Харківський окружний адміністративний суд 61004 м
Харківський окружний адміністративний
суд 61004
м. Харків вул. Мар'їнська,
18-Б-3
П О С Т А Н О
В А
І М Е Н Е
М У К Р А Ї Н И
Харків
29.04.2009
р.
№ 2-а- 31070/08/2070
Харківський окружний
адміністративний суд у складі
головуючого судді Перцової Т.С. при секретарі судового засідання Ульященко Л.М.
за участю представників сторін :
позивача -Дергачова В.С.
відповідача -не з'явився
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому
судовому засіданні адміністративну
справу за позовом
Південне тогргівельно-виробниче
ДП"ЖЕЛДОРРЕСТОРАН"
до
Міністерство транспорту та зв"язку
України
про
скасування припису,-
В С Т А Н О В
И В:
Південне торговельно-вирорбниче
державне підприємство «Желдорресторан» (надалі - ПТВДП «Желдорресторан») звернувся до
Харківського окружного адміністративного суду
з позовом до Міністерства транспорту і зв'язку України, 3-я особа, яка
не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд
державного майна України про поновлення строку для оскарження наказу
Міністерства транспорту і зв'язку України №37 від 28.01.2004р. та його
скасування.
В обґрунтування своїх позовних
вимог позивач посилається на порушення Міністерством транспорту і зв'язку
України при прийнятті оскаржуваного наказу ст.109, 182, 322 Цивільного кодексу
України та ст.34 Закону України «Про підприємства в Україні», що мало наслідком
порушення законних майнових прав та охоронюваних законом інтересів ПТВДП
«Желдорресторан» та зазначив, що про існування спірного наказу дізнався лише у
травні 2008 року, з постанови Вищого господарського суду України у справі
№40/430-07 про визнання права повного господарського відання та просить суд
поновити строк для звернення до суду.
Представник позивача у судовому
засіданні підтримав заявлені позовні вимоги і просив задовольнити їх в повному
обсязі.
Відповідач, Міністерство транспорту
і зв'язку України проти позову заперечує, надав заяву про розгляд справи в
відсутність свого представника. В обґрунтування своїх заперечень представник
відповідача посилається на п. 2 декрету Кабінету Міністрів України «Про
управління майном, що є у загальнодержавній власності» від 15.12.1992 року
№8-92 (декрет втратив чинність згідно із Законом України від 21.09.2006 року
№185-V), згідно якого міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів
України органи державної виконавчої влади відповідно до покладених на них
повноважень приймають рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію
підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності.
Також зазначає, що наказом Міністерства транспорту України «Про реорганізацію
підприємств торгівлі і громадського харчування Укрзалізниці» від 11.07.2003р.
№523 з метою ефективного використання державного майна підприємств торгівлі і
громадського харчування Укрзалізниці та згідно з Законом України „Про
підприємства в Україні”, Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 р.
№ 8-92 „Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” вирішено реорганізувати шляхом приєднання до
ПТВДП «Желдорресторан» 27 підприємств торгівлі і громадського харчування,
вказані у додатку до цього наказу; встановити, що ПТВДП „Желдорресторан” є
правонаступником майнових прав та обов'язків приєднаних підприємств. Пунктом 3
цього наказу зобов'язано Державну адміністрацію залізничного транспорту
(Укрзалізницю) створити комісію для передачі майна (активів та пасивів)
підприємств та в місячний термін затвердити акти прийому-передачі. Наказом
Державної адміністрації залізничного транспорту України «Про реорганізацію
підприємств торгівлі і громадського харчування Укрзалізниці» від 17.07.2003
року № 270-ЦЗ була створена комісія для передачі майна, пасивів і активів
підприємств торгівлі і громадського харчування, вказаних у додатку до наказу
Мінтрансу від 11.07.2003 року № 523. Після чого спірним наказом Міністерства
Транспорту України «Про внесення змін до наказу Мінтрансу від 11.07.2003р. №
523» від 28.01.2004 року № 37, у зв'язку з передачею в оренду та на
приватизацію ряду підприємств торгівлі та громадського харчування, з Переліку
підприємств торгівлі, громадського харчування, які реорганізуються шляхом
приєднання до ПТВДП «Желдорресторан» були виключені Державне підприємство
«Ресторан ст. Красноград» (код ЄДРПОУ 01551185), Люботинське державне
комерційно-виробниче підприємство Південної залізниці (код ЄДРПОУ 19468102),
Роменське державне комерційно-виробниче підприємство робітничого постачання
Південної залізниці (код ЄДРПОУ 21109511). Згідно договору оренди №443 ЦМК
Люботинського державного виробничо комерційного підприємства Південної
залізниці від 01.11.2003 року регіональне відділення Фонду державного майна
України по Харківській області (Орендодавець) передало, а Приватне підприємство
«Дар'я» (Орендар) прийняло в строкове платне користування цілісний майновий
комплекс Люботинського державного виробничо-комерційного підприємства Південної
залізниці. Пояснив, що на час розгляду справи у суді майно Люботинського
державного виробничо комерційного підприємства Південної залізниці включено до
програми приватизації. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру
підприємств та організацій України, виданого 01.02.2007 року Головним управлінням
статистики у Харківській області Люботинське державне виробничо-комерційне
підприємство Південної залізниці видалено з ЕДРПОУ 22.03.2005 року. Щодо
посилання позивача на порушення Міністерством транспорту та зв'язку України
вимог Закону України «Про підприємства в Україні», вказує, що на час видання
наказу від 28.01.2004 року №37, згідно Прикінцевих положень Господарського
кодексу України, Закон України «Про підприємства в Україні» визнаний таким, що
втратив чинність з 01.01.2004 року. Вважає, що Міністерством транспорту України
при виданні наказу від 28.01.2004 року №37 не допущено будь-яких порушень вимог
цивільного законодавства України на які посилається позивач. З посиланням на
ст.ст.99, 100 КАС України просить суд відмовити в задоволенні позову.
Представник 3-ї особи, яка не
заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд
державного майна України проти позову заперечує та просить суд залишити його
без задоволення. Стверджує, що оскаржуваний наказ не є наказом щодо проведення реорганізації
господарського товариства. Свої доводи обґрунтовує з посиланням на підпунктом 9
пункту 4 Положення про Міністерство транспорту України, затвердженого Указом
Президента України від 11.05.2000 року № 678/2000, який діяв на момент
прийняття наказу від 28.01.2004 № 37. Посилання позивача на порушення
відповідачем при прийнятті спірного наказу на порушення позивачем ст.109
Цивільного кодексу України та ст.34 Закону України „Про підприємства в Україні”
вважає безпідставним. Підсумовуючи викладене, зазначає, що Міністерство
транспорту України, як орган уповноважений управляти державним майном
Південного торговельно-виробничого державного підприємства «Желдорресторан»,
видавши наказ від 28.01.2004 № 38, діяло в рамках чинного законодавства та в
межах своїх повноважень. Крім того, в судовому засіданні представник 3-ї особи
наполягав на порушенні судом правил територіальної підсудності при відкритті
провадження у справі та пропуску позивачем строку для звернення до суду.
Суд, вислухавши пояснення представників
сторін, вивчивши матеріали справи встановив наступне.
ПТВДП «Желдорресторан» є
підприємством заснованим на державній власності, відноситься до сфери
управління Міністерства транспорту і зв'язку України і входить до складу
Державної адміністрації залізничного транспорту України.
Згідно наказу Міністерства
транспорту України „Про реорганізацію підприємств торгівлі і громадського
харчування Укрзалізниці” від 11.07.2003 року №523 та змін до статуту
підприємства зареєстрованих 21.08.2003р. Виконкомом Харківської міської ради
ПТВДП «Желдорресторан» є правонаступником ряду підприємств торгівлі і
громадського харчування, які входили до системи об'єднання „Південна
залізниця”, в тому числі Державного підприємства «Ресторан станції Красноград»,
Люботинського державного комерційно-виробничого підприємства Південної
залізниці, Роменського державного комерційно-виробничого підприємства робочого
постачання Південної залізниці.
Згідно змісту спірного наказу
вбачається, що з метою ефективного використання державного майна підприємств
торгівлі і громадського харчування Укрзалізниці та згідно з Законом України
«Про підприємства в Україні», Декрету Кабінету Міністрів України від
15.12.1992р. №8-92 «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності»
реорганізувати шляхом приєднання до ПТВДП «Желдорресторан» підприємства торгівлі і громадського
харчування вказані в додатку до цього наказу (далі підприємства).
Пунктом 2 наказу №523 встановлено,
що ПТВДП «Желдорресторан», є правонаступником майнових прав та обов'язків
приєднаних підприємств.
Пунктом 3 наказу №523 зобов'язано
Державну адміністрацію залізничного транспорту створити комісію для передачі
майна (активів та пасивів) підприємств.
Згідно ухвали Господарського суду
Харківської області (надалі - господарський суд) від 14.12.2004р. у справі №
Б-19/97-04 порушено справу про банкрутство ПТВДП «Желдорресторан».
Ухвалою Господарського суду
Харківської області ”Про проведення санації боржника і призначення керуючого
санацією” від 25.04.2005 р. у справі № Б-19/97-04 відносно ПТВДП
«Желдорресторан» введено процедуру санації, призначено керуючого санацією -
арбітражного керуючого Ямпольського Ю.О. (ліцензія Міністерства економіки
України серія АБ № 271553 від 28.10.2005 р.).
Згідно ухвали Господарського суду
Харківської області „Про затвердження плану санації боржника” від 21.12.2005 р.
у справі № Б-19/97-04 господарським судом затверджено план судової
санації ПТВДП «Желдорресторан» та розпочато процес його реалізації керуючим
санацією.
Наказом Міністерства транспорту України
від 28.01.2004р. №37 «Про внесення змін до наказу Мінтрансу від 11.07.2003р.
№523» у зв'язку з передачею в оренду та на приватизацію ряду підприємств
торгівлі та громадського харчування внесені зміни в додаток до наказу
Міністерства транспорту України від 11.07.2003р. «Про реорганізацію підприємств
торгівлі і громадського харчування Укрзалізниці», виключивши з Переліку
підприємств торгівлі, громадського харчування, які реорганізуються шляхом
приєднання до ПТВДП «Желдорресторан», наступні підприємства: Державне
підприємство «Ресторан ст. Красноград» (код ЄДРПОУ 01551185); Люботинське
державне комерційно-виробниче підприємство Південної залізниці (код ЄДРПОУ
19468102); Роменське державне комерційно-виробниче підприємство робітничого
постачання Південної залізниці (код ЄДРПОУ 21109511).
Наказом Фонду державного майна
України №1065 від 21 квітня 2005 року(додаток N 2 до наказу ФДМУ №1065 від 21
квітня 2005 року) до переліку об'єктів
державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні
Люботинського державного комерційно-виробничого підприємства Південної
залізниці віднесено цілісний майновий комплекс (м. Люботин, вул. Вільна, 16).
01.11.2003 року регіональне
відділення Фонду державного майна України по Харківській області (Орендодавець)
передало, а Приватне підприємство «Дар'я» (Орендар) прийняло в строкове платне
користування цілісний майновий комплекс Люботинського державного
виробничо-комерційного підприємства Південної залізниці згідно договору оренди
№443 ЦМК Люботинського державного виробничо-комерційного підприємства Південної
залізниці.
Акту приймання-передачі цілісного
майнового комплексу Люботинського державного виробничо-комерційного
підприємства Південної залізниці від 01.12.2003 року, затвердженого заступником
Генерального директора Укрзалізниці 06.04.2004 року Люботинське державне
виробничо-комерційне підприємство Південної залізниці передало, а приватне
підприємство «Дар'я» прийняло у користування цілісний майновий комплекс
Люботинського державного виробничо-комерційного підприємства Південної
залізниці, розташованого за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул.
Вільна, 16 .
Люботинське державне
виробничо-комерційне підприємство Південної залізниці видалено з ЕДРПОУ
22.03.2005 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з
Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданого
01.02.2007 року Головним управлінням статистики у Харківській області.
Щодо клопотання позивача про
відновлення пропущеного строку для подання позовної заяви суд зазначає
наступне.
Як свідчать матеріали справи,
відповідно до Плану судової санації при здійсненні заходів із пошуку, виявлення
та повернення майна, яке вибуло із відання ПТВДП «Желдорресторан» та під час
розгляду у травні 2008 року Вищим господарським судом України справи №
40/430-07 про визнання права повного господарського відання позивачу з вказаної
постанови стало відомо, що 28.01.2004р. наказом Міністерства транспорту України
№37 було виключено Державне підприємство «Ресторан станції Красноград»,
Люботинське державне комерційно-виробниче підприємство Південної залізниці,
Роменське державне комерційно-виробниче підприємство робочого постачання
Південної залізниці з переліку підприємств правонаступником котрих є ПТВДП
«Желдорресторан».
Відповідач не надав до суду
доказів, які б свідчили про те, що зміст спірного наказу був доведений до
відома позивача раніше, ніж це стверджує останній.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу
адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є
захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних
осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб,
інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі
законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 102 Кодексу
адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин
процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а
процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням
особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 100 Кодексу
адміністративного судочинства України якщо суд визнає причину пропущення строку
звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується
в порядку, встановленому цим Кодексом.
За змістом приписів ч.1 ст.8 КАС
України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права,
відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими
цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
На підставі викладеного, суд вважає
можливим визнати причину пропущення строку звернення до суду ПТВДП
«Желдорресторан» поважною та розглянути справу в порядку встановленому Кодексом
адміністративного судочинства України.
Крім того, суд не погоджується із
посиланням представника Фонду державного майна України про порушення судом ч.3
ст.19 КАС України щодо територіальної підсудності.
У відповідності до ч.2 ст.19 КАС
України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів
індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень,
які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами
за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС
України справа адміністративної юрисдикції -
переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у
якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого
самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який
здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на
виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень
відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України - це орган державної влади, орган
місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при
здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому
числі на виконання делегованих повноважень.
За вимогами п.1 ч. 1 ст. 17 КАС
України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи
юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень
(нормативно-правових чи правових актів індивідуальної дії), дій чи
бездіяльності. При цьому названа норма визначає рішення як нормативно-правовий
акт чи правовий акт індивідуальної дії.
Правовий акт - акт волевиявлення
(рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за
допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а
також визначення (зміни припинення) на основі цих норм прав і обов'язків
учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за
скоєне ними правопорушення.
Як нормативний, так і ненормативний
правовий акт завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта
права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов'язків до виконання;
спрямування на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи
конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними
фактами, що спричиняють певні правові наслідки.
Назване кореспондується із умовами
ч.1 ст. 2 КАС України, яка у визначенні завдання адміністративного судочинства
розкриває зміст прав свобод і інтересів,
захист яких є юрисдикцією адміністративних судів, а саме: права особи у сфері
публічно-правових відносин, що порушені певними суб'єктами (органи державної
влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи, інші
суб'єкти) при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі
законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відрізняючою ознакою правового акта
від інших управлінських актів є наявність в ньому змісту управління особою,
здійснення щодо нього влади, шляхом встановлення його прав і обов'язків.
З огляду на викладене, наказ
Міністерства транспорту України, що оскаржується є індивідуальним правовим
актом, що вносить зміни до раніше виданого наказу, та впливає на права та
обов'язки певного кола учасників господарських правовідносин, а саме Південного
торговельно-виробничого державного підприємства «Желдорресторан».
Розглянувши подані документи і
матеріали, заслухавши пояснення учасників адміністративного процесу, всебічно і
повно з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази,
які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають
задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.71 КАС
України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи
бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування
правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,
якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ч. 5 статті 34 Закону
України "Про підприємства в Україні" чинного на час прийняття
наказу при приєднанні одного
підприємства до іншого до останнього переходять усі майнові права та обов'язки
приєднаного підприємства.
З матеріалів справи (преамбула та
пункт 4.2. статуту ПТВДП «Желдорресторан») вбачається, що Південне
торгівельно-виробниче державне підприємство «Желдорресторан» надалі Підприємство,
є державним унітарним комерційним підприємством заснованим на
державній власності, яке відноситься до сфери управління Міністерства
транспорту України (Орган управління майном), і входить до складу Державної
адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниці). Майно
підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного
господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається
зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не
суперечать чинному законодавству і статуту.
Як вбачається з пп.9 п.4 Положення
про Мінтранс, відповідач відповідно до
покладених на нього завдань здійснює функції з управління
об'єктами державної власності,
що належать до сфери його управління.
Судом встановлено, що відповідно до
наказу Міністерства транспорту України від 11.07.2003р. №523 до ПТВДП
«Желдорресторан» приєднанні Державне підприємство «Ресторан ст. Красноград»
(код ЄДРПОУ 01551185), Люботинське державне комерційно-виробниче підприємство
Південної залізниці (код ЄДРПОУ 19468102), Роменське державне
комерційно-виробниче підприємство робітничого постачання Південної залізниці
(код ЄДРПОУ 21109511).
Як наведено в наказі Міністерства
транспорту України від 28.01.2004р. №37, підставою виключення з Переліку
підприємств торгівлі, громадського харчування, які реорганізуються шляхом
приєднання до ПТВДП «Желдорресторан» є передача в оренду та на приватизацію
ряду підприємств торгівлі та громадського харчування.
Суд зауважує, що в зазначеному наказі
відсутні посилання на правові норми, на підставі яких фактично було проведено
виділення підприємств з ПТВДП «Желдорресторан».
У відповідності до ст.109 ЦК
України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та
обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних
осіб.
Згідно ст. 59 Господарського
кодексу України у разі виділення одного або кількох нових суб'єктів
господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у
відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.
Відповідно до пункту 34 Положення
Про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого
постановою КМУ від 25.05.1998р. №740 передбачено, що скасування державної
реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи здійснюється
органом державної реєстрації шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів
підприємницької діяльності після проведення ліквідаційною комісією заходів щодо
ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності і подання до органу державної
реєстрації таких документів: заяви (рішення) власника (власників) або
уповноваженого ним (ними) органу чи рішення господарського суду у випадках,
передбачених законодавством; акта ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом,
затвердженого органом, що призначив ліквідаційну комісію; довідки аудитора,
якщо це необхідно відповідно до вимог законодавства для перевірки достовірності
ліквідаційного балансу; довідки установ банків про закриття рахунків; довідки
органу державної податкової служби про зняття з обліку; підтвердження про
опублікування у друкованих засобах масової інформації оголошення про ліквідацію
суб'єкта підприємницької діяльності; довідки архіву про прийняття документів,
які підлягають довгостроковому зберіганню; довідки органу внутрішніх справ про
прийняття печаток і штампів; оригіналів установчих документів (статут,
установчий договір); свідоцтва про державну реєстрацію.
З матеріалів справи вбачається, що
вимоги ст.109 Цивільного кодексу України, п.34 Положення Про державну
реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності відповідачем при прийнятті
спірного наказу не дотримані, про що свідчить невиконання вимог щодо створення
комісії з реорганізації ПТВДП «Желдорресторан», відсутність передаточного
(роздільного) балансу, не проведення інвентаризації майна, аудиту
фінансово-господарської діяльності та не вчинення інших обов'язкових дій
передбачених у вище зазначених нормах.
Відповідачем не надано доказів,
щодо законності здійснення виділу підприємств із складу ПТВДП «Желдорресторан»
із належним виділенням (розподілом) нерухомого майна та відповідної його
державної реєстрації у порядку визначеному чинним законодавством.
Посилання відповідача на те, що
01.11.2003 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по
Харківській області та Приватне підприємство «Дар'я» укладено договір оренди
№443 ЦМК Люботинського державного виробничо-комерційного підприємства Південної
залізниці та на те, що Люботинське державне виробничо-комерційне підприємство
Південної залізниці видалено з ЄДРПОУ 22.03.2005 року в зв'язку з приєднанням
до орендаря не мають відношення до предмету позову, оскільки у розумінні ст. 14
Закону України «Про оренду державного та комунального майна» припинення
діяльності підприємства здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання
до орендаря з дати видання про це відповідного наказу органу, уповноваженого
управляти майном.
Відповідачем не надано доказів
наявності на момент прийняття наказу від 28.01.2004р. №37 відповідного наказу
Міністерства транспорту України про реорганізацію підприємства через приєднання
до орендаря.
За змістом та суттю спірний наказ
№37 є наказом про внесення змін до наказу №523 Міністерства транспорту і
зв'язку України і не вирішує питання щодо розпорядження майновими активами
реорганізованих підприємств торгівлі і громадського харчування в тому числі
щодо їх виділу або приєднання до орендаря. Однак, вказаним наказом було
вирішено питання щодо виключення з переліку підприємств правонаступником котрих
є ПТВДП «Желдорресторан» Державного підприємства «Ресторан станції Красноград»,
Люботинського державного комерційно-виробничого підприємства Південної
залізниці, Роменського державного комерційно-виробничого підприємства робочого
постачання Південної залізниці з переліку підприємств правонаступником котрих є
ПТВДП «Желдорресторан».
Крім того, відповідно до ст. 15
Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар стає
правонаступником прав та обов'язків підприємства відповідно до договору оренди.
Ухвалою Господарського суду
Харківської області від 31.05.2005р. у справі №Б-19/97-04 затверджено реєстр
конкурсних кредиторів в кількості п'ятнадцять з урахуванням ініціюючого
загальною сумою грошових вимог 1090812,25 грн. з яких кредиторська
заборгованість по заробітній платі робітників підприємств, правонаступником
яких є ПТВДП «Желдорресторан», з урахуванням поточної становить 114124,71 грн.
Матеріали справи свідчать про те,
що оскаржений наказ Міністерства транспорту України мав наслідком виведення
майнових активів без визначення кількісних та якісних величин до новостворених
підприємств та фактично поклав обов'язки щодо виплати заробітної плати,
зобов'язань перед бюджетом, пенсійним та іншими соціальними фондами, а також
зобов'язань перед кредиторами за цивільно-правовими угодами за ПТВДП
«Желдорресторан».
Згідно ст.182 Цивільного кодексу
України встановлено, що право власності та інші речові права
на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення,
перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідачем не надано доказів,
щодо законності здійснення виділу підприємств із складу ПТВДП «Желдорресторан»
із належним виділенням (розподілом) нерухомого майна та відповідної його
державної реєстрації у порядку визначеному чинним законодавством.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку,
що при прийнятті спірного наказу від
28.01.2004 року № 37 Міністерство транспорту і зв'язку України діяло в
порушення ч.3 ст.2 КАС України. А саме, спірний наказ було прийнято без
дотримання вимог наведених статей Цивільного кодексу України, необґрунтовано
(не були враховані всі обставини, що мають значення для прийняття рішення), не
пропорційно, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими
наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких було
спрямоване це рішення.
За таких обставин, наказ
Міністерства транспорту і зв'язку України від 28.01.2004 року № 37 є таким, що
підлягає скасуванню.
Стаття 19 Конституції встановлює,
що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням вищевикладених
обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають
задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як
безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним
обставинам справи.
Керуючись ст. 8 Конституції
України, ст.ст.4, 8, 17, 50, 94, 161-163, 167, 186 Кодексу адміністративного
судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Південного торговельно-виробничого державного
підприємства „ЖЕЛДОРРЕСТОРАН” до Міністерства транспорту і зв'язку України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд державного
майна України про поновлення строку для оскарження наказу та скасування наказу
- задовольнити в повному обсязі.
Скасувати наказ Міністерства
транспорту і зв'язку України від 28.01.2004 року № 37.
Постанова може бути оскаржена в
Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний
адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови
суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього
протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви
про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк,
встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили
після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку
заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але
апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає
законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги
постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення
апеляційного розгляду справи.
Постанова в повному обсязі
виготовлена та підписана 30.04.2009 року.
Суддя
Перцова Т.С.
З
оригіналом згідно.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2009 |
Оприлюднено | 12.10.2009 |
Номер документу | 4942191 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Перцова Т.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні