ „Новотрейд”, які є платниками

податку на додану вартість, належним чином оформили договірні правовідносини,

на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи

бухгалтерської та податкової звітності.

Після чого, ТОВ фірма „Ордана”

включило до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, яка

входить в ціну поставленого товару, а саме: в березні 2008 року - 13307,21

грн.; в квітні 2008 року - 3299,52 грн.; в травні 2008 року - 1710,00 грн.; в

червні 2008 року - 2790,00 грн., в липні 2008 року - 3521,52 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що

ДПІ в Київському районі м. Харкова проведена невиїзна невиїзна документальна

перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість за березень-липень

ТОВ фірма „Ордана” в розрізі контрагентів, за результатами якої складено акт

від 19.10.2008 року № 5300/23-304/25610260.

На підставі висновків вказаного

акту перевірки про встановлення порушення ТОВ фірма „Ордана”   п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7  Закону України „Про податок на додану

вартість”, а саме - зайве віднесення до податкового кредиту за березень 2008

року - липень 2008 року ПДВ на загальну суму 36942,38 грн. ДПІ в Київському

районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення від 27.10.2008 року №

0000862307/0 на загальну суму 36942,38 грн. по податку на додану вартість, в

т.ч. за основним платежем - 24628,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями

- 12314,13 грн.

Відповідно до п.п. 5.2.2 п.5.2 ст.

5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами”, ТОВ фірма „Ордана” оскаржило

податкове повідомлення-рішення ДПІ в Київському районі м. Харкова від 27.10.08

№ 0000862307/0 в адміністративному порядку. Рішенням ДПІ у Київському районі м.

Харкова від 21.11.08 № 17530/10/25-02, прийнятим за результатами первинної

скарги податкове повідомлення-рішення від 27.10.08р. № 0000862307/0 було

залишено без змін та відповідно до Порядку направлення органами державної

податкової служби України податкових повідомлень платникам податків,

затвердженого наказом ДПА України від 21.06.01 № 253 з метою доведення до

платників податків граничного строку сплати податкового зобов'язання,

зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, ТОВ фірма „Ордана”

було направлено податкове повідомлення-рішення від 25.11.08р. № 0000862307/1.

Судом встановлено, що ДПІ не визнає

включення до податкового кредиту сум відповідно до податкових накладних ТОВ

фірма „Ордана” з підстав того, що контрагентами ПП ”Весна” та ПП „Демол-Сервіс”

не задекларували належним чином податкові зобов'язання по взаємовідносинам з

ТОВ “Новотрейд” за березень-липень 2008 року, тим самим останні ухилились від

виконання обов'язків по їх сплаті, передбаченими вимогами п.1.2, п.1.11 ст.1,

ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 9 Закону України «Про систему

оподаткування».

З огляду на фактичні обставини

справи, суд вважає таку правову позицію відповідача помилковою виходячи з

наступного.

Положеннями пункту 1.7 статті 1

Закону України „Про податок на додану вартість” регламентовано, що податковий

кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове

зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Суд зазначає, що формування

податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4

ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого податковий

кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної)

вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо

договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20

відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум

податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою

протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням

товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого

використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності

платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів

(основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та

незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому

числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або

поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської

діяльності платника податку.

Згідно із п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7

Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника

податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або

дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів

(робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі

розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків,

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником

податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7

Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту

підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені

податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами

згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Слід відмітити, що за приписами п.

10.2 ст. 10 Закону України „Про додану вартість”, платники податку відповідають

за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також, за

повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Згідно п.1.4. ст.1 Закону поставка

товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами

купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які

передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно

від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів

(результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем)

на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди

(лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких

передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не

пізніше дати останнього платежу.

За договором поставки продавець

(постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується

передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для

використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних

з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець

зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст.712

ЦКУкраїни).

Виходячи з викладеного, сторонами

договору поставки є продавець (постачальник) та покупець. Отже, підставою

недійсності правочину у розумінні ст.203 ЦК України є недодержання стороною в

момент вчинення правочину вимог останнього.

Судом встановлено, що на час

складання спірних податкових накладних ТОВ „Новотрейд” відповідно до статті 9

Закону України „Про податок на додану вартість” мало статус платника податку на

додану вартість, і як наслідок мало право на складання податкових накладних

(п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”).

Судом з'ясовано, що ТОВ фірмою

„Ордана” на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового

кредиту сум податку на додану вартість з березня 2008 по липень  2008 року до ДПІ у Київському районі м.

Харкова були надані податкові накладні, які не мали недоліків, та порядок

заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством. Зауваження щодо

форми та змісту наданих податкових накладних з боку відповідача в акті

перевірки відсутні.

З положень п.п.7.7.3 п.7.7 ст. 7

Закону України „Про податок на додану вартість” вбачається, що платник податку

може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми

бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку

наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником

податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду,

в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування

згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не

враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових

періодів.

Матеріалами справи підтверджується,

а представником відповідача у судовому засіданні не заперечується те, що ТОВ

фірма "Ордана" скористалося наданим йому законом правом та

відобразило у податковій декларації з податку на додану вартість за березень

2008 року по липень 2008 року податковий кредит, прийнявши рішення про

зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових

зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Щодо висновку ДПІ у Київському

районі м. Харкова про вчинення позивачем в порушення ч.1 ст.203, 215, п.1

ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України правочину, який суперечить моральним

засадам суспільства, укладеного з метою, яка суперечить інтересам держави та

суспільства порушення суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідач, з посиланням на вказані

норми права стверджує, що в момент вчинення позивачем правочинів, останні не

були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по

правочину, здійсненого з його контрагентом з зазначеними у акті перевірки

постачальниками та покупцями, а тому є нікчемним.

З огляду на фактичні обставини

справи, суд не може, також, погодитись з 

правовою позицією відповідача і в частині нікчемності зазначеної угоди,

вважає її хибною з огляду на таке.

Частина 1 ст.203 Цивільного кодексу

України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена

законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним

судом не вимагається.

Виходячи з положень ст.207. 208

Господарського кодексу України, правочин, який вчинено з метою за відомо

суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним

засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203 та ч.2 ст.215 Цивільного

кодексу України є нікчемним.

Згідно приписів ст.67 Конституції

України - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах,

встановлених законом.

З наданих до суду документів

встановлено, що за період березень-липень 2008р. ТОВ фірма «Ордана» у ТОВ

«Новотрейд», які є платниками податку на додану вартість, було придбано та

поставлено товар, а саме : сині кришки, плівки п/е багат., упак. марки «т»

полот. 430 0,055, переформи позорі, що підтверджується податковими накладними

та договорами №ХФ25ПР/08 від 01.01.2008р., №25/1 ПР/08 від 01.01.2008р.

Зазначений товар, входить до

продукції, яку реалізовує ТОВ фірма «Ордана», що підтверджується калькуляціями

вартості виробництва продукції.

Придбаний у ТОВ «Новотрейд» товар

був реалізований ТОВ фірмою «Ордана», що підтверджено податковими накладними,

видатковими накладними, залученими до матеріалів справи.

Отже, ТОВ фірмою «Ордана»

використано придбаний у ТОВ «Новотрейд» товар у своїй господарській діяльності.

Крім того, ТОВ фірма «Ордана» та

ТОВ «Новотрейд» належним чином оформили договірні правовідносини, на виконання

вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та

податкової звітності.

ТОВ фірма «Ордана» в повному обсязі

перераховано податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість. 

В акті перевірки відсутні посилання

на докази, які підтверджують, що товариству було відомо про існування ПП

«Весна» та ПП «Демо - Сервіс», а також про порушення даними суб'єктами

господарювання вимог податкового законодавства.

ТОВ «Новотрейд» не надано

товариству жодних відомостей щодо попередніх власників придбаного товару.

Отже, будь-які умисні дії

товариства, а також посадових осіб юридичної особи, стосовно ухилення від

сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину - відсутні.

Відповідно до ст.511 ЦК України,

зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Тому, порушення третіми особами

вимог податкового законодавства не може породжувати будь - яких зобов'язань для

ТОВ фірми «Ордана».

Відповідно до ч. 1 ст. 204

Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо

не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Також суд відмічає, що відповідачем

ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б

вказували на невідповідність договору позивача актам цивільного законодавства,

а також моральним засадам суспільства.

Норми чинного законодавства України

не містять приписів про те, що у випадку порушення вимог стосовно заповнення

податкових накладних, правочини, які виникли між третіми особами визнаються

недійсними.

Тому, висновки, викладені в акті

перевірки стосовно нікчемності укладеного між ТОВ фірма „Ордана” та ТОВ

„Новотрейд” правочину не відповідають вимогам закону.

Виходячи зі змісту підпункту 7.2.4

пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” суд

погоджується з твердженням відповідача, що право на нарахування податку та

складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як

платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Крім того, суд зауважує, що згідно

п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану

вартість”, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та

нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в

господарський діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку

з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового

кредиту.

Судом встановлено, що придбаний у

контрагента товар був призначений для використання і був використаний у

господарський діяльності товариства (позивач здійснює видобуток і реалізацію

води, тому придбав кришки для тари, ТОВ фірма „Ордана” було здійснено продаж

товару разом з продукцією - водою у пластикових пляшках).

З огляду на вищевикладене, з

урахуванням  п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7

Закону України „Про податок на додану вартість”, суд вважає, що за результатами

поставки товарів від ТОВ „Новотрейд”, ТОВ фірма „Ордана” правомірно включило до

складу податкового кредиту суму у розмірі 24628,25 грн.

Суд також вважає правомірними та

обґрунтованими доводи позивача про те, не виконання контрагентами позивача -

ТОВ „Новотрейд”, ПП „Весна”, ПП „Демол-Сервіс” свого зобов'язання по сплаті

податку до бюджету не тягне для ТОВ фірма „Ордана” відповідальності та

негативних наслідків. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника

податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній

виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має

всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи викладене, суд вважає

помилковим та безпідставним висновок відповідача про порушення ТОВ фірма

„Ордана” п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України  „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС

України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи

бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування

правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,

якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного

податкового повідомлення - рішення належним чином не довів.

Висновки перевіряючої особи, що

викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер

суб'єктивних припущень.

З огляду на це, суд дійшов  висновку про відсутність у відповідача

підстав для визначення  суми податкового

зобов'язання по ПДВ ТОВ фірма "Ордана" у розмірі 36942,38 грн.,

внаслідок чого податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у

Київському районі м. Харкова від 27 жовтня 2008 року № 0000862307/0 та від 25

листопада 2008 року № 0000862307/1 є протиправними і повинні бути визнані судом

нечинними, як такі, що прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

З урахуванням вищевикладених

обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають

задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як

безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним

обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України,

враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом

владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого

державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.8 Конституції України,

статтями  4, 7, 8, 17, 86, 94, 160-163,

167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Ордана”

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про скасування

податкових повідомлень-рішеннь - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові

повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі

м.Харкова № 0000862307/0 від 27.10.2008р. та № 0000862307/1 від 25.11.2008р.,

якими визначено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 36942,38 грн., в

тому числі за основним платежем - 24628,25 грн. та за штрафними (фінансовими)

санкціями - 12314,13 грн.

Стягнути з Державного бюджету

України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ордана”, код

25610260, державне мито у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в

Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний

адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду

в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом

двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений

для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку

заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але

апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає

законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги

постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи. 

Постанова в повному обсязі

виготовлена та підписана 27.03.2009 року.

Суддя                                                                                     

Перцова Т.С.

З

оригіналом згідно.