Рішення

від 25.08.2015 по справі 911/2930/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2015 р. справа № 911/2930/15

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Громадської організації «Українське товариство сліпих», м. Київ

до Приватного акціонерного товариства «Фінансовий холдинг «Укрексімстрах», Київська обл., м. Березань

про стягнення 85 439,27 гривень

за участю представників:

від позивача: Ісаєва Г.В. (довіреність №15-7/09 від 16.07.2015)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

08.07.2015 Громадська організація «Українське товариство сліпих» (далі-ГО «Українське товариство сліпих»/позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Фінансовий холдинг «Укрексімстрах» (далі-ПАТ «Фінансовий холдинг «Укрексімстрах»/відповідач) про, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стягнення 85 439,27 грн сукупної заборгованості по сплаті орендної плати та комунальних послуг за договорами №08/7 від 31.12.2013, №08/7 від 30.06.2014, розрахованої станом на 01.01.2015.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2015 порушено провадження у справі №911/2930/15 та призначено справу до розгляду на 21.07.2015.

Ухвалами господарського суду Київської області від 21.07.2015 та 11.08.2015 розгляд даної справи відкладався на 11.08.2015 та 25.08.2015 відповідно.

05.08.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд:

- зобов'язати відповідача сплатити сукупну заборгованість за спірними договорами, розраховану станом на день звільнення останнім орендованого приміщення;

- стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної орендної плати в порядку ст. 785 Цивільного кодексу України;

- зобов'язати відповідача звільнити орендоване приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, Печерській узвіз, 3;

- вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу майно та грошові кошти останнього у розмірі позовних вимог.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п.п. 3.11, 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», статтею 22 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Водночас, оскільки позивачем у заяві про уточнення позовних вимог від 05.08.2015 заявлено як додаткові позовні вимоги, так і норми права (підстави позову), які первісно не були заявлені, суд дійшов висновку, що означена заява, за своєю правовою природою, спрямована на одночасну зміну як предмета, так і підстав позову, що не відповідає наведеним нормативним приписам.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про уточнення позовних вимог від 05.08.2015 з підстав її невідповідності вимогам ст. 22 ГПК України.

Крім того, відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Оскільки суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі, судом, у відповідності до ст. 66 ГПК України, у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено з огляду на її необґрунтованість.

В судові засідання 21.07.2015, 11.08.2015 та 25.08.2015 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

31.12.2013 між ГО «Українське товариство сліпих» (далі-орендодавець) та ПАТ «Фінансовий холдинг «Укрексімстрах» (далі-орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень №08/7, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у користування для фінансової діяльності нежитлове приміщення площею 60 м 2 , розташоване на 8-му поверсі, кімнати №№807-809 будинку Методичного центру Центрального управління УТОС за адресою: м. Київ, узвіз Печерський, 3.

Пунктами 2.2 та 4.1 договору передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно проводити розрахунки з орендодавцем по орендній платі, компенсувати витрати за користування електричною, тепловою енергією, гарячою та холодною водою.

Договір набирає чинності з 01.01.2014 і діє до 30.06.2014 без права пролонгації.

30.06.2014 у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди №08/7 від 31.12.2013, між сторонами було укладено аналогічний за своїм змістом та предметом договір оренди нежитлових приміщень №08/7, строк дії якого починається з 01.07.2014 та закінчується 30.12.2014 відповідно.

Судом встановлено, що позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином.

Так, 31.12.2013 та 30.06.2014 сторонами були підписані акти прийому-передачі орендованого за договорами нежитлового приміщення.

Протягом березня-грудня 2014 року відповідач безперешкодно користувався орендованим майном, а також отримував комунально-побутові послуги, пов'язані з утриманням об'єкту оренди.

У відповідності до наданого позивачем розрахунку позовних вимог, за вказаний період відповідачем мало бути сплачено 90 000,00 грн орендної плати із розрахунку по 9 000,00 грн орендної плати щомісячно, та компенсовано 4 439,27 грн за отримані комунально-побутові послуги, що підтверджується рахунками-фактурами:

- №167 від 31.03.2014 на суму 774,02 грн,

- №225 від 30.04.2014 на суму 121,36 грн,

- №277 від 30.05.2014 на суму 126,12 грн,

- №331 від 30.06.2014 на суму 158,32 грн,

- №384 від 31.07.2014 на суму 164,72 грн,

- №443 від 31.08.2014 на суму 78,64 грн,

- №501 від 30.09.2014 на суму 162,95 грн,

- №565 від 31.10.2014 на суму 219,19 грн,

- №630 від 30.11.2014 на суму 724,70 грн,

- №698 від 31.12.2014 на суму 1 909,25 грн, копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем (позивачем) умов договору.

Натомість, відповідач свої обов'язки за договором в частині своєчасної сплати орендної плати та компенсації вартості наданих комунальних послуг за вказаний період належним чином не виконав, сплативши лише 9 000,00 грн оренди за березень 2014 року, внаслідок чого за ним утворилось 85 439,27 грн сукупної заборгованості.

З метою досудового врегулювання даного спору, 15.07.2014, 20.11.2014, 12.01.2015, 21.04.2015, 18.05.2015 позивачем направлялись відповідачу листи №02-6/143, №02-34/119, №02-34/4, №02-6/67, №02-6/79, відповідно до яких позивач інформував останнього про наявність заборгованості за договорами №08/7 від 31.12.2013, №08/7 від 30.06.2014 та вимагав її погашення.

Посилаючись на те, що відповідач на вказані вимоги не відповів, остаточні розрахунки за наведеними договорами не провів, позивач просить суд стягнути з відповідача 85 439,27 грн сукупної заборгованості, в тому числі:

- 81 000,00 грн заборгованості по сплаті орендної плати за квітень-грудень 2014 року,

- 4 439,27 грн заборгованості по компенсації вартості спожитих комунально-побутових послуг за березень-грудень 2014 року.

В обґрунтування розміру заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем орендну плату за попередні періоди, тобто до квітня 2014, як і вартість спожитих комунальних послуг до березня 2014 сплачено у повному обсязі у той час, як решта грошових зобов'язань відповідача за договорами, які виникли після означених періодів, залишились невиконаними.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами ч. 1 ст. 626, ст. 627, ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Виходячи з системного аналізу змісту договорів оренди №08/7 від 31.12.2013, №08/7 від 30.06.2014, суд дійшов висновку, що останні за своєю правовою природою є змішаними у розумінні ст. 628 ЦК України, оскільки містять елементи договорів оренди та послуг, а тому відносини між сторонами в частині заявлених позовних вимог підпадають під дію правових норм, що регулюють, як правовідносини у сфері оренди (найму), так і у сфері надання послуг (виконання робіт) у відповідних частинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 283, абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 1 ст. 762, ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903, ст. 629 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання.

Пунктами 3.1 та 3.5 договорів №08/7 від 31.12.2013, №08/7 від 30.06.2014 передбачено, що за оренду приміщень орендар не пізніше 10-го числа поточного місяця сплачує орендодавцю шляхом перерахування на розрахунковий рахунок останнього оренду плату в розмірі 9 000,00 грн на місяць.

Витрати за електроенергію, комунальні послуги та послуги зв'язку сплачуються орендарем окремо.

З огляду наведеного, безперешкодне користування відповідачем орендованим майном, як і отримання комунально-побутових послуг, пов'язаних з утриманням об'єкту оренди протягом спірного періоду без будь-яких зауважень чи заперечень свідчить про належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань, та, відповідно, породжує у відповідача обов'язок по сплаті орендної плати та компенсації вартості наданих комунальних послуг у повному обсязі.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи, що відповідач свої грошові зобов'язання за договорами №08/7 від 31.12.2013, №08/7 від 30.06.2014 належним чином не виконав, а також те, що розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 85 439,27 грн сукупної заборгованості, в тому числі:

- 81 000,00 грн заборгованості по сплаті орендної плати за квітень-грудень 2014 року,

- 4 439,27 грн заборгованості по компенсації вартості спожитих комунально-побутових послуг за березень-грудень 2014 року підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 629, 762, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 283 Господарського суду України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Фінансовий холдинг «Укрексімстрах» (07540, Київська обл., м. Березань, вул. Леніна, 30, ідентифікаційний код 31104824) на користь Громадської організації «Українське товариство сліпих» (01601, м. Київ, узвіз Печерський, 3, ідентифікаційний код 00021195) 85 439 (вісімдесят п'ять тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн 27 коп. заборгованості.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Фінансовий холдинг «Укрексімстрах» (07540, Київська обл., м. Березань, вул. Леніна, 30, ідентифікаційний код 31104824) в доход Державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 28.08.2015

Суддя В.А. Ярема