Рішення

від 27.08.2015 по справі 910/19472/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2015Справа №910/19472/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Слободчиковій Н.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "База матеріально-технічного забезпечення агро- промислового комплексу"

до Приватного підприємства "Жокей"

про стягнення 13 772, 17 грн.

за участю представників:

від позивача:Негода А.А.- представник за довіреністю б/н від 28.07.2015 р. від відповідача:Польовий М.Ю.- власник на підставі рішення № 8 ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу" з позовом до Приватного підприємства "Жокей" про стягнення 15 772, 17 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору купівлі-продажу продукції № 45 від 05.08.2014 р. щодо оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у вказаній сумі.

У позові Товариство з обмеженою відповідальністю "База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу" просить суд стягнути з Приватного підприємства "Жокей" заборгованість в сумі 15 772, 17 грн., яка складається з: 11 625,00 грн. - основного боргу, 3 907,04 грн. - пеню та 240,13 грн. - 3 % річних.

Під час розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 9 625,00 грн. - основного боргу, 3 907,04 грн. - пеню та 240,13 грн. - 3 % річних, а всього - 13 772, 17 грн.

Присутній у судовому засіданні представник позивача зменшені позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову не заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 05.08.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу" (продавець) та Приватним підприємством "Жокей" (покупець) укладено договір купівлі-продажу продукції № 45, відповідно до умов якого продавець зобов'язується здійснити поставку борошна пшеничного та висівок пшеничних в кількості згідно товарних накладних, передати його у власність покупця, який зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату (п. 1.1 договору).

Товар постачається згідно заявок покупця протягом 2 робочих днів з моменту прийняття заявки. Поставка кожної наступної партії здійснюється після повної оплати попередньо поставленої партії (п. 2.6 договору).

Відповідно до п. 3.1 розрахунок за поставлений товар покупець здійснює на умовах передплати на поточний рахунок продавця або внесенням готівки в касу. У випадку попередньої поставки товару, покупець зобов'язаний здійснити повний розрахунок за поставлений товар протягом 14 календарних днів з моменту поставки.

Відповідно до 6.1 даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року з подальшою його пролонгацією.

У судовому засіданні встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 53 975,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000895 від 07.08.2014 р., № РН-0000941 від 19.08.2014 р., № РН-0000197 від 24.02.2015 р., товарно-транспортними накладними № РН-0000895 від 07.08.2014 р., № РН-0000941 від 19.08.2014 р., № РН-0000197 від 24.02.2015 р. та довіреностями на отримання продукції.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманої продукції виконав неналежним чином, оплатив поставлену продукцію частково - на суму 44 350,00 грн., про що свідчать надані банківські виписки від 15.08.2014 р., від 26.08.2014 р., від 01.09.2014 р., від 04.09.2014 р., від 26.09.2014 р., від 14.10.2014 р., від 29.10.2014 р., від 20.02.2015 р., від 25.02.2015 р., від 27.02.2015 р., від 17.03.2015 р., від 31.03.2015 р., від 06.04.2015 р., від 14.04.2015 р., від 28.04.2015 р., від 12.05.2015 р., від 03.06.2015 р., від 25.06.2015 р., від 25.08.2015 р., від 26.08.2015 р.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за договором купівлі-продажу № 45 від 05.08.2014 р. у сумі 9 625,00 грн.

25.05.2015 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 1/25 про стягнення заборгованості у сумі 14 625,00. Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Оскільки доказів належної оплати поставленої продукції відповідачем суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у сумі 9 625,00 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 3 907,04 грн. за порушення строків оплати у зобов'язанні.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Нормами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 4.2.2 договору за несвоєчасну оплату вартості поставленого товару на користь продавця сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки розрахунку від суми боргу.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Провівши перерахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 3 761,30 грн. за порушення строків оплати по кожному факту поставки, тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки нарахування пені ним здійснювалось не з дня порушення зобов'язання, а з дня настання строку оплати, передбаченого пунктом 3.1 договору.

Також позивач просить стягнути з відповідача 240,13 грн. - 3 % річних за період з 22.08.2014 р. по 28.07.2015 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 228,90 грн. - 3 % річних, тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки нарахування 3 % річних ним здійснювалось невірно - не з дня порушення зобов'язання, а з дня сплати боргу відповідачем, що суперечить Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджений постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р. (далі - Інструкція), відповідно до п. 2.19 якої розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження.

Пунктом 2.31 Інструкції встановлено, що банк отримувача зобов'язаний зарахувати на рахунки своїх клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання, якщо під час проведення контролю за реквізитами цих документів, що здійснюється відповідно до цієї глави, не виявлено розбіжностей.

Згідно з п. 3.3 Інструкції банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний зарахувати кошти на рахунок отримувача на початок операційного дня, який визначений датою валютування.

Враховуючи викладене, нарахування 3 % річних у дні оплати відповідачем заборгованості не може бути здійснено, оскільки в ці дні прострочення виконання зобов'язань не було.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу" до Приватного підприємства "Жокей" про стягнення 13 772, 17 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Жокей" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7, ідентифікаційний код 30109884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23-А, ідентифікаційний код 19485589) основну заборгованість у сумі 9 625 (дев'ять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 00 коп., пеню у сумі 3 761 (три тисячі сімсот шістдесят одну) грн. 30 коп., 3 % річних у сумі 228 (двісті двадцять вісім) грн. 90 коп.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Жокей" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7, ідентифікаційний код 30109884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23-А, ідентифікаційний код 19485589) судовий збір у сумі 1 806 (одну тисячу вісімсот шість) грн. 18 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 27 серпня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 31 серпня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна