cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.08.2015Справа №910/18372/15
Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні при секретарі Змієвській Т.П. справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УЛЬМА Опалубка Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю «АРНОВА КОНСТРАКШН» про стягнення 606 499,73 грн, за участю представників сторін:
від позивача: Сорока М.Є. (довіреність б/н від 28.04.2015 року);
від відповідача: Хайтова Є.В. (довіреність б/н від 25.08.2015 року),
Гюлер Хакан (керівник згідно виписки з ЄДРЮОФОП від 11.03.2014 року),
ВСТАНОВИВ :
16.07.2015 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «УЛЬМА Опалубка Україна» (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «АРНОВА КОНСТРАКШН» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 606 499,73 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що 14.08.2013 року між ним та відповідачем був укладений договір оренди № 093/08-13 (далі - договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався передати у строкове платне користування опалубку згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору, (далі - об'єкт оренди), а відповідач зобов'язувався прийняти об'єкт оренди у користування та сплачувати орендну плату вчасно та у повному обсязі.
Відповідач об'єкт оренди у користування прийняв, проте зобов'язання з оплати орендної плати за користування ним виконав лише частково.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у розмірі 606 499,73 грн.
Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 року, розгляд справи призначено на 11.08.2015 року.
04.08.2015 року через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.
05.08.2015 року від представника відповідача через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено.
11.08.2015 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення по суту справи. Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 року, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 25.08.2015 року.
25.08.2015 року в судовому засіданні представник відповідача подав заяву про визнання позову в повному обсязі. Крім того, представник відповідача подав клопотання про відстрочення виконання судового рішення до 01.01.2016 року.
Представник позивача в судовому засіданні подав заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти відстрочення виконання судового рішення до 01.01.2016 року.
В судовому засіданні 25.08.2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено наступне:
14.08.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «УЛЬМА Опалубка Україна» (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «АРНОВА КОНСТРАКШН» (далі - відповідач) був укладений договір оренди № 093/08-13 (далі - договір).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що у порядку та на умовах визначених цим договором, орендодавець (позивач) зобов'язується передати, а орендар (відповідач) зобов'язується прийняти у строкове платне користування (оперативну оренду) майно, найменування, перелік та вартість якого з урахуванням індексації визначено у загальних специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (далі - «об'єкт оренди»).
Зі специфікацій № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, копії яких долучені до матеріалів справи, вбачається, що об'єктом оренди за договором є система вертикальної опалубки PRIMO, система горизонтальної опалубки, система Т-60, консольна система HG-180, система модульних риштувань BRIO, транспортувальна тара та система KSP.
Відповідно до п. 2.1 договору, орендар (відповідач) вступає в строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами акта приймання-передачі (видача) об'єкта оренди, за яким об'єкт оренди передається у користування орендарю.
Згідно з п. 6.1.1 договору, обов'язком орендаря (відповідача) є своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до цього договору.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що за користування об'єктом оренди орендар (відповідач) зобов'язаний щомісячно сплачувати орендодавцю (позивачу) орендну плату.
Обов'язком орендодавця (позивача) є після сплати орендарем (відповідачем) передоплати та гарантійного платежу, згідно п. п. 2.3, 2.4 цього договору, передати орендарю у користування об'єкт оренди, за умови погодження дати та часу прибуття автотранспорту орендаря на склад орендодавця (п. 6.3.1 договору).
Відповідно до п. 6.4.1 договору, правом орендодавця (позивача) є вимагати від орендаря сплати орендної плати, гарантійного платежу та інших платежів, передбачених цим договором.
Позивач протягом періоду з серпня 2013 року по листопад 2013 року надав відповідачу послуги з оперативної оренди опалубки на загальну суму 1 116 499,73 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00618 від 31.08.2013 року на суму 136 446,08 грн, № ОУ-00673 від 30.09.2013 року на суму 322 298,78 грн, № ОУ-00797 від 31.10.2013 року на суму 349 846,07 грн, № ОУ-00921 від 30.11.2013 року на суму 307 908,80 грн (далі - акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких долучені до матеріалів справи.
Так, позивач зобов'язання з передачі об'єкта оренди у користування відповідача, взяті на себе згідно з умовами договору, виконав.
Відповідач послуги з оперативної оренди опалубки, надані йому позивачем, прийняв, що також підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), проте оплатив їх частково.
У зв'язку з цим, 12.06.2015 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № 120 від 11.06.2015 року, в якій просив відповідача негайно сплатити заборгованість в розмірі 606 499,73 грн. Направлення позивачем вимоги підтверджується описом вкладення від 12.06.2015 року та фіскальним чеком № 7004 від 12.06.2015 року, копії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідач вищевказану вимогу отримав 18.06.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого також долучена до матеріалів справи, проте заборгованість перед позивачем не сплатив.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у розмірі 606 499,73 грн.
Судом встановлено, що відповідач здійснив оплату за послуги з оперативної оренди опалубки на загальну суму 270 000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача від 14.08.2013 року, 16.08.2013 року, 12.09.2013 року, 23.12.2013 року, 20.11.2014 року, 24.12.2014 року, 29.12.2014 року, 09.02.2015 року, копії яких долучені до матеріалів справи.
Крім того, як вбачається з акту узгодження ціни до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00797 від 28.02.2014 року, сторони погодились зменшити вартість послуг, наданих позивачем відповідачу, на 140 000,00 грн. За актом узгодження ціни до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00797 від 31.03.2014 року сторони погодились зменшити вартість послуг, наданих позивачем відповідачу, на 100 000,00 грн.
Загалом вартість послуг з оперативної оренди опалубки, наданих позивачем відповідачу протягом періоду з серпня 2013 року по листопад 2013 року, зменшилась на 240 000,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати становить 606 499,73 грн (1 116 499,73 - 270 000,00 - 240 000,00 = 606 499,73).
Відповідно до ч. 1 с. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що ставка орендної плати на місяць вказується у додатковій угоді до цього договору, підписаній сторонами. Встановлений розмір (ставка) орендної плати може бути змінено у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Як вбачається з додаткової угоди № 1 до договору оренди № 093/08-13, укладеної сторонами 14.08.2013 року, останні дійшли згоди доповнити розділ 7 «Орендна плата і порядок розрахунків» договору пунктом 7.2.1 наступного змісту: «Ставка орендної плати на місяць становить:
- специфікація № 1 (вертикальна система опалубки) - 2,85%;
- специфікація № 2 (горизонтальна система опалубки) - 2,85%;
- специфікація № 3 (башти Т-60) - 2,5%;
- специфікація № 4 (консольна система HG-180) - 2,85%;
- специфікація № 5 (система модульних риштувань BRIO) - 2,85%;
- специфікація № 6 (транспортувальна тара) - 0,01%;
- специфікація № 7 (система KSP) - 2,85%».
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 цієї сатті).
Відповідно до ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України, одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач документів, які підтверджують сплату боргу перед позивачем або спростовують доводи останнього, суду не надав.
Крім того, 25.08.2015 року в судовому засіданні представник відповідача подав заяву, в якій позовні вимоги в сумі 606 499,73 грн визнав у повному обсязі.
Частиною 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.
У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 606 499,73 грн є обґрунтованою, відтак позов підлягає задоволенню.
Також, 25.08.2015 року в судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про відстрочення виконання судового рішення до 01.01.2016 року, в зв'язку із скрутним фінансовим становищем підприємства відповідача.
Представник позивача, враховуючи визнання позову відповідачем, проти відстрочення виконання судового рішення до 01.01.2016 року не заперечував, про що зазначив у письмовій заяві, поданій 25.08.2015 року в судовому засіданні.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Пунктом 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (далі - Постанова) роз'яснено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Згідно з п. 7.1 Постанови, господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 Постанови).
Зважаючи на викладене, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, а також визнання відповідачем позову в повному обсязі та відсутність заперечень щодо відстрочення виконання судового рішення з боку позивача, суд дійшов висновку про те, що клопотання відповідача щодо відстрочення виконання судового рішення до 01.01.2016 року підлягає задоволенню.
Щодо розподілу господарських витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з огляду на те, що позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне покласти судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру на відповідача. Розмір судового збору становить 12 130,00 грн, що становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати. Наведене узгоджується з приписами п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АРНОВА КОНСТРАКШН» (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 19-21; ідентифікаційний код 37973840, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УЛЬМА Опалубка Україна» (03148, м. Київ, вул. Гната Юри , буд. 9, кімната 414; ідентифікаційний код 31563803, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) борг в розмірі 606 499,73 грн (шістсот шість тисяч чотириста дев'яносто дев'ять грн 73 коп.).
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АРНОВА КОНСТРАКШН» (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 19-21; ідентифікаційний код 37973840, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УЛЬМА Опалубка Україна» (03148, м. Київ, вул. Гната Юри , буд. 9, кімната 414; ідентифікаційний код 31563803, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) судовий збір в розмірі 12 130,00 грн (дванадцять тисяч сто тридцять грн 00 коп.) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру.
4. Відстрочити виконання рішення суду після набрання ним законної сили до 01.01.2016 року.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 28 серпня 2015 року.
Суддя Я.А. Карабань
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.08.2015 |
Оприлюднено | 04.09.2015 |
Номер документу | 49421818 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Карабань Я.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні