Рішення
від 27.08.2015 по справі 911/2685/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2015 р. справа № 911/2685/15

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Омега-1», Автономна Республіка Крим, м. Ялта

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ

про стягнення 15 058,49 гривень

за участю представників:

від позивача: Ященко Р.Ю. (довіреність №14-135 від 13.05.2014)

від відповідача: не прибув

від третьої особи: Яковлєв О.І. (довіреність №67/2015 від 09.06.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

25.06.2015 Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі-ПАТ «НАК «Нафтогаз України»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Омега-1» (далі-ОСББ «Омега-1»/відповідач) про стягнення 15 058,49 грн, з яких: 11 402,83 грн заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №13/3576-ТЕ-19 від 28.12.2013, 1 114,28 грн пені, 2 209,23 грн інфляційних втрат та 332,15 грн 3% річних.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.06.2015 порушено провадження у справі №911/2685/15 та призначено справу до розгляду на 14.07.2015.

Ухвалами господарського суду Київської області від 14.07.2015 та 11.08.2015 розгляд даної справи відкладався на 11.08.2015 та 27.08.2015 відповідно.

Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2015 Міністерство енергетики та вугільної промисловості України залучено до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (далі-третя особа).

В судові засідання 14.07.2015, 11.08.2015 та 27.08.2015 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений в порядку, передбаченому п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.06.2014 №01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»», що підтверджується довідками про розміщення інформації про ухвали господарського суду Київської області від 30.06.2015, 14.07.2015 та 11.08.2015 у даній справі на офіційному веб-порталі господарського суду Київської області в мережі Інтернет (www.ko.arbitr.gov.ua/sud5012) в розділі «Новини та події суду» 30.06.2015, 17.07.2015 та 13.08.2015 відповідно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ :

28.12.2012 між НАК «Нафтогаз України» (далі-продавець) та ОСББ «Омега-1» (далі-покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/3576-ТЕ-19 (далі-договір), відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2013, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором в частині постачання природного газу виконав належним чином.

Так, на виконання умов договору, у 2013 році позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ загальною вартістю 142 477,63 грн, що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на актах приймання-передачі природного газу:

- б/н від 31.01.2013 на суму 11 878,37 грн,

- б/н від 28.02.2013 на суму 28 845,60 грн,

- б/н від 31.03.2013 на суму 17 185,87 грн,

- б/н від 30.04.2013 на суму 11 238,16 грн,

- б/н від 31.05.2013 на суму 5 827,26 грн,

- б/н від 30.06.2013 на суму 5 591,59 грн,

- б/н від 31.07.2013 на суму 5 795,83 грн,

- б/н від 31.08.2013 на суму 6 489,71 грн,

- б/н від 30.09.2013 на суму 5 299,65 грн,

- б/н від 31.10.2013 на суму 8 128,83 грн,

- б/н від 30.11.2013 на суму 11 070,59 грн,

- б/н від 24.01.2014 на суму 25 126,17 грн, копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем (позивачем) умов договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за договором в частині оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, сплативши 131 074,80 грн, внаслідок чого за ним утворилось 11 402,83 грн заборгованості.

Посилаючись на те, що відповідач остаточні розрахунки за договором не провів, позивач просить суд стягнути з першого, зокрема, 11 402,83 грн заборгованості по оплаті вартості газу, поставленого у грудні 2013 року згідно з договором.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 655, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

З огляду наведеного, підписання відповідачем актів приймання-передачі природного газу за січень-грудень 2013 року без будь-яких заперечень щодо обсягу поставленого газу свідчить про прийняття відповідачем цього газу та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо його оплати у повному обсязі, у відповідності до п. 6.1 договору, до 14.02.2013, 14.03.2013, 14.04.2013, 14.05.2013, 14.06.2013, 14.07.2013, 14.08.2013, 14.09.2013, 14.10.2013, 14.11.2013, 14.12.2013, 14.01.2014 відповідно.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи те, що станом на день прийняття рішення відповідач поставлений позивачем газ оплатив частково, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 11 402,83 грн заборгованості по оплаті вартості газу, поставленого у грудні 2013 року згідно з договором підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу (до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу), позивач просить суд стягнути з першого, зокрема, 1 114,28 грн пені, нарахованої за періоди:

з 14.02.2013 по 20.02.2013 на 11 878,37 грн заборгованості за січень 2013,

з 14.03.2013 по 14.03.2013 на 16 723,97 грн заборгованості за лютий 2013,

з 15.03.2013 по 11.04.2013 на 723,97 грн заборгованості за лютий 2013 ,

з 14.04.2013 по 16.04.2013 на 7 909,84 грн заборгованості за березень 2013,

з 17.04.2013 по 21.05.2013 на 723,97 грн заборгованості за березень 2013,

з 14.05.2013 по 21.05.2013 на 11 238,16 грн заборгованості за квітень 2013,

з 22.05.2013 по 27.06.2013 на 762,13 грн заборгованості за квітень 2013,

з 14.06.2013 по 27.06.2013 на 5 827,26 грн заборгованості за травень 2013,

з 28.06.2013 по 09.07.2013 на 762,13 грн заборгованості за травень 2013,

з 14.09.2013 по 24.09.2013 на 1 939,26 грн заборгованості за серпень 2013,

з 14.10.2013 по 24.10.2013 на 3 238,91 грн заборгованості за вересень 2013,

з 25.10.2013 по 25.10.2013 на 938,91 грн заборгованості за вересень 2013,

з 14.11.2013 по 20.11.2013 на 5 067,74 грн заборгованості за жовтень 2013,

з 21.11.2013 по 03.12.2013 на 1 067,74 грн заборгованості за жовтень 2013,

з 14.12.2013 по 25.12.2013 на 3 138,33 грн заборгованості за листопад 2013,

з 26.12.2013 по 30.12.2013 на 138,33 грн заборгованості за листопад 2013,

з 14.01.2014 по 17.01.2014 на 20 264,50 грн заборгованості за грудень 2013,

з 18.01.2014 по 20.01.2014 на 15 264,50 грн заборгованості за грудень 2013,

з 21.01.2014 по 13.07.2014 на 11 264,50 грн заборгованості за грудень 2013.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Водночас, в силу вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Беручи до уваги наведені нормативні приписи, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних за порушення відповідачем строків оплати вартості поставленого газу у позивача виникає після спливу строку оплати, встановленого п. 6.1 договору, тобто з 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу та припиняється частково/повністю в день, що передує дню проведення часткових/остаточних розрахунків відповідно.

Аналогічна правова позиція про безпідставність включення у розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних дати сплати заборгованості викладена у постанові Вищого господарського суду України від 27.11.2014 у справі №927/989/14.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, а також безпідставне включення позивачем до періоду обрахунку пені днів фактичної сплати заборгованості, суд здійснював перерахунок заявленої до стягнення пені за наступні періоди:

з 14.02.2013 по 19.02.2013 на 11 878,37 грн заборгованості за січень 2013,

з 15.03.2013 по 10.04.2013 на 723,97 грн заборгованості за лютий 2013 ,

з 14.04.2013 по 15.04.2013 на 7 909,84 грн заборгованості за березень 2013,

з 17.04.2013 по 20.05.2013 на 723,97 грн заборгованості за березень 2013,

з 14.05.2013 по 20.05.2013 на 11 238,16 грн заборгованості за квітень 2013,

з 22.05.2013 по 26.06.2013 на 762,13 грн заборгованості за квітень 2013,

з 14.06.2013 по 26.06.2013 на 5 827,26 грн заборгованості за травень 2013,

з 28.06.2013 по 08.07.2013 на 762,13 грн заборгованості за травень 2013,

з 14.09.2013 по 23.09.2013 на 1 939,26 грн заборгованості за серпень 2013,

з 14.10.2013 по 23.10.2013 на 3 238,91 грн заборгованості за вересень 2013,

з 24.10.2013 по 24.10.2013 на 938,91 грн заборгованості за вересень 2013,

з 14.11.2013 по 19.11.2013 на 5 067,74 грн заборгованості за жовтень 2013,

з 21.11.2013 по 02.12.2013 на 1 067,74 грн заборгованості за жовтень 2013,

з 14.12.2013 по 24.12.2013 на 3 138,33 грн заборгованості за листопад 2013,

з 26.12.2013 по 29.12.2013 на 138,33 грн заборгованості за листопад 2013,

з 14.01.2014 по 16.01.2014 на 20 264,50 грн заборгованості за грудень 2013,

з 18.01.2014 по 19.01.2014 на 15 264,50 грн заборгованості за грудень 2013,

з 21.01.2014 по 13.07.2014 на 11 264,50 грн заборгованості за грудень 2013.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 1 073,42 грн, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 114,28 грн пені підлягає частковому задоволенні у розмірі 1 073,42 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з першого:

- 2 209,23 грн інфляційних втрат, нарахованих за періоди:

з 01.04.2013 по 30.04.2013 на 7 909,84 грн заборгованості за березень 2013,

з 01.05.2013 по 31.05.2013 на 723,97 грн заборгованості за березень 2013,

з 01.05.2013 по 31.05.2013 на 11 238,16 грн заборгованості за квітень 2013,

з 01.06.2013 по 30.06.2013 на 773,37 грн заборгованості за квітень 2013,

з 01.10.2013 по 31.10.2013 на 3 238,91 грн заборгованості за вересень 2013,

з 01.11.2013 по 30.11.2013 на 5 067,74 грн заборгованості за жовтень 2013,

з 01.12.2013 по 31.12.2013 на 3 138,33 грн заборгованості за листопад 2013,

з 01.01.2014 по 31.01.2014 на 20 264,50 грн заборгованості за грудень 2013,

з 01.02.2014 по 31.10.2014 на 11 305,03 грн заборгованості за грудень 2013, збільшеної на суму інфляції за попередній період;

- 332,15 грн 3% річних, нарахованих за періоди: