Постанова

від 26.03.2009 по справі 30994/08/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м

   Харківський окружний адміністративний

суд   61004 

м. Харків  вул. Мар'їнська,

18-Б-3   

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

 Харків 

 26.03.2009

р.                                                                                

№ 2-а- 30994/08/2070 

Харківський окружний

адміністративний суд  у складі

головуючого судді   Перцової Т.С.   при секретарі судового засідання  Ульященко Л.М. 

за участю представників сторін :

позивача -Шевченко А.О.

відповідача -Бурковського О.В.,

Бодряшкіна С.В.

розглянувши у відкритому

судовому  засіданні адміністративну

справу за позовом

 ЗАТ"Декор Класік"  

до

 ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова  

про

 про визнання податкового

повідомлення-рішення недійсним ,

В С Т А Н О В

И В:

Позивач, Закрите акціонерне

товариство „Декор Класік” (далі- ТОВ „Декор Класік”) звернулось до

адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати нечинними

податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому

районі м. Харкова від 28 серпня 2008 року № 0000501600/0, від 18 вересня 2008

року № 0000501600/1, від 29 жовтня 2008 року №0000501600//2 про зменшення

бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у сумі 7407,00 грн.

В судовому засіданні представник

позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх

задовольнити. В обґрунтовування позову зазначив, що ДПІ в Жовтневому районі м.

Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка фінансово-господарської

діяльності з питань нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану

вартість ЗАТ „Декор Класік” за грудень 2007 року, січень 2008 року, про що було

складено акт від 19.08.2008 року № 865/16-011/33206139 з висновками якого не

погоджується позивач та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від

28 серпня 2008 року № 0000501600/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування

у розмірі 27407,00 грн. Представник позивача вважає, що своїми діями ДПІ в

Жовтневому районі м. Харкова неправомірно зменшило ЗАТ „Декор Класік” суму

бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за грудень 2007 року,

січень 2008 року відповідно у розмірах 8001,00 грн. та 19406,00 грн.

Представник позивача наголошує на тому, що жодних дій, спрямованих на

порушення  п.п. 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону

України "Про податок на додану вартість" (надалі - Закону про ПДВ)

ЗАТ "Декор Класік" не вчиняло і не могло вчинити, оскільки при

визначенні суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, насамперед,

керувалося нормами Закону про ПДВ, враховуючи, також, положення інших законодавчих

актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення

податкового кредиту з податків і не суперечать Закону про ПДВ, який є

спеціальним. Звертає увагу суду на те, що законодавець не ставить відшкодування

податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами

перевірок. При цьому зазначає, що Закон про ПДВ для отримання відшкодування

визначає дані тільки податкової декларації за звітний період і не передбачає

надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків. На думку

позивача, Закон про ПДВ не ставить у залежність отримання бюджетного

відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і

фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання щодо від'ємного

значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків, і цей

факт не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. 

Таким чином, на думку представника

позивача, податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2008 року № 0000501600/0

про зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у сумі

7407,00 грн. та прийняті за наслідками апеляційного оскарження податкові

повідомлення-рішення від 18 вересня 2008 року № 0000501600/1, від 29 жовтня

2008 року №0000501600//2 на таку ж суму, що і з дріб'ю 0, винесені  відповідачем без достатніх правових підстав,

з перевищенням ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова своїх повноважень, всупереч

статті 19 Конституції України, Закону про ПДВ та наказу ДПАУ від 10.08.2005

року про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних,

виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового,

валютного та іншого законодавства, а отже є повністю незаконними і підлягають

визнанню судом нечинними.

Відповідач, ДПІ у Жовтневому районі

м. Харкова в своїх запереченнях на позов та його представники у судовому

засіданні з позовними вимогами не погодилися та пояснили, що порушення,

встановлені в ході перевірки позивача зафіксовані належним чином в акті від

19.08.2008 року № 865/16-011/33206139 про результати невиїзної документальної

перевірки фінансово-господарської діяльності ЗАТ „Декор Класік” з питань

достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану

вартість за грудень 2007 року та січень 2008 року. В обґрунтування своїх

заперечень на позов послалися на п. 1 ст. 10 Закону України „Про державну

податкову службу в Україні”, п.1.8. ст.1, п.п. 7.7.2, 7.7.7 п. 7.7 ст. 7  Закону України „Про податок на додану вартість”.

Вказують на те, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ „Вентспілс”, а останнє не

знаходиться за юридичною адресою, що не дає змоги здійснити перевірку вказаного

підприємства та підтвердити включення сум по податковим накладним до податкових

зобов'язань. Стверджують, що в порушення п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України

„Про податок на додану вартість”, позивачем за перевіряємий період зайво

віднесено до податкового кредиту за грудень 2007 року, січень 2008 року суму

ПДВ у загальному розмірі 27407,00 грн. У зв'язку з чим, за твердженням представників

відповідача ДПІ правомірно було зменшено суму бюджетного відшкодування ЗАТ

„Декор Класік” по податку на додану вартість за грудень 2007 року, січень 2008

року на суму 27407,00 грн. Підстав для визнання нечинним оскаржуваного

податкового повідомлення-рішення відповідач та його представники у судовому

засіданні не вбачають, просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог в

повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами

документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши

фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти

позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про

те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з

наступного.

З матеріалів справи вбачається

(стор.4 Акту перевірки), що ЗАТ „Декор Класік” мало взаємовідносини з ТОВ

„Вентспілс” у грудні 2007 року - січні 2008 року, а саме: підставою виникнення

бюджетного відшкодування у ЗАТ „Декор Класік” у грудні 2007 року є застосування

підприємством в листопаді 2007 року нульової ставки при експорті продукції

власного виробництва (тканина меблева, офісна); у січні 2008 року - є

застосування підприємством в грудні 2007 року нульової ставки при експорті

продукції власного виробництва (тканина меблева, офісна) та сплата ПДВ митним

органам при імпорті продукції (нитка).

Після чого, ЗАТ „Декор Класік”

включило до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, яка

входить в ціну поставленого товару, а саме: в грудні 2007 року - 8001,00

грн.;  в січні 2008 року - 19406,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що

ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова проведена невиїзна документальна перевірка з

питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на

додану вартість ЗАТ „Декор Класік” за грудень 2007 року, січень 2008 року, за

результатами якої складено акт від 19.08.2008 року № 865/16-011/33206139 та

винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.08.2008 року №

0000501600/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на

додану вартість у розмірі 27407,00 грн.

За висновками вказаного акту

перевірки встановлено порушення ЗАТ „Декор Класік” п.п.7.7.7 п. 7.7 ст. 7  Закону України „Про податок на додану

вартість”, а саме - зайве віднесення до податкового кредиту за грудень 2007

року, січень 2008 року ПДВ на загальну суму 27407,00 грн.

Відповідно до п.п. 5.2.2 п.5.2 ст.

5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами”, 

ЗАТ „Декор Класік” оскаржило податкове повідомлення-рішення ДПІ в

Жовтневому районі м. Харкова від 28.08.2008р. року № 0000501600/0 в

адміністративному порядку. Рішенням ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від

18.09.08р. № 7781/10/25-016, прийнятим за результатами первинної скарги

податкове повідомлення-рішення від 28.08.2008 року № 0000501600/0 було залишено

без змін та відповідно до Порядку направлення органами державної податкової

служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом

ДПА України від 21.06.01 № 253 з метою доведення до платників податків

граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше

надісланому податковому повідомленні, ЗАТ „Декор Класік” було направлено

податкове повідомлення-рішення від 18.09.08р. № 0000501600/1 на таку ж саме

суму зменшення бюджетного відшкодування, що і з дріб'ю 0.

Рішенням ДПА в Харківській області

від 22.10.08 № 4419/10/25-103, прийнятим за результатами розгляду повторної

скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі

м. Харкова від 18.09.08р. № 0000501600/1, рішення ДПІ від 18.09.08 №

7781/10/25-016, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а повторну

скаргу ЗАТ „Декор Класік” - без задоволення.

Відповідно до Порядку направлення

органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам

податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.01 № 253 з метою

доведення до платників податків граничного строку сплати податкового

зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, ЗАТ

„Декор Класік” було направлено податкове повідомлення-рішення від 29.10.08 р. №

0000501600/2 на таку ж саме суму зменшення бюджетного відшкодування, що і з

дріб'ю 0 та 1.

Судом встановлено, що ДПІ не визнає

включення до податкового кредиту сум відповідно до податкових накладних ЗАТ

„Декор Класік” з підстав того, що контрагент підприємства ТОВ „Вентспілс”,

залучений до схеми постачання по першій ланці ланцюга, не знаходиться  за юридичною адресою, що не дає змоги

здійснити перевірку вказаного підприємства та підтвердити включення сум по

податковим накладним до податкових зобов'язань та визначити надходження

відповідних сум податку на додану вартість до бюджету.

З огляду на фактичні обставини

справи, з урахуванням норм права, які необхідно застосувати до спірних

правовідносин суд вважає таку правову позицію відповідача помилковою виходячи з

наступного.

У відповідності до п. 1.8 ст. 1

Закону про ПДВ під бюджетним відшкодуванням слід розуміти суму, що підлягає

поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у

випадках, визначених цим Законом.

Як регламентовано положеннями пп.

7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті

(перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як

різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та

сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми,

розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті

(перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного

податкового періоду.

При від'ємному значенні суми,

розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у

зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні

податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до

закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту

наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст.

7 Закону про ПДВ якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно

з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетнему відшкодуванню

підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку,

фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попердніх податкових періодах

постачальникам таких товарів(послуг);

б) залишок від'ємного значення

після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту

наступного податкового періоду.

Виходячи зі змісту положень пункту

1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, податковий кредит

- це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання

звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Суд зазначає, що формування

податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4

ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого податковий

кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної)

вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо

договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20

відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум

податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою

протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням

товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого

використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності

платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів

(основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та

незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому

числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці

товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності

платника податку.

Датою виникнення права платника

податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або

дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів

(робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі

розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків,

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником

податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ ).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7

Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту

підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені

податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами

згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Слід відмітити, що за приписами п.

10.2 ст. 10 Закону України „Про додану вартість”, платники податку відповідають

за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також, за

повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Судом встановлено, що на час

виникнення спірних правовідносин ТОВ „Вентспілс” відповідно до статті 9 Закону

України „Про податок на додану вартість” мало статус платника податку на додану

вартість, і як наслідок мало право на складання податкових накладних (п.п.

7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”).

Судом з'ясовано, що ЗАТ „Декор Класік”

на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум

податку на додану вартість з грудня 2007 по січень  2008 року до ДПІ у Жовтневому районі м.

Харкова були надані податкові накладні, які не мали недоліків, та порядок

заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством. Зауваження щодо

форми та змісту наданих податкових накладних з боку відповідача в акті

перевірки відсутні.

Також позивачем на підтвердження

обґрунтованості його права на бюджетне відшкодування ПДВ за спірний період були

надані до матеріалів справи копії податкових декларацій з ПДВ за два послідовні

податкові періоди: за грудень 2007 р. та січень 2008 р., які підтверджують

від'ємне значення ПДВ (співвідношення податкового кредиту та податкових зобов'язань),

копію податкової накладної на суму 301320,00 грн. № 529 від 30.10.2007 р. по

взаємовідносинам з ТОВ «Вентспілс»-платником податку на додану вартість,

складеної відповідно до вимог п.7.2. ст.7 Закону про ПДВ., яка підтверджує

право позивача на податковий кредит в розмірі 50 220 грн., копію платіжного

доручення про сплату вартості поставленого товару на користь ТОВ «Вентспілс» в

сумі 301320,00 грн., в вартості якого позивачем сплачено ПДВ - 50220,00

грн.  відповідно до вимог п. 1.3. ст. 1

Закону про ПДВ.

З урахуванням викладеного, суд

погоджується з твердженням позивача, що обставини, які слугували фактичною

підставою для зменшення задекларованої позивачем суми бюджетного відшкодування

знаходяться поза межами вимог п.п.7.4.5 п.7.5 ст. 7 Закону про ПДВ.

Одночасно суд зауважує, Закон про

ПДВ не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість

права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим

суб'єктом господарювання.

Щодо посилань відповідача та його

представників у судовому засіданні в обґрунтування своїх заперечень проти

позову на п.1.8 ст.1 Закону про ПДВ суд зазначає, що вимога, викладена в

наведеній нормі права стосовно надмірної сплати податку на додану вартість, як

необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові,

стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів

(послуг) їх постачальникам. Відповідачем не наведено суду будь-яких інших

доводів стосовно відсутності зазначеної умови, як підстави для зменшення суми

бюджетного відшкодування, задекларованого позивачем.

Суд, також, вважає правомірними та

обґрунтованими доводи позивача про те, що не знаходження за юридичною адресою

контрагента позивача - ТОВ „Вентспілс” або не можливість здійснення перевірки

вказаного підприємства та підтвердження включення сум по податковим накладним

до податкових зобов'язань, визначення надходження відповідних сум податку на

додану вартість до бюджету не тягне для ЗАТ „Декор Класік” відповідальності та

негативних наслідків. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення

платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо

останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого

відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового

кредиту.

Крім того, в лютому 2008 року

відповідачем було проведено перевірку достовірності нарахування суми ПДВ

позивачем за грудень 2007 року, в рамках виїзної позапланової перевірки, про що

складено акт від 28.02.2008 р. № 244/16-011/33206139, за результатами якої

підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану

вартість за грудень 2007 року в розмірі 110039,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає

помилковим та безпідставним висновок відповідача в акті перевірки про порушення

ЗАТ „Декор Класік”  п.п.7.7.1 п. 7.7 ст.

7 Закону України  „Про податок на додану

вартість”.

Беручи до уваги наведене та з

урахуванням положень п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на

додану вартість”, суд вважає, що за результатами поставки товарів від ТОВ

„Вентспілс”, ЗАТ „Декор Класік” правомірно задекларувало до відшкодування з

бюджету ПДВ на розрахунковий рахунок за грудень 2007 року суму у розмірі

110039,00 грн., за січень 2008 року у розмірі 205508,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС

України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи

бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування

правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,

якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених

податкових повідомлень - рішень належним чином не довів.

Висновки перевіряючої особи, що

викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер

суб'єктивних припущень.

З огляду на це, суд дійшов  висновку про відсутність у відповідача

підстав для зменшення ЗАТ "Декор Класік" суми бюджетного

відшкодування у розмірі 27 407 грн., внаслідок чого податкове

повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.

Харкова № 0000501600/0 від 28.08.2008 року та прийняті за наслідками

апеляційного оскарження  податкові

повідомлення-рішення № 0000501600/1 від 18.09.2008 року, № 0000501600/2 від

29.10.2008 року на таку ж суму, що і з дріб'ю 0 є протиправними і повинні бути

визнані судом нечинними, як такі, що прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС

України.

З урахуванням вищевикладених

обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають

задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як

безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним

обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України,

враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом

владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого

державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції

України, ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 КАС України,  суд, -

                                                            П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства „Декор-класік”

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова про скасування

податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати повністю податкові

повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі

м.Харкова № 0000501600/0 від 28.08.2008 року, № 0000501600/1 від 18.09.2008

року, № 0000501600/2 від 29.10.2008 року, якими ЗАТ „Декор-класік” зменшено

суму бюджетного відшкодування у розмірі 27 407 грн. 

Стягнути з Державного бюджету

України на користь Закритого акціонерного товариства „Декор-класік” код

33206139 державне мито у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в

Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний

адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови

суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього

протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк,

встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку

заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але

апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає

законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги

постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи.

          Постанова в повному обсязі

виготовлена та підписана 30.03.2009 року.

Суддя                                                                                     

Перцова Т.С.

З

оригіналом згідно.